Зміст, структура і обсяг контрольної роботи.

2.1. Змістом курсової (контрольної) роботи є розкриття сутності проблеми, що розглядається, ступеню її теоретичної розробки і стану вирішення у практичній діяльності.

Курсова (контрольна) робота повинна містити:

- титульний аркуш;

- зміст (план);

- перелік умовних позначок (при необхідності);

- вступ;

- основну частину;

- висновки;

- список використаних джерел (не менше 5);

- додатки (при необхідності).

Загальний обсяг роботи не повинен перевищувати 1 др. арк. (24 стор. машинопису або 45000 символів у комп'ютерному наборі).

2.2. Якщо в роботі використовуються нешироко відомі терміни, символи, їх необхідно роз'яснити. При неодноразовому вживанні останніх пояснення наводять при першому їх згадуванні.

Скорочення слід застосовувати тільки ті, які прийняті в доктрині конституційного права. Наприклад: "Кабмін", "профком".

2.3. Увступі (приблизний обсяг -1-2 машинописних сторінок):

- обґрунтовується актуальність та практичне значення обраної теми;

- визначається мета та завдання дослідження;

- вказуються методи і способи вирішення поставлених завдань.

2.4.Основна частина роботи складається з 2-3 розділів, які доцільно поділяти на підрозділи, пункти, підпункти. Кожний розділ починають з нової сторінки. В кінці кожного розділу формулюють короткі узагальнення і висновки.

В розділах викладається огляд літератури, теоретичні основи проблем, практичний досвід їх розв'язання тощо.

2.5. У висновках викладають найбільш важливі наукові та практичні результати. При необхідності даються рекомендації щодо їх практичного втілення.

2.6.Список використаних джерел слід розміщувати в порядку згадування джерел у тексті за їх нумерацією.

Незважаючи на те, що курсова (контрольна) робота є компіляцією, в той же час вона має бути виконана й викладена цілком самостійно. Роботи скомпільовані шляхом копіювання, перенесення готових блоків оригінальних джерел зараховуються з оцінкою "незадовільно".

При підготовці роботи необхідно користуватись науковими працями, які викладені в списку рекомендованої літератури, статистичною й періодичною інформацією. При використанні інформації необхідно робити посилання на джерела мовою оригіналу за діючими правилами й стандартами.

2.7. За необхідності до додатків доцільно включити допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття контрольної роботи:

- таблиці, що свідчать про динаміку зростання або спаду певних явищ правового характеру;

- проекти чинних нормативних актів або витяги з таких;

- ілюстративний матеріал.

Оформлення курсової (контрольної) роботи.

Загальні вимоги.

Курсова (контрольна) робота друкується у машинописі або за допомогою комп'ютера на одній сторінці аркушу білого паперу формату А4 (210х29 7мм) через два міжрядкових інтервали до тридцяти рядків на сторінці. Мінімальна висота шрифту - 1,8 мм. Можна також використати папір форматів у межах від 203х288 до 210х297мм.

Титульний аркуш курсової (контрольної) роботи оформлюється відповідно до доданого зразка.

Текст курсової (контрольної) роботи необхідно друкувати, залишаючи поля таких розмірів: ліве - не менше 20 мм, праве - не менше 10 мм, верхнє - не менше 20 мм, нижнє - не менше 20 мм.

Вписувати в текст роботи окремі іншомовні слова, формули, умовні знаки можна чорнилом, тушшю, пастою.

3.2. Нумерація.

Нумерацією сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, таблиць подають арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою роботи є титульний лист. який включають до загальної нумерації сторінок контрольної роботи, але на титульному аркуші номер сторінки не ставлять.

Зміст, вступ, висновки, список використаних джерел, не нумерують.

Номер розділу ставлять після слова "Розділ", після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: "2.3." (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як і пункти.

Ілюстрації (схеми, графіки, витяги з документів) слід подавати в безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Якщо вони розміщені на наступних сторінках роботи, то їх включають до загальної нумерації сторінок. Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в роботі подано одну ілюстрацію, схему тощо, то її не нумерують.

Таблиці.

Цифровий матеріал повинен оформлятися у вигляді таблиць. Ставити лапки замість цифр, знаків, які повторюються, не слід. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис "Таблиця" із зазначенням її номера.

Посилання.

При написанні курсової (контрольної) роботи студент повинен давати посилання на джерела, матеріали або окремі результати з яких наводяться в роботі. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з'ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них є матеріал, який не включено до останнього видання. Допускається наводити посилання на джерела у виносках, при цьому оформлення посилання має відповідати його бібліографічному опису за переліком посилань із зазначенням номера.

Приклад:

Цитата в тексті "Суддівська незалежність не є особистим привілеєм суддів, а є способом захисту публічних інтересів".⁷

Відповідне оформлення виноски:

⁷ Стефанов Б.О. Чи можливі радикальні зміни?// Адвокат. - 1995. -№ 2. - С. 20.

Список використаних джерел.

Джерела можна розміщувати в списку одним з таких способів: в порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний), в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, нарешті у хронологічному порядку.

Відомості про джерела, які включено до списку, необхідно давати згідно з вимогами державного стандарту з обов'язковим наведенням назв праць. Приклад оформлення відомостей подано у додатку 3.