Міжнародні валютно-фінансові організації

При розгляді у попередній темі того, що таке міжнародна валютна система, ми визначали як її окремий елемент міжнародні валютно-фінансові організації. Саме вони будуть об’єктом розгляду в даній темі.

Після вивчення теми ви дізнаєтеся:

· чому виникали та які функції виконують різні міжнародні валютно-фінансові організації;

· як Україна інтегрується у міжнародну економіку завдяки членству в цих організаціях і які проблеми у зв’язку з цим виникають.

Розвиток економічного співробітництва, валютних і фінансово-кредитних відносин між державами зумовив появу міжнародних валютно-фінансових організацій, які здійснюють регулювання цих відносин і сприяють стабілізації світової економіки. Вони створювались на основі міжнародних угод. Провідне місце серед них належить Міжнародному валютному фонду (МВФ), Світовому банку, Європейському банку реконструкції та розвитку (ЄБРР).

Міжнародний валютний фонд (МВФ) —наднаціональна валютно-кредитна установа. Створена на Міжнародній валютно-фінансовій конференції в Бреттон-Вудсі (США) як спеціалізована представницька організація ООН. МВФ почав працювати з 1 березня 1947 р., його штаб-квартира знаходиться у Вашингтоні.

Відповідно до статуту метою МВФ є сприяння міжнародному валютному співробітництву у валютній сфері та стабілізація валютних курсів, створення багатосторонньої системи платежів і розрахунків, підтримання рівноваги платіжних балансів (П12) країн — членів Фонду. Цим МВФ сприяє зростанню та збалансованості міжнародної торгівлі, відіграє активну роль у поліпшенні економічного клімату окремих країн і стабілізації світового господарства в цілому.

Завданнями МВФ є:

• здійснення системи заходів щодо регулювання валютних курсів, сприяння конвертованості валют;

• надання короткострокових кредитів країнам — членам Фонду для покриття тимчасового дефіциту їхніх платіжних балансів;

• ліквідація валютних обмежень, організація консультативної допомоги з фінансових і валютних питань.

МВФ — організація акціонерного типу. Його ресурси формуються за рахунок внесків країн-учасниць. Для кожної з них встановлено вступну квоту, розмір якої визначається відповідно до частки країни у світовій торгівлі. Квота переглядається кожні 5 років. Частина внеску країни робиться у вільно конвертованій валюті (22,7%), а решта — у валюті даної країни. Кожній країні-учасниці виділяється 250 голосів незалежно від її квоти, а потім ще додається та кількість голосів, що визначається величиною її квоти (один голос на кожні 100 тис. СДР).

У 1947 р. учасниками МВФ були 49 країн, а його основний капітал становив 7,7 млрд. дол. У 1996 р. до Фонду входила 181 країна. МВФ вважає 1991 — 1992 рр. початком нової сторінки своєї історії: за цей час понад 20 держав висловили бажання стати його членами, у тому числі країни, що входили до колишнього СРСР. Україна прийнята до МВФ у вересні 1992 р. і стала 167 м членом цієї міжнародної організації.

Статутний капітал МВФ у 1996 р. становив 145318,8 млн. СДР (1946 р. — 7 514 млн. СДР, 1992 р. — 135 200 млн. СДР). Крім статутного капіталу і загальних кредитних ресурсів, МВФ створює ще ряд спеціальних фондів (Трастовий фонд розширеного фінансування структурної перебудови — ЄСАФ та ін.).

Головним акціонером МВФ є США. На 1 січня 1996 р. їх квота становила 17,78%. Великими акціонерами є Німеччина та Японія (по 5,48%), Франція та Великобританія (по 4,98%). Квота України становить 0,69%.

Керівними органами МВФ є Рада управляючих, Директорат і Секретаріат. Найвищий орган — Рада управляючих, яка приймає нових членів до Фонду, затверджує зміни паритетів валют країн-учасниць, переглядає квоти, розподіляє чистий дохід Фонду. Директорат займається поточним регулюванням діяльності цієї організації.

МВФ забезпечував функціонування Бреттон-Вудської валютної системи, яка існувала до початку 70-х років, відіграючи значну роль у зміцненні зовнішньоекономічних зв’язків. Реагуючи на зміни в світовому господарстві, МВФ обґрунтував основні принципи нової валютної системи, яка була прийнята на нараді країн — членів Фонду у Кінгстоні на Ямайці (січень 1976 р.). МВФ є творцем колективної міжнародної грошової одиниці — СДР. Згідно з угодами у Кінгстоні ця одиниця перетворюється у головний резервний актив і міжнародний розрахунковий та платіжний засіб.

