Як правильно організувати роботу на підготовчому етапі?

Робота на підготовчому етапі складається з декількох напрямків:робота з дітьми, батьками, педагогами і співробітниками ДНЗ.

Робота з батькамиповинна проходити у формі колективних обговорень занять туризмом і прийняття спільних рішень. Бачачи щиру зацікавленість вихователя туристичною роботою, його бажання оздоровити і згуртувати дітей, батьки, безсумнівно, відгукнуться на звернення допомогти підготувати свою дитину до туристичних прогулянок, а може й прийняти безпосередню участь в їх проведенні. Напевно знайдеться хоч один тато чи мама, які займались туризмом або мають досвід організації одноденних походів на природу у вихідні дні зі своїми дітьми. Вони й зможуть бути вашими однодумцями і першими помічниками.

Отже, на що слід звернути увагу? По-перше – це інформування батьків про початок і зміст даної роботи. По-друге – поради батькам з питань підтримки єдиних вимог до режиму дня дитини (особливо у вихідні дні), проведення загартувальних заходів, створення оптимальних умов для задоволення потреб дитини в активній руховій діяльності. По-третє – це підготовка одягу і особистого похідного спорядження дитини.

Для нетривалої туристичної прогулянки не потрібно багато спеціального інвентаря. Але обов’язковим є придбання рюкзачківдля кожного учасника походу. Спортивні сумки, пакети і кошики не можуть замінити зручного рюкзачка, переноска якого звільняє руки для самостраховки і допомоги один одному. Туристу – початківцю можна придбати або пошити заплічний мішечок з широкими і м’якими лямками, липучками-застібками, красивими і зручними для незміцнілої руки дитини пряжками-автоматами. Маленький рюкзачок можна прикрасити аплікацією, дрібними іграшками-брелоками, і тоді він стане найулюбленішим супутником юного мандрівника.

Для туриста з дворічним стажем краще придбати хороший рюкзачок, який може слугувати не одному поколінню в сім’ї. Існує безліч сучасних видів рюкзаків: анатомічний, станковий, велосипедний тощо Найкраще підібрати для дитини дитячий станковий рюкзак. Він легко регулюється залежно від параметрів тіла, а його особлива конструкція дозволяє переносити вантаж без особливих навантажень на плечовий пояс. Металічний каркас дозволяє виправити поставу у сутулих дітей. За рахунок клапана, який висувається, можна збільшити об’єм рюкзака майже вдвічі. Система ременів-затяжок дозволяє швидко і міцно спакувати багаж.

Вибираючи рюкзак для дітей, слід звернути увагу на такі його характеристики: жорсткість конструкції, яка забезпечується ущільнювачами задньої стінки, а іноді наявністю рельєфних підкладок під поперек; наявність широких м’яких регулюючих лямок; водонепроникність тканини, міцність швів і кріплень; наявність бокових і задніх кишеньок, які дозволяють туристу переносити будь-яку потрібну дрібничку. Сучасні рюкзаки мають напоясні та нагрудні регульовані ремені, які дозволяють рівномірно розподілити вагу рюкзака на м’язи шиї, плечей і спини. Рюкзак повинен бути красивим і привабливим для дитини. Такий рюкзак може послужити юному туристу вірну службу не один рік.

Батькам слід навчити свою дитину турбуватися про збереження і чистоту особистого спорядження, брати участь в його ремонті й оздлбленні. Вага рюкзака з речами для дитини 5-6 років повинна становити 1-1,5 кг. Звичайно, багато фізично підготовлених дітей можуть переносити більш значну вагу, однак в такому випадку дитина швидко стомлюється, знижується темп її ходьби, вона перестає помічати красу краєвидів, реагувати на слова, зосереджується тільки на своїх відчуттях. Через 30-40 хвилин ходьби дитина втомиться і прийдеться на ходу розвантажувати рюкзак маленького туриста.

Для відпочинку на привалі необхідно передбачити індивідуальні килимки. Довжина килимка повинна бути не менша росту дитини, щоб можна було забезпечити відпочинок хребту і ногам під час привалів, а ширина – не більше 60-70 см. Найбільш поширеним є пінополіуретановий килимок – скорочено «пінка». Покладена на сніг чи мокру землю, вона не дасть замерзнути за рахунок великої кількості мікропор з повітрям. Складена в рулон, вона надійно кріпиться ремінцями до рюкзака туриста і дуже легка. Зараз такі килимки можна придбати в будь-якому спортивному магазині.

