![]() Студопедия КАТЕГОРИИ: АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Особливості створенняхолдинговихкомпаній в Україні та контроль за процесамиекономічноїконцентрації.Стр 1 из 5Следующая ⇒
Характеристика організаційних форм об’єднань підприємств (асоціації, корпорації, консорціуми, концерни, холдинги, фінансово-промислові групи) Асоціація - договірне об'єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності підприємств, що об'єдналися шляхом централізації однієї або кількох виробничих та управлінських функцій, розвитку спеціалізації і кооперації виробництва, організації спільних виробництв на основі об'єднання учасниками фінансових та матеріальних ресурсів для задоволення переважно господарських потреб учасників асоціації. Корпорація- договірне об'єднання, створене на основі поєднання виробничих, наукових і комерційних інтересів підприємств, що об'єдналися, з делегуванням ними окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників органам управління корпорації. Консорціум - тимчасове статутне об'єднання підприємств для досягнення його учасниками певної спільної господарської мети (реалізації цільових програм, науково-технічних, будівельних проектів тощо Концерн - статутне об'єднання підприємств, а також інших організацій, на основі їх фінансової залежності від одного або групи учасників об'єднання, з централізацією функцій науково-технічного і виробничого розвитку, інвестиційної, фінансової, зовнішньоекономічної та іншої діяльності. Холдинг — цеособливий вид компанії, щостворюється для володінняконтрольними пакетами акційіншихкомпаній з метою контролю та управлінняїхньоюдіяльністю. Фінансово-промисловігрупи - цегрупивзаємозв’язаних по капіталупідприємств, яківключаютьспеціалізованіфінансовігрупи, якімаютьзагальніінтереси в певних сферах діяльності і створюються з метою вирішенняконкретних задач. Корпорація - основа підприємницької діяльності. Корпора́ція — товариство, спілка, сукупність осіб, об’єднаних на основі цехових, кастових, комерційних та інших інтересів; назва акціонерного товариства, яке об’єднує різні галузі промислового виробництва за єдиного фінансового контролю. Корпорація (акціонерне товариство) є нині домінуючою формою підприємницької діяльності, її власниками вважаються акціонери, що мають обмежену відповідальність у розмірі свого внеску в акціонерний капітал корпорації. Весь прибутоккорпораціїналежитьїїакціонерам. Виокремлюютьдвійогочастини. Одна частинарозподіляєтьсясередакціонерів у виглядідивідендів, друга - ценерозподіленийприбуток, щовикористовується на подальшийрозвитоккорпорації. Функціївласності та контролю поділеніміжакціонерами (власникамиакцій) і менеджерами.
5.Державний контроль за діяльністюоб'єднаньпідприємствмонополістів. Державнаполітика у сферіобмеженнямонополізму у підприємницькійдіяльності, заходи щододемонополізаціїекономіки, фінансової, матеріально-технічної, інформаційної, консультативної та іншоїпідтримкипідприємців, якісприяютьрозвиткуконкуренції, здійснюютьсяуповноваженими на це органами влади і управління. ДемонополізаціяекономікиУкраїнизабезпечуєтьсяспеціальноюпрограмою, що є складовоючастиноюЄдиноїкомплексноїпрограмирозвиткуУкраїни, яку затверджуєВерховна Рада України. Державний контроль за додержанням антимонопольного законодавства, захистінтересівпідприємціввідзловживаннямонопольним становищем та недобросовісноїконкуренціїздійснюютьсяАнтимонопольнимкомітетомУкраїни, створеним Верховною Радою України, якійвінпідпорядкований і підзвітний. У складійого є територіальніуправління, якіздійснюють контроль за додержаннямантимонопольногозаконодавства у певномурегіоні Комітетздійснюєпопередній контроль за створенням, реорганізацією і ліквідацією (приєднанням) підприємств, асоціацій, концернів, міжгалузевих, регіональних та іншихоб'єднань, відповідністюїхньоїдіяльності антимонопольному законодавству. Коли підприємцізловживаютьмонопольним становищем на ринку, то комітетможевинестирішення про примусовийподілмонопольнихутворень.
