Клінічні прояви локалізованого пародонтиту І ступеня.

а) резорбція міжальвеолярних перегородок на ½ їх висоти;

б) обмежена ділянка гіперемії, набряку ясен;

в)рухомість 1-3 зубів II ступеня;

г)пародонтальні кишені глибиною 3,5 мм у ділянці окремої групи зубів;

д) резорбція міжальвеолярних перегородок у ділянці 1-3 зубів до 1/3 їх висоти.

65. Виберіть препарати, що стимулюють репаративну регенерацію, які застосовують для місцевого лікування локалізованого пародонтиту:

а)трихопол;

б)резорцин;

в)розчин йодиду калію 10%;

г)метилурацил;

д)олійний розчин ретинолу ацетату 3,44%.

66.Чоловік віком 44 роки скаржиться на свербіж у яснах. Страждає на вегетосудинну дистонію протягом 10 років. Об’єктивно: зубний ряд збережений, ясна бліді, щільно охоплюють шийки зубів, корені зубів оголені на 1/3 довжини. На рентгенограмі кісткові балки міжкоміркових перегородок витончені, явища остеосклерозу. Що з переліченого може бути найбільш можливою загальною причиною захворювання:

а) порушення оклюзії зубних рядів;

б)нейросудинні зміни в пародонті;

в) ендокринні порушення в організмі;

г) хронічні захворювання внутрішніх органів;

д) інволютивні процеси в організмі.

67. У хворої під час мікроскопічного дослідження вмісту пародонтальних кишень виявлена значна кількість дріжджоподібних грибів роду Candida. Які з перелічених препаратів найдоцільніше застосовувати для інстиляції:

а) трихопол;

б)клотримазол;

в) діоксидин;

г) диклофенак натрію;

д) тинідазол.

68. Чоловік віком 23 роки скаржиться на кровоточивість ясен під час чищення зубів і приймання твердої їжі. Об’єктивно: ясна в ділянці нижніх фронтальних зубів гіперемійовані, набряклі, кровоточать під час пальпації. Прикус глибокий, нижні фронтальні зуби скупчені, 41 та 31 зуби мають рухомість І ступеня, між ними виявлена пародонтальна кишеня глибиною 3 мм, виділення з неї серозного характеру. На рентгенограмі відзначаються остеропороз верхівок міжкоміркових перегородок нижніх фронтальних зубів, резорбція міжкоміркової перегородки між 41 та 31 зубами в межах 1/3 її висоти. Визначте діагноз:

а)локалізований пародонтит, І ступінь, хронічний перебіг;

б) генералізований пародонтит, початковий ступінь, хронічний перебіг;

в) генералізований пародонтит, І ступінь, загострений перебіг;

г) хронічний катаральний гінгівіт;

д) генералізований пародонтит, початковий ступінь, загострений перебіг?

69. Хворий звернувся зі скаргами на біль у ділянці 36 зуба, припухлість ясен, виділення гною. Об’єктивно: ясенні сосочки в ділянці 36, 37 зубів гіперемійовані, набряклі, з ціанотичним відтінком, у разі доторкування кровоточать. На 36, 37 зубах є металеві коронки, між ними є пародонтальна кишеня глибиною 6-7 мм, виділення з неї гнійного характуру. Штучні металеві коронки заходять глибоко під ясна. Горизонтальна перкусія 36 зуба болісна. На рентгенограмі виявлена резорбція міжкоміркової перегородки між 36 і 37 зубами в межах ½ її висоти. Кісткова тканина в інших дільнках коміркового відростка не змінена. Визначте діагноз:

а) генералізований пародонтит, ІІ ступінь, хронічний перебіг;

б)локалізований пародонтит, ІІ ступінь, загострений перебіг;

в) хронічний катаральний гінгівіт;

г) генералізований пародонтит, І ступінь, хронічний перебіг;

д) гіпертрофічний гінгівіт, ІІ ступінь, грануляційна форма?

70. Хвора віком 40 років скаржиться на кровоточивість ясен, рухомість зубів, сухість у роті, спрагу, які зявилися рік тому. Об’єктивно: ясна обох щелеп набряклі, гіпермійовані, з ціанотичним відтінком. Корені зубів нерівномірно оголені. Пародонтальні кишені 3-5 мм. Рухомість зубів І-ІІ ступеня. Які дослідження необхідно провести для встановлення можливого фонового захворювання:

а) алергологічні проби;

б)аналіз крові на вміст глюкози;

в) дослідження функцій слинних залоз;

г) загальний аналіз крові;

д) імунологічне дослідження крові?

71. У пацієнта на фоні блідої слизової оболонки рота з петехіальними крововиливами виявлена виражена кровоточивість і гіперплазія ясен, збільшення регіонарних лімфатичних вузлів. Рентгенологічно діагностовано остеопороз і резорбцію міжкоміркових перегородок. Яке додаткове дослідження треба провести в даному випадку:

а) реопародонтографію;

б) пробу Шіллера-Писарева;

в)загальний аналіз крові;

г) пробу Ясиновського;

д) цитологічне дослідження вмісту пародонтальних кишень?

72. Пацієнт віком 19 років скаржиться на кровоточивість, болісність ясен під час їди та чищення зубів. Об’єктивно: у фронтальній ділянці нижньої щелепи зуби скупчені, гіперемія, ціаноз ясен, розростання ясенних сосочків у межах 1/3 висоти коронок зубів, значні відкладення зубного нальоту. Формалінова проба Parma негативна. Яке дослідження необхідно провестидля встановлення діагнозу захворювання:

а) реопародонтографію;

б) бактеріологічне дослідження;

в) цитологічне дослідження;

г)рентгенологічне дослідження;

д) визначення стійкості капілярів за Кулаженком.

73. Пацієнт А., 30 років, звернувся зі скаргами на кровоточивість ясен та дискомфорт при вживанні їжі. Після збору анамнезу та адекватного обстеження встановлено діагноз „генералізований катаральний гінгівіт”. З допомогою яких індексів чи проб можливо встановити розповсюдженість запального процесу? 

а)індекс РМА;

б) проби за Кулаженком; 

в) пародонтальний індекс; 

г) формалінова проба; 

д) індекс Федорова-Володкіної.  

74. Хвора С., 50 р., звернулась до пародонтолога зі скаргами на припухлість ясен та мимовільний біль в ділянці 46 і 47 зубів впродовж 3 днів. Об’єктивно: м’які та тверді зубні відкладення. 46 та 47 зуб запломбовані, контактний пункт відсутній, ясна набряклі, гіперемійовані, в ділянці альвеолярного відростка витискання при пальпації різко болюче, зубо-ясенна кишеня ( 5-6мм з наявністю гнійного ексудату. Які з маніпуляцій слід провести в першу чергу? 

а)видалення зубних відкладень та розкриття пародонтального абсцесу; 

б) видалення зубних відкладень та нанесення аплікацій; 

в) відкритий кюретаж пародонтальних кишень; 

г) закритий кюретаж пародонтальних кишень; 

д) гінгівектомія.  

75. У юнака М., 17 років, студента індустріального коледжу, під час планового профілактичного огляду виявлено незадовільний стан гігієни ротової порожнини. Ясна блідо-рожевого кольору, скученість зубів у фронтальному відділі нижньої щелепи. До якої диспансерної групи слід віднести пацієнта?  

а)Д1;  

б) Д2; 

в) 1-ої підгрупи Д3; 

г) 2-ої підгрупи Д3; 

д) диспансерізації не підлягає.

