Здоров'я людини та його критерії.

ТЕМА: ЕКОЛОГІЯ ЛЮДИНИ

1. Предмет і завдання екології людини.

2. Здоров'я людини та його критерії.

3. Реакції організму людини на вплив факторів середовища.

4. Вплив абіотичних факторів на здоров'я людини.

5. Вплив біотичних факторів на здоров'я людини.

6. Вплив антропогенних факторів на здоров'я людини.

Предмет і завдання екології людини.

Екологія людини– це міждисциплінарна наука, що вивчає закономірності взаємодії популяцій людей з навколишнім середовищем, проблеми розвитку народонаселення у процесі цієї взаємодії, динаміку росту народонаселення, збереження здоров'я, вдосконалення фізіологічних та психологічних можливостей людини, як виду Homo sapiens (рос. акад. Казначеєв).

Завданнями екології людиниє (Люк Хенс, 1996):

- вивчення принципів взаємодії між людиною і навколишнім середовищем;

- дослідження сучасного стану людських популяцій та впливу природних умов на їх життя;

- дослідження особливостей соціальної організації та суспільного життя людини;

- вивчення та прогнозування можливих шляхів розвитку та виживання людини як біологічної та соціальної істоти.

Екологія людини тісно пов'язана з такими науками, як медицина, психологія, загальна екологія, антропологія, демографія, соціологія, географія.

Сучасна технічна цивілізація породила багато проблем , і навіть , загроз для існування всього живого на Землі. Зараз людству загрожує небезпека повільного вимирання внаслідок безперервного погіршання якості навколишнього середовища, а також вичерпання природних ресурсів. Існує 5 глобальних проблем, що потребують негайного вирішення, аби життя на Землі продовжувало б свій подальший розвиток. Ці проблеми :

1. Збереження миру на Землі. За всю історію людства лише біля 100 років на Землі не було війн. Проблеми геополітики наддержав призвели до появи тероризму та загрози використання зброї масового знищення.

2. Подолання відсталості колишніх колоній та залежних країн. Кожна п'ята людина в світі потерпає від голоду.

3. Збереження і захист природного середовища. Швидка індустріалізація та урбанізація планети, інтенсивна хімізація сільського господарства порушили кругообіг речовин та природні обмінні процеси в біосфері.

4.Забезпечення людства достатньою кількістю і безпечною енергією.

5.Подолання суперечливого надшвидкого зростання населення Землі і диспропорцій його складу. За 1 млн. років свого розвитку людство досягло першого млрд. населення приблизно до 1850 р. В 1920-1930 рр. ХХ ст. населення планети становило 2,5 млрд., в 1987 р. – 5 млрд., а в 1999 р.– 6 млрд. За прогнозами вчених, хоча зростання чисельності населення уповільнилось, до 2050 р. воно досягне 12 млрд., що порушує багато не тільки соціальних , але і екологічних проблем.

Для вирішення глибокої суперечності між людським суспільством та природою потрібна реорганізація всієї системи природокористування.

Здоров'я людини та його критерії.

Помірність – спільник природи. Тому їжа, питво, сон, любов – нехай буде все помірним. (Гіппократ, давньогрецький лікар, «батько медицини» (V–IV ст. до н. е.)).

Людина, як і всі інші види, є частиною природи і займає свою екологічну нішу. Ця ніша має три аспекти – ніша місця, трофічна й багатовимірна ніші.

Сьогодні людство цілком реалізувало нішу місця: воно заселило всі придатні біотопи на планеті – всі континенти й усі наземні біоми. Тепер ми прагнемо розширити цю нішу: створюються проекти заселення Світового океану, на Північному полюсі роками працюють дрейфуючі станції, розростаються поселення в Антарктиді. Людина намагається заселити навіть відкритий Космос. У планетарному масштабі для виду гомо сапіенз уже не існує природних меж: річки, гори, океани, які десятками тисяч років слугували перешкодами для розселення інших видів, людина долає за лічені години й хвилини.

У трофічному аспекті людство також прогресує. Хоч, як і десятки тисяч років тому, людина стосовно інших ланок трофічного ланцюга виступає або травоїдним, або м´ясоїдним консументом, її меню істотно змінилося. Протягом більшої частини своєї історії людство добувало майже 98 % їжі за рахунок розведення менш як 40 видів рослин і 8 видів тварин. Проте лише за останні 50 років розпочато промислове розведення кількох десятків видів риб, введено в агрокультуру близько 250 видів вищих рослин, розроблено технології промислового вирощування близько 50 видів морських макроскопічних водоростей, понад 10 видів їстівних грибів. Частка цих «нетрадиційних» об´єктів у раціоні вже перевищує 10 % і продовжує зростати.

Отже, навіть без пильного аналізу видно: сучасна людина постійно розширює свою нішу місця й трофічну нішу. Та, згідно з четвертим законом Б. Коммонера, за все треба платити. І ми вже платимо – зменшенням нашої багатовимірної ніші.

