Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

ТЕСТИ Б. Оберіть варіант правильного завершення положення та обведіть колом літеру, що його позначає.




 

21. До вихідних засадничих особливостей культурологічних напрямів у філософії ХХ ст. слід віднести наступні:

А) лише методами науки можна пізнати культуру;

Б) людина є основним предметом філософії культури;

В) культура є основною складовою суспільства, історії.

22. Особливості вчення про субстанцію у мислителів Нового часу Б.Спінози та Г.Лейбніца можна окреслити так:

       А) Спіноза: весь світ складається з двох окремих субстанцій – матеріальної та   духовної, а Лейбніц: що субстанція є єдиною та неподільною;

       Б) Спіноза: існує тільки одна субстанція, а Лейбніц: субстанція є множинною;

       В) Лейбніц: духовна та матеріальна субстанції є атрибутами єдиної субстанції, а Спіноза: світ є єдиним, а субстанцій є дві – духовна та матеріальна.

23. До основних станів духовного життя суспільства можна віднести :

А) віру, надію, любов;

Б) активний, пасивний, акцентований, збалансований;

В) патріотичний, інтернаціональний, космополітичний.

24. Концепцію «ноосфери» у вченні В. Вернадського можна окреслити так:

А) це процес заглушення і витіснення асоціальних форм підсвідомих сексуальних                  бажань та виштовхування їх енергії у підсвідоме;

Б) це інтерпретація тексту, яка видобуває з нього те, що не висловлюється безпосередньо;

В) це розумна оболонка біосфери.

25. До особливостей філософської культури часів Київської Руси можна віднести:

А) всесвітню відкритість, творчий синтез ідей, тяжіння до проблем людини, схильність до моральних настанов;

Б) постановку глибинних теоретичних питань, тяжіння до проблем пізнання, схильність до вироблення єдиної світоглядної позиції;

В) закритість та автономність щодо чужоземних впливів, спирання на язичницьку міфологію, схильність до проблем державотворення.

26. Принцип активності у німецькій класичній філософії передбачав:

       А) доведення того, що людина знає лише те і тою мірою, якою мірою вона діє активно;

       Б) виховання людини в активній соціальній позиції;

В) в основі всіх знань лежить людська активність, ми знаємо лише те, що увійшло в контекст нашої діяльності.

27. Перший етап розвитку античної філософії називають натурфілософським тому, що:

       А) на ньому першим об’єктом осмислення була природа та вихідний початок буття;

       Б) на ньому першим об’єктом осмислення була людина та проблеми її суспільного буття;

       В) на ньому першим об’єктом осмислення було суспільство та основні закони його     розвитку.

28. Некласична філософія на відміну від класичної:

       А) вважала, що філософія постає найпершим і найефективнішим виявленням людського        розуму;

       Б) доводила, що людиною керують нерозумні та поза розумні чинники;

       В) обґрунтовувала думку про те, що людина здатна пізнати саму сутність буття.

29. Дуалістична концепція походження свідомості означає, що:

       А) свідомість є одним з проявів єдиного світового інформаційного поля, оскільки світ       супроводжуються обміном інформації;

       Б) свідомість є проявом іскри Божої, яка вкладена в людину Богом при творенні світу; В) свідомість є виявленням духовного начала буття, на противагу матеріальному.

30. Гносеологія та епістемологія – це:

       А) синоніми, бо позначають те ж саме – теорію пізнання;

       Б) різні напрями вивчення пізнання, бо гносеологія вивчає загальні умови пізнання, а        епістемологія – знання (переважно наукове);

       В) різні напрями пізнання: гносеологія вивчає форми знання, а епістемологія займається        проблемами істини.

 

Затверджено на засіданні

каф. філософії

Протокол № від

Зав. каф.    Петрушенко В.Л.

 

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНИХ ТА ГУМАНІТАРНИХ НАУК

КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ

ТЕСТОВІ КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ З ФІЛОСОФІЇ

ВАРІАНТ №19

ТЕСТИ А.Обведіть колом варіант правильної відповіді.

1. Схоластика не визнавала філософських ідей Аристотеля.

Так                                                     Ні

2. Теорію атомізму в античній філософії заснував Платон

Так                                                     Ні

3. Західна філософія тяжіє до раціонально-логічних побудов та аналітичних досліджень.

Так                                                     Ні

4. Першою історичною формою європейської філософії була середньовічна філософія.

Так                                                     Ні

5. Онтологічний доказ буття Бога розробив А.Шопенгауер.

Так                                                   Ні

6. А. Тойнбі створив теорію «виклику-відгуку» як рушійної сили історичного процесу

                         Так                                                Ні

7. Аксіологічний підхід трактує культуру як складну систему матеріальних і духовних цінностей, ієрархію ідеалів і сенсів.

                          Так                                               Ні

8. Свідомість можна розглядати як дуже досконалий інстинкт

                                Так                                               Ні

9. Характеристики особистості ніяк не пов’язані із біологічними властивостями людини.

                                Так                                               Ні

10. Наука про самоорганізацію матеріальних систем є синергетика.

                           Так                                               Ні

1. Згідно персоналізму, найбільш суттєвим в людині є те, що вона постає як «особа»:

Так                                               Ні

 

2. Сцієнтистські напрями сучасної філософії вважають найпершим її завданням боротьбу проти релігійних забобонів.

Так                                               Ні

3. Процедура верифікації постає вихідною для філософії Л.Феєрбаха.

Так                                               Ні

4. Система найзагальніших знань, цінностей, переконань, практичних настанов, які регулюють ставлення людини до світу, називається свідомість.

Так                                               Ні

5. Поняттям «Дао» давньокитайська філософія позначала начало та закон усього сущого.

Так                                               Ні

16. Французький філософ і соціолог Ш.Л. Монтеск’є вважав, щоклімат, географічне середовище визначає хід історії;

Так                                               Ні

6. Агностицизм – недовіра чуттєвому досвіду.

Так                                               Ні

7. Особистість є неможливою поза самоусвідомленням та самовизначенням.

Так                                               Ні

 

19. Т. Шевченко є автором твору «Закон Божий (Книга буття українського народу)»:

Так                                                Ні

20. Поняття цінностей передбачає фіксацію значущості будь-чого для людини.

Так                                               Ні










Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 240.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...