76. Хвора 32 років, скаржиться на незначну болючість під час їжі в ділянці 36 зуба, кровоточивість ясен. При огляді в 36 зубі на дистальній поверхні пломба, контактний пункт між 37 та 36 зубами відсутній, міжзубний ясневий сосочок атрофований, глибина пародонтальної кишені 4мм. На рентгенограмі резорбція верхівки міжальвеолярної перегородки між 37 та 36 зубами, явища остеопорозу, в інших ділянках змін не має. Що є першопричиною даного захворювання? 

а)нераціональне пломбування;  

б) вірулентна мікрофлора; 

в) травматична оклюзія; 

г) зниження місцевої резистентності; 

д) недостатня гігієна. 

77. Хвора Л., звернулась зі скаргами на біль у яснах, неприємний запах з рота, затруднене споживання їжі , загальну слабкість, субфібрильну температуру. Об’єктивно: ясна гіперемовані, звиразковані місцями, вкриті фібринозним нальотом. При мікроскопічному дослідженні виявлено фузоспірохетоз. Визначте препарат для етіотропного лікування: 

а)Метронідазол; 

б) Кератолін; 

в) Галаскорбін;

г) Хлоргексидин; 

д) Хімотрипсин. 

78. На проф. огляді жінки 34 років при акуратному введенні пародонтологічного зонду в ясеневу борозенку і пальпації кровоточивості не спостерігалось, що свідчить про цілісність ясеневого епітелію. Чи є можливим проникнення бактерій і продуктів їх життєдіяльності через епітелій борозенки в ясна у даної пацієнтки? 

а)так, тому що епітелій борозенки представляє собою напівпроникну мембрану;

б) ні, тому що в нормі можливе просочування через епітелій лише ясеневої рідини;

в) так, тому що введення пародонтологічного зонда призводить до порушення цілісності епітелію; 

г) ні, тому що цілісність епітелію не порушена; 

д) так, тому що у віці після 30 років цілісність ясеневого епітелію є практично втраченою. 

79. Пацієнтку віком 26 років, непокоять кровоточивість ясен. Хворіє на цукровий діабет впродовж 3 років. Об’єктивно: ясенні сосочки в ділянці всіх зубів гіперемовані, набряклі, перекривають коронки зубів майже на 1/3 їх висоти. Який метод дослідження необхідно провести з метою диференціальної діагностики? 

а)рентгенографія; 

б) пробу Шіллєра-Пісарєва;

в) вакуумну пробу; 

г) реопародонтографію; 

д) стоматоскопію.  

80. Після перенесеного гострого респіраторного захворювання пацієнт звернувся до стоматолога зі скаргами на біль у яснах, неприємний запах з рота, неможливість приймати їжу, загальну слабкість. Об’єктивно: ясна гіперемійовані, набряклі, вкриті фібринозним нальотом, після зняття якого оголюються виразкові ділянки і виникає кровоточивість. Під час мікробіологічного дослідження виявлено велику кількість коків, паличок, фузобактерій і спірохет. Укажіть препарат для етіотропного лікування захворювання:

а)Метронідазол;

б) Галаскорбін;

в) Калію перманганат;

г) Трипсин;

д) Каратолін.

81. У хворої під час мікроскопічного дослідження вмісту пародонтальних кишень виявлена значна кількість дріжджеподібних грибів роду Candida. Які з перелічених препаратів найдоцільніше застосовувати для інстиляцій:

а) Трихопол;

б)Клотримазол;

в) Діоксидин;

г) Диклофенак натрію;

д) Тинідазол.

82. Хвора віком 17 років скаржиться на збільшення ясенних сосочків, періодичну кровоточивість ясен під час їди, чищення зубів, які з’явилися більше року тому. Об’єктивно: ясенні сосочки та ясенний край фронтальної ділянки нижньої щелепи гіперемійовані, з ціанотичним відтінком, набряклі з глянцевою поверхнею, вкривають коронки зубів на 1/3 їх висоти. Підщелепні лімфатичні вузли не збільшені. На рентгенограмі коміркового відростка в ділянці 42, 41, 31, 32 зубів змін не виявлено. Уставлений діагноз: гіпертрофічний гінгівіт, І ступінь, грануляційна форма. Якому методу лікування в даної хворої Ви віддаєте перевагу:

а)консервативному, медикаментозному;

б) гінгівотомії;

в) гінгівектомії;

г) діатермокоагуляції;

д) кріодеструкції.

83. Хвора віком 40 років скаржиться на кровоточивість ясен, рухомість зубів, неприємний запах з рота. Об’єктивно: ясна в ділянці нижніх фронтальних зубів гіперемійовані, набряклі, на зубах значні відкладення зубного каменю. Пародонтальні кишені глибиною 2-3мм, рухомість зубів І ступеня. На рентгенограмі відзначаються остеопороз і резорбція міжкоміркових перегородок у межах 1/3 їх висоти. Установлений діагноз: генералізований пародонтит, І ступінь, хронічний перебіг. З чого Ви розпочнете лікування?

а) шинування;

б) визначення оклюзіограми;

в)видалення зубних відкладень;

г)аплікації антимікробних препаратів;

д) вибіркове зішліфування зубів.

84. Хворий віком 22 роки скаржиться на біль під час накушування на 11, 21 зуби, які були травмовані 2 дні тому під час гри у футбол. Об’єктивно: 11 і 21 зуби інтактні, патологічна рухомість І ступеня, перкусія болісна, ЕОД - 10 мкА. На рентгенограмі змін періапікальних тканин 11 і 21 зубів не виявлено. Яка лікувальна тактика стоматолога?

а) ендодонтичне лікування, шинування;

б) УВЧ, призначення анальгетиків;

в) УВЧ, антибактеріальна терапія;

г)шинування 11 і 21 зубів, призначення анальгетиків;

д) анальгетики, антибактеріальна терапія.

85. Пацієнту віком 22 роки проводять лікування гострого катарального гінгівіту. Відзначається велика кількість м’яких зубних відкладень, які швидко утворюються після їх видалення. Хворого навчили раціональній гігієні порожнини рота. Який засіб найбільш ефективно використати для полоскання в даному випадку:

а)Хлоргексидин;

б) Натрію гідрокарбонат;

в) Мефенаміиу натрієву сіль;

г) Пероксид водню;

д) Відвар кори дуба.

86. Жінка віком 40 років скаржиться на підвищену чутливість зубів до температурних подразників. Об’єктивно: ясна бліді та щільні, пародонтальні кишені відсутні, шийки зубів оголені на 1 - 1,5мм, зуби нерухомі. На рентгенограмі спостерігається рівномірне зниження висоти міжкоміркових перегородок у межах 1/3 їх висоти. Який найбільш імовірний діагноз?

а) пародонтоз II ступеня;

б) генералізований пародонтит, II ступінь, хронічний перебіг;

в) атрофічний гінгівіт;

г) генералізований пародонтит, І ступінь, хронічний перебіг;

д)пародонтоз І ступеня.

87. Жінка віком 48 років скаржиться на свербіж в яснах, підвищену чутливість зубів до температурних і хімічних подразників. Об’єктивно: шийки зубів оголені на 0,5-1 мм. Ясна щільні, бліді, невелика кількість надясенних зубних відкладень. У ді­лянці 13, 14, 24, 25 зубів є клиноподібні дефекти. їх зондування болісне. Установіть діагноз:

а) атрофічний гінгівіт;

б) генералізований пародонтит, І ступінь, хронічний перебіг;

в)пародонтоз І ступеня;

г) локалізований пародонтит, І ступінь, хронічний перебіг;

д) десмодонтоз.

