Студопедия
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
|
Охарактеризувати необхідність вивчення шлюбно-сімейної структури населення в демографії.
1. Охарактеризувати необхідність вивчення шлюбно-сімейної структури населення в демографії. У чому полягає основна думка концепції епідеміологічного переходу.Сім'я є базовою передумовою функціонування соціуму, первинним осередком відтворення населення та формування людського капіталу. Дослідження шлюбно-сімейної структури населення України та процесів її формування дозволяє зробити висновок, що у цілому традиції сімейного способу життя населення, без якого неможливе існування суспільства в його сучасному розумінні, в Україні збережено. Однак наприкінці ХХ - на початку ХХІ століття, в умовах соціально-економічної та постіндустріальної трансформації українського суспільства, тенденції розвитку шлюбу і сім’ї в Україні є складними і неоднозначними. Матеріали переписів населення, дані поточної статистичної звітності, вибіркові соціально-демографічні дослідження свідчать про зміни у шлюбно-сімейних процесах та структурах, що безпосередньо впливає на динаміку народжуваності. Їх причиною є ті кардинальні зміни у матримоніальній та репродуктивній поведінці населення розвинених країн (в першу чергу країн Європи, до яких, нехай і з певними застереженнями, відноситься і Україна), які відбулись на постіндустріальному етапі розвитку цивілізації: це зниження рівня шлюбності, підвищення віку укладання шлюбу, поширення різноманітних форм шлюбного партнерства, нестабільність подружніх відносин і зростання рівня розлучуваності, поширеність позашлюбної народжуваності і неповних сімей тощо. Однак у транзитивному соціумі сучасної України, в умовах демографічної кризи, ці демографічні трансформації проходять складно і болісно, продукують ряд складних соціально-демографічних проблем. Вплив національних традицій, наслідків соціально-економічної та демографічної криз опосередковує, трансформує прояв загальноєвропейських закономірностей демографічного розвитку в Україні. 2. Охарактеризувати необхідність вивчення шлюбно-сімейної структури населення в демографії.Сам термін епідеміологічний перехід запропонований у 1971 р. американським демографом і соціал-гігієністом А. Омраном у статті «Епідеміологічний аспект теорії природного руху населення». Вихідна теза концепції полягає в тому, що актуальну смертність можна розкласти на ендогенну й екзогенну складові, зумовлені відповідно внутрішніми і зовнішніми впливами на організм людини, що ведуть до захворювань і смерті, визначаючи як її загальний рівень, так і смертність з тих або інших конкретних причин.Виділяють чотири стадії епідеміологічного переходу, залежно від ролі причин екзогенної й ендогенної природи: «захворювання і голод», «пандемія інфекційних захворювань», «дегенеративні і професійні захворювання», «відкладені дегенеративні захворювання».На першій стадії були здійснені такі заходи, як введення в практику масових щеплень від інфекційних хвороб, широке застосування дезінфекції, санітарно-гігієнічний контроль за водою, їжею тощо. Усі ці заходи створили досить надійний заслін на шляху епідемій і скоротили смертність від інфекційних хвороб. У результаті різко зменшився рівень смертності, особливо дитячої, відбувається обмеження або навіть ліквідація смертності чи принаймні її періодичних підвищень від особливо небезпечних інфекційних захворювань, які мають характер масових епідемій або навіть пандемій (чума, холера, віспа і т.п.), а також голоду, помітно збільшилася тривалість життя. На другій стадії епідеміологічного переходу знижується захворюваність і смертність з деяких інших причин екзогенного характеру, насамперед від таких інфекційних хвороб, як туберкульоз, шлунково-кишкові інфекції, дитячі інфекції та ін. Третя стадія епідеміологічного переходу характеризується подоланням відзначених вище негативних наслідків процесу індустріалізації. Четверта стадія епідеміологічного переходу почалася, як вважають, зовсім недавно, причому в основному в країнах з низькою смертністю і високою тривалістю життя.
|