Етіологія і патогенез захворювання

Міністерство освіти і науки України

Ужгородський національний університет

Стоматологічний факультет

 Кафедра  терапевтичної стоматології

АКАДЕМІЧНА ІСТОРІЯ ХВОРОБИ

Паспортна частина

Прізвище, ім'я, по-батькові хворого: Рослюк Олег Володимирович

Вік хворого: 45 років

Адреса: м.Ужгород, вул.Минайська 15/44

Професія: вчитель

Місце роботи: школа №1 м.Ужгород.

Скарги хворого

Хворий скаржиться на свербіж,відчуття ломоти в яснах і щелепах , підвищена чутливість зубів до термічних, хімічних і механічних подразників.

Історія розвитку захворювання(Anamnez morbi)

Захворювання розпочалось близько 9 місяців тому,першими ознаками були неприємні відчуття у яснах (свербіж), чутливість зубів до термічних і хімічних подразнень. Вірогідною причиною виникнення захворювання стали незадовільний стан ротової порожнини, стресові ситуації, порушення обміну речовин.

Захворювання розвивалось і прогресувало повільно. Лікування раніше не проводилось.

Історія життя хворого (Anamnez vitae)

Рослюк Олег Володимирович народився 05.06.1968 р. в м. Ужгород, в сім’ї службовців. Ріс і розвивався в задовільних матеріально-побутових умовах, в розумовому та фізичному розвитку від своїх ровесників не відставав. Закінчив середню школу. В 1986 році вступив до Ужгородського Державного Університету на філологічний факультет. Працює у школі №1  м. Ужгород. Одружений, проживає з дружиною і сином. Здоров’я родичів задовільне. Спадковий анамнез не обтяжений. Чистить зуби 2 рази в день зубною пастою «Blend-a-med», «Colgate» жорсткою щіткою.  Вірусні захворювання (туберкульоз,вірусний гепатит,СНІД, венеричні захворювання) заперечує у себе та у родичів. Алкоголем не зловживає, не палить. Алергічних реакцій не відмічає, травму голови заперечує. Харчується нерегулярно. З даними скаргами звертається вперше.

Об'єктивне обстеження хворого

Загальний об'єктивний стан

Загальний стан не порушений. Свідомість ясна. Рухова активність у нормі. Конституційний тип - нормостенічний. Хворий відповіда своєму віку. Температура тіла 36,6°С. Колір шкіри фізіологічного кольору, висипання та свербіж відсутні. Видимі слизові оболонки без патологічних змін. Змін властивостей волосся та підшкірної основи – також. Нігті не змінені.

Лімфатичні вузли не збільшені, не болючі.

                   2.1.1.Стан окремих органів і систем організму

Скарг на болі в кістках і суглобах немає, деформацій та відчуття скутості – теж.

М’язова слабкість не турбує. На болючість, затвердіння в м’язах не скаржиться. Тремор кінцівок та судоми не відмічаються.

На болі в ділянці серця та за грудиною, серцебиття, мерехтіння перед очима, шум у вухах не скаржиться. тони серця ритмічні, патологічні шуми не вислуховується. Пульс ритмічний, частота його 84 удари за хвилину, задовільного наповнення і напруження. Артеріальний тиск становить 120/80 мм.рт.ст.

Виділення з носа відсутні. Катаральних явищ в слизовій оболонці носової порожнини не виявлено. Голос хворого незмінений. Ціаноз носогубного трикутника не відмічається.

При порівняльній перкусії над легенями чути ясний легеневий звук.

На болі в грудній клітці не скаржиться. Деформація грудної клітки не відмічається. Носове дихання не утруднене. Неприємний запах з рота не відмічається.

Апетит збережений. Скарги на неприємний присмак в роті, відригування та печію відсутні. Ковтання їжі не утруднене. Акт дефекації самостійний, відходження газів вільне, стілець оформлений, звичайного кольору, без домішок крові, слизу та гнійних виділень.

Болей в ділянці попереку та над лобком не відмічається. Сечопуск вільний, сеча блідо-жовтого кольору. На денне чи нічне нетримання сечі не скаржиться.