6.Характеристика холдинговихкомпанійвринковійекономіці. Однією з поширених структур, характерних для розвиненоїринковоїекономіки, є така форма організації, як холдинг (холдингова система). Функціонуванняхолдингових систем, з одного боку, має ряд переваг перед звичайнимиакціонернимитовариствами, а з іншого — характеризуєтьсяособливостями, щопороджуютьновіпроблеми й труднощі, що не є характерними для окремихкомпаній.Нині холдинги функціонують практично у всіхнайважливішихгалузяхгосподарства: у банківськійсправі, фінансовійсфері, торгівлі, промисловості, на транспортітощо. Це не випадково, оскільки практика підтвердила, щохолдингова форма організаціїфінансовогокапіталу є найбільшжиттєздатною, рухливою та ефективною.Відповідно до чинногозаконодавства:
особливості створенняхолдинговихкомпаній в Україні та контроль за процесамиекономічноїконцентрації. Холдинг (відангл.tohold — держати) цекомпанія,якаволодієконтрольнимипакетамиакційіншихпідприємствзметоюздійсненняповідношеннюдонихфункційконтролюіуправління.Цепершзавсе, фінансовіцентри, навколоякихоб'єднуютьсяокремікомпанії, не втрачаючи прицьомусвоєїкомерційноїсамостійності.Законодавчимпідґрунтямпроцесівстворенняхолдинговихкомпаній став Указ Президента України «Про холдинговікомпанії, щостворюються в процесікорпоратизації та приватизації» від 19.05.1994 року. Фактичнозаснуванняхолдинговихкомпаній в Українірозпочалось у 1995 році. До основнихпередумовстворення ХК в Україніможнавіднеститакі: • наявністьзначноїкількостіпідприємств, щомаютьбагаточисельнізв'язки за «технологічнимиланцюгами»; • потреба у злиттіпромислового і фінансовогокапіталу; • розвитокгалузейпромисловості, в котрихоб'єктивно є необхідність у достатньожорсткому і постійномугалузевомууправлінні; • нездатністьпідприємстввласними силами організуватипроцесспостачаннявиробництва і збутупродукції як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках; • дефіцитінвестиційнихресурсівпідприємств в умовахнесприятливогоінвестиційногоклімату в Україні; • структурна криза.[3] Відповідно до Указу Президента України «Про холдинговікомпанії, щостворюються в процесікорпоратизації та приватизації» основними способами створенняхолдинговихкомпаній є: • передаванняконтрольнихпакетівакційдочірніхпідприємствхолдинговійкомпанії; • поглинання одного господарськогосуб'єктаіншим шляхом придбання контрольного пакету акцій. При цьомухолдинговікомпаніїможутьстворюватися шляхом: • заснування холдингу на базііснуючогопідприємствачиіснуючогопідрозділу; • формуванняхолдинговоїкомпанії на базіколишньоїчиіснуючоїуправлінськоїструктури; • створенняхолдинговоїкомпанії як нового господарськогосуб'єкта.
