Поняття, ознаки та особливості господарського законодавства

Поняття господарського права.

ГП – це комплексна галузь права, яка являє собою сукупність норм, які регулюють відносини за участю підп-в, установ, орг-цій, підпр-ців у ході здійснення своєї госп-ї діяльності. Господарські відносини у сфері економіки України становлять предмет госп права. Зміст предмета ГП, визначається 2-ма основними поняттями:”народне господарство” і “господарська діяльність”. До народного господарства належать усі розташовані на території України підприємства, установи, організації. Господарська діяльність як предмет госп. Права за ЗУ “Про зовн екон діяльність” – будь-яка діял-ть, у т.ч. підпр-ка, пов*язана з вир-вом і обміном матеріальних та нематеріальних благ, що виступають у формі товару; за ЗУ “Про оподаткування прибутку підп-в” - будь-яка діяльність особи,направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною тасуттєвою; за ЗУ “Про ліцензування певних видів госп-ї діяльності” - будь-яка діяльність, у тому числі підприємницька, юридичних осіб, а також фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язана з виробництвом (виготовленням) продукції, торгівлею, наданням послуг, виконанням робіт;за ГК- це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Суб’єкти господарювання: поняття і види

Суб'єкти господар. права діють або як власники основних засобів виробництва (наприклад, кооперативи, господарські товариства), або як господарюючі суб'єкти, засновані власниками (наприклад, державне підприємство, приватне підприємство, підприємство, засноване коопера­тивом). Управлінські організації — міністерства, відомст­ва- законом визначені як уповноважені власником (влас­никами) органи. Суб'єкти господарського права мають ряд ознак право-суб'єктності, закріплених господарським законодавством. По-перше, ці суб'єкти мають певну організаційно-пра­вову форму, в якій здійснюється господарська або управ­лінська діяльність. Організаційно-правову форму можна визначити як передбачену або санкціоновану правом орга­нізаційну структуру, в якій діє суб'єкт господарського пра­ва. Це або одна з форм підприємства, або установа (напри­клад, міністерство), або організація (наприклад, об'єднання громадян, яке є учасником господарських відносин). Другою ознакою суб'єкта господарського права є те, що він має юридична відокремлене і закріплене за ним май­но у формі основних фондів, обігових коштів, інших цінно­стей. Третьою, суто юридичною, ознакою суб'єкта господар­ського права є його господарська правосуб'сктність. Су­б'єкт господарського права має засновану на законі мож­ливість набувати від свого імені майнові та особисті не-майнові права, вступати в зобов'язання, виступати у судо­вих органах. Правосуб'єктність суб'єкта господарського права доктринально визначається як господарська компе­тенція, тобто сукупність встановлених законодавством і набутих у господарських правовідносинах прав і обо­в'язків Отже, суб'єкти господарського права - це організації, які на основі юридично відокремленого майна в межах своєї господарської компетенції безпосередньо здійснюють господарську діяльність і використання її результатів або управлінську діяльність в економіці. З урахуванням особливостей функцій господарське за­конодавство визначає правове становище таких суб'єктів господарського права, як: 1) підприємства та їхні структур­ні підрозділи; 2) об'єднання підприємств; 3) фінансові та посередницькі інститути; 4) громадяни-підприємці; 5) ор­гани державної виконавчої влади в економіці.

Господарські правовідносини: поняття і види

Господарські правовідносини – це врегульовані нормами права відносини між господарюючими суб’єктами (підприємництвами, підприємцями) і органами управління, які утворюються в процесі організації і безпосереднього здійснення госнодарської Д-ті. Елементи: суб*кти(суб*кти госп-ння, упр-ння), об*єкт(госп-ка діял-сть), зміст(права і обов*язки). Гп виникають, змінюються і припиняються на основі ЮФ. Особливу роль відіграють події(складова майже кожного дог-ру_виконання робіт, послуг тощо). Гп поділяються на:1. госп-виробничі – майнові та ін відносини, які виникають між суб*єктами госп-ння при безпосередньому здійсненні госп-ї діял-сті;2.організ-госп(адмін-госп) – відносини, які складаються між суб*єктами госп-ння та суб*єктами організ-госп повноважень органами упр-ння у процесі упр-ння гос-ю діял-тю;3.внутрішньо-госп – відносини, які складаютьтся між стр-ми підрозділами суб*єктів госп-ння, а також відносини між суб*єктами госп-ння і їх стр-ми підрозділами. ГП поєднують в собі майновий та орг-ний елементи, мають матеріальний зміст, що полягає у забезпеченні сус-го вироб-ва.

