Вихідні дані для побудови графіку витрат на управління запасами

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

ЛОГІСТИКА

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

До вивчення дисципліни

Та виконання контрольної роботи

Для студентів

Напряму підготовки 6.030507 «Маркетинг», «Комерційна діяльність»

напряму підготовки 6.030510 «Товарознавство і торгівельне підприємництво», напряму підготовки 6.030601 «Менеджмент»,

напряму підготовки 6.030504 «Економіка підприємства»

всіх форм навчання

Всі цитати, цифровий та фактичний матеріал, бібліографічні відомості перевірені. Написання одиниць відповідає стандартам.

Підписи авторів                    Репіч Т.А.

                                               Гаврилова Т.В.

                                               Капінус Л.В.

« _____ » _____________ 2010 р.

СХВАЛЕНО

на засіданні кафедри

маркетингу

Протокол № 3

від «05» жовтня 2010 р.

Київ НУХТ 2010

Логістика: Метод. вказівки до вивчення дисципліни та викон. контрольної роботи для студ. напряму підготовки 6.030507 «Маркетинг», «Комерційна діяльність», напряму підготовки 6.030510 «Товарознавство і торгівельне підприємництво», напряму підготовки 6.030601 «Менеджмент», напряму підготовки 6.030504 «Економіка підприємства» всіх форм навчання / Укл. Т.А.Репіч, Т.В.Гаврилова , Л.В. Капінус, НУХТ, 2010. – 46с.

Рецензент Н.П.Скригун, к.е.н.

Укладачі Т.А.Репіч, к.е.н., доцент;

Т.В.Гаврилова, к.е.н., ст.викладач

Л.В.Капінус, ассистент

Відповідальний за випуск О.П.Сологуб, д-р екон. наук, проф.

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

Робоча програма та методичні вказівки до вивчення дисципліни «Логістика» призначені для студентів факультетів «Обліку, фінансів та підприємницької діяльності» та «Економіки і менеджменту» денної, заочної, заочної скороченої форми навчання та 2-ї вищої освіти.

Програма вивчення нормативної дисципліни «Логістика» складена у відповідності до місця та значення дисципліни за структурно-логічною схемою, передбаченою освітньо-професійною програмою бакалавра з напрямів підготовки 6.030507 «Маркетинг», «Комерційна діяльність», 6.030510 «Товарознавство і торгівельне підприємництво», 6.030601 «Менеджмент», 6.030504 «Економіка підприємства» і охоплює всі змістовні модулі, визначені анотацією та передбачені стандартом.

    Предмет навчальної дисципліни. Дисципліна «Логістика» призначена для вивчення основних сучасних методів і технологій транспортування та зберігання товарів і матеріалів, що базуються на концепції логістики. Основним об’єктом дослідження та управління у логістиці є матеріальний потік. Згідно вузькому підходу логістика визначається як управління товарорухом – всіма фізичними операціями по доставці товарів від постачальника до споживача. У межах більш широкого підходу об’єктами дослідження логістики являються матеріальний, інформаційний, фінансовий та сервісний потоки.

Мета дисципліни – дати основні уявлення про механізм управління матеріальними і інформаційними потоками на рівні підприємства.

Завдання дисципліни – навчити студентів застосовувати на практиці основні задачі логістики, такі як розробка обгрунтованих пропозицій, що сприяють досягненню найбільшої ефективності логістичної служби підприємства, зростання його ринкової частки й одержанню переваг перед конкурентами, створення інтегрованої ефективної системи регулювання і контролю матеріальних і інформаційних потоків.

    «Логістика» є невід’ємною частиною сучасної економічної теорії. Ця дисципліна взаємопов’язана з цілим рядом економічних дисциплін: «Макроекономіка», «Мікроекономіка», «Економіка підприємства», «Економетрія», «Економіко-математичні методи і моделі», «Менеджмент», «Маркетинг», «Планування діяльності підприємств», «Інфраструктура товарного ринку», «Маркетинг закупівель», «Комерційна діяльність», «Маркетингова політика комунікацій».

Цілі навчальної дисципліни

Структура дисципліни

2. ЗМІСТ ЗАНЯТЬ З ДИСЦИПЛІНИ

РОБОЧИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ

ЛЕКЦІЙНІ ЗАНЯТТЯ

Тема 1. Предмет і завдання логістики

Завдання курсу – комплексне та системне оволодіння знаннями з курсу логістики. Основний зміст логістики, пов’язаний із сучасними ринковими потребами економіки.

