Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Фактор ризику та його врахування в інвестиційних розрахунках




Фактор інфляції та методика його врахування в інвестиційних розрахунках

Номінальна сума грошових коштів представляє собою оцінку її величини без врахування змін купівельної спроможності грошей.

Реальна сума грошових коштів представляє собою оцінку її величини з врахуванням змін купівельної спроможності грошей у зв’язку з процесом інфляції. Така оцінка може проводитися при визначенні як теперішньої, так і майбутньої вартості грошових коштів.

 

Модель Фішера:

Ip = (I  ­ TI) / (1 + TI),де:                          (18)

Ір – реальна процентна ставка у визначеному періоді (десятковий дріб);

І – номінальна процентна ставка у визначеному періоді (десятковий дріб);

ТІ – темп інфляції у визначеному періоді (десятковий дріб).

 

 

При оцінці майбутньої вартості грошових коштів з урахуванням інфляціївикористовується формула, що являє собою модифікацію розглянутої раніше Моделі Фішера:

FIH = Р * [(1 + Ір) х (1 + ТІ)]tде                  (19)

FIH – номінальна майбутня вартість внеску (грошових коштів), що враховує інфляцію;

Р– первісна сума внеску;

Ір – реальна процентна ставка (десятковий дріб);

І – прогнозований темп інфляції (десятковий дріб);

t – кількість інтервалів, за якими здійснюються процентні платежі.

 

 

Дійсна вартість коштів з урахуванням інфляціївизначається за формулою:

Рр = FIH / [(1 + Ір) х (1 + ТІ)] tде              (20)

Рр– реальна теперішня сума внеску (коштів), що враховує фактор інфляції;

FIH – очікувана номінальна майбутня вартість внеску (грошових коштів);

Ір– реальна процентна ставка, використовувана для дисконтування (десятковий дріб);

ТІ – прогнозований темп інфляції (десятковий дріб);

t– кількість інтервалів, за якими здійснюються процентні платежі.

 

 

Якщо в умовах інфляції номінальну ставку відсотка розглядати як складну, то її можна умовно поділити на дві складові – реальну ставку і поправку на інфляцію, яку прийнято називати "інфляційною премією". Саме ця складова має забезпечити відшкодування інвестору втрат, що спричинені інфляцією, і отримання цільового розміру інвестиційного прибутку в реальному вимірі. Розмір даної премії, необхідний для компенсування втрат реальної суми доходу інвестора від інфляції, і розраховується по формулі:

Пі = Dp х Ti,де                                              (21)

Пі  - сума інфляційної премії;

Dp  - реальний середньо ринковий рівень доходу від інвестицій;

Tiрічний темп інфляції.

 

 

Відповідно загальна сума доходу за інвестиційним проектом (в номінальному розрахунку) складатиме:

DH = Dp  + Пі ,де                                       (22)

DH – номінальна сума доходу за інвестиційною операцією з урахуванням інфляції;

Dp – реальна сума доходу за інвестиційній операції, обчислена з використанням реальної процентної ставки;

Пі– сума інфляційної премії за період.

При визначенні необхідного рівня прибутковості інвестиційних операцій з урахуванням інфляції використовується формула:

PDH = (DH / Dp ) – 1,де                               (23)

PDH – необхідний рівень прибутковості з урахуванням інфляції, десятковим дробом;

DH – загальна номінальна сума необхідного доходу по інвестиційній операції в розглянутому періоді;

Dp – реальна сума необхідного доходу по інвестиційній операції в розглянутому періоді.

 

Фактор ризику та його врахування в інвестиційних розрахунках

 

Середньоквадратичне відхилення є найбільш розповсюдженим показником оцінки рівня інвестиційних ризиків. Розрахунок цього показника дозволяє врахувати коливання очікуваних доходів від різних інвестицій.

Чисельне значення цієї змінності характеризує показник середньоквадратичного відхилення (σ), що розраховується по формулі:

 

                             (24)

t - число періодів;

n - число спостережень;

ε - розрахунковий доход по проекту при різних значеннях кон'юнктури;

εR - середній очікуваний доход по проекту;

Pi - значення імовірності, що відповідає розрахунковому доходу.

Коефіцієнт варіації дозволяє визначити рівень ризику, якщо показники середніх очікуваних доходів відрізняються між собою (у попередньому прикладі вони були однаковими - 450 млн. грн.). Розрахунок коефіцієнта варіації (СV) здійснюється по формулі:

СV = σ / εR               (25)

ß-коефіцієнт (бета-коефіцієнт або "бета") дозволяє оцінити ризик індивідуального інвестиційного проекту щодо рівня ризику інвестиційного ринку в цілому. Використовується для аналізу ризикованості вкладень в окремі ЦП (у порівнянні із систематичним ризиком усього фондового ринку). Розрахунок цього показника здійснюється за формулою:

ß = ρσц / σф ,де                                         (26)

ρ – кореляція між доходом від окремого виду ЦП і середнім рівнем прибутковості    

фондових інструментів у цілому;

σцсередньоквадратичне відхилення прибутковості по індивідуальному виду ЦП;

σф– середньоквадратичне відхилення прибутковості по фондовому ринку в цілому.

 

 

Інвестиційний менеджер визначається чи дохідність проекту є достатньою для компенсації його відмови від поточного споживання (згідно з індивідуальною нормою надання переваги в часі) і для винагороди за підприємницький ризик у зв'язку з реалізацією проекту. Останній визначається як премія за ризик і визначається за формулою:

RPn = (Rn - An) х ß , де                       (27)

RPnрівень премії за ризик по конкретному інвестиційному інструменту;

Rn – середня норма дохідності на інвестиційному ринку;

Аn – норма дохідності по безризикових операціях на інвестиційному ринку;

ß – коефіцієнт, який характеризує рівень систематичного ризику по кожному інвестиційному інструменту.

 

При визначенні необхідної суми премії за ризик використовується формула:

RPS=SI * RPn ,де             (28)

 RPS - сума премії по конкретному інвестиційному інструменті з урахуванням фактора ризику;

SI – вартість (ціна котирування) конкретного інвестиційного інструменту;

RPn – рівень премії за ризик по конкретному інвестиційному інструменту.

 

 

1. При оцінці майбутньої вартості грошових коштів з урахуванням фактора ризику використовується формула:

FR = P * [(1 + An) х(1 + RPn) ]n ,де                       (29)

FRмайбутня вартість вкладу (грошових коштів), яка враховує фактор ризику;

Р початкова сума вкладу;

An – норма дохідності безризикових операцій на  інвест. ринку( десятковий дріб);

RPn–премія за ризик по інвестиційному інструменту (операції) (десятковий дріб);

n – кількість інтервалів, за якими здійснюються платежі у загальному періоді часу.

 

 

2. Для оцінки теперішньої вартості грошових коштів з урахування фактора ризику використовується формула:

PR = FR / [(1 + An) х (1 + RPn) ]n ,де               (30)

PR – теперішня вартість вкладень (грошових коштів), яка враховує фактори ризику;

FR – очікувана майбутня вартість вкладення (грошових коштів);

An, RPn, n – ті самі параметри, що і у формулі (29).

 










Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 467.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...