Студопедия КАТЕГОРИИ: АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Міжособистісні позитивні та негативні вибори у сфері навчання ⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 2
Чим вищий індекс позитивного соціометричного статусу і чим нижчий індекс негативного соціометричного статусу має досліджуваний, тим більший конструктивний вплив він здійснює на членів своєї групи, тим комфортніше почувається у взаємостосунках з ними, потенційна здатність до лідерства у нього зростає. Високий індекс негативного статусу у поєднані з низьким індексом позитивного статусу свідчитиме про протилежні характеристики положення досліджуваного у групі. Груповим соціометричним індексом є індекс групової згуртованості. Цей індекс визначається за формулою: де – коефіцієнт взаємності; – кількість взаємних позитивних виборів; – загальна кількість позитивних виборів у групі.
Схема написання соціально-психологічної характеристики міжособистісних стосунків у групі Характеристика групи є основним показником ґрунтовності проведеної студентом-практикантом дослідницької роботи. Вона повинна максимально повно відображати результати, отримані на всіх етапах дослідження, розкривати найсуттєвіші зв’язки між членами групи, демонструвати динаміку внутрішньогрупових процесів у сфері міжособистісного спілкування. У характеристиці досліджуваної групи повинні міститися відповіді на такі питання: 1. Виявлення «соціометричних зірок» у групі. – Чи є у групі соціометричні зірки? Хто вони? – Який груповий статус за результатами дослідження отримав офіційний лідер групи? 2. Аналіз особливостей міжособистісних стосунків досліджуваних зі статусом «знехтуваний», «ізольований» та «відторгнутий»: – Хто з дітей за результатами дослідження отримав статус «знехтуваного»? – Хто з дітей за результатами дослідження отримав статус «ізольованого»? – Хто з дітей за результатами дослідження отримав статус «відторгнутого»? – На представників яких статусних груп спрямовують свій позитивний вибір досліджувані зі статусом «знехтуваний», «ізольований» та «відторгнутий»? – На представників яких статусних груп спрямовують свій негативний вибір досліджувані зі статусом «знехтуваний», «ізольований» та «відторгнутий»? Чи повторюються ці вибори в обох дослідженнях? – Чи є діти, які відмовилися зробити позитивний чи негативний вибори? Яке положення вони займають у системі внутрішньогрупових стосунків? 3. Аналіз рівня групової згуртованості: – Скільки дітей у дослідженні отримали лише позитивні; позитивні та негативні вибори; лише негативні вибори? – Чи є діти, які отримали лише позитивні вибори? – Чи є діти, які отримали лише негативні вибори? – Чи є зв’язок між офіційним і неофіційним лідерами? Який цей зв’язок (позитивний – негативний; взаємний – односторонній)? – Чи є зв’язки між неофіційними лідерами? Які ці зв’язки? – Чи є у групі мікрогрупи? Хто до них входить? – Чи є зв’язки між членами мікрогруп? Які ці зв’язки? – Чи є у групі незбіг позитивних та негативних виборів (коли один досліджуваний вибирає іншого позитивно, а отримує від нього негативний вибір)? Як багато таких випадків? – Який показник групової згуртованості отримала група? – Як у загальному можна оцінити рівень згуртованості групи? 4. Аналіз стосунків між хлопцями і дівчатами. – Який характер взаємин домінує серед хлопців та дівчат з точки зору соціометрії? – Хто з дітей є «ізольованим» та «відторгнутим» у системі міжособистісного спілкування? – Який характер взаємин між «соціометричними зірками» протилежної статі? 5. Визначення перспектив подальшої роботи з групою: – Можливі напрямки роботи з високостатусними членами групи. – Можливі напрямки роботи з низькостатусними членами групи. – Можливі напрямки роботи з мікрогрупами. З результатами соціометричного дослідження слід бути обережним. Насамперед необхідно утриматися від оголошення результатів дослідження на виховній годині чи на батьківських зборах у тій формі, за якої стає зрозуміло, які учні в класі є «зірками», а які – «ізольованими» та «знехтуваними». Слід також пам’ятати, що навіть при індивідуальній консультації з учнем не варто називати прізвищ дітей, які обрали його і які не обрали, адже за певної ситуації це може спровокувати відкритий конфлікт, розпач, образу, зневіру. Результати соціометричного дослідження лише узагальнено, без конкретних прізвищ. У ситуації, коли результатами дослідження цікавиться учень, що має низькі статусні показники, не буде грубою помилкою, коли психолог дещо «покращить» його результати.
|
|||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2018-04-11; просмотров: 170. stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда... |