8.Зарубіжні дочірні під-ва холдингових компаній (відділи,філії,представництва,спільні під-ва.асоційованепід-во.дочірнепід-во) Відділення- це зарубіжне під-во.яке є частиною підприємства –експортера. Представни́цтво 1 — правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язанаабомає право вчинитиправочинвідіменідругоїсторони, яку вона представляє.Цеправовідношення, відповідно до якого одна особа (представник) на підставінабутих нею повноваженьвиступає і дієвідіменііншої особи, яку представляє, створюючи, змінюючичиприпиняючибезпосередньо для неїцивільні права та обов'язки. Фі́лія —відокремленийпідрозділ юридичної особи, щорозташований поза їїмісцезнаходженням та здійснюєвсіабочастинуїїфункцій [1], зокремафункціїпредставництва. Філії не є юридичними особами. Спільні підприємства — підприємства, що базуються на спільному капіталі суб'єктів господарської діяльності України або іноземних суб'єктів господарської діяльності, на спільному управлінні та на спільному розподілі результатів та ризиків. Асоційоване підприємство (компанія) — підприємство, в якому інвестору прямо або через дочірні компанії належить більше 20 відсотків голосів (пакет акцій), тобто підприємство в якому інвестор має суттєвий вплив і яке не є дочірнім або спільним підприємством інвестора. Якщо інвестор прямо або через дочірні компанії володіє менш як 20% голосів об'єкта інвестування, але виконуються щонайменше дві з таких умов: · інвестор (банк) маєпредставниківу радідиректорів абоаналогічномукеруючомуорганікомпанії; · інвестор (банк) бере участь у визначенністратегії та операційкомпанії; · здійснюєтьсяобмінуправлінським персоналом міжінвестором (банком) та компанією; · інвестор (банк) надаєкомпаніїсуттєвутехнічнуінформацію; Такакомпанія (підприємство) такожвважається асоційованою.[1] 9. Характеристика загальних засад функціонування ПФГ: сутність, переваги
ПФГ - це диверсифіковані багатофункціональні структури, створені на основі об'єднання капіталів підприємств, кредитно-фінансових установ та інвестиційних організацій з метою максимізації прибутку, підвищення ефективності виробництва і фінансових операцій, посилення конкурентоспроможності на внутрішньому і зовнішньому ринках, зростання економічного потенціалу всієї групи в цілому та кожного з учасників окремо. Особлитвості ПФГ: · Учасники ПФГ належать до тих сфер діяльності, які визначають науковий, виробничий та експортний потенціал країни. · обов'язкова участь банків та інших фінансово-кредитних установ в складі ПФГ, які фінансують виробничу діяльність. · в межах групи учасники діють як структурні підрозділи одного підприємства · наявність головного підприємства, яке виконує роль координаційного центру. · пільги щодо звільнення підприємств-учасників від сплати експортно-імпортного мита і митних зборів на проміжну продукцію і дозволу банкам-учасникам проводити клірингові заліки заборгованості Перевагами виробничо-фінансової інтеграції у формі ПФГ являються: ü можливість впровадження сучасної техніки, ресурсо- та енергозберігаючих технологій ü створення конкурентоспроможних виробництв шляхом ефективного використання матеріальних та фінансових ресурсів. ü ефективно організована виробнича, збутова діяльність та їх фінансово-кредитне обслуговування забезпечення на ринкових засадах. ü створення групи підприємств, що не конкурують між собою, які об'єднані спільною діяльністю, спільними інтересами на основі довгострокових господарських зв'язків, які підкріплені додатковими фінансовим й ресурсами. ü можливість синтезувати різнорідні капітали (виробничий, фінансовий, торговий) з відмінними циклами відтворення і забезпечити взаємовигідні економічні відносини між учасниками інтеграції. ü створення можливості перерозподілу тимчасово вільних фінансових ресурсів між учасниками і галузями, економія оборотних засобів, активізація інвестиційної діяльності, підвищення фінансової стійкості окремих учасників. ü сприятливі умови для покращення розрахункових відносин між учасниками і для широкого застосування таких економічних методів як механізм трансфертних цін, пільгове оподаткування та кредитування.