Наступним етапом у підготовці до прогулянок є добір взуття і одягу для дитини. Основний принцип, якого необхідно дотримуватися в цьому питанні, одяг не по сезону, а по погоді. Однак необхідно враховувати не тільки стан погоди (силу вітру, температуру, вологість повітря) на момент виходу, але й можливість її зміни. Взуття дитини повинно бути розношеним, зручним, яке дозволяє вставити повстяну устілку і надіти дві шкарпетки – бавовняну і вовняну (що сприяє теплообміну). Це можуть бути кросівки, кеди на товстій підошві. Найкращим варіантом є шкіряні туристські черевики на рельєфній підошві, особливо якщо намічається похід по кам’янистій місцевості або в сиру прохолодну погоду. В холодний період це можуть бути шкіряні зимові чоботи або черевики.

Одяг повинен бути зручним для виконання активних рухів. Та навіть влітку не слід одягати короткі шорти, якщо запланований похід до лісу, щоб вберегти ноги дитини від укусів кліщів, порізів, подряпин та інших неприємностей. В прохолодну погоду рекомендується мати куртку-вєтровку з капішоном і аналогічної якості штани. У зимовий період – це комбінезон для хлопчиків, куртка з капішоном і штани на подвійному синтепоні для дівчат. Такий одяг вбереже дитину від вітру і вологи. Кількість і товщина нижніх шарів одягу залежить від погоди і способу пересування групи. Оптимально, якщо батьки передбачать можливість зміни одягу під час активного руху і пасивного відпочинку (додаткові верхні жилети, ущільнювачі, капішони, шарфи, накидки тощо.).

Також необхідно продумати головний убір. В теплий період – можна використовувати спортивну кепку-бейсболку або спортивну панаму, яка оберігає від сонячних променів і створює певний стиль в одязі туриста. В холодний період – спортивну шапочку ( з додатковим шаром-утеплювачем у вітряні і морозні дні). У кожного туриста повинні бути запасні рукавиці і шкарпетки, навіть якщо група йде на двогодинну прогулянку.

Необхідно також кожній дитині підготувати реп-шнур (або звичайну мотузку для білизни) довжиною близько 40 см., за допомогою якого вона буде вчитися в'язати найпростіші вузли, такі необхідні в будь-якому поході.

Групове спорядження закупляється дитячим садком і за умови його бережного використання і правильного зберігання може слугувати декільком поколінням дітей. В першу чергу це палатка.І хоча з дошкільниками не проводяться походи з ночівлею, але встановлення палатки створить атмосферу похідного життя. Крім того, установка палатки – чудовий засіб формування групових узгоджених дій, розвитку самостійності й організованості маленьких туристів.

В дитячому садку не обов’язково купувати спальні мішки, але показати і пояснити їх будову дітям було б цікавим. Для цього його можна взяти у батьків, знайомих. Досвід показує, що після ознайомлення дітей зі спальним мішком вони з великим задоволенням, граючи роль туристів, миттю засинають під час денного сну, закутавшись в ковдри – «спальні мішки».

Також необхідно придбати компас(спочатку достатньо хоча б одного на групу). Зручний рідинний прямокутний компас на довгому шнурку, що дозволяє його розмістити на шиї дитини-штурмана або використати на заняттях з орієнтування на підготовчому етапі.

Бажано також придбати мотузкудіаметром 10 мм, яку можна використати для моделювання найпростіших переправ.

Крім туристичного інвентаря слід підготувати фізкультурний і спортивний інвентар, який є в кожному дошкільному закладі (м’ячі, скакалки, ракетки, санки тощо).

Медичний персонал дошкільного закладу повинен підготувати похідну аптечку, в комплект якої повинні входити найнеобхідніші в поході медикаменти і перев’язувальні засоби: бинти, стерильні марлеві тампони, лейкопластир; гумовий жгут; 5%-ий спиртовий розчин йоду; перманганат калію; зеленька; розчин перекису водню; болезаспокійливі засоби.