Діяльність МВФ спрямована на утвердження принципів ринкової економіки в країнах, що розвиваються, а останнім часом — у країнах постсоціалістичного розвитку. При цьому визначальним методом економічних перетворень пропонується лібералізація економіки, а безумовною вимогою надання реабілітаційних кредитів визначається погодження економічних реформ з МВФ та проведення країною твердого економічного курсу.

Механізм фінансування МВФ включає низку кредитів: “Стендбай” — для забезпечення короткострокової допомоги у фінансуванні дефіциту платіжного балансу, надається траншами; розширеного кредитування — для реалізації середньострокових програм подолання труднощів з платіжним балансом; фінансування системних перетворень — для проведення структурних реформ у країнах з перехідною економікою та ін.

МВФ підтримує тісні зв’язки зі Світовим банком, СОТ, Європейським банком реконструкції та розвитку, іншими міжнародними фінансово-кредитними організаціями. Членство в МВФ відкриває шлях і до тісного співробітництва з цими організаціями.

Україна розширює стосунки з МВФ. В майбутньому передбачається перевести їх на нову основу з центром ваги в площині безкредитних відносин, використання консультативної допомоги та політичної підтримки з боку МВФ.

Світовий банк— це багатостороння неурядова фінансово-кредитна установа, яка об’єднує чотири окремі фінансові установи: Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР), Міжнародну фінансову корпорацію (МФК), Міжнародну асоціацію розвитку (МАР) та Багатостороннє агентство гарантії інвестицій (БАГІ).

МБРР— центральна ланка Світового банку, заснований одночасно з МВФ в Бреттон-Вудсі. Почав функціонувати з 25 червня 1946 р. Місце перебування — Вашингтон. Членами Банку можуть бути лише члени МВФ. Первісний капітал — 10 млрд. дол. (100 тис. акцій по 100 тис. дол. кожна). Акції (А5) розподілились між країнами-учасницями відповідно до їхніх квот у МВФ. Станом на червень 1994 р. кількість акцій і, відповідно, голосів мали: США — 17,42%, Японія — 6,58%, Німеччина — 5,08%, Франція та Великобританія — по 4,87%.

МБРР — це найбільша у світі фінансово кредитна організація, яка надає довгострокові кредити на державні програми лише урядам і центральним банкам країн з метою сприяння їх соціальному і економічному розвитку. Нині надається технічна і фінансова допомога понад 100 країнам. Основна маса кредитів спрямовується на розвиток виробничої інфраструктури і сільського господарства. Банк фінансує також пріоритетні державні програми в галузі енергетики, імпорту обладнання для розвитку гірничої промисловості, інвестиційні проекти для нафто- і газопроводів, модернізацію підприємств тощо. Протягом своєї 50-річної історії МБРР надав кредитів на суму понад 340 млрд. дол. США 164 країнам на фінансування більш як 6 тис. проектів.

МФКстворена з метою фінансування приватного підприємництва (П7). МАРіснує для фінансування країн, що розвиваються, і, зокрема, для надання кредитів їхнім урядам, а також державним і приватним організаціям під урядові гарантії.

БАГІпокликане сприяти потокам прямих іноземних інвестицій у країни, що розвиваються, пропонуючи їм страхування від некомерційного (політичного) ризику і надаючи інформаційні і консультативні послуги країнам-членам щодо залучення прямих іноземних інвестицій.

Вступ України до МВФ забезпечив також її членство у Світовому банку. У 1993 р. Україна приєдналась до МФК. Нині урядом поставлене завдання протягом 2002 2004 років завершити оформлення членства України у МАР.

Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) —міжнародний банк, засновником якого є 42 держави та дві міжнародні організації: Комісія ЄС та Європейський інвестиційний банк. Створений для сприяння економічним реформам у країнах Східної Європи та колишнього СРСР.

Завданнями ЄБРР є створення в постсоціалістичних країнах конкурентоспроможної промисловості, розвиток взаємовигідних зв’язків між західноєвропейськими і східноєвропейськими фірмами, надання кредитів під великі проекти в галузях енергетики, транспорту, зв’язку, охорони навколишнього середовища та ін. ЄБРР сприяє формуванню в цих країнах сучасних ринкових структур, створенню законодавчої бази, впорядкуванню валютного регулювання, переходу до конвертованості валют тощо. Це також сприятиме просуванню західноєвропейського бізнесу на Схід, розширенню економічного співробітництва між країнами Заходу, Східної Європи та країнами — колишніми республіками СРСР.

ЄБРР розпочав фінансові операції у квітні 1991 р. Його основний капітал — приблизно 12 млрд. дол. США, розподілився у таких пропорціях: 50% — Комісія Європейських співтовариств (виконавчий орган Європейського Союзу — ЄС); 11,3% — інші західноєвропейські країни; 10% — США; 8,52% — Японія; 13,7% — країни Східної і Центральної Європи. У кредитуванні ЄБРР віддає перевагу недержавним структурам господарювання.