88. Дівчина віком 17 років скаржиться на розростання ясен вділянці фронтальних зубів верхньої та нижньої щелеп. Об’єктивно: ясенні сосочки гіпермійовані, набряклі, вкривають коронки зубів на ½, кровоточать від доторкування. Патологія якої системи має важливе значення в етіології даного захворювання парадонта в цьому віці:

а) імунної ;

б) серцево-судинної;

в) травної;

г)ендокринної;

д) нервової ?

89. Хворий віком 20 років скаржиться на різкий біль під час приймання їжі, неприємний запах з рота, загальну слабкість. Об’єктивно: міжзубні сосочки та ясенний край некротизовані, вкриті брудно-сірим нальотом, болісні і кровоточать у разі доторкання. Температура тіла 37,5 . В аналізі крові: еретроцитів – 4,8*10¹²/л, Hb – 150 г/л, колірний показник – 0,9, лейкоцитів – 10,5*10⁹/л, юних – 2%, базофільних – 5%, поліморфноядерних – 8%, сегментоядерних – 47%, лімфоцитів – 35%, тромбоцитів – 250*10⁹/л. ШОЕ – 20 мм/год. Який найбільш імовірний діагноз:

а) гострий лейкоз;

б) агранулоцитоз;

в)гострий виразковий гінгівіт;

г) генералізований парадонтит, початковий ступінь, загострений перебіг;

д) хронічний лейкоз.

90. Пацієнт віком 43 роки після перенесеного гострого распіраторного захворювання скаржиться на загальну слабкість, інтенсивний біль в яснах, їх кровоточивість, неприємний запах з рота. Об’єктивно: ясна гіпермійовані, набряклі, є численні виразки, вкриті сірим некротизованим нальотом. Підщелепні лімфатичні вузли збільшені і болісні. Що в першу чергу буде виявлено під час мікроскопічного дослідження матеріалу з уражених ділянок ясен?

а) стрептококи, стафілококи, лактобацили, епітеліальні клітини;

б) нейтрофільні гранулоцити в стадії розпаду, епітеліальні клітини, стафілококи;

в)змішана мікрофлора зі значною кількістю фузобактерій і спірохет;

г) нейсереії, вейлонели, колі-бактерії, епітеліальні клітини;

д) значна кількість еротрицитів, актиноміцети.

91.Назвіть місцеві чинники,що призводять до захворювань тканин пародонту.

А.Аномалії прикусу,патологія прикріплення вуздечок, генетичні захворювання.

В.Генетичні захворювання,мікроорганізми.

С.Мікроорганізми,аномалії прикусу,патологія прикріплення вуздечки.

Д.Мікроорганізми зубної бляшки та продукти її розпаду.

92.Назвіть загальні причини розвитку захворювань пародонту:

А.Соматичні захворювання.

В.Екологічні умови,порушення обміну речовин,нераціональне харчування.

С.Соматичні захворювання,нераціональне харчування.

Д.Мікроорганізми,порушення обміну речовин.

93.Дайте визначення терміну: ясенна борозна.

А.Щілиноподібний простір між поверхнею зуба і ясенним краєм глибиною     

1.0-1.5  до 2.0 мм.

В.Слизова оболонка,що охоплює зуби в ділянці шийки.

С.Щільне прилягання ясен до шийок.

94.Вікові зміни пародонту:

А.Гіперкератоз ясен,зменшення кількості капілярів.

В.Потовщення кортикальної пластинки.

С.Атрофія кістки.

95.Дія яких чинників зовнішнього середовища може призвести до пошкодження тканин пародонту:

А.Імунологічні.

В.Хімічні кислоти,дія пломбувальних матеріалів,електричний струм.

С.Переохолодження.

96. Пацієнт П., 50 років, після видалення щитової залози, останні 10 років регулярно приймає Lтироксин. Що можна спостерігати на рентгенограмі?

      А. збільшення щільності кісткової тканини;

                                 В.остеопороз;

                                 С. розширення періодонтальної щілини;

                                 D. звуження періодонтальної щілини;

                                 Е. нічого.

97. Хворому Н., 40 років, поставлено діагноз: генералізований пародонтит,хронічний перебіг. При дослідженні в сироватці крові парат- гормонів може бути виявлено:

                                 А. незначне коливання вмісту;

                                 В. зменшення вмісту;

                                 С. без змін;

D.збільшення вмісту.

98. Ангіопатії пародонт спостерігається при:

                                 А.цукровому діабеті;

                                 В. захворюваннях крові;

                                 С. серцево-судинній патології;

                                 D. захворювання нирок;

                                 Е. колагенозах.

99. Основним фактором аутоімунного механізму розвитку генералізованого періодонтиту є:

                                 А.утворення антитіл до змінених тканин пародонтиту;

                                 В. ослаблення неспецифічних факторів місцевого імунітету;

                                 С. активація протеаз слини;

                                 D. підвищена чутливість до токсинів мікроорганізмів;

                                 Е. Всі відповіді вірні.

100. Гіперплазія, некроз ясен виник на фоні системної гіперплазії всього лімфоїдного апарату характерні для:

                                 А. агранулоцитозу;

                                 В.лейкозу;

                                 С. залізодефіцитної анемії;

                                 D. гіповітамінозу С;

                                 Е. хворобі Гоше.

101. Дайте визначення терміну : ясенний жолобок .

 А. вільна частина ясен;

 В.лінія розділу вільних та прикріплених ясен;

 С. лінія, що з’єднує меншу частину з шийкою зуба.

102. Метаболічна теорія виникнення захворювань тканин пародонту :

 А. ендокринні порушення;

 В.порушення місцевої гемодинаміки в тканинах пародонту;

 С. дефіцит вітамінів.

103. Теорія А.І. Євдокімова:

 А.внаслідок атеросклеротичних змін в судинах пародонту;

 В. трофічний вплив нервової системи;

 С. мікроорганізми та їх тканини.

104. Тріада структурних змін в пародонті :

 А.пошкодження паренхіматозних клітин;

 В.ушкодження судин;

 С.пошкодження сполучної тканини;

 Д. анаеробна мікрофлора.

105. Основні теорії патогенезу:

 А.судинна теорія;

 В.мікробна теорія;

 С.спадкова теорія;

 Д.нейрогенна теорія.

Е.вс

106. Пониження секреції естрогенів викликає:

А. зменшення дескваматозних явищ;

В. гіперкортицизм;

С. проліферацію сполучної тканини;

Д. зниження проникливості судин;

Е.остеопороз і резорбцію кісткової тканини.

107. Який дисбіотичний зсув в травній системі і в особистості в тканинах пародонту, є пусковим механізмом захворювань пародонту?

А. значне зниження нормальної мікрофлори;

В.патогенна мікрофлора і гриби Candida;

С. повна відсутність нормальної мікрофлори;

Д. поява 2-3 видів патогенних мікробів;

Е. фузиформні бактерії;

108. Які розлади функцій слинних залоз впливають негативно на тканини пародонту?

А. зниження кислотності;

В. гіперсалівація;

С.зниження густини слини;

Д. гіпосалівація;

Е. підвищення мінералізуючи властивостей.