10. Характеристика організаційної структури ПФГ Структуру промислово-фінансової групи можна представити такими інституційними блоками: • кредитно-фінансовий (включає в себе низку кредитно-фінансових установ: комерційні банки, страхові, інвестиційні, лізингові, трастові компанії, пенсійні фонди та ін. Ядром блоку виступає комерційний банк Основним завданням даного блоку є залучення і акумулювання фінансових ресурсів, а також розробка інвестиційної політики і здійснення капіталовкладень. Завдяки входженню до складу ПФГ банківських структур, підприємства-учасники групи отримують необхідні кошти в значній мірі за рахунок «власних банків». Банки зацікавлені в участі в ПФГ, оскільки при цьому створюються реальні можливості розширення сфери діяльності, підвищення потенціалу прибутковості і фінансової стійкості) • промисловий (включає у себе групу промислових підприємств, які виробляють проміжну та кінцеву продукцію ПФГ) • сільськогосподарський (агропромисловий) блок (включає сільськогосподарських товаровиробників, переробні підприємства, агросервісні підприємства та служби. Є характерним для агропромислових фінансових груп (АПФГ). Агропромислова група — договірне добровільне об'єднання сільськогосподарських, промислових та інших підприємств з фінансово-кредитними установами, яке спрямовує свою діяльність на реалізацію державних та спільних програм і проектів фінансування виробництва, зберігання, переробки і реалізації кінцевої продукції сільськогосподарського виробництва, які створюються з метою отримання прибутку та структурної перебудови галузі) • торговельний (мережа спільних торговельних домів, або велика торговельна компанія, яка здійснює свою діяльність в інтересах всієї групи. Головним завданням торговельного блоку ПФГ є забезпечення умов для безперебійного функціонування виробничого процесу з урахуванням проведення грамотної цінової політики) • науково-дослідний (представлений науково-дослідними та проектними установами, конструкторськими бюро, що забезпечують розробку науково-технічної документації, а також новітніх технологій, які дають змогу організувати виробництво нових видів продукції).
11. Характеристика інституційних блоків ПФГ. Структуру промислово – фінансовоїгрупиможнапредставити такими інстітуційнімі блоками: • кредитно-фінансовий; • промисловий; • сільськогосподарський (агро-) блок; • торговельний; • науково-дослідний (рис. 1.). Кредитно-фінансовий блок включає всобінизькийкредит-фінансовихустанов: комерційні банки, страхові, інвестиційні, лізингові, трастові компании, пенсійніфонди та ін. Ядром блоку виступає комерційний банк. Промисловий блок включає у собігрупупромисловихпідпріємств, яківиробляютьпроміжну та кінцевупродукцію ПФГ. Торговельний блок - це мережа спільніхторговель, або велика торгівельнакомпанія, яка здійснюєсвоюдіяльність в інтересахвсієїгрупи. Головнимзавданнямторговельного блоку ПФГ є забезпеченняумів для безперебійногофункціонуваннявиробничогопроцеса з урахуваннямпроведенняграмотноїціновоїполітики. Агропромисловий блок (сільськогосподарський блок) включаєсільськогосподарськихтоваровиробніків, переробні підприємства, агросервісні підприємства. Агропромисловий блок є характерним для агропромислових фінансових груп (АПФГ). Науково-дослідний блок являє науково-досліднімі та проектні установи, конструкторське бюро, що забезпечує розробку науково-технічноїдокументації, а такожновітніхтехнологій, які дают змогу організувати виробництво новихвидів продукції.
12.Законодавчерегулювання створення та діяльностіПФГ в Україні.
Аналізпередумов створення ПФГ в Україні, дозволив виділити среди них основні, а самє: • необхідністьпосиленняміжгалузевої та регіональноїкоопераціївиробництва; • необхідністьпідвищеннястабільності постачанняі платежів; • забезпеченняекономічно-доцільнихобсягіввиробництво і збуту, що узгоджуються з кон'юнктури ринку; • потреба у створенні умов для прискореного развития наукомісткіх галузії; • необхідністьзабезпеченнявисокихтемпів приросту інвестіційніх ресурсів для стійкогоекономічного роста компании; • потреба у розшіренні експортної можливості предприятий, что входятьдо складу фінансово-промисловоїгрупи.
Порядок создании, реорганізації та ліквідації ПФГ в Україні, а такожфінансово-економічніумови їх діяльності визначені Законом України "Про промислово-фінансовігрупи в Україні" від 21. 11. 1995 року (далі - Законом). ВказанимЗаконодавчими актом регламентовано: 1) Правовий статус головного підприємствай учасників ПФГ. 2) Обмеження на создании ПФГ в Україні. 3) Механізм создания та державної реєстрації ПФГ. 4) Державнапідтримкафункціонування ПФГ. 5) Облік і звітністьщодокінцевої та проміжної продукції ПФГ. 6) Умовиреорганізації та ліквідації ПФГ.
|
||
Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 726. stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда... |