Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Перша світова війна і доля українства

⇐ ПредыдущаяСтр 18 из 53Следующая ⇒
Між європейськими державами існували гострі територіальні суперечності.Наприкінці XIX — на початку XX ст. склалися два ворогуючих союзи держав — Антанта і Троїстий союз.До Троїстого союзу (створений в 1882 р.) увійшли Австро-Угорщина (ця держава виникла наприкінці XIX ст.), Німеччина, Італія.В Антанту (створена в 1904-1907 pp.) увійшли. Росія, Англія, Франція.Основною метою Антанти і Троїстого союзу був територіальний перерозподіл світу.В липні 1914 р між Сербією і Австро-Угорщиною розпочалась війна Росія —союзник Сербії — обіцяла підтримати останню. Німеччина використала це якпривід, аби оголосити війну Росії (що відбулося 1 серпня) 3 серпня Німеччина оголосила війну Франції. 4 серпня Англія оголосила війну Німеччині. Австро-сербська війна незабаром перетворилась на світову.Українські землі в стратегічних планах ворогуючих держав набули важливого значення. Напередодні Першої світової війни вони знаходились у складі Австро-Угорської і Російської імперій.Російські війська Південно-Західного фронту в серпні-вересні здійснили наступ в Галичині і Північній Буковині (Галиційська битва), зайняли Східну Галичину І Північну Буковину з їх центрами—Львовом і Чернівцями.Австрійські війська зазнали тяжких втрат (400 тис. вбитими, 380 гармат).Мирне населення Галичини і Буковини не чинило опору російським військамі часто зустрічало їх хлібом-сіллю Настрій людей почав змінюватися, коли на цих землях було створено Галицько-Буковинське губернаторство на чолі з графом Бобринським і генералом Треповим. Почалися репресії: арешти, закриття громадських організацій, переслідування українофілів. Вводилися обмеження на використання української мови. Було заарештовано і вивезенодо Суздаля митрополита греко-католицької церкви Андрія Шептицького. Цюполітику царату щодо українців відомий російський громадсько-політичний діяч, депутат Державної думи П.МІлюков назвав "європейським скандалом".Австро-Угорщина проводила ще більш жорстоку політику на українських землях. Чинилися розправи без суду та слідства, тільки за підозрою в державній зраді, співчутті до Росії.Зруйнувавши фортецю Перемишль, російська армія вийшла на основні перевали Карпат (весна 1915 p.).Почалися запеклі бої (в них брав участь і легіон УСС) за гору Маківка. В травні 1915 р. російські війська захопили гору.В червні 1915р. розпочався загальний відступ російських військ. Восени 1915 р. російські війська закріпилися на лінії Кам'янець-Подільський —Тернопіль—Дубно.Навесні 1916 р. з цього ж району розпочалася наступальна операція, що набула назву Брусиловського прориву (за прізвищем головнокомандуючого фронтом генерала О.Брусилова). У ході цього наступу російські війська знову увійшли до Чернівців, Коломиї, Луцьку, Бродів. На цьому значні наступальні операції на теренах України припинилися.У ході воєнних дій 1914-1916 pp.легіон УСС значно скоротився через втрати. В 1916 р. полк УСС, що виконував бойове завдання під Тернополем, був оточений переважаючими силами противника Лише 150 бійців вийшли з оточення; їх було відправлено на Волинь, де вони почали працювати, в основному вчителями.В роки Першої світової війни українська інтелігенція очолювала різні громадські товариства і комітети допомоги постраждалим від війни. На територіях України, що знаходились під владою Росії, діяли "Союз міст" (Міський союз), "Земський союз", "Товариство допомоги населенню Півдня Росії, що постраждало від воєнних дій".

38. Дипломатична діяльність „Союзу визволення України”

СВУ - політична організація емігрантів із Наддніпрянської України, що виникла 14.8.1914 у Львові. З вересня 1914 до 1918 діяла у Відні. Керуюче ядро СВУ складалося з провідних лідерів Революційної української партії, Української соціал-демократичної робітничої партії, “Спілки”, які в роки столипінської реакції емігрували з Підросійської України.

Справжнє розуміння ваги української проблеми пробуджується в Туреччині за часів Першої світової війни, коли ідея визволення України за допомогою держав Четвірного союзу знаходить повне співчуття й підтримку з боку керманичів турецької політики. Перші українсько-турецькі контакти припадають на початок Першої світової війни і пов’язані з діяльністю місії Союзу визволення України (СВУ) в Константинополі.

Ще до вступу у війну Туреччини Союз визволення України виступив з відозвою до турецького народу. Ця відозва — перший офіційний документ у новітніх відносинах між Україною і Туреччиною. Україна і Туреччина трактувались як союзники, що мають спільного противника в особі російського царизму.

Звернення СВУ знайшло відгук в Туреччині. У пресі вказувалось на утиски, що їх зазнавали українці під гнітом Росії. Часопис «Терджіман-і-Хакікат» стверджував, що український народ міг зберегти власну мову і себе як націю лише завдяки правам, якими користувалися українці в Австро-Угорщині.

Союз визволення України зустрів вступ Туреччини у війну із захопленням. Для встановлення контактів з турецькими і болгарськими урядовими і громадськими колами до Софії і Константинополя були направлені представники Головної Української Ради і СВУ. Делеґати Головної Української Ради Л.Цегельський і С.Баран мали зустрічі з провідниками турецької політики Енвер-пашою і Талаат-беєм. Вони підтримали прагнення створити на руїнах переможеної Росії незалежну українську державу, що буде охоронним муром проти російської навали на Балкани і Середземне море.

Діяльність Константинопольської групи СВУ сприяла поширенню інформації про українське питання в турецькій провінції.

Найбільшим досягненням місії СВУ в Константинополі стала декларація Талаат-бея(міністра внутрішніх справ Туреччини, одного з трьох фактичних керівників країни) з українського питання, опублікована 24 листопада 1914 р. Наприкінці жовтня 1914 р. в статті «Нова держава» «Тасфір-і-Ефкіар» стверджувала, що утворення української держави буде значною послугою світові й людяності.

Представники «Союзу визволення України» обговорили в Константинополі з довіреними особами військового міністра Туреччини Енвер-паші питання турецько-українського співробітництва. Передбачалося, що після висадки в одному з пунктів російського узбережжя Чорного моря невеликий український підрозділ при підтримці значних турецьких сил спробує викликати революційний рух в Україні.




⇐ Предыдущая13141516171819202122Следующая ⇒






Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 277.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...