Стратегія ЄБРР щодо України випливає із загальних завдань цього банку, а також враховує особливості економіки нашої країни. Пріоритетні проекти фінансування для України — це конверсія, розвиток сільського господарства, приватизація, транспорт, телекомунікації, охорона навколишнього середовища.

Європейський інвестиційний банк— кредитний заклад Європейського Союзу (ЄС), у минулому — Європейського економічного співтовариства (ЄЕС). Банк засновано відповідно до Римської угоди про утворення ЄЕС (1957 р.). Діяльність розпочав у 1959 р. Банк надає довгострокові кредити для прискореного розвитку менш розвинутих регіонів, модернізації, реконструкції і створення нових підприємств, здійснення спільних проектів країн — членів ЄС, а також країн, асоційованих з ним.

Статутний капітал Європейського інвестиційного банку сформовано за рахунок внесків країн-учасниць.

Європейський фонд валютного співробітництва (ЄФВС) —фінансово-кредитна організація в межах Європейської валютної системи (ЄВС) — створений для надання кредитів країнам — членам ЄС з метою погашення тимчасового дефіциту їхніх платіжних балансів (П12) і підтримки валютних курсів. ЄФВС засновано у 1973 р., він зберігатиме свої функції на так званий перехідний період — до створення Європейського валютного союзу.

Перелік міжнародних організацій можна було б продовжити. Але навіть ті основні, які розглянуті у цій темі, дають можливість побачити, що всі вони сприяють зміцненню інтеграції, розвитку світової економіки.

Україна проводить активну політику, спрямовану на продовження співпраці з міжнародними фінансовими організаціями. Передбачається переорієнтація напрямів залучення коштів цих організацій на розвиток високотехнічних виробництв та галузей, розв’язання найгостріших соціальних проблем, підтримку макроекономічної стабільності.

Підсумки теми

ü Створення міжнародних валютно фінансових організацій зумовлене розвитком економічного співробітництва між країнами. Основна мета цих організацій — регулювання міжнародних валютних і фінансово-кредитних відносин, стабілізація світової економіки, надання кредитної допомоги країнам, створення умов для розвитку ринкових структур.

ü Міжнародні валютно-фінансові організації за масштабністю виконуваних ними функцій можна поділити на дві групи:

а) міжнародні фінансово-кредитні організації всесвітнього характеру;

б) міжнародні фінансово-кредитні організації регіонального характеру.

ü До першої групи міжнародних фінансово-кредитних організацій належать:

• Міжнародний валютний фонд — спеціалізована представницька установа ООН, виникнення якої пов’язане зі створенням післявоєнної міжнародної системи економічних і валютно-фінансових відносин (1944 р.);

• Світовий банк — найбільший у світі фінансово-кредитний заклад, який надає кредити на державні програми розвитку, технічну і фінансову допомогу;

• Європейський банк реконструкції та розвитку — міжнародний фінансово-кредитний заклад, що сприяє економічним реформам у країнах, які здійснюють перехід від адміністративно-командної до ринкової економіки;

• Європейський інвестиційний банк — установа, що створена для надання довгострокових кредитів виробничого призначення, здійснення спільних проектів країн ЄС і асоційованих з ними країн.

Європейський фонд валютного співробітництва — організація, що надає кредити країнам — членам ЄС з метою підтримки валютних курсів у межах Європейської валютної системи.

МОЖЛИВОСТІ ПРАКТИЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ЗНАНЬ ІЗ ТЕМИ

Ø Ті, хто збирається займатись бізнесом, одержали додаткову інформацію про зовнішньоекономічну складову підприємницької діяльності.

Ø Розуміння ролі та особливостей функціонування міжнародних організацій робить нас більш цивілізованими, наближає до іншого світу.

Контрольні запитання та завдання

1. Для систематизації уявлень про міжнародні валютно-фінансові організації заповніть таку таблицю:

2. Яке значення для України має участь у міжнародних фінансово-кредитних організаціях? Сформулюйте найважливіші переваги цієї участі.

3. Існує погляд, що фінансова, організаційна та інші види допомоги Україні, які вона може отримати від розвинутих країн через розглянуті міжнародні фінансово-кредитні установи, загрожує її незалежності. Назвіть аргументи “за” та “проти” такого погляду.

4. Які економічні вигоди матиме Україна від поглиблення її співробітництва з міжнародними фінансово кредитними організаціями? Розкрийте сутність нових підходів до цього співробітництва.

ТЕМА 5.4.