Методи правового регулювання господарських правовідносин

Це сукупність способів регулюючого впливу норм госп. права на поведінку субєктів госп. правовідносин. Концепсуально методи госп. права будуються на 2-ох принципах :загальнодозвільному(“дозволено все, що не заборонено законом”) та зобов’язуючому (“субєкти госп права зобовязані і мають вчиняти те, що на них покладено законом”). Метод автономних рішень субєктів госп відносин-грунтується на тому, що підприємства, підприємці мають право з власної ініціативи приймати будь-які рішення, які не суперечать законодавству України. Метод владних приписів(вимог законів і вказівок компетентних органів, обовязкових для субєктів госп відносин)-згідно з ним діяльність субєктів підпорядковується обовязковим моделям правовідносин, визначеним законодавством. Метод рекомендацій-держава регулює поведінку субєктів госп відносин шляхом рекомендованих моделей відповідних правовідносин.

Господарсько-правові норми

Норма господарського права - це елемент системи ком­плексної галузі господарського права. Нормативний акт діє як елемент зовнішньої форми господарського права, еле­мент комплексної галузі господарського законод.. Важливою як у теоретичному, так і в практичному ас­пекті є загальна класифікація нормативних актів господар­ського законодавства на види за змістом тих норм госпо­дарського права, які офіційно встановлюють ці акти. Зале­жно від змісту доктрина господарського права розрізняє чотири види актів: • акти, норми яких є загальними правилами функціонування господарських правовідносин. Такі норми містяться у кодек­сах, які кодифікують окремі інститути господарського права. Зокрема, Цивільний кодекс кодифікує норми про договірні господарсько-правові інститути: купівлю-продаж, поставку та інші форми обміну; загальний і будівельний підряди; переве­зення вантажів; інститут майнової відповідальності господа­рюючих суб'єктів і т. ін. Щодо окремих видів правовідносин діють спеціальні кодифіковані акти господарського законо­давства. Це, зокрема, транспортні кодекси та статути, загальні правила перевезення вантажів;

• компетенційні акти, які визначають види господарюю­чих суб'єктів, а також їхні права і обов'язки щодо господа­рювання, тобто господарську компетенцію; • нормативні документи, що регулюють технічні параме­три виробництва та його результати, зокрема, технологічні процеси, якість продукції (робіт, послуг), витрати (норми витрат матеріальних і трудових ресурсів, норми виробітку тощо). Формами нормативних документів є стандарти (державні, галузеві, підприємств, технічні умови), а також державні будівельні норми і правила;• нормативні акти, що виражають норми-завдання, тобто визначають своїм адресатам конкретні результати, яких мають досягти суб'єкти господарських відносин при нале­жній правомірній поведінці, а не загальні правила поведін­ки. Юридично-технічною формою актів цього виду є акти планування, програми (технічна форма) і закони та поста­нови про їх затвердження (юридична форма).

Поняття, ознаки та особливості господарського законодавства

ГЗ – cукупність н\п актів, що регулюють гос-кі відносини. Широке розуміння – сис-ма всіх н\п актів, які регулюють відносини у сфері н\г. Вузьке розуміння – неохідні акти цив-го, фін-го, подат-го, адм-го, труд-го і власне госп-го зак-ва. Госп-ке зак-во хар-ся : частково систематизоване; тісний зв*язок з ЦП, цив-м зак-вом; до сис-ми ГП входять як комплексні, так і галузеві н\п акти; складовий елемент ГЗ- відомчі норм-ні акти; обов*язковий ел-т – локальний нормативний акт. Господар. законод. загалом можна визначити як систему н.а., які згідно із законом є інституційни ми джерелами господар. права. Основними джере лами господар права є саме закони та інші н.а. Такі форми права, як зви­чай, судовий прецедент, у цій сфері застосовуються рідко. Ознаки та особливості господар. законодавства, однією з яких є комплексний зміст основних н.а., більш повно характеризують цю галузь законод.. Переважна більшість н.а. господар. законод. включає норми двох і більше галузей права. Ознакою і особливістю господар. за- коно­д. є те, що воно включає в себе одногалузеві акти го­сподар. (цивільного) законод.. Такими, зокрема, слід вважати Положення про поставки продукції виробни­чо-технічного призначення та Положення про поставки то­варів народного споживання. Вони одногалузеві, бо регу­люють відносини щодо укладання та виконання відповід­них господар. договорів. Наступною ознакою господар. законод. У. є його поєднання з комерційним правом інших країн та міжнар. договорами з господар. пи­тань. Воно здійснюється згідно з певними принципами. Принцип пріоритету спец. норм міжнар. договірного права над загальними нормами господар. права У.. Принцип надання нормам міжнар. економ. договорів статусу нац. законод. У.Третім принципом поєднання госпдар законо­д. У. з комерційним правом інших країн є право сторін зовнішньоеконом. договорів обирати право країни, яким визнач. права та обов'язки сторін договорів.