Слід заздалегідь з батьками продумати питання харчуваннядітей.

Під час короткочасних туристичних прогулянок не плануються спеціальні сніданки чи обіди, оскільки мандрівка організовується одразу після сніданку і до обіду діти повертаються в дитячий садок. Однак не слід позбавляти дітей задоволення перекусити на свіжому повітрі. Досвід показує, що навіть після другого сніданку у лісі діти з задоволенням обідають в ДНЗ. Батькам необхідно дати змістовну консультацію з приводу правильного добору продуктів для походу. Насамперед це стосується напоїв. Гарячий чай в міні-термосі чудовий в холодні дні, а сік, морс, компот в пластикових пляшках, фляжках, герметичних коробках – в теплі. Інше – справа смаку дитини. Можна дати дитині сухарики, бублики, печиво, горішки, а в теплий період року – овочі, фрукти. Декілька цукерок-льодяників допоможуть дитині втамувати спрагу під час руху. Однак вміст перекусу дитини не повинен бути предметом хвастощів або заздрощів дітей. Це повинні бути прості продукти, які можна легко розділити, щоб пригостити друзів.

В чому ж полягає підготовча педагогічна робота з дітьми.

Метою підготовчого етапу є створення психологічного настрою на новий вид діяльності. Перед дітьми повинно бути поставлене завдання якнайкраще підготуватися до майбутнього походу: багато знати, вміти і бути готовим до різних труднощів і випробувань. У зв’язку з цим діти включаються в захоплюючу різноманітну діяльність: рухову, пізнавальну, ігрову, художньо-творчу. В ході такої діяльності у дошкільників формуються знання, уміння, навички, необхідні для участі в туристських прогулянках.

Щоб процес підготовки приносив дітям задоволення, важливо здійснювати його через цікаву спільну діяльність педагога і дітей. Це може бути бесіда,в ході якої діти обмінюються досвідом сімейних походів, поїздок, діляться отриманими враженнями. Незвичайність і новизна фактів, які супроводжуються розгляданням ілюстрацій, слайдів, предметів туристичного спорядження, читанням художньої, енциклопедичної і популярної літератури, викликає яскраві емоційні реакції дітей, збуджує їх уяву, спонукає до роздумів, сприяє пошуку нових знань, бажання оволодіти туристичними вміннями.

Підготувати дітей до прогулянок можна і на спеціально відведених заняттях з пізнавального розвитку. Безсумнівно, немає необхідності розповідати про всі природні явища, сидячи в груповій кімнаті. Готуючи дітей то піших переходів слід пам’ятати про особливості дитячого характеру, такі як нестримна допитливість, непосидючість у поєднанні з відсутністю досвіду і спеціальних знань. Це призводить іноді до серйозних неприємностей. Юні мандрівники часто проявляють активний інтерес до жуків, павуків, змій, рослин. Багато що намагаються спробувати на смак, на дотик. У зв’язку з цим вже на підготовчому етапі необхідно попередити дітей про природну та штучну небезпеку. Гриби, ягоди, змії і павуки можуть бути отруйними, а в густому підліску можуть бути кліщі. Не можна зривати травинки і відправляти їх в рот: поле може бути оброблено отрутохімікатами. Про все це в привабливій емоційній формі необхідно розповісти дітям, щоб попередити біду під час прогулянки.

Незвичайність і новизна матеріалу усвідомлюються дошкільниками тільки в порівнянні з тим, що їм відомо з особистого досвіду. Використовуючи прийоми актуалізації знань і умінь (запитання, дидактичні ігри), необхідно спонукати дітей до такого порівняння. При цьому важливо акцентувати увагу дошкільників на тому новому, що їм належить дізнатися і чого необхідно навчитися.