Визначення логістики. Історія розвитку логістики. Основні концепції та етапи створення служби логістики на підприємстві. Основні задачі логістики.

    Література: [1, с.7-14; 3, c.9–14; 4, c.5–6; 6, с.10-18]

Тема 2. Логістика – інструмент розвинутої ринкової економіки

Логістика як новий напрям в організації руху товару у сфері виробництва, обігу, інформації. Визначення логістики. Новизна логістики як науки. Етапи розвитку логістики як наукової дисципліни і як господарської діяльності. Еволюція концептуальних підходів до розуміння логістики як сфери діяльності підприємства. Види логістики, характеристики макрологістики і мікрологістики.

Література: [1, 17–22; 3, 25-38; 6, c.20-35]

Тема 3. Логістичні системи

Логістична система як складова економічної кібернетики.Умови і фактори функціонування логістичної системи. Функції та критерії оцінок логістичної системи. Характеристика гнучких та ешелонованих логістичних систем. Передумови утворення комплексних логістичних систем, що охоплюють функціональні задачі. Основні логістичні показники.

Література: [1, c.50-63; 3, c.41- 46]

Тема 4. Різні форми логістичних утворень

Поняття про логістичний ланцюг. Схеми утворення вантажопотоків. Основні ланки, що беруть участь у товарному та інформаційному потоці. Компоненти логістичного ланцюга. Розробка логістичних ланцюгів. Логістичні ланцюги різних рівнів.

Література: [1, c. 22-48; 3, c.41-45; 4, с.15-18]

Тема 5. Управління матеріальними потоками в логістичній системі.

Загальна характеристика і особливості технологічних процесів у логістичному ланцюгу. Поняття “матеріальний потік”. Управління матеріальними потоками. Відомості про управління матеріальними потоками у системах. Класичний і системний підходи до організації матеріального потоку.

Література: [1, c.64-71; c.80-94; 6, c.38-77]

Тема 6. Формування системи логістики.

Обробка замовлень – одна із складових функцій логістики. Контроль за товарно-матеріальними залишками як необхідний фактор обслуговування споживачів. Поняття транспортної логістики. Види транспорту. Переваги і недоліки різних видів транспорту. Математична модель транспортної задачі. Підвищення рівня транспортного обслуговування. Скоординоване управління вантажопотоками.

Основні поняття сіткового планування та управління. Правила побудови сіткових графіків та аналіз сіткового графіку. Оптимізація сіткового графіку.

Література: [3, c.50-56; 6, c.86-129; с.144-156; 7, с.178-221]

Тема 7. Економічна ефективність логістики.

    Основні статті та види затрат. Фактори, що впливають на зниження затрат. Економічна ефективність логістики. Вплив на економічну ефективність рівня залишків, терміну проходження матеріалів, довжини циклу обслуговування, рівня сервісу, партії вантажу, використання виробничих потужностей тощо. Основні поняття логістики запасів. Цілі та сутність наукового управління запасами. Основні системи управління запасами. Порівняння основних систем управління запасами. Структура витрат у управлінні запасами. Модель Уілсона (Вільсона). Регулювання запасів готової продукції. Впровадження нової системи управління запасами на виробництві. Структуризація запасів (АВС-аналіз та XYZ-аналіз).

    Поняття розподільчої логістики. Завдання розподільчої логістики. Логістичні канали і логістичні ланцюги. Методи вибору місце розташування складів.

Література: [1, c.160-176; c. 215-223; c.251-277; 8, с.178-195; с.224-268]

Тема 8. Інформаційна логістика.

Характеристика супроводжувальної інформації. Формування інформаційної системи з використанням методів і форм інформаційного забезпечення усієї логістичної системи в цілому. Інформаційна інфраструктура – фактор відтворення інформації із допоміжної в самостійну, здатну збільшити продуктивність праці і мінімізувати затрати виробництва

Література: [1, c.360 – 384; 6, c.122-156]

ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ

Тема 1. Логістика – інструмент розвинутої ринкової економіки

Питання для обговорення

1. Логістика – інструмент розвинутої ринкової економіки.

2. Поняття логістики. Визначення логістики.

3. Види логістики.

4. Новизна логістики як науки.

5. Основні задачі логістики.

6. Історія виникнення та розвитку логістики.

7. Етапи розвитку логістики як наукової дисципліни і як господарської діяльності.

8. Основні концепції та підходи до розуміння логістики як сфери діяльності підприємства.

9. Основні етапи створення служби логістики на підприємстві.

