Методи аналізу виробничого травматизму

І. Імовірнісно-статистичні – дозволяють виявити залежність між чинниками системи праці та травматизмом на основі вивчення нещасних випадків, що вже сталися.

1. Статистичний метод базується на вивченні травматизму за документами, актами форми Н-1, звітами.

Метод дозволяє визначити динаміку травматизму і його тяжкість, провести порівняльний аналіз з іншими підприємствами.

Показники:

К_ч = n • 1000 / р,

де К_ч – коефіцієнт частоти травматизму; n – кількість випадків травматизму за звітній період; р– середньоспискова чисельність працюючих за цей же період.

К_т  =  Д ,

       n

де К_т   – коефіцієнт тяжкості травматизму; Д– кількість днів непрацездатності.

К_ч   показує, скільки випадків травматизму за відповідний період припадає на 1000 працівників підприємства, що працювали за цей період.

К_т показує, скільки днів непрацездатності припадає в середньому на один випадок травматизму за відповідний період.

Інтегровану оцінку рівня виробничого травматизму проводять за коефіцієнтом загального травматизму: 

К_заг = К_ч • К_т.

2. Груповий метод.  Дані про травматизм групують за однорідними ознаками: за професіями, характером роботи, віком працівників, характером травм тощо.

3. Топографічний метод  ґрунтується на тому, що на плані підприємства позначають місця, де сталися нещасні випадки.

ІІ. Детерміністичні методи дозволяють виявити об’єктивний, закономірний зв’язок умов праці та причинну зумовленість випадків травматизму.

1. Монографічний метод полягає в обстеженні всього комплексу умов праці, технологічного процесу, обладнання робочого місця, санітарно-гігієнічних умов, ЗІЗ.

Цей метод полягає в аналізі небезпечних та шкідливих виробничих чинників.

2. Метод моделювання причинних зв’язків  застосовується при аналізі випадків травматизму, які були спричинені дією кількох чинників.

3. Економічний метод   полягає у вивченні та аналізі втрат, що спричинені виробничим травматизмом.

4. Метод анкетування  – на підставі анкетних даних розробляють профілактичні заходи щодо попередження нещасних випадків.

5. Метод експертних оцінок  базується на експертних оцінках умов праці, на виявленні відповідності устаткування, інструментів до вимог стандартів.

Основні заходи щодо попередження та усунення причин виробничого травматизму і професійної захворюваності поділяються на технічні та організаційні.

До технічних заходів належать заходи з виробничої санітарії та техніки безпеки. Заходи з виробничої санітарії передбачають:

1. Організаційні, гігієнічні та санітарно-технічні заходи та засоби, що запобігають дії на працюючих шкідливих виробничих чинників:

-               - створення комфортного мікроклімату шляхом влаштування відповідних систем опалення, вентиляції, кондиціонування повітря;

-               - теплоізоляція конструкцій будівлі та технологічного устаткування;

-               - заміна шкідливих речовин та матеріалів нешкідливими;

-               -герметизація шкідливих процесів;

-               -зниження рівнів шуму та вібрації;

-               - встановлення раціонального освітлення;

-               - забезпечення необхідного режиму праці та відпочинку, санітарного та побутового           обслуговування.

Заходи з техніки безпеки передбачають:

1.Систему організаційних та технічних заходів та засобів, що запобігають дії на працюючих небезпечних виробничих чинників:

      - розроблення та впровадження безпечного устаткування;

      - механізація та автоматизація технологічних процесів;

      - правильне та зручне розташування органів керування устаткуванням;

 - використання запобіжних пристосувань, автоматичних блокувальних засобів  

 - впровадження систем автоматичного регулювання, контролю та керування технологічними процесами, принципово нових нешкідливих та безпечних технологічних процесів.

До організаційних заходів належать:

-                  - правильна організація роботи, навчання, контролю та нагляду з охорони праці;

-                  - дотримання трудового законодавства, законодавчих та інших нормативно-правових актів з охорони праці;

-                   - впровадження безпечних методів та наукової організації праці; проведення оглядів, лекційної та наочної агітації і пропаганди з питань охорони праці; організація планово-попереджувального ремонту устаткування, технічних оглядів та випробувань транспортних та вантажопідіймальних засобів, посудин, що працюють під тиском.