109. До загальних факторів виникнення захворювання пародонта належить:

А. травматична оклюзія;

В. зубні відкладення, мікрофлора;

С.гіповітамінози вітамінів С, А, Е, нервово- трофічні, ендокринні порушення, захворювання травного тракту;

Д. шкідливі звички;

Е. неповноцінні пломби, протези, ортодонтичні апарати.

110. При генералізованому пародонтиті, який виник на фоні лейкозу в загальному аналізі крові характерним буде:

А. збільшення лейкоцитів;

В. зменшення еритроцитів;

С. перевага зрілих клітин крові;

Д. збільшення тромбоцитів;

Е.лейкемічний «провал».

111. Група запально – дистрофічних включає в себе:

 А.гінгівіт, парадонтит;

 В. локалізований, генералізований пародонтит;

 С. генералізований парадонтит, пародонтоз;

 Д. парадонтит, пародонтоз.

112. Які методи обстеження відносять до основних при патології пародонта?

 А. цитологічний;

 В. рентгенологічний;

 С. огляд, збір анамнезу;

  Д. термометрія;

  Е. люмінесцентна діагностика.

113. Пацієнтка 36 років, скаржиться на печію кінчика язика, що посилюється під час їжі та сухість слизової оболонки рота. В анамнезі запалення легенів 2 місяці тому. Об’єктивно: сухість, гіперемія та набряк слизової оболонки рота, на спинці язика сироподібні нашарування жовтуватого кольору. Гострий край каріозної порожнини в 26, 34,35,46 зубах. ГІ за Федоровим-Володкіною – 2,6 балів. Яке додаткове дослідження слід провести?

А. загальний аналіз крові;

В. мікробіологічне;

С. аналіз крові на глюкозу;

Д. біомікроскопію;

Е. морфологічний.

114. Пародонтит – це захворювання:

   А. дистрофічно – запального характеру;

   В. загального характеру;

   С. дистрофічного характеру;

   Д. продуктивного характеру;

   Е. ідіоматичне.

115. Зубний камінь це:

   А. зубна бляшка;

   В. мінералізована зубна бляшка;

   С. зубний наліт;

   Д. кутикула;

   Е. пелікула.

116. Індекси гігієни порожнини рота дозволяють визначити:

А. кількість бляшанок;

В. кількість над’ясенного каменю;

С. кількість під’ясенного каменю;

Д. ступінь деструкції пародонта;

Е. ступінь запалення ясен.

117. Індекси гігієни порожнини рота ґрунтуються на:

А. забарвленні поверхні зубів барвниками;

В. забарвлення ясен барвниками;

С. підрахунку кількості мікроорганізмів в ротовій порожнині;

Д. підрахунку кількості мітотичної флори в ротовій порожнині;

Е. визначення pH слини.

118. Як розшифровується індекс PMA?

А. папілярно-маргінально-альвельолярний;

В. пульпарно- маргунально-актуально;

С. періодонтально- медіо-апроксимально;

Д. папілярно-медіо-афтозний;

Е. папелярно-між-альвеолярно.

119. При цукровому діабеті основним патогенетичним фактором розвитку патології пародонта є:

А. недостатність вітаміну групи В;

В. підвищена кількість фосфатів крові;

С. мікроангіопатії та ураження внутрішньо-кісткових судин;

Д. вегето-судинна дистонія;

Е.знижена неспецифічна резистивність тканин пародонта.

120. Автором судинної теорії патогенезу генералізованого пародонтиту є:

   А. Євдокімов;

   В. Платонов;

   С. Колесова;

   Д. Данилевський;

   Е. Грохольський.

121.Хвора 24роки скаржиться на болючість та кровоточивість ясен. Болі в яснах появилися 3 дні тому після перенесеного гострого респіраторного захворювання. Напротязі останніх двох років була незначна кровотеча з ясен під час чистки зубів. Об’єктивно: слизова ясен набрякла, ярко-червоного кольору,кровоточить при доторканні. болісна при пальпації. Рентгенологічно: цілісність компактної пластинки не порушена. Поставте імовірний діагноз.

       А.Загострення хронічного катарального гінгівіту.

       Б.Виразковий гінгівіт.

       С.Гіпертрофічний гінгівіт.

       Д.Локалізований парадонтит.

122.Хворий 22років, студент, скаржиться на кровоточивість ясен під час чищення зубів.

Об’єктивно: гіперемія і набряк ясенного краю в ділянці фронтальних зубів верхньої та

нижньої щелеп,пародонтальні кишені відсутні. Поставте діагноз.

      А. Виразковий гінгівіт.

      Б.Локалізований парадонтит.

      С.Хронічний катаральний гінгівіт.

      Д.Пародонтоз.

123.Хворий, звернувся зі скаргами на кровоточивість ясен протягом 6 місяців , неприємний запах з рота .При огляді ясенні сосочки набряклі, кровоточать при доторкуванні. Парадортальні кишені відсутні. Який метод дослідження потрібно провести для встановлення діагнозу.

А. Аналіз крові.

Б. Реопародонтографія.

С.Аналіз крові на цукор

Д. Панорамна рентгенографія.

124.Хвора, скаржиться на кровоточивість ясен при чищенні зубів,прийманні жорсткої їжі. При огляді маргінальна частина ясен з вестибулярної сторони на верхній та нижній щелепах набрякла, гіперемована ,з синюшним відтінком,відкладення над ясенного зубного каменю. Знаходиться на диспансерному огляді у гастроентеролога. Який метод дослідження можна провести.

А. Рентгенологічне дослідження.

Б. Проба Шіллера-Писарева.

С.Визначення стійкості капілярів.

Д.Визначення міграції лейкоцитів.

125.Чоловік 24років скаржиться на біль та кровоточивість ясен, що появилась 4 дні тому після перенесеного гострого респіраторного захворювання .Об’єктивно:ясна набряклі , ярко-червоного кольору. Кровоточать, болючі при пальпації. Вершини ясенних сосочків купулоподібно заокруглені .Поставте попередній діагноз?

А. Виразковий гінгівіт.

Б. Гіпертрофічний гінгівіт.

      С.Генералізований парадонтит.

Д. Катаральний гінгівіт.

126.Хвора скаржиться на кровоточивість ясен під час їжі та чищення зубів. Хворіє 2 роки. Має патологію шлунку. Об’єктивно: підщелепні лімфатичні вузли не збільшені. Ясна на верхній та нижній щелепі набряклі, гіперемовані з ціанотичним відтінком, при дотику кровоточать. На рентгенограмі деструктивних змін міжзубних перетинок не виявлено. Поставте діагноз.

А. Хронічний катаральний гінгівіт.

Б. Генералізований парадонтит.

С. Загострення катарального гінгівіту.

Д. Гіпертрофічний гінгівіт.

127.Хвора скаржиться на кровоточивість під час чищення зубів що з’явилися 2 роки тому. Об’єктивно:регіональні лімфатичні вузли не збільшені. Ясенні сосочки набряклі з ціанотичним відтінком,набряклі. На рентгенограмі змін не виявлено. Якому з методів лікування віддасте перевагу?

А. Гінгівотомії.

Б.Консервативному.

С.Діатермокоагуляції.

Д.Кріодеструкції.

128.Хвора 20 років, скаржиться на кровоточивість ясен при чистці зубів, прийманні твердої їжі. При огляді маргінальна частина ясен з вестибулярної поверхні набрякла, гіперемійована, з  

синюшним відтінком, відкладення над ясенного каменю. Знаходиться на обліку в

гастроентеролога. Який з методів обстеження буде ведучим у диференційній діагностиці

захворювань пародонту?