Підвищеної збудливості, дратівливості, підвищеної пітливості не відмічається. Відставання у фізичному розвитку і порушення росту – також. На спрагу, часте сечовиділення, свербіння в ділянці статевих органів не відмічається.

Характер спокійний, врівноважений. Пам’ять хороша, сон неспокійний. Засинає легко. Настрій – спокійний. Різкі зміни настрою заперечує. На шуми у вухах, знепритомлення не скаржиться. Скарги на головні болі, головокружіння відсутні. Мова нормальна. Зір, слух, нюх та смак хороші, тактильна чутливість збережена. Судом та спазмів м’язів не відмічає. При емоціях червоніє.

Обстеження щелепно-лицевої ділянки

Зовнішньоротове обстеження

Конфігурація лиця не змінена. Шкірні покриви лиця фізіологічної окраски, без патологічних змін, тургор збережений. Лімфатичні вузли не пальпуються, еластичної консистенції, безболісні, не спаяні з навколишніми тканинами, шкіра над ними не змінена. Відкривання роту вільне, безболісне. Носо-губні складки симетричні, виражені помірно, підборідна складка виражена помірно. Червона кайма губ волога, фізіологічної окраски. Точки виходу трійчатого нерва не болючі. Нерівності, ущільнення і потовщення кісткової тканини не спостерігаються.

Внутрішньоротове обстеження

На слизовій оболонці щік в дистальних відділах вдовж лінії змикання зубів наявні слизові тяжі, не виступають над слизовою оболонкою. На рівні другого верхнього моляра розміщений сосочок, в вершину якого відкривається устя протока привушної залози. Слина при стимуляції виділяється вільно. Прозора, без патологічних включень. Глибина присінка 5 мм. Вуздечка верхньої і нижньої губи прикріплені на 2-3 мм нижче перехідної складки. Язик чистий, вологий, сосочки виражені. Вуздечка язика правильної форми і довжини. Рухливість язика вільна. Слизова оболонка дна ротової порожнини фізіологічної відтінку. Зів чистий, піднебінні мигдалики не виступають за краї піднебінних дуг. Слизова піднебінних дуг рожева, чиста.

Ковтання вільне, напруження мімічних при здійснені ковтання візуально і пальпаторно не відмічається. Язик впирається в тверде піднебіння (соматичний тип ковтання).

Прикус ортагнатичний.

Зубна формула :

                                               К Ш Ш  К  П  П                П    0       

18 17 16 15 14 13 12 11 21 22 23 24 25 26 27 28

48 47 46 45 44 43 42 41 31 32 33 34 35 36 37 38

                                     R O  О                                     П  Pt П О           

Мостоподібний протез з 13 по 16 зуби.

Індексна оцінка стану пародонта:

1. індекс СРІТN=3 бали (глибина кишень від 4 до 4,5 мм)

2. Індекс зубного нальоту=1 (зубний наліт вкриває не більше 1/3 поверхні зуба)

Додаткові методи дослідження

1.  Рентгенологічне дослідження: зміни у комірковій частині свідчать про рівномірну резорбцію між коміркових перегородок у межах 2/3 їх висоти. Збережена кістка коміркового відростка достатньо мінералізована і щільна.

2. Мікробіологічне дослідження: дослідження вмісту пародонтальних кишень за допомогою методу обсіменіння пародонтальних кишень мікроорганізмами. На 1 см² агару виросло 36 колоній,що відповідає хронічному процесі перебігу захворювання пародонта.

3. Цитологічний метод за допомогою якого вивчили клітинний склад ексудату.

Попередній діагноз

За даними клінічного обстеження хворого попередній діагноз – пародонти ІІ ступеня,хронічна форма, на що вказують проведені методи:метод обсіменіння пародонтальних кишень мікроорганізмами,рентгеноочічний та вимірювання глибини пародонтальних кишень за допомогою спеціального зонда.

