Студопедия КАТЕГОРИИ: АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Суб'єкти господарських правовідносин: поняття та види.
Суб'єкти господар. правовід. діють або як власники основних засобів виробництва (наприклад, кооперативи, господарські товариства), або як господарюючі суб'єкти, засновані власниками (наприклад, державне підприємство, приватне підприємство, підприємство, засноване кооперативом). Управлінські організації — міністерства, відомства- законом визначені як уповноважені власником (власниками) органи. Отже, суб'єкти господарських правовід. - це організації, які на основі юридично відокремленого майна в межах своєї господарської компетенції безпосередньо здійснюють господарську діяльність і використання її результатів або управлінську діяльність в економіці. Суб'єктами господар правовіднос є: • господарські організації, створені для безпосередньої господарської діяльності і зареєстровані як юридичні особи; • державні і недержавні органи, які здійснюють управління економікою (міністерства, держкомітети, господарські об'єднання, управління тощо); •структурні підрозділи господарських організацій, наділені компетенцією щодо здійснення господарської діяльності; •фізичні особи, офіційно зареєстровані у статусі підприємців; • державні і громадські установи та організації, що є споживачами продукції (товарів), робіт, послуг. Особливим суб'єктом господарських відносин є держава, від імені якої діють її органи. Господарсько-правові норми. Норма господарського права - це елемент системи комплексної галузі господарського права. Нормативний акт діє як елемент зовнішньої форми господарського права, елемент комплексної галузі господарського законод.. Важливою як у теоретичному, так і в практичному аспекті є загальна класифікація нормативних актів господарського законодавства на види за змістом тих норм господарського права, які офіційно встановлюють ці акти. Залежно від змісту доктрина господарського права розрізняє чотири види актів: • акти, норми яких є загальними правилами функціонування господарських правовідносин. Такі норми містяться у кодексах, які кодифікують окремі інститути господарського права. Зокрема, Цивільний кодекс кодифікує норми про договірні господарсько-правові інститути: купівлю-продаж, поставку та інші форми обміну; загальний і будівельний підряди; перевезення вантажів; інститут майнової відповідальності господарюючих суб'єктів і т. ін. Щодо окремих видів правовідносин діють спеціальні кодифіковані акти господарського законодавства. Це, зокрема, транспортні кодекси та статути, загальні правила перевезення вантажів; • компетенційні акти, які визначають види господарюючих суб'єктів, а також їхні права і обов'язки щодо господарювання, тобто господарську компетенцію; • нормативні документи, що регулюють технічні параметри виробництва та його результати, зокрема, технологічні процеси, якість продукції (робіт, послуг), витрати (норми витрат матеріальних і трудових ресурсів, норми виробітку тощо). Формами нормативних документів є стандарти (державні, галузеві, підприємств, технічні умови), а також державні будівельні норми і правила;• нормативні акти, що виражають норми-завдання, тобто визначають своїм адресатам конкретні результати, яких мають досягти суб'єкти господарських відносин при належній правомірній поведінці, а не загальні правила поведінки. Юридично-технічною формою актів цього виду є акти планування, програми (технічна форма) і закони та постанови про їх затвердження (юридична форма).
Поняття, ознаки та особливості господарського законодавства. ГЗ – cукупність н\п актів, що регулюють гос-кі відносини. Широке розуміння – сис-ма всіх н\п актів, які регулюють відносини у сфері н\г. Вузьке розуміння – неохідні акти цив-го, фін-го, подат-го, адм-го, труд-го і власне госп-го зак-ва. Госп-ке зак-во хар-ся : частково систематизоване; тісний зв*язок з ЦП, цив-м зак-вом; до сис-ми ГП входять як комплексні, так і галузеві н\п акти; складовий елемент ГЗ- відомчі норм-ні акти; обов*язковий ел-т – локальний нормативний акт. Господар. законод. загалом можна визначити як систему н.а., які згідно із законом є інституційни ми джерелами господар. права.Основними джере лами господар права є саме закони та інші н.а.Та- кі форми права, як звичай, судовий прецедент, у цій сфері застосовуються рідко.Ознаки та особ- ливості господар. законодавства, однією з яких є комплексний зміст основних н.а., більш повно характеризують цю галузь законод.. Переважна більшість н.а. господар. законод. включає норми двох і більше галузей права.Як приклад можна навести З «Про п-ства в У». Це акт господар. за- конод., який містить норми господар. або цивіль- ного, адмін., фінан., труд. та інших галузей пра- ва. Другою ознакою і особливістю господар. за- конод. є те, що воно включає в себе одногалузеві акти господар. (цивільного) законод.. Такими, зо- крема, слід вважати Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення та Положення про поставки товарів народного спо- живання. Вони одногалузеві, бо регулюють відно сини щодо укладання та виконання відповідних господар. договорів. Наступною ознакою госпо- дар. законод. У. є його поєднання з комерційним правом інших країн та міжнар. договорами з гос- подар. питань. Воно здійснюється згідно з певни- ми принципами. Принцип пріоритету спец. норм міжнар. договірного права над загальними нормами господар. права У.. Принцип надання нормам міжнар. економ. договорів статусу нац. законод. У.Третім принципом поєднання госпо- дар законод. У. з комерційним правом інших кра їн є право сторін зовнішньоеконом. договорів обирати право країни, яким визнач. права та обо- в'язки сторін договорів. |
||
Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 331. stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда... |