А. Визначення міграції лейкоцитів.

Б.Визначення стійкості капілярів.

С. Рентгенологічне обстеження.

Д.Реопарадонтографія.

129.Які основні клінічні ознаки гострого катарального гінгівіту?

А. Кровоточивість,болючість,почервоніння.

Б. Запалення.

С.Болючість ,синюшність.

Д. Кровоточивість.

130.Які основні клінічні ознаки гострого папіліту?

А. Кровоточивість.

Б.Болючість.

С. Запалення.

Д.Синюшність.

131. Чоловік 20 років скаржиться на різкий біль при прийманні їжі, неприємний запах з рота, загальна слабкість. Об'єктивно: ясенні сосочки і маргінальний край ясен покритий брудно - сірою плівкою, при доторкуванні болісні відчуття. Який найбільш вірогідний діагноз?

А. Гінгівіт Венсана.

Б. Агранулоцитоз .

С. Гострий лейкоз .

Д. Хронічний лейкоз.

132. Пацієнту 22 роки встановлено діагноз – виразково-некротичний стоматит Венсана. При лікуванні поверхні некротичний язв наліт видаляється з трудом. Які лікарські препарати найкраще використати?

А. Антисептики.   

Б. Протеолітичні ферменти.

В. Антибіотики.

Д. Кератолітичні засоби.

133. Хворий скаржиться на болючість, кровотеча з ясен, неприємний запах з рота, кволість, підвищення температури тіла. Об’єктивно: ясна в ділянці верхньої і нижньої щелеп вкриті брудно-сірим некротичним нальотом на зубах велика кількість м’яких та твердих зубних відкладень. Вкажіть, яку мікрофлору буде виявлено при бактеріоскопії?

А. Стафілококи.

Б. Стрептококи.

В. Гриби роду Candida.

Д. Фузо- спірилярний симбіоз.

134. Хворий С., 62 роки, звернувся з скаргами на ,,виразку,, на губі , яка проявилася вперше місяць тому. Був поставлений діагноз: абразивний преканцерозний хейліт Менганотті нижньої губи. Ваша лікувальна тактика?

А. Консервативна тактика протягом 2 тижнів.

Б. Швидке хірургічне видалення.

В. Фізіотерапевтичне лікування

Д. Диспансерний нагляд протягом 2 тижнів.

135. Чоловік 33 років скаржиться на біль у язиці справа, що посилюється під час прийому їжі, розмові. Об’єктивно: на боковій поверхні язика ближче до кореня болісна виразка розміром 0,6 см у діаметрі. Дно вкрито сірим нальотом. Коронка 47 зруйнована. Який найбільш вірогідний діагноз?

А. Трофічна виразка.

Б. Декубітальна виразка.

В. Твердий шанкр.

Д. Туберкульозна виразка.

136. Дитина 14,5 років скаржиться на біль в яснах та їх кровоточивість під час чищення зубів і вживання їжі, неприємний запах з рота. Протягом останнього тижня дитина хворіла на грип. Об’єктивно : слизова оболонка ясен в ділянці передніх зубів нижньої щелепи набрякла, гіперемійована,кровоточить при дотику. Ясенні сосочки вкриті брудно-сірим нальотом, виразку ваті. Прикус глибокий. Відзначаються значні нашарування м’якого зубного нальоту.

Визначте попередній діагноз.

А. Локалізований пародонтит.

Б. Катаральний гінгівіт.

В. Виразковий-некротичний гінгівіт.

Д. Гіпертрофічний гінгівіт.

137. Підліток віком 16 років скаржиться на неприємний запах з рота,загальну слабкість, підвищення температури тіла до 37,60 ⁰С, що з’явилась два дні тому. Щойно перехворів ангіною. Об’єктивно : стан гігієни порожнини рота незадовільний, зуби вкриті шаром м’якого зубного нальоту. Ясна гіперемовані,ясенні сосочки вкриті брудно-сірим нальотом. Встановіть діагноз.

А. Гострий катаральний гінгівіт.

Б.Виразково-некротичний гінгівіт.

В. Гіпертрофічний гінгівіт.

Д. Хронічний катаральний гінгівіт.

138. Дитина 11 років скаржиться на біль і кровоточивість ясен під час їжі, неприємний запах з рота, слабкість і головний біль протягом двох днів. Об’єктивно : слизова оболонка ясен в ділянці нижніх фронтальних зубів набрякла, яскраво гіперемійована, легко кровоточить при дотику. Ясенні сосочки вкриті брудно-сірим нальотом, після видалення якого залишається кровоточива болюча поверхня. Прикус глибокий. Відзначаються значні нашарування м’якого зубного нальоту. Регіонарні лімфатичні вузли дещо збільшені, болісні при пальпації. Температура тіла – 37,6⁰С. Визначте попередній діагноз.

А. Хронічний гіпертрофічний гінгівіт.

Б. Гострий катаральний гінгівіт.

В. Хронічний катаральний гінгівіт.

Д. Гострий виразковий гінгівіт.

139. Встановлено заключний діагноз виразкого-некротичний стоматит Венсана. При медикаментозній обробці поверхні виразок некротичний наліт важко видаляється. Які лікарські препарати доцільно використати?

А. Протеолітичні ферменти.

Б. Кератопластичні засоби.

В. Антисептики.

Д. Кератолітичні засоби.

140. Пацієнту 12 років поставили діагноз виразковий гінгівіт. ГІ по Федорову - Володкіній 4 бали. Аномалій зрощення вуздечок губ не виявлено. Які дії слід зробити в першу чергу?

А. Кюретаж парадонтальних кишень.

Б. Пластика вуздечок губ.

В. Професійна гігієна порожнини рота.

Д. Фізіотерапевтичне лікування.

141. Пацієнту В., проводяться обстеження тканин пародонта за допомогою метода біомікроскопії. Який вигляд мають капіляри біля ясеного краю?

А. Слабо звиті;

В. Петельок, ком;

С. У вигляді сітки;                                                                                                 

D. У вигляді сплетень

Е. У вигляді прямих.

142. Скільки зон можна виділити при біомікроскопії в слизовій оболонці ясен?

А. П’ять;

В. Одну;

С. Дві;                                                                                                                                    

D. Три;

Е. Чотири.

143. Венозна частина капілярів у слизовій оболонці ясен по відношенню до артеріальної:

А. Нерівна.

В. Рівні;

С. Вужча;                                                                                                               

D. Коротша;

Е. Ширша і довша;

144. На чому основний метод реографії;

А. Вивчення часу утворення гематоми;                                 

В. Реєстрація збудливості тканини;

С. Реєстрація електричного опору тканин;

D. Реєстрація біпотенціалів тканин;

Е. Реєстрація податливості тканин.

145. При проведенні методу термометрії пародонтальних кишень температура буде підвищуватись:

А. Від різців до молярів;

В. Від різців до ікол;

С. Від ікол до премолярів;                                                                                     

D. Від премолярів до молярів;

Е. Від ікол до молярів.

146. Для визначення зон демінералізації застосовують вітальне зафарбовування за допомогою:

А. 2% водний розчин метиленового синього;

В. 2% розчину йоду;

С. Розчин Люголя;                                                                                                 

D. Бетадіном;

Е. Розчин формаліну.

147. Як називається метод дослідження демінералізації твердих тканин зуба за допомогою холодного світла?

А. Транслокоції;

В. Ілюмінації;

С. Трансілюмінації;

D. Трансрадіації;

Е. Радіації.

