Характеристика зон та рівні шумового забруднення у містах

Теоретична частина.

Шум - це сукупність звуків різної частоти та інтенсивності, які виникають через коливальний рух частинок у пружних середовищах (твердих, рідких, газоподібних). Процес поширення коливального руху в середовищ називають звуковою хвилею, яка характеризується частотою коливань, звуковим тиском та інтенсивністю.

Слуховий аналізатор людини сприймає звукові коливання в інтервалі частот 16-20000 Гц. Звукові коливання з частотою нижче за 16 Гц (інфразвук) та понад 20 кГц (ультразвук) органами слуху не сприймаються. При поширенні звукових коливань у повітрі періодично з'являться області розрідженого та, стисненого повітря. Різниця тисків між цими областями визначається як звуковий тиск, кількість енергії, яву переносить зву­кова хвиля в одиницю часу через одиницю поверхні, перпендикулярної її поширенню, характеризує інтенсивність звуку. Мінімальна інтенсивність звуку, яку сприймає вухо, називають порогом чутності. Поріг чутності залежить від частоти звукової хвилі. Для порівняння за стандартну частоту прийнято 1000Гц. Звукові хвилі цієїчастоти мають поріг чутності при інтенсивності звуку 10^-2 Вт/м² і звуковому тиску 2-І0^-5 Па. Больові відчуття у вусі виникають при інтенсивності звуку 100Вт/м² , і звуковому тиску 200 Па. Оскільки ці величини змінюються в широких межах, то дія гігієнічної оцінки шуму використовують не абсолютні значення, а десяткові логарифми відношення цих значень до умовного нульового рівня, який відповідає порогу чутності. Логарифми цих відношень називають рівнями інтен­сивності та звукового тиску і вимірюються в белах (Б). Але на практиці використовують одиницю в десятеро меншу від бела, а саме децибел (дБ), оскільки вухо людини здатне розрізняти рівні інтенсивності звуку порядку 0,1 дБ. Отже, порогу чутності відповідає рівень інтенсивності звуку 0 дБ, а порогу больового відчуття - 120-130 дБ. Рівні інтенсивності звуків, які створюються джерелами шуму наведені в таблиці 5.1, а рівні інтенсивності шуму в суднових приміщеннях наведені у таблиці 5.2.

Таблиця 5.1

Рівні інтенсивності шуму від різних джерел

Таблиця 5.2

Рівні інтенсивності шуму в суднових приміщеннях

Сумарний рівень інтенсивності звуку L_c, який створюється декількома джерелами шуму з однаковим рівнем L₁,обчислюють за формулою:

                                                                        (5.1)

де N - кількість джерел.

Одним із основних джерел шуму в містах є автомобільний транспорт. Шум транспортного потоку залежить від виду транспорту, інтенсивності руху, стану покриття вулиць. Збільшення шуму, зростання частки міського населення, яке піддається його дії, та наявність застарілої вуличної мережі низької пропускної здатності вимагають оптимальної організації транспортних потоків у великих містах з метою зменшення його негативного впливу на населення. Рівні шумового забруднення у містах від основних джерел шуму можна подати в дванадцятибальній системі (таблиця 5.3).

Таблиця 5.3

Характеристика зон та рівні шумового забруднення у містах

Величина шуму, якийстворюється транспортним потоком, залежить від швидкості руху, інтенсивності руху та типу автомобілів. За рівнем шуму, який створюють автомобілі, їх поділяють на три групи:

ü легкові;

ü вантажні карбюраторні;

ü вантажні дизельні

Очікуваний рівень шуму визначають за формулою

 (5.2)

де V- швидкість руху автомобілів, км/год.;

N₁ - інтенсивністьруху легкових автомобілів, год.;

N₂ - інтенсивність руху вантажних карбюраторних автомобілів,

год.;

N₃ - інтенсивність руху вантажних дизельних автомобілів, год^-1;

- сума поправок, яка враховує особливості розташування

територій прогнозування шуму (в першому наближенні цими поправками можна знехтувати)

За рівнем шуму знаходимо коефіцієнт соціальної небезпе­ки, пов'язаної із шумовим забрудненням території.

        (5.3)

де L_i - рівень шуму на території, який перевищує граничнодопустимий рівень у 55 дБ; Н_і - кількість людей, якіпіддаються дії шуму.

Інтегральний Показник соціальної небезпеки шумового забруднення визначається як

  (5.4)

Шум негативно впливає на організм людини в цілому, першою чергою, на центральну нервову систему, викликаючи зниження рівня уваги, сповільнення реакції організму та прискорюючи втому.

Для зменшення шкідливого впливу шумуна працівників залежно від видів роботи встановлені його допустимі рівні на робочих місцях, Еквівалентний рівень шуму з урахуванням допустимих рівнів для всіх частот не повинен перевищувати:

ü 50 дБ у приміщеннях конструкторських бюро, лабораторіях

ü програмістів, теоретичних робіт, медичних закладів;

ü 60 дБ у приміщеннях для керування та робочих кімнатах;

ü 80 дБ у виробничих приміщеннях на постійних робочих місцях, в експериментальних лабораторіях.

Зниження рівнів шуму в приміщеннях досягається за допомогою:

ü зменшення шуму в джерелі його утворення;

ü ізоляції джерела шуму;

ü архітектурно-конструкторських рішень ;

ü використання засобів індивідуального захисту.

Найефективнішим засобом є зменшення шуму в джерелі його утворення шляхом створення нового покоління машин та механізмів. Поряд із звукоізоляцією - перегородками, кабінами, екранами, які запобігають поширенню звуків, використовують звукопоглинання, за якого енергія звукової хвилі переходить у теплову енергію повітря у порах. Серед засобів індивідуального захисту використовують протишумові вкладиші. Техніка безпеки

При проведенні даної практичної роботи, немає специфічної потенціальної небезпеки і, тому курсантам, треба виконувати лише загальні вимога з техніки безпеки.

Хід роботи:

Завдання.

Визначити рівень шуму, транспортного потоку, який складається із легкових, вантажних карбюраторних та дизельних автомобілів, та оцінити коефіцієнт соціальної небезпеки від шумового забруднення. Прийняти позначення: швидкість руху - V; інтенсивність руху - N,частка легкових автомобілів - К₁ ,вантажних карбюраторних - К₂, вантажних дизельних - К₃, кількість людей, що проживають на цій території H_i. Варіанти індивідуальних завдань наведені в таблиці 5.4.

Таблиця 5.4