Поняття сторін. Юридична заінтересованість сторін. Процесуальна співучасть.

Сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені в ст. 1 ГПК України: підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійсню­ють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності. У випадках, передбачених законодавчими актами Ук­раїни, до господарського суду мають право також звертатися дер­жавні та інші органи, громадяни, що не є суб'єктами підприємниць­кої діяльності.

Сторонами судового процесу є учасники спірного матеріального правовідношення, тобто особа, яка має право вимоги (кредитор) та особа, на яку покладається обов'язок виконати зобов'язання (боржник). У судовому процесі кредитор стає позивачем, а борж­ник - відповідачем.

Процесуальна співучасть.

Господарське процесуальне законодавство припускає можли­вість участі у справі кількох позивачів і відповідачів (ст. 23 ГПК України), що визначається в юридичній літературі як процесуаль­на співучасть. Кожен із позивачів чи відповідачів щодо іншої сто­рони виступає в судовому процесі самостійно.

Слід зазначити, що для наявності процесуальної співучасті позов повинен бу­ти одночасно поданий кількома позивачами або до кількох відповідачів. Приєднання співучасника до справи після прийняття позову та порушен­ня провадження у справі ГПК не передбачає. Водночас відповідно до ст. 24 ГПК суд із власної ініціативи за згодою позивача або за заявою по­зивача може залучити співвідповідачів.

Інститут процесуальної співучасті виникає як наслідок існування мно­жинності осіб в матеріальному правовідношенні на стороні боржника чи кредитора. Це може бути пов'язане з солідарною відповідальністю осіб у зобов'язанні.

Процесуальна співучасть на стороні боржника може виникнути з та­ких норм ЦК:

— відповідно до ст. 96 ЦК особи, які створюють юридичну особу, несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, що виникли до її державної реєстрації;

— відповідно до ст. 107 ЦК якщо правонаступниками юридичної осо­би є кілька юридичних осіб і точно визначити правонаступника щодо конкретних обов'язків юридичної особи, що припинилася, неможливо, юридичні особи — правонаступники несуть солідарну відповідальність перед кредиторами юридичної особи, що припинилася;

— відповідно до ст. 124 ЦК у разі недостатності у повного товарист­ва майна для задоволення вимог кредиторів у повному обсязі учасники повного товариства солідарно відповідають за зобов'язаннями товарист­ва усім своїм майном, на яке може бути звернене стягнення;

— відповідно до ст. 140 ЦК учасники товариства з обмеженою від­повідальністю, які не повністю внесли вклади, несуть солідарну відпові­дальність за його зобов'язаннями у межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з учасників;

— відповідно до ст. 151 ЦК учасники товариства з додатковою від­повідальністю солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за його зобов'язаннями своїм майном у розмірі, який встановлюється статутом товариства і є однаково кратним для всіх учасників до вартості внесеного кожним учасником вкладу;

— відповідно до ст. 153 ЦК особи, що створюють акціонерне това­риство, несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, що виник­ли до державної реєстрації товариства;

— відповідно до ст. 198 ЦК особа, що випустила (видала) цінний папір, та особи, що індосували його, відповідають перед її законним во­лодільцем солідарно;

— відповідно до ст. 232 ЦК довіритель має право вимагати від сво­го представника та другої сторони солідарного відшкодування збитків та моральної шкоди, що завдані йому у зв'язку із вчиненням правочину внаслідок зловмисної домовленості між ними;

— відповідно до ст. 554 ЦК у разі порушення боржником зобов'я­зання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встанов­лено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки;

— відповідно до ст. 808 ЦК якщо відповідно до договору непрямого лізингу вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингоодержувачем, продавець (постачальник) несе відпові­дальність перед лізингоодержувачем за порушення зобов'язання щодо якості, комплектності, справності предмета договору лізингу, його до­ставки, заміни, безоплатного усунення недоліків, монтажу та запуску в експлуатацію тощо. Якщо вибір продавця (постачальника) предмета до­говору лізингу був здійснений лізингодавцем, продавець (постачальник) та лізингодавець несуть перед лізингоодержувачем солідарну відпові­дальність за зобов'язанням щодо продажу (поставки) предмета договору лізингу;

— відповідно до ст. 1119 ЦК у випадках, передбачених договором комерційної концесії, користувач може укласти договір комерційної субконцесії, за яким він надає іншій особі (субкористувачу) право ко­ристування наданим йому правоволодільцем комплексом прав або час­тиною комплексу прав на умовах, погоджених із правоволодільцем або визначених договором комерційної концесії. Користувач та субкористу-вач відповідають перед правоволодільцем за завдану йому шкоду солі­дарно;

— відповідно до ст. 1123 ЦК за договором комерційної концесії за вимогами, що пред'являються до користувача як виробника продукції (то­варів) правоволодільця, правоволоділець відповідає солідарно з користу­вачем;

— відповідно до ст. 1138 ЦК якщо договір простого товариства не пов'язаний із здійсненням його учасниками підприємницької діяльності, кожний учасник відповідає за спільними договірними зобов'язаннями усім своїм майном пропорційно вартості його вкладу у спільне майно. За спільними зобов'язаннями, що виникли не з догорору, учасники відпові дають солідарно. Якщо договір простого товариства пов'язаний із здійс­ненням його учасниками підприємницької діяльності, учасники відповіда­ють солідарно за всіма спільними зобов'язаннями незалежно від підстав їх виникнення;

— відповідно до ст. 1141 ЦК з моменту припинення договору прос­того товариства його учасники несуть солідарну відповідальність за неви­конаними спільними зобов'язаннями щодо третіх осіб;

— відповідно до ст. 1190 ЦК особи, спільними діями або бездіяль­ністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Слід відрізняти подання позову до кількох відповідачів, які солідар­но відповідають за зобов'язанням, коли до всіх відповідачів пред'являєть­ся одна вимога, від об'єднання позовів, коли до кожного з відповідачів пред'являється самостійна вимога.

Процесуальна співучасть на стороні позивача є можливою у таких ви­падках:

— відповідно до ст. 365 ЦК право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвлас­ників;

— відповідно до ст. 1135 ЦК учасник, який вчинив від імені всіх учас­ників правочин, щодо якого його право на ведення спільних справ учас­ників було обмежене, або вчинив в інтересах усіх учасників правочин від свого імені, може вимагати відшкодування здійснених ним за свій раху­нок витрат, якщо вчинення цього правочину було необхідним в інтересах усіх учасників. Учасники, яким внаслідок таких правочинів було завдано збитків, мають право вимагати їх відшкодування.

ГПК встановлює процесуальну самостійність кожного з процесуаль­них співучасників, тобто кожен із них самостійно і незалежно реалізує процесуальні права і несе обов'язки.

Водночас співучасники мають право доручити ведення справи одно­му з співучасників. ГПК не визначає, яким чином повинно бути оформле­не це доручення. Таке доручення може бути реалізоване призначенням спільного представника для ведення справи в суді.