148. Метод люмінесцентної діагностики оснований на властивостях тканин до зміни забарвлення під впливом:

А. Інфрачервоних променів;

В. Ультрафіолетових променів;

С. Гама опромінення;                                                                                                            

D. Бета опромінення;

Е. Рентгенівського опромінення.

149. Слизова оболонка язика здорової людини при проведенні люмінесцентної діагностики має:

А. Біло-голубу флюоресценцію;            

В. Апельсин-червону флюоресценцію;                                  

С. Жовту флюоресценцію;

D. Зелену флуоресценцію;

Е. Голубу флюоресценцію

150. Для вивчення резервних можливостей мікроциркуляторного русла тканин можна застосовувати?:

А. Температурні подразники від 10С до 40С;

В. Від 0 С до 10С;

С. Від 40 С до 60 С;                                                                                               

D. Від 0С до 30 С;

Е. Больові подразники.

151. Пацієнт віком 43 роки після перенесеного гострого респіраторного захворювання скаржиться на загальну слабкість, інтенсивний біль в яснах, їх кровоточивість, неприємний запах з рота. Об’єктивно: ясна гіперемійовані, набряклі, є численні виразки, вкриті сірим, некротизованим нальотом. Підщелепні лімфатичні вузли збільшені й болісні. Що в першу чергу буде виявлено під час мікроскопічного дослідження матеріалу з уражених ділянок ясен?

А. Змішана мікрофлора зі значною кількістю фузобактерій і спірохет;               

В. Стрептококи, стафілококи, лактобацили, спеціальні клітини;

С. Нейтрофільні гранулоцити в стадії розпаду, епітеліальні клітини, стафілококи;

D. Нейсерії, вейлонели, колі-бактерії, епітеліальні клітини;

Е. Значна кількість еритроцитів, актиноміцети.

152. Хворому, 40 років, при огляді виявлено яскраво-червоний язик. Який метод дослідження необхідно для даного хворого?

А. Імунологічне дослідження;

В. Бактеріоскопічне дослідження на гриб;

С. Гістамінову пробу;                                                                                                                           

D. Патологічне дослідження;

Е. Біохімічний аналіз крові.

153. Чоловік 50 років, звернувся в клініку зі скаргами на біль в нижній губі справа, який підсилюється при їжі і розмові. Вперше симптоми з’явилися біля місяця тому. При огляді: на нижній губі в ділянці 42, 43 глибокий дефект слизової округлої форми 0,8 см в діаметрі, на інфільтрованій основі, з підвищеними краями, рівним дном, вкритий фібринозним нальотом, зроговілий по краю, болісний; коронки 41, 42, 43 зруйновані, мають гострі краї. Яке додаткове обстеження необхідно провести?

А. Мікробіологічне;

В. Алергологічне;                                                                                                                 

С. Біохімічне;

D. Цитологічне;

Е. Імунологічне.

154. Пацієнту 23 роки, скаржиться на загальну слабкість, забруднення приймання їжі, підвищення температури тіла до 38С. Об’єктивно: ясенні сосочки на верхній і нижній щелепі звиразковані, покриті грязно-сірим некротичним нальотом, після видалення яких оголюються кровоточиві, болючі поверхні. Які додаткові методи обстеження необхідно провести?

А. Мікробіологічне дослідження;

В. Цитологічне дослідження;

С. Клінічний аналіз крові;                                                                                                     

D. Реакція адсорбції мікроорганізмів.

Е. Біохімічний аналіз крові.

155. Пацієнтка 36 років, скаржиться на печію кінчика язика, що посилюється під час жі та сухість слизової оболонки рота. В анамнезі запалення легенів 2 місяці тому. Об’єктивно: сухість, гіперемія та набряк слизової оболонки рота, на спинці язика сироподібні нашарування жовтуватого кольору. Гострий край каріозної порожнини в 26, 34, 35 ,46 зубах. ГІ за Федоровим-Володкіною – 2,6 балів. Яке додаткове дослідження слід провести?

А. Морфологічний;

В. Загальний аналіз крові;

С. Аналіз крові на глюкозу;                                                                                                   

D. Біомікроскопію;

Е. Мікробіологічне.

156. Під час огляду у пацієнта 46 років, було виявлено незначний набряк та гіперемія маргінальної астини ясен на всьому протязі. Пародонт альні кишені глибиною 3-6 мм з гнійним ексудатом. Гі – 2,1 балів. Травматична оклюзія в ділянці бокових зубів. Рентгенологічно: резорбція міжзубних перетинок від 1/3 до ½ довжини кореня зуба. Яке лабораторне дослідження слід провести?

А. Мікробіологічне дослідження вмісту пародонтальних кишень;

В. Загальний аналіз крові;

С. Цитологічне;                                                                                                                     

D. Біохімічне;

Е. Морфологічне.

157. Хвора 59 років, скаржиться, що їй важко приймати їжу із-за болючості слизової оболонки порожнини рота, що з’явилася після появи пухирів. Об’єктивно: на ясенному краї верхньої щелепи справа на слизовій оболонці щоки – ерозії яскраво червоного кольору, по периферії яких збереглися уривки пухирів, при протягуванні за які відшаровується епітелій на видимо незміненій слизовій оболонці. Який з лабораторних досліджень необхідно провести?

А. Мікробіологічний;                             

В. Алергологічний;

С. Цитологічний;                                                                   

D. БІохімічний;

Е. Люмінесцентний.

158. У хворого Л., 40 років, який звернувся зі скаргами на існування ерозії нижньої губи на протязі 4-х місяців. На яке додаткове (лабораторне) дослідження необхідно направити хворого?

А. Біохімічне;

В. Мікробіологічне;

С. Морфологічне;                                                                                                                  

D. Імунологічне;

Е. Цитологічне дослідження.

159. Пацієнт К., 23 роки, скаржиться на біль в яснах, що підсилюється при прийомі їжі, неприємний запах із рота, погане самопочуття. Температура 38,8 С. Занедужав 2 дні тому після видалення 28 зуба. Об’єктивно: слизова оболонка ясен гіперемійована, набрякла, легко кровоточить при зондуванні. Ясенний край в ділянці 23, 24, 25, 26, 27 зубів покритий грязно-сірим некротичним нальотом. Значні назубні відкладення. Регіональні лімфовузли збільшені, болісні при пальпації. На яке додаткове дослідження необхідно направити пацієнта?

А. Морфологічне;

В. Люмінесцентне;

С. Біохімічне;                                                                                                                         

D. Мікроскопія;

Е. Імунологічне.

160. Яке додаткове дослідження є обов’язковим пр. виявленні пухирних захворювань слизової оболонки порожнини рота?

А. Вакуум-проба;

В. Гістологіне;

С. Бакреріологічне;                                                                                                               

D. Цитологічне;

Е. Імунологічне.

161. Метою біологічних методів досліджень є:

А. Визначення факторів ризику виникнення захворювань пародонта;

В. Рання діагностика захворювань пародонта;   

С. Тести ефективності лікування;

D. Характер гемостазу ротової порожнини;

Е. Всі відповіді вірні.

162. Вміст вітаміну Е в організмі складає:

А. 0,9 мг%;

В. 5 мг%;

С. 22 мг%;                                                                                                                           

D. 2,0 мг%;

Е. 1,5 мг%.

163. Значення вітаміну С для функціонування тканин пародонту:

А. Збільшує мітотичну активність клітин;                         

В. Підвищує фагоцитарну активність лейкоцитів;

С. Позитивний вплив на обмін колагена;

D. Впливає на реакцію адсорбції мікроорганізмів;

Е. Пригнічує діяльність макрофагів.