Далі радимо організувати художньо-творчу діяльністьдітей, спрямовану на досягнення значущих для всіх результатів. Вона може бути пов’язана з виготовленням спеціальних емблем і значків для учасників походу, підготовкою і оформленням групового і особистого спорядження, розучуванням похідних пісень. Так, хлопчики можуть виготовити запасні кілочки для палатки, дівчата – прикрасити рюкзаки вишивкою або аплікацією. На цьому етапі доцільно провести ігрове заняття з навчання дітей способам укладання та регулювання лямок рюкзака за зростом, оскільки відсутність цих умінь призводить до незручностей і втоми під час руху і затягування часу збору дітей. Працездатність і здоров’я туриста залежать від правильного укладання рюкзака. Потрібно так упакувати речі, щоб, з одного боку, легко було в будь-який момент знайти потрібну річ, з іншої – щоб ніякі тверді предмети не упирались в спину. Тому вздовж спини укладаються м’які речі, а із зовнішньої сторони – іграшки, книги. Посуд, предмети гігієни, компас можуть розташовуватися в задніх і бокових кишенях.

З метою навчання дітей основам орієнтування в місцевості на підготовчому етапі рекомендується організувати ігрові заняття з ліплення з пластиліну рельєфних основ (пагорбів і впадин), малювання окремих об’єктів: дерев, лісу, річки. Діти старшої групи легко вивчають найпростіші топографічні знаки: графічні зображення доріжок, стежок, окремо розташованих дерев і кущів. Діти з задоволенням включаються в гру зі складання з розрізаних на шматочки мап для спортивного орієнтування, різних фігурок: людей, тварин. На цьому етапі доцільно навчити дітей користуватися компасом. Необхідно також розповісти про вплив сторін світу на природні явища.

Хороший освітній і виховний ефект справляють спеціально дібрані дидактичні ігри, розвивальні вправи, кросворди, загадки, спрямовані на засвоєння правил безпечної поведінки в природі й під час руху вулицею, способів орієнтування. Тематичні рухливі ігри з елементами туристичної техніки: «Переправа через болото», «Спритний турист», «Склади рюкзак» тощо, можна включити в зміст прогулянки, дозвілля, фізкультурного заняття для виконання рухових завдань, удосконалення техніки подолання перешкод, відпрацювання тактики спільних з партнерами дій. Спеціально підібрані ігри для орієнтування: «Слідопити», «Лисиця і мисливці», «Точний окомір», «Північ-південь», «Магнітні стрілки» тощо розвивають у дітей увагу, пам'ять, аналітичне мислення, мову, швидкість реакції, формують уміння бути зібраними, організованими, самостійними. В цьому плані дуже цінними і привабливими для дітей є ігри-завдання «Рух за легендою», «Козаки-розбійники» тощо.

Особливу увагу слід приділити фізичній підготовцідітей до туристичних прогулянок (загальній і спеціальній).

Загальна фізичнапідготовка здійснюється в ході планових фізкультурних занять: ранкової гімнастики, рухливих ігор і вправ на прогулянці, тематичних фізкультурних дозвіль. Радимо належну увагу приділити вправам на зміцнення склепіння стопи. Належну увагу слід звернути на техніку ходьби майбутніх туристів. Стопа під час ходьби повинна робити перекат з п’ятки на носок, а слід – бути паралельним напрямку руху. Спосіб ходьби з помітним розведенням носків в сторони непридатний для тривалої ходьби, тим паче з вантажем, оскільки призводить до швидкого стомлення м’язів ніг.

Спеціальна фізична підготовказдійснюється з метою розвитку витривалості й підготовки дітей до тривалих динамічних навантажень під час піших переходів. Хороший ефект мають дозована ходьба, щоденні пробіжки, рухливі і спортивні ігри з бігом і стрибками. З метою підготовки до зимових туристичних прогулянок слід провести додаткові заняття з дітьми, які відстають в техніці ходьби на лижах. З метою спеціальної технічної і тактичноїпідготовки можна провести тренувальні міні-туристичні прогулянки тривалістю в старшій групі 20-25 хвилин, в підготовчій до школи групі – 25-30 хвилин. Такі прогулянки організовуються на ділянці дитячого садка або прилеглої території. Для цього можуть бути використані екологічні стежини. [ 3, 24 ].

Підсумовуючи вищенаведений матеріал можна виділити такі основні напрямки роботи з дітьми на підготовчому етапі:

– психологічна;

– фізична( загальна, спеціальна);

– пізнавальний розвиток( я і природа, краєзнавство, орієнтування і топографія, я і моє здоров’я, туризм і туристи).