Державний лад в Україні на поч.. 20-х років ХХ ст..

Зміни в державному ладі УСРР були пов'язані, перш за все, з тенденцією до об'єднання економічних, політичних, воєнних зусиль радянських республік. Слід підкреслити, що ініціатива такого об'єднання виходила з центру, від апарату більшовицької партії в Москві.Утворення Союзу PCPЩе в середи ні 1919 р партія провела під вивіскою братнього союзу об'єднання життєво важливих сфер діяльності республік — оборони, економіки, праці, фінансів, транспорту, пошти і телеграфу, управління якими здійснювалося з Москви. 28 грудня 1920 рбуло підписано договір між РСФРР і УСРР про воєнний і господарський союз. 19—23 квітня вм. Балті відбувся ї Все молдавський з'їзд Рад. Проблема українського населення так званої Придністровської республіки, шо існує нині, була закладена політикою більшовицької партії в ті роки, оскільки до складу Молдавської АСРР включили райони, де, проживали українці.Утворення Союзу PCP і прийняття союзної Конституції внесли суттєві зміни в структуру органів влади і управління УСРР.Вищі органи влади і управлінняСтруктуру органів влади на початку 20-х р визна чала Конституція УСРР 1919 р. До вищих органів влади і управління належали Всеукраїнський з'їзд Рад, ВУЦВК, Президія ВУЦВК і РНК.Всеукр з'їзд РадВін розглядав найважливіші питання розвитку промисловості, сіл госп, транспорту, торгівлі, фінансів, культурного будівництва тощо. Його рішення мали вищу юридичну силу. З 1926 р змінилася періодичність скликання Всеукраїнських з'їздів Рад. Відтепер вони збиралися не щорічно, а один раз на два роки.Всеукр Центральний Виконавчий був вищим органом влади в період між Всеукраїнськими з'їздами Рад. Після прийняття Конституції СРСР 1924 р повноваження ВУЦВК регулювалися Положенням про ВУЦВК від 12 жовтня 1924 р. У період між сесіями вищим законодавчим, виконавчим і розпорядчим органом влади УСРР була Президія ВУЦВК. її діяльність, склад регулювалися Наказом про порядок роботи Президії ВУЦВК від 1 липня 1926 р. У зв'язку з прийняттям Конституції СРСР 12 жовтня 1924 р було затверджено нове Положення про Раду Народних Комісарів УСРР. Положення докладно визначало склад РНК, до якої входили голова, його заступники, голова Вищої Ради Народного Господарства, уповноважені наркоматів СРСР при УСРР, народні комісари. Центральне управління в окремих сферах діяльності держави здійснювали народні комісаріати.На Україні за Конституц 1919 р функціонувало 16 народних комісаріатів. Всього було 5 об'єднаних 12 жовтня 1924 було затверджене Загал положення про нар комісаріати УСРР. У 1927—1929було прийнято ряд положень про окремі наркомати, в яких чітко визначалися права, обов'язки і структура наркоматів.

Основні риси цивільного права в 20-х роках ХХ ст..

Цивільне право забезпечувало проведення нової економічної політики. Кодифікація цивільного права розпочалася відразу ж після проголошення курсу на неп. На базі об'єднання великих державних підприємств були створені трести, які були переведені на господарський розрахунок. Законодавче оформлення трести отримали тільки 2 липня 1923 року, коли було прийнято декрет ВУЦВК "Про державні промислові підприємства, які діють на засадах комерційного розрахунку". від 21 червня 1921 року кожний громадянин набував права вільно займатися кустарними промислами і створювати дрібні промислові підприємства. Нова економічна політика вимагала денаціоналізації невеликих будівель. Це було зроблено "Житловим законом" від 1 листопада 1921 року, який регламентував також питання оренди будівель.Постановою повністю виключалось із цивільного обігу право власності на нерухомість. Право власності на нерухоме майно допускалося лише при умові, якщо воно не було виключене з цивільного обігу. Постанова проголошувала відновлення таких цивільно-правових інститутів, як винахідницьке, авторське і спадкове право.Спадкування за заповітом і за законом допускалося при умові, що вартість спадщини не перевищувала 10 тис. золотих крб. Основні положення цього нормативного акта були включені в Цивільний кодекс УСРРЦивільний кодекс УСРР 1922 рокуЦивільний кодекс УСРР 1922 року був повною рецепцією Цивільного кодексу РСФРР. Він складався з чотирьох частин. У загальній частині визначались основні положення, суб'єкти і об'єкти цивільних прав, угодні позовна давність. У розділі "Речове право". Розділ "зобов'язувальне право",містив норми, які регулювали зобов'язання з договорів і зобов'язання з безпідставного збагачення і нанесення шкоди. Четвертий розділ присвячувався спадковому праву.

Поряд з державною і кооперативною власністю Цивільний кодекс виокремлював приватну власність, яка мала три форми: одноособова власність фізичних осіб; власність декількох осіб, які не складають об'єднання; власність приватних юридичних осіб. Досить розвинутим у ЦК було договірне право. Забезпечувалась певна свобода договорів. Загальні умови, за якими укладались договори, також регламентувались ЦК. Однією з особливостей зобов'язувального права було застосування статей Кримінального кодексу за порушення цивільних договірних відносин. У галузі спадкового права ЦК, хоча і дозволяв спадкування за заповітом і за законом, але обмежував коло осіб, які могли спадкувати за законом. Ряд важливих нормативних актів були прийняті в наступні роки.