Середні витрати часу для кожного розміру партії

* Примітка: враховуються абсолютні значення витрат робочого часу (в хв) і співвідношення витрат на дану деталеоперацію до витрат на останню деталеоперацію в партії (або до норми, встановленої за галузевими або міжгалузевими нормативами).

Після проведення та відображення в табл. 1 – 8 загального аналізу стану нормування праці на підприємстві, проектно-розрахунковий розділ має містити такі пункти:

1. Вибір методу проектування, де визначаються вимоги до рівня вирішення поставленого завдання, обмеження, відхилення та доцільний (прийнятний) метод.

2. Проектування (розробка) визначення складу і значень параметрів розв’язуваної задачі на основі розрахунків, графічних побудов нормативно-довідкових даних тощо, формування спроектованого вигляду досліджуваного об'єкта (моделі), явища.

3. Область і межі можливої реалізації проектного рішення поставленої задачі: робочі місця, ділянка, цех, служба, підприємство, керування, трест, галузь, народне господарство, умови й обмеження.

4. Організацію впровадження спроектованого рішення поставленої задачі склад, послідовність необхідних організаційно-технічних заходів, регламент їхнього виконання і виконавці.

Розробка заходів щодо удосконалювання нормування праці виробничих і допоміжних робітників у цеху (напідприємстві) здійснюється в такому порядку:

1. За варіантом 1, 5, 6, 9, 11 теми передбачається виконання таких робіт:

а) розширення сфери нормування праці, установлення норм часу, виробітку, нормованих завдань для робочих-погодинників і допоміжних робітників, які виконують функції обслуговування;

б) обґрунтування застосування відповідних видів норм витрат праці. Відповідно до загального алгоритму комплексного обґрунтування норм витрат праці (КОНП) здійснюється вибір виду норми згідно з класифікацією норм за формою вираження в них витрат праці в залежності від особливостей трудового процесу і призначення норм;

в) підвищення якості норм шляхом:

обґрунтування доцільності методів нормування;

використання централізовано розроблених нормативів, нормативів відповідного ступеню укрупнення, мікроелементних нормативів;

г) пропозиції щодо використання існуючих нормативів і їхньої доробки;

д) пропозиції щодо використання єдиної системи нормативів трудових витрат, її складових;

е) побудова окремих моделей нормативів на основі принципів побудови єдиної системи нормативів трудових витрат (ЄСН);

ж) удосконалювання системи встановлення і перегляду норм:

облік чинників освоєння трудового процесу;

групування основ і чинників перегляду норм;

групування чинників освоєння при встановленні норм розробці нормативів;

установлення норм при освоєнні трудових і технологічних процесів з використанням моделі освоєння;

розробка плану перегляду норм з обліком класифікацій, чинників і основ їхнього перегляду;

з) визначення економічної ефективності варіантів установлення норм вибір засобів механізації й автоматизації нормування праці і доцільності застосування комп’ютерної техніки для нормування праці;

и) розробка алгоритмів розрахунку на комп’ютері.

2. За варіантами 2, 3, 4, 7, 8, 10, 12, 13 теми виконуються такі роботи:

а) розробка раціонального балансу робочого часу:

виявлення на базі опрацювання даних фотографій робочого часу тривалості і характеру витрат, пов'язаних із підготовчо-заключною роботою, роботою з обслуговування робочого місця, а також витрат на відпочинок і особисті потреби;

групування і підсумовування витрат за кожним індексом і розрахунок за всіма спостереженнями середніх розмірів витрат часу;

упорядкування зведених середніх розмірів однойменних витрат, їхнє порівняння з нормативним часом, упорядкування 1 і 2 нормальних балансів часу;

розрахунок на основі отриманих даних коефіцієнтів можливого ущільнення робочого дня; розробка рекомендацій і заходів щодо раціонального використання робочого часу;

б) обґрунтування застосованих нормативно-довідкових матеріалів виявлення робіт, на які встановлюються норми за нормативами, порівняння утримання й організаційно-технічних характеристик нормованої роботи з відповідними характеристиками робіт, на які є нормативи;

в) вибір нормативів за сферою застосування: міжгалузеві, галузеві, місцеві нормативи;

г) вибір виду і ступеня укрупнення нормативів за економічними критеріями;

д) встановлення норм часу аналітично-розрахунковим методомна основі алгоритму комплексного обґрунтування норм витрат праці:

обґрунтування технології (метод, устаткування);

обґрунтування технологічних режимів;

обґрунтування трудових процесів (за елементами організації праці й у цілому);

спільна оптимізація технології, технологічних режимів і трудового процесу;

визначення згідно з прийнятим варіантом технології можливих варіантів технологічних режимів; добір за організаційними і психофізіологічними чинниками-обмеженнями припустимих варіантів технологічних режимів; визначення таких елементів системи обслуговування, як технічний контроль, інструментальне забезпечення, заточення інструменту, налагодження устаткування за варіантами, що діє в цеху;

визначення санітарно-гігієнічних умов праці, орієнтованих на існуючі умови праці на даному виробництві, якщо вони знаходяться в межах норми;

обґрунтування трудового процесу на основі попереднього нормування тих елементів, за якими передбачається розробка і вибір варіанта;

