Тема: Фізіологічні особливості людини. Визначення інтенсивності обміну речовин

Мета: Навчитися визначати інтенсивність обміну речовин за розрахунковими формулами, скласти розпорядок дня, раціон харчування та порівняти з нормою добових енергозатрат.

Теоретична частина:

Обмін речовин є основною властивістю живих організмів. З припиненням обміну речовин припиняється життя. На протязі усього життя в організмі з навколишнього середовища потрапляють поживні речовини та кисень. Після попередньої переробки в травному каналі поживні речовини розповсюджуються кров’ю по всьому організму і використовуються в клітинах для утворення живої речовини (асиміляція).

Одночасно всередині клітин відбувається розпад складних органічних речовин та їх перетворення в прості(дисиміляція).

Внаслідок дисиміляції вивільнюється енергія.

Давно вже відомо, як відновлюють рухомість кінцівок після фізичних травм. Кардіологи розробили методику ходьби і бігу при лікуванні серцево-судинних захворювань: принцип цієї методики ясний і прямий – ритмічні рухи тренують, зміцнюють серцевий м’яз, надають еластичності судинам.

Лікування в усіх згаданих випадках – результат безпосередньої дії вправ на уражені органи або системи. Але як вплинути на шлунок?

Через нервову систему, - відповідають дослідники. – Через центри, що регулюють діяльність шлунково-кишкового тракту. Тому що весь набір хвороб органів травлення бере свій початок насамперед у цих центрах. У процесі еволюції виробився надзвичайний запас міцності системи травлення.

Шлунково-кишковий тракт здатний переносити чи не найбільші перевантаження, якщо вони тимчасові. Найуразливіша ланка системи травлення – центри регулювання її діяльності. Саме тут беруть початок виразки, гастрити та інші хвороби.

З усіх методів лікування мають перевагу фізіологічні – дії на організм природними факторами: відповідним харчуванням, фізичними вправами, нервово-психічним регулюванням.

Одне з найактуальніших завдань у профілактиці багатьох хвороб і оздоровленні побуту – впорядкування харчування. Хліб наш насущний далеко не однозначно впливає на організм людини. Приблизно третина населення землі страждає від недоїдання. Водночас у багатьох країнах з високим рівнем життя систематичне переїдання викликає серйозну стурбованість медиків. Дослідження визначили майже пряму і повну залежність між надлишком маси тіла і ранньою смертністю. Повний чоловік рідко доживає навіть до 70-річного віку. Зайва маса передусім згубно впливає на діяльність серцево-судинної системи. Жир, накопичений у черевній порожнині, призводить до високого стояння діафрагми і заважає дихальним рухам. Серце ніби оповите жировим панциром, що перешкоджає скороченню серцевого м’яза. Ожиріле серце не справляється з навантаженням. З віком цей процес прогресує. Це й призводить до ранньої смертності.

Найбільш розповсюджена причина ожиріння – порушення функцій харчових центрів, що розташовані у головному мозку. Цих центрів два – центр голоду і центр ситності. В експериментах над щурами встановлено, що при руйнуванні центру голоду тварини перестають відчувати потребу в їжі, відмовляються від неї і гинуть. При руйнуванні центру ситості тварини починають їсти занадто багато, катастрофічно швидко жиріють, і на них чекає рання смерть.

Організм ніколи не працює на рубіжному рівні. Щоб забезпечити безперебійність обміну, частину поживних речовин він відкладає про запас – акумулює їх в клітинах і

тканинах. Утворюючи так зване депо. Якщо надходження калорій з їжею відповідає енерговитратам, маса підтримується на постійному рівні. Коли «прибуток» перевищує «видаток» енергії, утворюються надлишки запасу в депо, росте маса. Здоровий організм автоматично регулює баланс прибутку і витрат за допомогою зміни рівня поживних речовин у крові. В міру відкладення запасів у депо кров стає «голодною», про що одразу інформує центр голоду, збуджуючи його. У людей огрядних інтенсивність заповнення депо вище від нормальної, і кров у них набуває «голодних» властивостей раніше, ніж настає справжній голод.

У боротьбі із зайвою масою слід пам’ятати, що чим триваліше буде процес схуднення, тим надійнішим буде успіх. На жаль, дуже часто трапляється так. Що людина вжила рішучих заходів і швидко позбулася зайвої маси, але досить швидко набрала своїх кілограми, бо повернулася до колишнього режиму харчування і руху. Лише міцне психологічне спрямування думки на постійне помірне обмеження в їжі та збільшення рухливості гарантує надійне зниження маси.

У дитинстві, юності, коли людина розвивається нормально, тобто досить багато рухається: бігає. Грає, плаває, танцює – вона може залишитися худою, навіть споживаючи багато їжі. Більша кількість енергії в неї витрачається не лише в процесі фізичної активності, але й на біологічне формування організму: ріст кісток, тканини м’язів, організацію всіх її систем, особливо ендокринної. Тому маса тіла такої дитини нерідко відстає від прийнятих норм, але це зовсім не повинно непокоїти батьків.