Література: [1, 17–22; 3, c.9–14; с.25-38; 6, с.10-18, c.20-35]

Тема 2. Логістичні системи

Питання для обговорення

1. Особливості макрологістичних систем.

2. Сфера діяльності макрологістики.

3. Види мікрологістичних систем.

4. Чотири основні стадії розвитку логістичних систем, характеристики і особливості.

5. Проблеми і перспективи впровадження логістики на Україні.

6. Поняття логістичного аутсорсингу.

Література: [1, c.50-63; 3, c.41- 46; 7, с. 25-48; 8, с. 128-144]

Тема 3. Різні форми логістичних утворень

Питання для обговорення

1. Різні форми логістичних утворень.

2. Поняття про логістичний ланцюг.

3. Логістичні системи.

4. Функції та критерії оцінок логістичної системи.

5. Основні складові частини логістичної системи.

6. Місія логістичної системи.

7. Логістика – дворівнева ієрархічна система.

8. Принципова схема логістичного ланцюга.

9. Компоненти логістичних ланцюгів.

10. Розробка логістичних ланцюгів.

11. Логістичні ланцюги різних рівнів.

12. Схеми утворення логістичних ланцюгів.

Література: [1, c. 22-48; 3, c.41-45; 4, с.15-18; 9, с.110-140]

Тема 4. Технологічні процеси і управління матеріальними потоками в логістичній системі

Питання для обговорення

1. Матеріальний потік – основний об’єкт дослідження логістики.

2. Форми існування матеріального потоку.

3. Матеріальні ресурси і матеріальний потік.

4. Характеристики матеріальних потоків.

5. Класифікація матеріальних потоків.

6. Аналіз класичного і системного підходів до організації матеріального потоку.

7. Порівняння двох підходів до формування матеріального потоку.

Література: [1, c.64-71; c.80 – 94; 6, c.38-77; 11, с.125-145]

Тема 5. Формування системи логістики

Питання для обговорення

1. Види транспорту. Переваги і недоліки різних видів транспорту.

2. Математична модель транспортної задачі.

3. Способи отримання нульового (початкового) плану.

4. Метод потенціалів при розв’язанні транспортної задачі.

5. Основні поняття сіткового планування та управління.

6. Елементи та правила побудови сіткових графіків.

7. Аналіз основних елементів сіткового графіку.

8. Оптимізація сіткового графіку.

9. Невизначеність параметрів виконання операцій.

Література: [3, c.50-56; 6, c.86-129; с.144-156; 7, с.178-221; 12, с.111-136]

Практичні завдання та методичні вказівки до їх виконання

Задача № 1

Є три постачальники – цехи хлібозаводів, чотири споживачі – крамниці. Вивезення хліба в день – 16 тон, причому з першого цеху – 6, з другого – 3, з третього – 7 тон. Хліб повинні отримати всі крамниці у замовленому обсязі: відповідно 5, 2, 4 і 5 тон. Є відомими відстані між кожним пунктом відправлення і призначення. Треба встановити, скільки хліба і у які крамниці треба перевезти із кожного цеху, щоб весь хліб було доставлено у торгівельну мережу, всі заявки крамниць виконано повністю, а загальний пройдений шлях був мінімальним. Одержимо таку цільову функцію:

F= 6х₁₁+ 5х₁₂+ 8х₁₃+ 7х₁₄+ 4x₂₁+ 7x₂₂+ 6x₂₃+ +5x₂₄+ 8x₃₁+ 6x₃₂+ 7x₃₃+ 9x₃₄Þ min

Розв’язок

Складемо нульовий план для розв’язання задачі способом найменшого елемента матриці.

F=6*2+5*2+7*2+4*3+7*4+9*3=103 т-км

Оптимізація нульового плану проводиться з використанням методу потенціалів. Позначимо:

 U_i – потенціали рядків;

 V_j – потенціали стовпчиків;

 C_ij – показники критерію оптимальності у зайнятих клітинках

    Рівняння потенціалів має такий вигляд:

C_ij = U_i + V_j Þ U_i = C_ij – V_j; V_j = C_ij – U_i

Знайдемо потенціали рядків та стовпчиків зайнятих клітинок для нульового плану:

U1+V1=6                U1+V4=7                 U3+V3=7

U1+V2=5                U2+V1=4                 U3+V4=9

Отримана система має шість нерівностей та сім невідомих.

Щоб її вирішити, приймемо довільно потенціал першого рядка (U1) рівним 6. Тоді стає можливим вирішити систему і знайти невідомі:

V1= 0                   V3= -1                     U2= 4

V2= -1                  V4= 1                       U3= 8

Знайдені потенціали помістимо до таблиці.

