Становлення багатопартійності в Україні

Багатопартійність є одним з головних елементів демократичної політичної системи. Зародженню багатопартійності передувало виникнення у кінці 1980-х рр. перших неформальних організацій, активізація діяльності Української Гельсинської спілки, створення Народного Руху України, виникнення перших альтернативних Компартії політичних партій.

Проголошення незалежності України значно прискорило процес формування багатопартійності. Якщо у 1993 р. було зареєстровано 18 партій, у 1994 р. - 30, то у 1998 р. вже 54. На сьогодні в країні нараховується понад 140 (було понад 160) політичних партій, які зареєстровані Мінюсгом України.

Серед них поступово сформувалося п'ять основних течій:

1. Національно-радикальні партії (УНА, ОУН, Конгрес українських націоналістів, Всеукраїнське об'єднання «Свобода» та ін.) Загальна кількість членів цих партій приблизно 35 тис. членів.

Основні програмні засади: українська нація найвища цідаість;

-домінування національних інтересів над іншими;

-домінування політики над економікою;

пріоритет національної держави; вихід з СНД.

2. Національно-демократичні партії (Народний Рух України, Українська народна партія, партія «Реформи і порядок» та ін.) Загальна чисельність у 2004 р. приблизно 130 тис. осіб. Основні порограмні засади:

мінімальне втручання держави в економіку; поміркований націоналізм (баланс інтересів нації і особи); відродження релігії, християнської моралі; розвиток української культури, мови.

3.До центристських партій належать Народно-демокрагична партія, «Батьківщина», Народна партія України та ін. їхньою ідеологічною основою є лібералізм. Основні програмні засади:

- свобода людини найвища цінність; держава існує заради людини, а не навпаки;

приватна власність матеріальна основа свободи людини; побудова демократ ичної правової держави; багатовекіорність зовнішньої політики.

4. Соціал-демократичну течію предсталяють понад 10 політичних партій (140 тис. осіб). Ідейно-теоретичною основою цих партій є соціал- демократичні цінності (пріоритет прав людини, соціальна справедливість). Основні програмні засади:

соціально орієнтована ринкова економіка; реформи в інтересах більшості населення; попередження загострення соціальних суперечностей та ін.

5. До лівого крила політичного спектра України належать партії соціалістичного і комуністичного спрямування: КПУ, СПУ, ПСПУ. їх ідеологічною основою є модернізований марксизм-ленінізм. Основні програмні засади:

-суспільство соціальної справедливості із сильним соціальним захистом населення (право на працю, безплатна медицина і освіта та ін.);

пріоритет колективним формам власності;

визнають планово-ринкову економіку при державних і контролюючих функціях;

- виступають проти вступу в НАТО; розширення прав регіонів та ін.

Найбільш характерними особливостями формування багатопартійності в Україні є:

1. Перехід від монопартійності до поліпартійності (сьогодні понад 140 партій).

2.Малочисельність партійних лав. Сьогодні членами різних партій є лише 2% усіх виборців України. Найбільша з них Компартія 140 тис. осіб. На 2001 р. лише 12 партій мали місцеві осередки.

3. Невизначеність соціальної бази. Дуже часто не зрозуміло, виразниками інтересів яких іруп є політичні формування. Переважають декларативні гасла.

4. Часто партії створювалися не на основі якоїсь ідеї, а навколо лідера.

5. Локальність партійного виливу і порівняльно чітка географічна зорієнтованість партій. Націонал-демократи переважають на Заході, ліві партії на Сході.

6. Незначний вплив багатох політичних партій на українське суспільство.

7. Штучність створення багатьох партій (часто саме під вибори).

Сьогодні, в умовах формування ВР за партійними списками, все

більшої актуальності набуває проблема консолідації політичних сил, зростання їх впливу в суспільстві.