До 22-30 років обмін речовин перебуває на максимальному рівні. Для нормальної життєдіяльності потрібно багато високоякісної, калорійної їжі. Пізніше, коли завершується біологічне формування організму, завдяки зменшенню фізичної активності м’язи засвоюють все менше глюкози, її надлишки перетворюються в жир. Так відбувається вікове збільшення маси тіла. У цей період необхідно рішуче переглянути свій раціон. Зробити це нелегко, адже посилене харчування стає звичкою, розвивається смак до різноманітних делікатесів, виникає чимало апетитних спокус.

Ясна річ, взагалі відмовитися від узвичаєних способів приготування їжі було б нерозумно, але не можна забувати й те, що кількість натуральних сирих продуктів у раціоні повинна бути якомога значимішою.

У наші ситі часи майже забули, що таке справжній голод, що таке дійсна потреба організму в харчуванні. Зараз люди найчастіше приймають за голод хронічний гостритний невроз, вироблений звичкою їсти кілька разів на день. У принципі 3-4-разове харчування в одні й ті ж години виробляє ритмічність роботи внутрішніх органів. Але, з іншого боку, часом дезорієнтує центри управління травленням, привчаючи організм одержувати їжу навіть тоді, коли в ній немає потреби. Французи кажуть, що їжею і коханням пересичуватися небезпечно. Добре, коли людина встає з-за столу, відчуваючи бажання ще що-небудь з’їсти. Це ознака культурного ставлення до їди.

Ще одна така ознака – уміння вибрати страву, що відповідає потребам організму. Як відомо, нашому організму передусім необхідні білки, жири і вуглеводи, а також вітаміни, мінеральні речовини і мікроелементи.

Найцінніший компонент їжі – білки. Вони є основним матеріалом будови клітин і тканин.

Жири – концентрати енергії і постачальники ряду незамінних для організму речовин. Тому навіть при великому надлишку маси повністю відмовлятися від жирів не можна. Перевага слід надавати жирам рослинного походження, які краще вживати у вигляді приправи до салатів. Олія під час нагрівання втрачає свої кращі властивості. Дуже шкідливі пересмажені жири.

Основна функція вуглеводів – постачати організм енергією. Вуглеводи дають організмові 50-60 відсотків калорій, що поглинаються, але можуть бути замінені іншими джерелами енергії.

Однією з найважливіших складових їжі є вітаміни. Ретинол (вітамін А) необхідний для забезпечення нормального зору, росту, стану шкіри і слизових оболонок. Вітаміни групи В підвищують працездатність, увагу, силу м’язів, апетит, сприяють посиленню захисної функції організму. При нестачі її різко підвищується проникність і крихкість найдрібніших кровоносних судин, знижується здатність організму до утворення антитіл, що перешкоджають проникненню інфекції.

Сира рослинна їжа є постачальником так званих антиоксидантів, що нормалізують процеси окислення в клітинах. Ці речовини надзвичайно важливі для запобігання склеротичних явищ і всіх форм старіння організму. Антиоксиданти – це насамперед продукти, що містять токоферол ацетат (вітамін Е), а також ретинол і аскорбінову кислоту. Деякі спеціалісти вважають, що їх треба застосувати для профілактики процесів старіння. Так, швейцарський лікар К.Шмідт вважає, що регулярне вживання пророслих зерен пшениці (50-100 г. На день) сприяє омолодженню організму, запобігає простудним хворобам, поліпшує загальний стан здоров’я.

Хімічні реакції обміну речовин, що безперервно відбувається в нашому організмі, неможливі без води. Вода – прекрасний розчинник, і всі харчові речовини, які надходять до нашого організму, можуть потрапити в кров тільки у вигляді

Хід роботи:

1. Виконати розрахунок необхідних енерговитрат для підтримання основного обміну речовин:

ОО = 66,5 + (13,8 х М) + (5,0 х Р) – (6,7 х а )

де М – маса тіла, кг

Р – зріст, см

а – вік, літ

2. Визначити енерговитрати (Е) під час навчальних занять.

Е₁ = (145 х ОО) : 100 х 8 : 24 ккал

3. Визначити енерговитрати під час самопідготовки :

Е₂ = 160 х ОО : 100 х 3 : 24 ккал

4. Визначити затрати енергії під час сну :

Е₃ =ОО х 8 : 24 ккал

5. Розрахувати затрати енергії під час вільного часу :

Е₄ = 220 х ОО : 100 х 5 : 24 ккал

6. Знайти загальні затрати енергії за добу :

(∑₁) =Е_заг = Е₁ + Е₂ + Е₃ + Е₄ ккал

7.Зробити таблицю № 3.3 «Розпорядок дня» (дані брати з таблиці №3.1), порахувати графу «сумарні енергозатрати» ( ∑₂).

8.Зробити таблицю № 3.4 «Раціон харчування» (дані брати з таблиці №3.2), порахувати графу «калорійність всього»( ∑₃).

9.Порівняти значення ( ∑₁), ( ∑₂), ( ∑₃),зробити висновок.

Таблиця 3.1.