Транснаціональні ПФГ в системі національного законодавства та міждержавного права

Порядок створення транснаціональних ПФГ в Україні регламентується Господарськи кодексом. .

1.Підприємство може бути учасником промислово-фінансової групи (або транснаціональної промислово-фінансової групи, якщо до складу групи входять українські та іноземні юридичні особи).

2. Промислово-фінансова група є об'єднанням, яке створюється за рішенням Кабінету Міністрів України на певний строк з метою реалізації державних програм розвитку пріоритетних галузей виробництва і структурної перебудови економіки України, включаючи програми згідно з міжнародними договорами України, а також з метою виробництва кінцевої продукції.

3. До складу промислово-фінансової групи можуть входити промислові та інші підприємства, наукові і проектні установи, інші установи і організації усіх форм власності. У складі промислово-фінансової групи визначається головне підприємство, яке має виключне право діяти від імені промислово-фінансової групи як учасника господарських відносин.

4. Промислово-фінансова група не є юридичною особою і не підлягає державній реєстрації як суб'єкт господарювання.

5. Порядок утворення та інші питання діяльності промислово-фінансових груп визначаються законом про промислово-фінансові групи (437/95-ВР), іншими нормативно-правовими актами.

 Рішення про створення (реєстрацію) транснаціональної ПФГ приймаються Кабінетом Міністрів України лише за умов попереднього укладення міждержавного договору, що підлягає ратифікації Верховною Радою України. Міждержавним договором про створення ПФГ повинні бути затверджені:

· Генеральна угода про сумісну діяльність по виробництву певної продукціїПФГ;

· Назва ПФГ;

· Головне підприємство ПФГ;

· Вичерпний перелік учасниківПФГ;

· Вичерпний перелік кінцевої продукції ПФГ;

· Термін, на який створюється ПФГ;

· Умови оподаткування головного підприємства і учасників ПФГ відповідно до законів України, гарантії від зміни податкового законодавства;

· Умови перетинання митного кордону для проміжної продукції ПФГ і гарантії від їх зміни.

21.Нормативно-правова база створення холдингів в Україні.

У випадках, передбачених законодавством, холдингові компанії утворюються за умови попереднього отримання дозволу відповідного органу Антимонопольного комітету України або Кабінету Міністрів України на концентрацію, узгоджені дії суб’єктів господарювання. Проекти установчих документів холдингових компаній, які утворюються за умови отримання зазначеного дозволу, підлягають погодженню з відповідним органом Антимонопольного комітету України.

Холдингова компанія набуває статусу юридичної особи з дня її державної реєстрації в Державному реєстрі холдингових компаній України, який є невід’ємною частиною Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

Державна реєстрація холдингових компаній проводиться державним реєстратором у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" та інших нормативно-правових актів.

Законодавство України про холдингові компанії:

1. Законодавство України про холдингові компанії складається з Закону України «Про холдингові компанії», Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про господарські товариства", інших законів та нормативно-правових актів, що регулюють діяльність холдингових компаній та їх корпоративних підприємств.

2. Порядок утворення, діяльності і ліквідації холдингових компаній регулюється Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про господарські товариства" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

3. Якщо міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, застосовуються правила міжнародного договору.

22.Система участі підприємств у об*єднаннях.

Для виявлення ступеня залежності підприємств, які утворюють корпоративний капітал, від головної (материнської) компанії застосовують критерій системи участі. За цією системою підприємства, що входять до складу корпорації (холдингу), можуть набувати таких форм:

- відділення (якщо 95-100 % акцій його належить материнській компанії);

- дочірнє підприємство (частка участі материнської компанії становить 50-95 %);

- філії (частка материнської компанії становить 25-50 %);

- асоціації (участь материнської компанії в їхньому капіталі 10-25%).

Крім розглянутих організаційно-правових форм підприємств та їхніх об'єднань, існують і інші критерії класифікації. Зокрема, за формою власностіпідприємства поділяють на:

- приватні (засновані на власності окремого громадянина з правом використання найманої праці);

- колективні (засновані на власності трудового колективу, кооперативу, іншого статутного товариства, громадської чн релігійної організації);

-державні (засновані на загальнодержавній та комунальній власності).

23. Дати характеристику поняттю «холдинг в холдингу».

У сучасних умовах великі підприємства можуть створювати і так звані проміжні холдинги. Це окремі підрозділи в структурі підприємства, що виконують певні завдання, наприклад: патентний і ліцензійний холдинг, холдинг з надання певних видів послуг, холдинг, що займається інвестиційною діяльністю тощо. Подібні проміжні холдинги мають за мету зосередити зусилля, кошти, інтелектуальний потенціал на чітко визначених, конкретних завданнях для максимально ефективного використання цих факторів в інтересах холдингу.
Змішаному холдингу властиві участь банківських установ в управлінні довіреною їм власністю і використання страхових, інвестиційних компаній або інноваційних фондів .
Істотною перевагою такого холдингу є можливість оперативного маневрування кредитно-фінансовими ресурсами..
Одним з видів холдингу є варіант, який передбачає обмін акціями між материнською та дочірньою компаніями. Більш тісний взаємозв'язок між материнською та дочірньою компаніями при такому варіанті формування холдингу підсилює переваги чистого й змішаного холдингів.

24. Охарактеризуйте відмінності між ПФГ і ФПГ?

    Фінансово-промислова група (ФПГ) створюється підприємствами на договірних чи статутних відносинах через об’єднання частини їх майна та фінансових ресурсів, що передаються у власність ФПГ. Може здійснюватись, також, довірче управління переданим майном.

    Промислово-фінансова група (ПФГ) - об'єднання, до якого можуть входити промислові підприємства, сільськогосподарські підприємства, банки, наукові і проектні установи, інші установи та організації всіх форм власності, що мають на меті отримання прибутку, та яке створюється за рішенням уряду України на певний термін з метою реалізації державних програм розвитку пріоритетних галузей виробництва і структурної перебудови економіки України.

    Розбіжність у термінології пояснюється, думається, статусом таких об’єднань. ПФГ – створюється при допомозі держави, ФПГ – без її втручання. Тож надалі використовуватимемо термін ФПГ, як такий, що більше вживається в науковій літературі.