Що треба враховувати при веденні дискусії?

Для того, щоб дискусія була цікавою, конструктивною та результативною, дотримуйтесь таких рекомендацій:

ü чітко й логічно сформулюйте тему і мету дискусії, точно визначте предмет обговорення і не відходьте від нього;

ü уточніть зміст термінів і понять, які застосовуються під час обговорення;

ü при відстоюванні своєї позиції, виявляйте принциповість, але не впертість;

ü для того, щоб краще зрозуміти опонента, спробуйте подумки стати на його бік, проаналізувати проблему та способи її вирішення з його точки зору;

ü уникайте монологу в дискусії, пам’ятайте, що діалог значно ефективніший;

ü формулюйте питання опоненту таким чином, щоб відповіді розкрили слабкі сторони його позиції;

ü при необхідності поділіть проблему, яка обговорюється, на складові й обговорюйте кожну з них окремо;

ü спирайтеся на конкретні факти;

ü правильно розставляйте власні аргументи: сильні – на початку аргументації, найсильніші – наприкінці її;

ü будьте терплячим та уважним слухачем. Часто дискусії бувають непродуктивними саме тому, що їх учасники погано розуміють один одного, оскільки говорять про різні речі. Крім того, неуважність є проявом неповаги до опонента;

ü не допускайте переходу “на особистості”;

ü використовуйте репліки: “Так, це цікава думка”, “Давайте подумаємо разом”, “Чи правильно я Вас зрозумів?”, які стимулюють дискусію;

ü наприкінці дискусії обов’язково підведіть підсумки.

СХЕМИ-АНАЛІЗУ ПАМ’ЯТОК УКРАЇНСЬКОЇ ТА ЗАРУБІЖНОЇ КУЛЬТУРИ

Аналіз пам’ятки культури сприяє естетичному усвідомленню різних сторін житгя суспільства і людини, навчає сприймати явища природи, бачити прекрасне і боротися з потворним.

Пам’ятка огляду-аналізу архітектурної будівлі

1. Як називається пам’ятник?

2. Де знаходиться?

3. До якого періоду відноситься?

4. Призначення пам’ятника (на честь якої події збудовано?)

5. Прізвище архітектора

6. План будівництва

7. Опис архітектурних деталей

8. Ваше враження і ставлення до нього

9. Висновки щодо розвитку тогочасного будівництва, культури

Пам’ятка перегляду театрального спектаклю, кінофільму та деякі принципи оцінювання

1. Назва спектаклю, кінофільму;

2. Прізвище драматурга, сценариста;

3. Прізвище режисера;

4. Сила враження, причини;

5. Головна ідея постановки;

6. Багатоплановість чи одномірність постановки;

7. Ставлення режисера до сюжету;

8. Стрункість, логічність, незвичайність тощо структури спектаклю;

9. Видовищність чи відмова від неї, значення декорацій і костюмів, інших ефектів;

10.Роль театральної або знімальної умовності;

11.Акторська майстерність втілення режисерського задуму;

12.Суспільна значимість постановки спектаклю чи зняття кінофільму.

Пам’ятка дослідження мистецького доробку та складання творчого портрета видатної особистості

1. Прізвище, ім’я, по батькові;

2. Роки життя;

3. Суспільний статус (видатний український режисер-сценарист...);

4. Коли проявив себе у професії? (з якого віку, якою роботою);

5. Характерні ознаки його майстерності;

6. Тематика творів;

7. Назви творів та їх коротке резюме.

Як працювати з понятійним апаратом курсу

“Історія української та зарубіжної культури”?

Опанування науковими термінами, поняттями та категоріямиісторії культури є основною передумовою доцільної та ефективної діяльності студента з вивчення політичного життя суспільства.

Поняття та категорії складають систему поняттєвого апарату науки. Саме в цій системі отримує своє розгорнуте відображення зміст об'єкта та суб'єкта історії культури. Інакше кажучи, поняття – це мова науки.

Поняттєвий апарат історії культури включає, по-перше, універсальні поняття, які застосовують філософія, історія, філологічні та інші науки (наприклад, процес, система, структура тощо), по-друге, історія культури використовує систему власних понять, які поділяються на кілька груп:

а) поняття, що розкривають взаємозв'язок та взаємодію культурного буття й історичної свідомості: культурні взаємовідносини, ідеологія, ментальність та ін.;

б) поняття, які виявляють діалектику історії та культури: політичні інститути, держава, суспільство, культурні процеси тощо;

в) поняття, що відображають систему відносин “людина і культура”: вплив культурного середовища на формування особистості, входження людини до культурного простору, національна культура та ін.;

г) поняття, які дозволяють аналізувати культурний процес у всій його сукупності: становлення, розвиток, модернізація, культурна революція, культурний еволюціонізм тощо.

Для опанування поняттєвим апаратом застосовують наступні прийоми:

1. З’ясування значення терміну за допомогою словника, підручника, конспекту.

2. Встановлення етимології (тобто пояснення походження) терміну:

а) з’ясування первісних форм значення слова. Наприклад, у довіднику знаходимо, що такі настрої, як індивідуалізм, песимізм та містика пов’язані з напрямком у мистецтві під назвою модернізм. Як виник цей термін? Його назва походить від французького слова moderne, що означає новітній, сучасний. Тобто модернізм став виявом якісно нових тенденцій культурного життя суспільства.

б) пояснення походження терміну зіставленням його зі спорідненими словами. Наприклад, термін етатизм (франц. еtаtіsmе походить від еtаt – держава) означає активне втручання держави не тільки в економічне, політичне, соціальне, а й у духовне життя суспільства.

Визначення змісту поняття, форм його прояву, хронологічних меж вживання, місця цього поняття в загальній системі поняттєвого апарату тощо:

а) побудова логічної структури поняття. Наприклад: Еліта має дві складові: правляча та контреліта (опозиція). Кожна з них включає представників політичної, економічної, соціальної та культурної сфер.

б) з’ясування складових поняття, їхнього змісту та взаємних зв’язків шляхом складання схем.

Вибір певного значення поняття у тих випадках, коли воно є багатозначним. Наприклад, поняття культура є багатовимірним, тобто його можна визначити за кількома критеріями:

а) сукупність матеріального і духовного надбання суспільства;

б) сукупність матеріальних та духовних цінностей створених людством;

в) сукупність практичних, матеріальних і духовних надбань суспільства, що відображають історично досягнутий рівень розвитку суспільства і людини й втілюються у результатах продуктивної діяльності;

г) сукупність нагромадженого, закріпленого та збагаченого упродовж історії досвіду культурного життя.

ІV. Тематика та методичні рекомендації до семінарських занять

Змістовий модуль 1. Українська та зарубіжна культура від найдавніших часів до кінця ХІХ ст.

Семінарське заняття № 1