Методика визнач. ціни споживчого сегменту.

Ціни споживчого сегмента ринку встановлюються на приблиз­но аналогічні види товарів і послуг, які реалізуються різним гру­пам споживачів продукції. Залежно від купівельної спроможності кожної із груп визнач. різні рівні ціни на дані види продук­ції. Основна проблема при викор-ні таких цін полягає в уста­новленні обґрунтованих співвідношень цін на різноманітні види аналогічної продукції.

Споживачі товарів впливають на прийняття підп-вом цінових рішень.Тому для найбільш вірного рішення при встановлення ціни необхідно розуміти взаємозв”язок між ціною, покупками споживачів та їх уявленнями. Він визнач. тим, що ціна товару в умовах ринкових відносин встановл. в рез-ті взаємного тиску продавця і покупця. Першого цікавить вартість, що обумовлена витратами, другого – споживча вартість, що визначає, чи є ці витрати суспільно необхідними, тобто чи здатний товар задовольнити суспільні потреби. Якби за встановл. цін можна було обмежитися розрахунком загальної економічної цінності товарів, то цей процес був би дещо простішим, т.к. розрахунки ціни лише в тих випадках, коли ми маємо справу з висококваліфікованими і добре обізнаними покупцями. Розрахунок економ. цінності обов”язково повинен бути доповнений аналізом тих основних факторів, які впливають на сприйняття ціни покупцями, що належать до тієї чи іншої групи та утворюють відповідну нішу на ринку.

Гранично допустимі ціни та їх роль в формуванні ЦП підприємства.

Граничне ціноутворення як метод грунт. на калькуляційних оцінках собівартості (витрат). Метод граничного ціноутворення полягає в такому: як тільки досягнуто рівень продажу, що забез­п. покриття всіх витрат, включаючи накладні, продавець мо­же дозволити собі знизити продажну ціну. Необхідно лише по­крити собівартість обслуговування 1 додаткового клієнта чи продажу 1 додаткової одиниці товару. Будь-яка ціна, що перевищує цю додаткову собівартість, дає додатковий прибуток, особливо за умови, що > низька ціна стимулює підвищення попиту на товар чи послугу. Якщо ж уся торг.-збутова діял-ть базується на принципі граничного ціноутворення, ком­панія ніколи не компенсує свої накладні витрати і зрештою поне­се збитки. І, крім того, у багатьох випадках однакові товари / пос­луги пропонуються за зовсім різними цінами.

У політиці граничного ціноутворення безсумнівне одне: про­дажна ціна ні в якому разі не повинна бути нижчою за гранич­ну собівартість вир-тва однієї додаткової одиниці продукції. У противному разі для підприємства виникає реальна загроза по­нести збитки, і вони зростатимуть з кожною додатковою одини­цею продукції, призначеною для продажу.

Особливості викор-ня прейскурантної, контрактної та розрахункової цін на підприємстві

Прейскурантні цінизастос. при купівлі-продажу товарів як на внутрішньому ринку, так і в міжнародній торгівлі, і утримуються в прейскурантах, видаваних підприємствами (фірмами). Вони ставл. до категорії довідкових цін, публикуемых продавцем. Прейскуранти фірм є інформацією неперіодичного характеру, досить деталізованої й достовірної. Ці ціни широко використ. 8 автомобільної промисловості, с/г машинобудуванні, виробництві електронно-обчислювальної техніки й т.п.

Договірні цінивстановл. в договорі між продавцем і покупцем за узгодженням сторін. Коли такий договір уклад. між суб'єктами різного громадянства, а платежі викон. в іноземній валюті, він назив. контрактом,а ціни, зазначені в ньому, -контрактними.Договірні (контрактні) ціни ще назив. цінами купівлі-продажу (цінами реалізації, ринк. цінами); вони визнач. умовами поставки товару.

Розрахункові ціни постачальника застос. в контрактах на нестандартне спец. устаткування, вироблене, як правило, по індивідуальних замовленнях. Різниця такого обладнання у конструкції, експлуатаційних властивостей характеру виконання, якості, ваги настільки велика, що стає неможливим порівняння його з іншим аналогічним обладнанням того ж призначення. Тому ціни на спеціальне устаткування розрахов. й обґрунт-ся постачальником для кожного конкретного замовлення з урахуванням технічних і комерційних умов даного замовлення, а в деяких випадках остаточно встановл. лише після викон.замовлення.

Основні ціни, що використ. на споживчому ринку.

— зведений індекс споживчих цін на товари і послуги (ІСЦ) — систематично розрах. Держкомстатом Ук­р. і є, відповідно до прийнятої методики більшості країн
із розвиненою економікою, основним показником рівня інфляції. Систематично публікується Держкомстатом України і коментується в засобах масової інформації. Розраховується ор-
ганами статистики щотижня за даними оперативної звітності, за уточненими даними щомісяця щодо грудня попереднього року. Врахуван­ня ІСЦ особ­ливо важливе для підприємств, що працюють на споживчий ринок. Цей індекс відбиває (в сукупності) зміну цін не тільки на продукти, а й на послуги, надавані населенню;

— індекс цін виробників промислової продукції— систематично публікується Держкомстатом України і необхідний для оцінювання інфляції цін на продукцію, вироблену промисловістю. Підприємствами промисловості він застосовується для оцінювання інфляції в зіставленні з можливою зміною цін на продукцію, вироблену підприємством. Розраховується щомісяця щодо грудня попереднього року, а також у зіставленні періоду поточного року до відповідного періоду попереднього року;

— індекс тарифів на вантажні перевезення— відбиває динаміку тарифів на вантажні перевезення, здійснювані всіма видами транспорту загального користування;— індекс цін на матеріально-технічні ресурси— розраховується органами статистики на основі даних про середні ціни по групах продукції виробничо-технічного призначення, що купується підприємствами та організаціями для поточного споживання. У цьому індексі відбиваються не тільки зміни цін на продукцію, що відпускається підприємством-виробником, а й витрати на транспортування продукції, постачальницько-збутові витрати, вклю­чаючи посередників, а також податки, що носять акцизний характер. Іноді різниця між цінами виробника і споживача досить значна. Так, у 1995 р. споживчі ціни на автобензин перевищували ціни виробника приблизно в 2 рази.

— індекс цін на сільськогосподарську продукцію — відбиває зміну цін реалізації виробниками сільськогосподарської продукції. Через сезонність сільськогосподарського виробництва найбільш достовірним індексом є індекс, обчислений по товарній продукції звітного року до попереднього року, тобто в середньому за відповідні роки;

— індекс цін на послуги для населення— має особливе значення для підприємств, що працюють у сфері обслуговування населення.