Характеристики незайнятих клітинок вираховують по формулі:

E _ij = C_ij – (U_i + V_j)

E 13 = 8 – (6 + -1)=3        E 23 = 6 – (4 + -1)=3 E 31 = 8 – (8 + 0)=0

E 22 = 7 – (4 + -1)=4        E 24 = 5 – (4 + 1)=0 E 32 = 6 – (8 + -1)=-1

Якщо отримана характеристика буде від’ємною, це означає, що поставка цим шляхом є більш вигідною. Всі вільні клітинки, сума потенціалів яких є більша від показника критерію оптимальності, повинні бути заповненими.

З усіх характеристик незайнятих клітинок у нашому прикладі від’ємною є тільки одна – характеристика клітинки А3В2. Значить, нам треба перенести поставку з якоїсь іншої клітинки (іншого шляху) до клітинки А3В2.

Розмір поставки у вільній клітинці визначається як мінімальна поставка з двох від’ємних вершин. У додатних вершинах поставка збільшується, а у від’ємних – зменшується (клітинка А2В2 тепер стане порожньою).

Новий план перевезень буде мати вигляд, як у наступній таблиці. А цільова функція складе:

F=6*2+7*4+4*3+6*2+7*4+9*1=101 т-км

У результаті заповнення вільної клітинки отриманий план є меншим, ніж попередній, на 2 т-км.

Тема 6. Економічна ефективність логістики

Питання для обговорення

1. Контроль за товарно-матеріальними залишками як необхідний фактор обслуговування споживачів.

2. Заготівельна логістика.

3. Завдання і функції заготівельної логістики.

4. Шляхи вибору постачальника

5. Організація функціонування заготівельної логістики.

6. Цілі та сутність наукового управління запасами.

7. Графічне представлення розходу та поповнення запасів.

8. Основні системи управління запасами.

9. Порівняння основних систем управління запасами.

10. Структура витрат у управлінні запасами.

11. Графічне вирішення моделі управління запасами.

12. Модель Уілсона (Вільсона).

13. Чутливість цільової функції у моделях управління запасами.

14. Регулювання запасів готової продукції.

15. Впровадження нової системи управління запасами на виробництві.

16. Структуризація запасів (АВС-аналіз та XYZ-аналіз).

17. Поняття розподільчої логістики. Завдання розподільчої логістики.

18. Логістичні канали і логістичні ланцюги.

19. Методи вибору місце розташування складів.

20. Визначення меж ринку, що може обслуговувати підприємство.

21. Визначення місця розташування складу на території, що обслуговується.

Література: [1, c. 215-223; c.251-277, 2, с.45-68; 8, с.233-246]

Практичні завдання та методичні вказівки до їх виконання

Задачі з управління запасами

Задача № 1

    Підприємство громадського харчування споживає за рік 4000 тон картоплі. Вартість 1 тони складає 150 грн. Витрати на зберігання однієї партії складають 30 грн. Витрати на транспортування однієї партії – 200 грн. Необхідно визначити оптимальний розмір партії поставки та суму витрат, які виникнуть внаслідок формування та зберігання річних запасів картоплі. Представити графічне вирішення задачі – вибрати масштаб та побудувати графіки зміни F_р, F_uта F в залежності від q.

Розв’язок

Оптимальний розмір партії поставки та найменші сумарні витрати визначаємо за формулою Уілсона:

;                           ;

Оптимальний розмір партії поставки буде таким:

;

q* = 230,94 тонн

Мінімальні сумарні витрати на формування та зберігання запасів:

;

F*_мін = 6928 грн

    Згадаємо, що цільова функція F складається із суми двох функцій – F_p (показує залежність витрат на транспортування від розміру партії) і F_u (характеризує залежність витрат на зберігання партії від її розміру).

Для коректної побудови графіків F_р, F_u та F необхідно розрахувати і побудувати як мінімум по шість точок для кожної кривої, і хоча б дві точки для графіку прямої. Виберемо крок зміни аргументу qрівним 50 кг. У такому випадку отримаємо таблицю даних, за якими можна побудувати графіки:

Таблиця 1.

Вихідні дані для побудови графіку витрат на управління запасами

Як видно із графіку (рис.1 витрати F досягають свого мінімального значення у точці на графіку (точка перетину F_ртаF_u), де є однаковими обидві суми витрат та темпи зміни F_р таF_u.

    Результати вирішення моделі управління запасами графічним методом по рисунку 1: оптимальний розмір партії поставки приблизно 230 тонн, мінімальні сумарні витрати на поставку та зберігання – близько 6950 грн.

