Україна – демократична держава

Конституція характеризує Україну як демократичну державу, яка за формою правління є республікою. Про демократичний характер нашої держави свідчить те, що законодавчий орган, Президент України, місцеві ради обираються громадянами України на принципах періодичних, конкурентних, вільних виборів.

Система закріплених в Конституції прав і свобод людини і громадянина свідчить про високий рівень демократії в Україні. Громадяни мають рівні конституційні права і свободи, багато з яких є визначальними для розуміння України як демократичної держави.

Це:

* права на свободу і особисту недоторканість;

* право на свободу думки і слова;

* свобода світогляду і віросповідання;

* об’єднання у політичні і громадські об’єднання;

* право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнських/місцевих референдумах.

Демократизм держави передбачає створення в ній найсприятливіших умов для широкої та реальної участі її громадян в управлінні державними справами.

Демократична держава:

* забезпечує здійснення принципу народовладдя;

* має розвинену систему прав і свобод людини і громадянина;

* розподіл влади на законодавчу, виконавчу і судову;

* гарантує та забезпечує демократичний статус органів місцевого самоврядування.

25.Україна – правова держава.
Правовою називають державу, в якій забезпечене верховенство права, а діяльність держави, її органів і посадових осіб реалізується на основі й у межах, визначених правом; в якій не тільки особа відповідає перед державою за свої дії, а й держава реально відповідальна перед особою за свою діяльність та її наслідки.
Правова держава - це форма організації та діяльності державної влади, яка перебуває у взаєминах з індивідами та їхніми об'єднаннями на основі норм права.
У Конституції України закріплено такі ознаки правової держави:
1. Верховенство права(ст.. 8) Конституція має вищу юридичну силу в державі, а її норми є нормами прямої дії
2. Здійснення державної влади на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.Вони діють відносно самостійно та незалежно одна від одної
3. Вищий пріоритет прав і свобод людини і громадянина.(ст..19)
4. Незалежність суду та їхніх посадових осіб.(ст.. 126)
5. Законність управління. Органи держ. влади та органи м/с , їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб , що передбачено Конституцією та законодавством України.
6. Правовий захист людини від порушення її прав державною владою.

26.Україна – соціальна держава
Соціальна держава - це держава, яка надає підтримку незахищеним верствам населення, намагається впливати на розподіл матеріальних благ відповідно до принципу соціальної справедливості, щоби забезпечити кожній людині гідне існування .
Головним завданням соціальної держави є сприяння суспільному прогресу, що базується на закріплених законодавством принципах соціальної рівності, загальної солідарності та взаємної відповідальності. Соціальна держава бере на себе обов'язок забезпечити кожному членові суспільства гідний сучасної людини мінімум соціальних благ. Обов'язками соціальної держави згідно з Конституцією та чинним законодавством України є:
- забезпечення соціальної спрямованості економіки;
- охорона праці і встановлення гарантованого мінімуму оплати праці;
- охорона здоров'я людей;
-забезпечення підтримки сім'ї, дитинства, материнства та батьківства;
- розвиток системи соціальних служб, які забезпечують соціальний захист громадян;
- встановлення пенсій, інших видів соціальних виплат і допомог.

27.Засада політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності
Згідно зі ст 12 КУ успільне життя в Україні ґрунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності.
Економічна багатоманітність передбачає, що КУ-
1. Встановлює однаковий загальний правовий режим для всіх форм господарювання - всі суб'єкти права власності проголошуються рівними перед законом.
2. Закріплює принцип гарантованості прав усіх суб 'єктів власності й господарювання.
Важливими принципами ринкової економіки є: свобода економічної діяльності та свобода конкуренції. Конституція України надає кожному право на підприємницьку діяльність, не заборонену законом (ч. 1 ст. 42) та зобов'язує державу забезпечити захист конкуренції у підприємницькій діяльності.
Закріплений ст. 14 Конституції України принцип політичної багатоманітності означає багатопартійність, себто можливість створення будь-якої політичної партії чи громадської організації, які провадять свою діяльність відповідно до вимог закону. Конституція України закріплює не лише можливість діяльності різних партій та інших об'єднань громадян, а й їхню рівність перед законом . Органам державної влади, органам місцевого самоврядування, їх посадовим особам заборонено виокремлювати у своєму ставленні певні політичні партії чи надавати їм привілеї, а також сприяти політичним партіям, якщо інше не передбачено законом, у провадженні їх діяльності.
Втручання з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування або їх посадових осіб у створення і внутрішню діяльність політичних партій та їх місцевих осередків забороняється.
Закріплений Конституцією України принцип ідеологічної багатоманітності передбачає:
1. Право кожної окремої людини, соціальних груп, політичних партій і громадських організацій безперешкодно розробляти теорії, ідеї щодо економічного, політичного, правового та іншого устрою України; пропагувати свої погляди через засоби масової інформації; здійснювати діяльність із втілення своїх ідеологічних концепцій у практичну сферу; за допомогою правових засобів захищати право на ідеологічну багатоманітність.
2. Заборону надавати будь-якій ідеології загальнообов'язковий характер, визнання рівноправності всіх ідеологій.
3. Заборону цензури (ч. З ст. 15 Конституції України).

28.Україна – держава з республіканською формою правління.
Республіка - форма правління, за якої всі вищі органи державної влади чи обираються громадянами на певний строк, чи формуються представницькими установами.
Конституція України (ч. 1 ст. 5) також закріплює республіканську форму правління України.
Загальними ознаками республіканської форми правління є:
- виборність глави держави та інших верховних органів державної влади на певний строк;
- здійснення державної влади не за власним правом, а за дорученням народу;
- юридична відповідальність глави держави у випадках, передбачених законом;
- обов'язковість рішень верховної державної влади для всіх інших органів державної влади;
- переважний захист інтересів громадян держави, взаємна відповідальність людини і держави.
В Україні з 2010р встановилася президентсько- парламентська республіка, після того, як зміни до КУ 2004 були визнані КСУ не конституційними і Україна повернулася до редакції КУ від 28.06.1996.