164. Проба Ротера (1973) визначає в організмі вміст:

А. Аскорбінової кислоти;

В. Лізоцима;

С. Вітаміну Е;                                                                                                                     

D. Вітаміну Д;

Е. Кальцію.

165. Які показники змішаної слини найбільш змінюють при патології пародонта?

А. Швидкість виділення;

В. Щільність слини;

С. В’язкість слини;                                                                                                              

D. Всі відповіді вірні;

Е. вміст запальних білків.

166. Неспецифічним текстом алергологічного статуса організму є:

А. Лейкоцитоз;

В. Підвищення рівня лізоцима слини;

С. Зниження фосфатів крові;                                                                              

D. Підвищення рівня вітаміну Д;

Е. Еозинофілія периферичної крові;,

167. Фарбу Тільманса використовують при проведенні:

А. Метода Лоурі;

В. Проби Ротера;

С. Проби Олдріджа;                                                                                                      

D. Проби Кравецького;

Е. Проби Парма.

168. Функціональний стан сполучної тканини визначається:

А. Пробою Кечке;

В. Пробою Кравецького;

С. Пробою Парма;                                                                                                              

D. Методом Лоурі;

Е. Пробою Ротере.

169. Для визначення рівня лізоциму у слині використовують суспензію:

А. Mikrococcus Iysodektius;

B. Str. Sangius;

C. Str. Salivarius;                                                                                                                 

D. Staf. Aureus;

E. Proteus.

170. Фагоцитарна активність лейкоцитів характеризує:

А. Зміни протеінограми;

В. Стан сполучної тканини;

С. Насиченість організму аскорбіновою кислотою;                                          

D. Кількість Т-лімфоцитів крові;

Е. Резистентність організму.

171.При захворюванні тканин пародонта використовують капіляроскопію, як метод:

А. Вивчення стану тканин пародонта;

В. Дослідження капілярів;

С. Дослідження кровопостачання тканини;                                          

D. Визначення кисневого балансу;

Е. Визначення температури ясен.

172.За допомогою яких приладів проводять біомікроскопію:

А. Бінокулярний мікроскоп;

В. Люмінісцентний фотодіагноскоп;

С. Реограф;                                                                                                             

D. Фотоплетизмограф;

Е. Полярограф.

173.Використовуючи біомікроскопію визначають:

А. Число функціонуючих капілярів, їх форму і структуру;

В. Кисневий баланс тканини;

С. Стан альвеолярного паростка;                                                          

D. Наявність твердих зубних відкладень;

Е. Стан зубо-ясенного прикріплення.

174. Температура в пародонтальних кишенях залежно від перебігу патологічного процесу складає:

А. 35,5-36,0 ⁰С;

В. 35,0-35,8 ⁰С;

С. 36,2-34,3 ⁰С;                                                                                                                     

D. 37,0-36,0 ⁰С;

Е. 37,5-37,0 ⁰С.

175. При захворюванні тканин пародонта використовують капіляроскопію, як метод:

А. Визначення кисневого балансу;

В. Визначення стану тканин пародонту;

С. Дослідження кровопостачання тканини;                                          

D. Дослідження капілярів;

Е. Визначення температури ясен.

176. За допомогою яких приладів проводять біомікроскопію?

А. Реограф;     

В. Люмінесцентний фотодіагноскоп;

С. Бінокулярний мікроскоп;                                                                                                                 

D. Фото платизмограф;

Е. Полярограф.

177. Використовуючи біомікроскопію визначають:

А. Стан зубо-ясенного прикріплення;

В. Кисневий баланс тканин;

С. Стан альвеолярного паростка;                                                                                                         

D. Наявність твердих зубних відкладень;

Е. Число функціонуючих капілярів, їх форму і структуру.

178. Температура в пародонтальних кишенях залежно від перебігу патлогічного процесу складає:

А. 36,2 – 34,3 С;

В. 35,5 – 36,0 С;

С. 35,0 – 35,8 С;                                                                                                                                    

D. 37,0 – 36,0 С;

Е. 37,0 – 37,5 С.

179. Стоматоскопію проводять за допомогою:

А. Бінокудярного мікроскопа;

В. Люмінесцентного мікроскопа;

С. Компактного мікроскопа;                                                                                                 

D. Капіляроскопа;

Е. Реографа.

180. На реограмі катакрота відповідає:

А. Інцізурі;               

В. Висхідній частині кривої;

С. Нисхідній частині кривої;                                                                                                                

D. Періоду швидкого наповнення;

Е. Періоду повільного наповнення

181. Пацієнту М., було проведено лікування з приводу хронічного гранулюючого періодонтиту. Яким методом перевірити ефективність лікування?

А. Термометрія;       

В. Електроодонтометрія;                                                                                                      

С. Рентгенографія;

D. Перкусія;

Е. Контрольний огляд.

182. До стоматолога звернувся хворий М., 32 роки, зі скаргами на біль в 37 зубі, що підсилюється при накушуванні та іррадіює за ходом трійчастого нерва. Зуб був лікований. При огляді коронка 37 на 1/3 зруйнована, перкусія позитивна, слизова оболонка альвеолярного паростка в ділянці 37 зуба гіперемована, набрякла, болісна при пальпації. Яке дослідження провести для постановки діагнозу?

А. Перкусію;   

В. Рентгенографію;                                                                                                                

С. Термометрію;

D. Визначення ступеня рухливості;

Е, Визначення глибини ясенної кишені.

183. Хвора З., 45 років, скаржиться на кровоточивість ясен. Відзначає легку слабкість,нездужання. Об’єктивно: ясенний край набряклий, гіперемійований, кровоточить при доторканні. В оласті молярів і різців визначаються пародонтальні кишені 3 – 3,5 мм з ексудатом. На шийках зубів – відкладення м’якого зубного каменю. Яке дослідження провести ля визначення ступеня важкості патології пародонта у даної хворої?

А. Оцінка ступеня рухливості зубів;

В. Гігієнічний індекс;                                                                                                            

С. Визначення стійкості капілярів;

D. Ренгенографія щелеп;

Е. Визначення пародонтального індексу.

184. Пацієнтка скаржиться на застрявання їжі між 46 і 47. Об’єктивно: 46, 47 інтактні, перкусі зубів безболісна, ясна між 46, 47 набряклі і гіперемійовані, під ними виявлена незначна кількість харчових залишків. Яке додаткове дослідження необхідно провести для постановки остаточного діагнозу?

А. Ренгенологічне дослідження;

В. Вітальне фарбування;

С. Люмінесцентну діагностику;                                                                                            

D. Трансілюмінаційну діагностику;

Е. Електроодонтометрію.

185. При профілактичному огляді практично здорової дитини 12 років виявили гіперемію ясен із синюшним відтінком. Дитина відмічає кровоточивість ясен під час чищення зубів та при вживанні твердої їжі. Об’єктивно: ясенні сосочки в ділянці 43, 42 ,41, 31 32, 33 набряклі, гіперемійовані, злегка болючі при пальпації. ГІ за Федоровим-Володкіною – 4,5, проба Писарєва-Шиллера – позитивна, РМА – 20%. Який додатковий метод необхідно провести для встановлення остаточного діагнозу?

А. Електроодонтодіагностику;                                              

В. Капіляроскопію;

С. Рентгенографію;

D. Загальний аналіз крові;

Е. Пробу Кулаженко.