Диференційний діагноз

1. З гінгівітом:

Основними ознаками гінгівіту є:

- виявляється частіше у дітей і осіб молодого віку;

- наявність м'якого зубного нальоту, харчових залишків,  над'ясенних твердих відкладень;

- поєднання гінгівіту з каріозними ураженнями;

- відсутність пародонтальних карманів;

-  відсутність резорбції міжзубних перегородок;

- не виявляється деструкції кісткової тканини на рентгенограмі.

2. З пародонтитом:

-наявність запальних процесів у пародонті;

-відсутність пародонтальних карманів;

-наявність велико кількості зубного нальоту;

3. З ідіопатичними захворювання:

     - лізис всіх тканин пародонта ;

- симетричність уражения (різці, 1-і моляри)

- швидке розсмоктування кісткової тканини з утворенням лакун за короткий проміжок часу;

- резистентність до проведеного лікуванню, часте абсцедування;

- ураження інших органів и систем ( гомеопатична система, кістки, шкіра, слизова оболонка)

Заключний діагноз

За даними об'єктивних і лабораторних досліджень встановлено діагноз пародонтоз ІІ ступеня. Хронічна стадія.

Етіологія і патогенез захворювання

Причиною виникнення захворювань пародонта є різні етіологічні чинники ендогенного і екзогенного походження. Ступінь розвитку і поширення пародонтозу залежить від захисних властивостей тканин пародонта та організму вцілому.

Всі етіологічні чинники можна поділити на місцеві та загальні.

Серед місцевих факторів,які впливають на стан тканин пародонта виділяють: зубні відкладення, мікрофлору, травматичну оклюзію, несановану порожнину рота,неповноцінні пломби, шкідливі звички,ортопедичні і ортодонтичні апарати,неправильне розміщення вуздечок язика та губ.

Зубні відкладення. На розвиток тканин пародонта впливають стан і продукти обміну в зубних бляшках; фактори порожнини рота,здатні посилювати і послаблювати патогенетичний потенціал м/о та їх токсинів.; загальні фактори,від яких залежить реакція відповіді організму та патогенні впливи. З м’яких зубних відкладень найбільший вплив на розвиток захворювань пародонта мають м’який зубний наліт і зубна бляшка. Мікроорганізми які там знаходяться в результаті активного виділення різноманітних ферментів,які справляють виражену протеолітичну активність – спричиняють порушення мікроциркуляції у пародонті, деполімеризацію глікозаміногліканів, білків, колагену, викликають різні імунні і запальні реакції.

Зубний камінь справляє виражену механічну ушкоджувальну дію на тканини пародонта. Висока протеолітична активність зубних відкладень викликає високий розвиток деструкці сполучної тканини.

Важливими чинникам у розвитку захворювань пародонта є місцеві фактори, які спричиняють механічну травму, хімічне, фізичне ушкодження тканин пародонта, які викликають різні деструктивні і запальні процеси у тканинах пародонта.

Мікрофлора ротової порожнини є важливим чинником у розвитку захворювань пародонта. М/о (стрептококи, актиноміцети,спірохети та ін.) виявляються у патологічних пародонтальних кишенях, продукують токсини,які викликають деструкцію тканин.

Травматична оклюзія. При надмірному навантаженні тканин пародонту виникають патологічні зміни( ушкодження чи руйнування) у тканинах пародонта. Аналогічно на тканини пародонта впливають неправильно виготовлені коронки чи протези.

Шкідливі звички також спричиняють ушкоджувальну дію на тканини пародонта.

Загальні фактори:

Ендокринні порушення мають стійкий зв’язок із тканинами пародонта,а саме порушення мікроциркуляції і структури кровоносних капілярів,внаслідок чого відбувається пригнічення синтезу колагену із одночасним підвищенням його розпаду. Пригнічення і росту і проліферації фібробластів. Це призводить до деструктивних змін і порушення нормальних репаративних процесів у тканинах пародонту.

Гіповітаміноз. Недостатність або порушення обміну вітамінів спричиняють різноманітні порушення у тканинах пародонта. При      Е-вітамінозі спостерігають  утворення пародонтальних кишень,рухомість і випадання зубів. При А-вітамінозі спостерігають резорбція коміркового відростка,пародонт альні кишені,рухомість зубів.