спільна оптимізація технології технологічних режимів і трудового процесу, що включає уточнені розрахунки показників ефективності варіантів;

е) застосування аналітично-дослідного методу для обґрунтування норми часу й обслуговування при індивідуальній організації праці:

визначення можливості й економічної доцільності застосування аналітично-дослідного методу (АДМ), установлення норм на основі виявлення таких чинників: масштаб виробництва і кількість деталей у партії, необхідність застосування комп’ютера і т. д.;

комплексне обґрунтування встановлюваної норми на основі спільного аналізу технологічного, трудового процесу і норми проектування технологічних режимів трудового процесу і встановлення норми;

встановлення норми АДМ на основі вивчення досвіду виконання нормованої операції декількома робітниками з використанням алгоритму комплексного обґрунтування норми АДМ із розробкою приватних алгоритмів;

визначення розрахунковим шляхом норми обслуговування верстатів робочим-багатоверстатником;

встановлення оптимального числа верстатів, які обслуговуються одним робітником;

розрахунок економічно вигідного числа верстатів, що може обслужити один робітник, обумовлене, виходячи з повного використання робочого часу верстатників;

ж) класифікація операцій виконуваних бригадою на основі характеристик і маршрутів деталей, виконуваних на робочих місцях у бригаді: визначення процедур формування кінцевого продукту в умовах бригадної форми організації і стимулювання праці;

з) виявлення вимог до організації праці на робочому місці, організації обслуговування, технологічного опису процесу і його оснащення, визначення організаційно-технічних меж застосування встановлених норм з обліком комплексного, тобто технічного, організаційного, психофізіологічного й економічного обґрунтування норм витрат праці на всіх етапах установлення норм;

и) розробка заходів щодо впровадження раціонального балансу часу і технічно обґрунтованих норм витрат праці: визначення конкретнихпроцедур і виконавців впровадження спроектованих варіантів вико-ристання робочого часу і комплексно обґрунтованих витрат праці.

Встановлюється область і межі можливої реалізації розроблених заходів щодо удосконалювання нормування праці.

Розглядається можливість поширення запропонованих варіантів на норми з іншою формою вираження витрат праці стосовно до інших об’єктів їх встановлення i різного ступеня укрупнення. Визначаються раціональні й економічно доцільні межі застосування розроблених заходів.

Організація впровадження розроблених заходів щодо удоско-налювання нормування праці передбачає склад, послідовність, регла-мент їx виконання. Форми й організація притягнення виконавців до впровадження розробок.

При нормуванні конкретного техпроцесу, враховуються такі вимоги:

1. За всіма операціми техпроцесу докладно розраховуються технічно-обґрунтовані норми часу з обґрунтуванням режимів різання, встановлюються розряди роботи i розцінки.

2. Всі операції технологічного процесу нормуються за довідниками загальномашинобудівних нормативів. Назва довідника вказується на початку нормування кожної операції. При виборі й обґрунтуванні варто записати, як чинники враховуються, які карти i сторінка довідника використовуються, а також дати необхідні короткі пояснення. Наприклад, при чистовому гострінні даного матеріалу подача вибирається залежно від необхідного класу чистоти поверхні номера карти i сторінки довідника.

Нормування кожного переходу закінчується розрахунком норми штучного часу за кожною операцію, що здійснюється в такій послідовності.

Спочатку записуються вихідні дані для виконання даної операції:

1. Назва деталі та її вага.

2. Вид заготівки та стан настановних поверхонь.

3. Матеріал деталі та його механічні характеристики.

4. Пристосування або спосіб установки деталі.

5. Тип i модель устаткування, його паспортні дані.

6. Техпроцес операції за переходами.

7. Інструменти, що застосовуються при обробці (назва, основні розміри, матеріал ріжучої частини й ін.)

На підставі цих вихідних даних робиться вибір і обґрунтування режимів різання, розрахунок основного (машинного) часу за всіма переходами i сумарний основний (машинний) час на операцію в цілому.

Після встановлення сумарного основного (машинного) часу на операцію, розраховується допоміжний час.

Для цього складається таблиця з переліком елементів допоміжної роботи з даної операції.

До складу допоміжної роботи залежно від конкретної операції включається час на установку i зняття деталі, час пов’язаний із переходом; час на зміну режимів різання, підведення деталі до інструмента або переміщення деталі (при опрацюванні на вертикально-свердлильних верстатах послідовно декілька отворів), або переміщеннястолу, час на контрольні проміри (там, де необхідно) з обліком коефіцієнта періодичності вимірів за нормативами.

Розрахунок штучного часу робиться після визначення за нормативами розміру (у відсотках) часу обслуговування робочого місця (організаційного і технологічного) і часу перерв навідпочинок іприродні потреби.

Норма штучного часу розраховується за формулами залежно від типу виробництва з включенням у неї основного (машинного) та допоміжного часу і часу на обслуговування робочого місця, відпочинок i природні потреби. Окремо визначається підготовчо-заключний час.

Час на складові елементи технічно-обґрунтованих норм часу визначається за нормативами режиму різання, підготовчо-заключного і допоміжного часу, обслуговування i перерв на відпочинок (масове i крупносерійне виробництво або серійне виробництво).