186. У хворого М., 70 років, при огляді 25, 26 зубів встановлено збільшення альвеолярного відростка, що має округлу форму, у центрі – виразка, покрита некротичною тканиною, 25 ,26 зуби рухому. Лімфовузли під нижньощелепні збільшені. Який метод діагностики слід провести?

А. Рентгенографію;

В. Гістологічне дослідження;

С. Цитологічне дослідження;                                                                                

D. Морфологічне дослідження;

Е. Мікробіологічне дослідження.

187. Чоловік 53 років скаржиться на тривалий ниючий біль у зубі на верхній щелепі справа, який виникає при зміні навколишньої температури, або під час прийняття їжі. Який додатковий метод дослідження можна застосувати для встановлення кінцевого діагнозу?

А. Термодіагностика;

В. Зондування;

С. Перкусія;                                                                                                                           

D. ЕОД;

Е. Рентгенографія.

188. Чоловік, 35 років, звернувся на консультацію до стоматолога. Об’єктивно: порожнина рота санована, моляри верхньої і нижньої щелеп, пломбовані близько 10 років тому, змінені у кольорі, відмічаються в проекції коренів 36, 46 рубці від носиць. Який додатковий метод обстеження необхідно провести для уточнення діагнозу?

А. Рентгенографія;

В. Електроміографія;

С. Реапародонтографія;                                                                                                         

D. Трансілюмінація;

Е. Мастикаціографія.

189. Жінка, 35 років, скаржиться на нападоподібний біль в зубі на верхній щелепі зліва при різній зміні положення голови. Хворіє на епілепсію. Об’єктивно: 26 інтактний, ЕОД – 35 мкА, перкусія слабо болісна. Відмічається підвищена твердість твердих тканин зубів. Який додатковий метод дослідження необхідно зробити для підтвердження кінцевого діагнозу?

А. Колор-тест;

В. Температурний тест;

С. Трансілюмінаційний;                                                                                                        

D. Рентгенологічне дослідження;

Е. Люмінесцентна діагностика.

190. У хворої , 20 років, скарги на кровотечу ясен протягом 3 років. Об’єктивно: набряк та гіперемія ясенних сосочків в ділянці 43 – 33 зубів, ясенні кишені глибиною 2-3 мм з серозним ексудатом, під’ясенний зубний камінь. Який метод дослідження слід застосовувати для визначення діагнозу?

А. Реапародонтографія;                          

В. Біомікроскопія;

С. Рентгенографія;                                                                 

D. Ехоостеографія;

Е. Цитологічний.

191. Хворому Ф., 25 років, попередньо встановлений діагноз: гострий катаральний гінгівіт, при дослідженні вмісту АТ виявлено збільшення Ig Е. Про що це свідчить?

А. Реакція негайної гіперчутливості (анафілактична);

В. Цитотоксична реакція;                                                                                                      

С. Реакція імунних комплексів;

D. Хронічна загальна реакція;

Е. Підозра на захворювання на СНІД.

192. В чому полягає імунна цитотоксична реакція при захворюваннях пардонту?

А. АТ реагують з Ig;

В. АТ реагують з медіаторами запалення;                                                                            

С. АТ реагують з мікроорганізмами;

D. АТ реагують з клітинними АГ;

Е. АТ реагують з Т-лімфоцитами.

193. До місцевих факторів виникнення захворювань пародонта відносять:

А. Захворювання ШКТ;           

В. Ендокринні порушення;

С. Зубні відкладення, мікрофлору, травматичні чинники, шкідливі звички;       

D. Захворювання крові;

Е. Неправильне прикріплення вуздечок губ і язика.

194. Який клас імуноглобулінів знижує ріст мікрофлори:

А. Ig F;

B. Ig G;                                                                                                                                                   

C. Ig M;

D. Ig Q;

E. Ig H.

195. Що характерно для реакції сповільненої гіперчутливості (алергічної реакції сповільненого типу)?

А. Збільшення кількості IgM;

В. Зменшення активності Т-лімфоцитів;                                                               

С. Збільшення кількості ІgА;

D. Збільшення кількості IgG;

Е. Збільшення активності Т-лімфоцитів.

196. У хворого з підозрою на СНІД проведено дослідження імунних реакцій. Яка картина може спостерігатись?

А. Збільшення кількості В-лімфоцитів;

В. Зниження кількості Т-лімфоцитів;

С. Збільшення кількості Т і В-лімфоцитів;                                                                           

D. Зниження кількості В-лімфоцитів;

Е. Зниження кількості Т і В-лімфоцитів.

197. Хворому Б, 35 років, попередньо встановлений діагноз: генералізований пардонтит. З анамнезу: хворий часто їздить на заробітки на Північ. Що може бути причиною даного захворювання?

А. Гіповітаміноз С;

В. Гіповітаміноз А;

С. Гіповітаміноз D;                                                                                                                

D. Гіповітаміноз В;

Е. Гіповітаміноз РР.

198. Пацієнт 29 років звернувся до лікаря-стоматолога зі скаргами на кровоточивість ясен при чищенні зубів. При об’єктивному огляді прикус ортогнатичний. Всі зуби покриті м’яким зубним нальотом. Ясна в ділянці передніх зубів верхньої та нижньої щелеп гіперемовані, набрякші, відмічається кровоточивість при зондуванню. Поставлений діагноз генералізований гінгівіт. Визначіть етіологічний фактор?

А. Внутрішня ротова травма;                                                                

В. Лінивість жування;

С. Мікроорганізми зубної бляшки;

D. Аномалії положення зубів і прикуса;

Е. Загальна місцева імунореактивність організму.

199. Яку дію має препарат ЕДТА?

А. Десорбуючу;

В. Бактерицидну;                     

С. Бактеріостатичну;                                                                                                                             

D. Руйнує зубний камінь;

Е. Протикаріозну.

200. Гіповітаміноз Е сприяє виникненню у пародонті наступних реакцій:

А. Некротичних;

В. Запально-дистрофічних;                                                                                                   

С. Алергічних;

D. Дистрофічно-запальних;

Е. Виразково-некротичних.

201. Хворий 35 років скаржиться на свербіння, печію, набряк губ. Хворіє протягом тижня, Об'єктивно: почервоніння червоної облямівці губ, шкіри, особливо в ділянці кутів рота, а тако наявність пухирців, кірочок, мілких тріщин, які знаходяться на фоні еритематозного ураження червоних облямівок губ. Визначу діагноз.

А. Гострий екзематозний хейліт.

В. Багатоформна ексудатові еритема

С. Гострий герметичний хейліт

D. Контанічний алергічний хейліт

Е. Ексудативна форма ексфоліативного хейліта

202.   Хворий А. звернувся зі скаргами болі Г6 зуба, припухлість ясен, виділення гною. Об-но: ясенні сосочки в обл. Г6 7 зубів, гіперемійовані, набряклі, з ціанотичним відтінком, при доторкуванні кровоточать. Зуби покриті металічними коронками. Між Г6 7 зубами пародонтальна кишеня , глибиною 6-7 мм з незначним гнійним виділенням. На рентгенограмі - резорбція між зубної перегородки на 1/2 довжини кореня зуба. Кісткова тканина в інших ділянках альвеолярного відростку не змінено. Поставте діагноз.

А.Локалізований пародонтит

B. Генералізований пародонтит

С. Хронічний катаральний гінгівіт

D . Гіпертрофічний гінгівіт

E. Пародонтальний абсцес,