29.Засада розподілу владних повноважень
Доктрина позподілу державної влади на три гілки - законодавчу, виконавчу і судову, авторами якої були англійський філософ Джон Локк та французький вчений і просвітитель Шарль-Луї Монтеск'є, визнана у цивілізованих державах світу як загальнодемократичний принцип та існує вже понад двісті років.Хоча принцип розподілу державної влади був проголошений в Україні ще в 1990 році у Декларації про державний суверенітет, реальне розмежування всіх гілок влади знайшло втілення лише у Конституції України, прийнятої в 1996 році. Вона не лише сформулювала поділ влади як один із принципів конституційного ладу держави (ст. 6), а й закріпила його через перерозподіл повноважень між вищими владними інституціями. Це зроблено двома способами: 1) наділення гілок влади самостійними повноваженнями і 2) створення системи стримувань і противаг між суб'єктами владних стосунків (Верховною Радою, Президентом, Кабінетом Міністрів і Конституційним Судом).

30.Засада визнання та гарантування місцевого самоврядування
Згідно ст 7 КУ-в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування. Місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Положення "в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування"дає підставу констатувати факт його визнання державою, по-перше, яксуб’єктом конституційного права у взаємовідносинах з українським народом, який вправі здійснювати свою владу безпосередньо та опосередковано, в тому числі і через органи місцевого самоврядування (ст. 5 Конституції). По-друге, місцеве самоврядування визнається державою як суб’єктом міжнародно-правового спілкування, оскільки Українає членом Ради Європи. І, нарешті, місцеве самоврядування повинновизнаватися всіма іншими суб’єктами політичної системи, всіма учасникамиполітичних і правових відносин. Місцеве самоврядування визнається Україною як одна із основ конституційного ладу. Це положення логічно пов’язане з наміром України бути демократичною і правовою державою (ст. 1 Конституції),
зорієнтованою на людину, її права і свободи. Воно свідчить про розуміння соціальної цінності місцевого самоврядування, яке забезпечує здійснення народом своєї влади , реалізацію прав громадян на участь в управлінні справами держави і багатьох інших основних прав. Конституційне визнання місцевого самоврядування відповідає
міжнародно-правовим вимогам, зокрема Європейській хартії про місцеве самоврядування, яку Україна ратифікувала 15 липня 1997 року.

31.Україна – світська держава
Як світську державу, Україну характеризують насамперед положення ст. 35 Конституції України. Мова іде про наступні принципові речі, закріплені в тексті Основного Закону нашої держави: в Україні кожен має право на свободу світогляду і віросповідання, яке включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність; здійснення права на свободу світогляду і віросповідання може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров'я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей; церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа - від церкви; жодна релігія не може бути визнана державою як обов'язкова; ніхто не може бути увільнений від своїх обов'язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань.
Однак вище перераховані ознаки світської України, на жаль, сьогодні мають більше формально-юридичний характер, ніж повноцінне втілення в практику функціонування держави. Адже реальний стан розвитку демократії та конституційної законності в нашій країні, рівень добробуту її громадян, їхньої безпеки тощо говорять самі за себе. Разом з тим визначення на конституційному рівні України як суверенної національної держави, держави унітарної,держави світської, соціальної та правової, - є і залишається надалі генеральним напрямком розвитку України на ближчу та дальшу перспективи

32.Конституційно-правовий механізм захисту конституційного ладу
Гарантіями конституційного ладу України є такі положення Конституції України:
а) неможливість зміни Конституції, якщо ці зміни передбача ють скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина або якщо вони спрямовані на ліквідацію незалежності чи на пору шення територіальної цілісності України (ч. 1 ст. 157);
б) неможливість зміни Конституції в умовах воєнного або над звичайного стану (ч. 2 ст. 157);
в) ускладнений порядок внесення змін до першого розділу Конституції, присвяченого засадам конституційного ладу України;
г) конституційне визначення статусу Президента України як га ранта державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадяни на (ч. 2 ст. 102) та встановлення відповідальності Президента України у разі вчинення ним державної зради або іншого злочину (ст. 111);
д) заборону утворювати політичні партії та громадські органі зації, програмні цілі або дії яких спрямовані на зміну конституцій ного ладу насильницьким шляхом (ч. 1 ст. 37);
є) присягу народних депутатів України щодо додержання Кон ституції України та законів України (ч. 2 ст. 79);
ж) конституційний обов'язок Кабінету Міністрів України за безпечувати державний суверенітет України, виконання Консти туції і законів України (п. 1 ст. 116);
з) діяльність спеціального органу захисту конституційного ла ду - Конституційного Суду України,- який вирішує питання про конституційність чинного законодавства, актів Президента Украї ни та актів Кабінету Міністрів України (ст. 150).
Екстраординарним засобом захисту конституційного ладу є пра вовий режим надзвичайного стану, що може бути введений в Украї ні або в окремих її місцевостях Указом Президента України, який підлягає затвердженню Верховною Радою України протягом двох днів од моменту звернення Президента України, з метою усунення загрози та якнайшвидшої ліквідації особливо тяжких надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру, нормалізації об становки, відновлення правопорядку за спроб захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу шляхом насильства, для віднов лення конституційних прав і свобод громадян, а також прав і закон них інтересів юридичних осіб, створення умов для нормального функ ціонування органів державної влади та органів місцевого самовряду вання, інших інститутів громадянського суспільства.