Рис 1. Графічне вирішення задачі управління запасами

Задача № 2

Обсяг продажу крамниці «Золота осінь» складає 1400 кг яблук на тиждень. Ціна покупки яблук 3 грн. За доставляння замовлення власник сплачує 55 грн. Витрати на зберігання складають в середньому 20% від ціни яблук. Час доставки 3 дні. Сезон продажу яблук крамницею складає 9 місяців. Яблука завозяться контейнерами по 500 кг. Який обсяг завозу ви порадите власнику крамниці? Чому саме такий? Коли для цього виду товару настає точка замовлення? Як часто доведеться завозити товар?

Розв’язок

Спочатку розрахуємо Z (загальний обсяг поставок у періоді, що планується) та C_u (витрати на зберігання однієї партії):

;

;

    Тепер ми маємо всі необхідні дані для розрахунку оптимального розміру партії:

;

Однією з умов задачі є завезення яблук контейнерами по 500 кг. Розрахований нами оптимальний розмір замовлення не є кратним 500. Значить, нам потрібно вибрати між двома найближчими до q* числами – 3000 та 3500. Для визначення більш вигідного розміру замовлення необхідно розрахувати загальні витрати на формування та зберігання запасів F для обох запропонованих обсягів поставок:

;

;

    Як видно із розрахунків, більш вигідним (хоч і несуттєво) буде поставка по 3000 кг, або по 3 тони яблук.

Наступний розрахунок – точка замовлення. Точка замовлення визначає той залишок запасу товару або сировини, при досягненні якого слід робити наступне замовлення:

;

Останній розрахунок, який потрібно виконати – частота поставок:

Завдання з проведення АВС- та XYZ-аналізу

Задача № 1

АВС-аналіз – це метод, який групує чи розподіляє за певними критеріями існуючу сукупність. Інакше кажучи, АВС-аналіз – це інструмент для визначення частки певних груп у сукупності. Критерії АВС-аналізу можуть бути найрізноманітнішими і залежать від мети та змісту аналізу.

Для класифікації будь-якої бази даних по значимості необхідно всю номенклатуру за певний період часу розташувати в порядку убування за будь-яким вибраним результуючим показником. Потім у групу А відносять позиції в списку, починаючи з першого, загальна вага яких складає 75-80% сумарної ваги всіх позицій. Звичайно в таку групу потрапляє біля 15-20% усіх позицій номенклатури. До групи В відносять приблизно третину позицій (найменувань) бази даних, результуючий показник яких складає 10-15%. Інші позиції номенклатури (а це звичайно половина найменувань продукції), сумарна вага яких складає лише 5-10%, відносять до групи С.

Розвитком АВС-аналізу є його комбінування з XYZ-аналізом, сутність якого полягає в структуризації бази даних по фактору стабільності і можливості його передбачення. Групування елементів бази даних при проведенні XYZ-аналізу здійснюється в порядку зростання коефіцієнта варіації. Він являє собою відношення середньоквадратичного відхилення до середньоарифметичного значення показників:

s =                

До категорії Х відносяться позиції бази даних з коефіцієнтом варіації менше 10%. Вони являються передбачуваними; характеризуються стабільним обсягом споживання або реалізації; високою точністю прогнозу.

Категорія Y – це позиції бази даних, потреба в яких характеризується відомими тенденціями і середніми можливостями їх прогнозування. Коефіцієнт варіації по цих позиціях змінюється від 10 до 25%. Позиції бази даних, що відносяться до категорії Z, використовуються нерегулярно, точність їх прогнозування невисока (коефіцієнт варіації більше 25%).

У якості прикладу розглянемо наступну базу даних: обсяг випуску тортів за півроку у натуральному виразі помісячно (табл. 2).

Як поєднання результатів застосування АВС і XYZ-методів аналізу одержуємо у структурованій базі даних дев'ять груп асортименту: AX, AY, AZ, BX, BY, BZ, CX, CY та CZ (табл.3). Результатом проведення комплексного аналізу по методах АВС і XYZ є виділення ключових запасів (товарів, клієнтів).

Виходячи з даних таблиці, найважливішими для випуску або використання є номенклатура із груп АХ, АY та ВХ, оскільки вони мають високий рівень результуючого показника, а зміну в часі цього результуючого показника можна з високою вірогідністю передбачити. Для груп СХ, CY і CZ застосовують укрупнені методи планування, а функції контролю частіше усього делегують нижчим рівням управління.

Таблиця 2.