Торгова марка та її призначення

Назви підприємств — імена, за якими вони відрізняються та виокремлюються серед інших, незалежно від того, чи є вони акціонерними компаніями чи товариствами або приватними фірмами. Торгові марки — це назви, за якими підприємство рекламує та продає свої товари. У тих випадках, коли фірма займається тільки наданням послуг або поєднує їх із продажем товарів, назва, за якою ці послуги надаються та рекламуються, називається сервісною маркою.

Товарний знак, що відрізняється високою рекламоздатністю, дозволяє виокремити й донести до цільової аудиторії престижність, унікальну для споживача властивість товару або відразу декілька його властивостей.

Товарні та торгові марки лежать в основі сучасної торгівлі не тільки продовольчими товарами та товарами високого стандарту застосування, але й товарами виробничого призначення.

Товарні марки або товарні знаки — це зареєстровані у визначеному порядку позначення словесні, графічні, музичні або художні, які можуть розміщуватися на товарі або на його упаковці та прислуговуватися виокремленню авторства даного виробника від конкурентів.

Функції використання виробником торгової марки такі:

· забезпечення ідентифікації товару та його виробника або тор­гового посередника;

· гарантується, що товар або послуга забезпечує певний рівень якості використання товару або надання послуги;

· відомо, яке підприємство відповідає за товар, що рекламується та продається споживачам;

· зменшується можливість порівняння марочного товару з іншими за ознакою «ціна — якість», бо споживач розуміє різницю між цими товарами;

· використання іміджевої реклами;

· створення у споживачів враження, що вони менше ризикують, купуючи марочний товар, щодо якого вже є певний досвід користування або споживання і назва якого вже асоціюється з високим рівнем виробництва товару чи надання послуги, що сприяє створенню постійного кола споживачів;

· полегшення завоювання каналів розподілу товарів однієї категорії;

· створення збірного образу товарних родин.

Товарний знак—емблема товару або підприємства (фірми), що нерідко зливаються в один символ, забезпечують доброзичливе ставлення до наступних товарів виробника, що зменшує витрати на рекламування нових товарів виробника.

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 11

Класифікація зовнішніх постачальників маркетингової інформації.

Система збору зовнішньої поточної маркетингової інформації забезпечує керівників інформацією про самі останні події і представляє набір джерел і методичних прийомів, за допомогою яких керівники одержують повсякденну інформацію про події, що відбуваються в комерційному середовищі.

В якості зовнішніх джерел інформації виступають:

· публікації національних і міжнародних офіційних організацій;

· публікації державних органів, міністерств, муніципальних комітетів і організацій;

· публікації торгово-промислових палат і об'єднань;

· щорічники статистичної інформації;

· звітиівиданнягалузевихфірміспільнихпідприємств;

· виданнянекомерційнихдослідницькихорганізацій (наприклад, відділеньакадемійнаук, університетів, інститутів, матеріаликонференцій, семінарівтощо);

· публікаціїторговихіпромисловихасоціацій, вт.ч. асоціаціймаркетингупоокремихвидахпродукції (наприклад, асоціаціятоваровиробників, асоціаціярекламодавцівіт.д.);

· журнали по різних товарах і технологій;

· теле-і радіореклама;

· публікації навчальних, науково-дослідних, проектних інститутів і суспільно-наукових організацій, симпозіумів, конгресів, конференцій;

· прайс-листи, каталоги, проспекти й інші фірмові публікації.

Дослідження конкурентоспроможності підприємства.

Конкурентоспроможність підприємства - це відносна характеристика, яка відображає відмінності у розвитку даної фірми від розвитку конкурентних фірм за ступенем задоволення своїми товарами потреб людей і по ефективності виробничої діяльності.

Конкурентоспроможність фірми характеризує можливості і динаміку її пристосування до умов ринкової конкуренції.

Фактори, що впливають на конкурентоспроможність фірми

· місткість ринку (кількість щорічних продажів);

· легкість доступу на ринок;

· вид виробленого товару;

· однорідність ринку;

· конкурентні позиції підприємств, що вже працюють на даному ринку;

· можливість технічних нововведень у галузі.

Конкурентоспроможність підприємства визначають наступні показники:

- економічний потенціал (активи, основний капітал, обсяг продажів і т.п.);

- виробничий і збутовий потенціал (виробничі потужності, наявність сировинної бази, центрів технічного обслуговування, рівень автоматизації і технології виробництва і т.д.);

- науково-дослідний потенціал (організація наукових досліджень, щорічні витрати на НДДКР в абсолютному виразі і до загального обсягу продажу, число зайнятих у НДДКР за все і у відсотках до числа зайнятих на фірмі напрям наукових досліджень фірми, область патентування, оцінка можливості заняття організацією монопольного становища в якій-небудь галузі техніки і т.д.);

- репутація організації і дотримання договірних зобов'язань;

- фінансове становище (платоспроможність, кредитоспроможність, структура капіталу і т.д.);

- організаційна структура;

- менеджмент організації, склад і професійний рівень її керівних працівників , ринкова стратегія, інноваційність і т.д.

Основою для аналізу економічної конкурентоспроможності є показники:

1. Відношення витрат виробництва до прибутку (К1);

2. відношення витрат обігу до прибутку (К2);

3. ставлення маркетингових витрат до прибутку (К3).

Класифікація показників конкурентоспроможності товару.

Конкурентоспроможність— це комплексна багатоаспектна характеристикатовару, що визначає його переваги на ринку порівняно з аналогічними товарами — конкурентами як за ступенем відповідності конкретній потребі, так і за витратами на їх задоволення.

Конкурентоспроможність повніше розкривається через систему якісних, кількісних та економічних показників.

Якісні показники конкурентоспроможності характеризують властивості товару, завдяки яким він задовольняє конкретну потребу. Вони розподіляються на класифікаційні й оцінювальні.

Економічні показники конкурентоспроможності характеризують сумарні витрати споживачів на задоволення їх потреб даним товаром. Вони складаються з витрат на придбання (ціна продажу) і витрат, пов’язаних зексплуатацією виробу: ремонт, технологічне обслуговування, запаснічастини, енергоспоживання. У цілому загальна сума цих витрат виступає для споживача як ціна задоволення потреби (ціна споживання).

Кількісні показники конкурентоспроможності продукції розраховують в розрізі наступних параметрів:

1. Технічні параметри - включають такі показники:

а) призначення товару;б) надійність;в) довговічність;г) естетичні характеристики (дизайн);д) ергономічні характеристики.

2. Економічні параметри - ціна споживання, яка включає витрати споживача на придбання, а також на використання виробу впродовж усього періоду його споживання.

3. Нормативні параметри - це діючі на даному ринку