Багатовимірна ніша пов´язана з генетичним потенціалом людини та взаємодією її з довкіллям. Хоча сучасна наука вже розшифрувала геном людини, на тваринах відпрацювала клонування, відкрила ген-кілер, який призводить до старіння, але запобігти смерті від хвороб, агресивного впливу на організм умов зовнішнього середовища, випадкових причин люди ще неспроможні.

Сьогодні, попри всі успіхи, людина ще не навчилася спрямовано змінювати свій генотип, і тому границі стійкості її організму проти різних факторів середовища залишилися майже такими самими.

Наприклад, як і десятки тисяч років тому, оптимальними для людини вважаються: температура повітря 18–35 °С, атмосферний тиск 80–150 кПА, рН питної води 5,5–8,0, вміст у ній нітратів 2–15 мг/л. Проте дедалі менше стає біотопів, де ці фактори перебувають у зоні оптимуму людини: води з низьким умістом нітратів та оптимальним рН дуже багато в тундрі чи у високогір´ях, однак температура, а в горах і тиск, виходять за границі оптимуму. І навпаки, на рівнині, де й тиск, і температура оптимальні, вода все частіше забруднюється нітратами. Незважаючи на це, люди живуть і на рівнині, й у горах. Тут вступає в дію принцип лімітуючих факторів: якщо хоч один із них виходить за границі діапазону толерантності, він стає обмежувальним. Коли значення такого фактора ще не досягло летальної границі, але вже вийшло із зони оптимуму, організм відчуває фізіологічний стрес. У нашому прикладі: в гірських районах – це гірська хвороба, а на рівнині за підвищеного вмісту у воді нітратів – загальна кволість і депресія. Такий стан відображає невідповідність багатовимірних ніш і в горах, і на рівнині зонам оптимуму людини, принаймні стосовно деяких екологічних факторів.

На людину, як і на всяку істоту, конкретний фактор впливає не сам по собі, а у взаємодії з іншими, й залежно від характеру цієї взаємодії діапазон толерантності може змінюватися. Наприклад, за відносної вологості повітря 30 % температура повітря 28 °С відповідає зоні оптимуму. Але за вологості 70 % ця сама температура виходить за границі оптимуму й потрапляє в зону песимуму: пришвидшується дихання, з´являються відчуття жару, пригніченість, людина може знепритомніти.

Отже, здоров´я – один із узагальнювальних показників ступеня оптимальності багатовимірної ніші. Здебільшого (точніше – майже завжди) ми не знаємо, який із факторів середовища в даний момент є лімітуючим, але якщо здоров´я популяції, нації чи людства в цілому погіршується, виходить, що наша багатовимірна ніша стала меншою. Масштаби зміни здоров´я дають змогу оцінити й масштаб дії лімітуючого фактора: чи впливає він лише на окрему популяцію, чи діє в окремому районі, чи є загально-планетарним.

Індивідуальне здоров'я. Від часів Гіппократа здоров'я визначалось як відсутність хвороб, як стан організму, за якого він здатний повноцінно виконувати свої функції. Здоров'я в такому розумінні – об'єкт медицини.

За визначенням ВООЗ: Здоров’я– це стан повного фізичного, духовного і соціального добробуту, а не лише відсутність захворювань і фізичних дефектів. Здоров’я людини залежить на 50 % від способу життя, 20% – від спадковості, 20 % – від умов навколишнього середовища та 10 % – від системи охорони здоров’я.

Популяційне здоров’я. В цьому разі об'єктом дослідження виступає не окрема особа, а популяція чи сукупність популяцій – етнічна група, нація, людство в цілому. Здоров'я на популяційному рівні – це більш загальна категорія, оскільки те, що стосується популяції, обов'язково проявляється й на конкретних індивідах.

Наприклад, у деяких районах Полісся й Західної України поширене захворювання ендемічний зоб, від якого потерпає близько півмільйона людей. Причина цього захворювання – дефіцит йоду в питній воді та високий уміст у ній гумінових кислот. Так, у січні 1998 р. Кабінет Міністрів України видав постанову про йодування кухонної солі, яка надходить у продаж.

Проблемою здоров´я людини на популяційному рівні опікується одна з нових галузей екології – медична екологія.

Визначаючи здоров´я популяції, медики-екологи аналізують передусім народжуваність і смертність, тривалість життя, захворюваність та її структуру, працездатність, психологічні показники, наприклад удоволеність життям. Найінформативнішими є захворюваність та її структура.

Нині домінуюче місце в структурі захворюваності та смертності населення України посіли хронічні неінфекційні захворювання: 1–ше місце посідають хвороби органів дихання, 2-ге – хвороби системи кровообігу, 3-тє – хвороби нервової системи та органів чуття.

Серед уперше виявлених хвороб на 2–му місці – хвороби нервової системи та органів чуттів і на 3-му – хвороби шкіри та підшкірної клітковини. Помітно зросла значущість травматизму, нервово–психічних, ендокринологічних, алергічних, генетичних захворювань.