Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Перевірка пам'яті за допомогою штатних засобів Windows

⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 4Следующая ⇒

До складу нових версій Windows, починаючи з Vista (Windows Vista, Windows 7, Windows 8, Windows 10), входить утиліта, що дозволяє якісно протестувати оперативну пам'ять комп'ютера.

Запустити цю утиліту можна одним з наступних способів:

1. Включити (перезавантажити) комп'ютер і під час запуску Windows постійно (з періодичністю 2-3 рази в секунду) натискати кнопку Tab. Запуститься диспетчер завантаження Windows. У ньому за допомогою клавіші Tab потрібно перенести виділення на пункт «Засіб перевірки пам'яті», після чого натиснути клавішу «Enter».

2. Включити комп'ютер (дочекатися завантаження Windows), зайти в меню «Пуск» (кнопка в лівому нижньому куті екрану) і там пройти по шляху: Панель управління - Система і безпека - Адміністрування. У списку двічі клацнути лівою кнопкою миші по ярлику "Засіб перевірки пам'яті Windows". лівою кнопкою миші по ярлику "Засіб перевірки пам'яті Windows".

3. Включити комп'ютер (дочекатися завантаження Windows), на клавіатурі натиснути кнопку Win(кнопка розташована в лівому ближньому куті клавіатури, між кнопками Ctrlі Alt, позначена емблемою Windows) і, не відпускаючи її, один раз натиснути кнопку R(українська К). Мова розкладки клавіатури при цьому не має значення. З'явиться вікно, в якому потрібно надрукувати чи скопіювати з цієї сторінки слово mdsched, після чого натиснути «Enter».

Результатом виконання пунктів 2 або 3 буде поява вікна, в якому можна вибрати один з двох варіантів початку перевірки пам'яті. При виборі першого варіанта комп'ютер відразу ж перезавантажиться і почнеться перевірка пам'яті (не забудьте попередньо зберегти зміни у відкритих файлах), при виборі другого - перевірка пам'яті розпочнеться під час наступного запуску комп'ютера.

Як виглядає екран комп'ютера під час тестування оперативної пам'яті штатної утилітою Windows.

Рис. 5- Екран Перевірки

Процес перевірки може бути досить тривалим (чим більший об'єм встановленої на комп'ютері оперативної пам'яті, тим довше доведеться чекати завершення її перевірки).

Виявлені під час перевірки помилки відразу будуть відображені на екрані і підсвічені червоним кольором.

Після завершення перевірки автоматично відбудеться запуск Windows. При вході в систему комп'ютер «покаже» звіт про результати перевірки.



ОСОБЛИВОСТІ ВИМІРЮВАННЯ СТРУМІВ І НАПРУГ ПРИЛАДАМИ ПРЯМОЇ ДІЇ

Струми і напруги є найбільш поширеними електричними величинами, які необхідно вимірювати в дуже широкому діапазоні значень.

Увесь діапазон вимірюваних струмів і напруг можна умовно поділити на три піддіапазони:

- малих струмів (до одиниць міліампер) і напруг (до оди­ниць мілівольт);

- середніх струмів (від одиниць міліампер до десятків ам­пер) і напруг (від одиниць мілівольт до сотень вольт);

- великих струмів (понад десятки ампер) і напруг (понад сотні вольт).

Найбільше засобів вимірювання розроблено і випускається для середнього під діапазону значень. У цьому під діапазоні струми і напруги вимірюються вимірювальними приладами безпосередньої оцінки — амперметрами і вольтметрами. За принципом дії ці прилади поділяються на електромеханічні, електромеханічні з вимірювальними перетворювачами, електронні аналогові, цифрові.

У процесі розвитку вимірювальної техніки спочатку було винайдено, розроблено і запроваджено у практику електро­механічні амперметри і вольтметри магнітоелектричної, електромагнітної, електродинамічної та інших систем. Але у зв'язку з бурхливим розвитком електроніки і запровадженням її досягнень у вимірювальну техніку електромеханічні прилади поступово витісняються електронними, а останнім часом цифровими вольтметрами і амперметрами.

Електромеханічні вольтметри і амперметри порівняно з електронними і цифровими мають такі недоліки: невисока точність і швидкодія, незначний діапазон вимірювання, ве­ликі габарити і маса, велике споживання енергії, складна технологія виготовлення, низька надійність. Проте в експлу­атації ще знаходиться велика кількість електромеханічних приладів.

Застосування досягнень електронної техніки для побудо­ви електронних аналогових амперметрів і вольтметрів, зок­рема операційних підсилювачів у вигляді інтегральних мікросхем, дало змогу значно розширити діапазони вимірю­вання і частотний, підвищити точність і чутливість елек­тронних амперметрів і вольтметрів.

Розробка мікросхем аналого-цифрових і цифро аналогових перетворювачів і запровадження їх у вимірювальну техніку дало можливість випускати цифрові амперметри і вольтметри, які подають результат вимірювання у цифровій формі, обробляти таку інформацію високопро­дуктивними процесорами цифрових сигналів.

Вимірювання струму

У повсякденній практиці для технічних вимірів електричних струмів застосовують найчастіше стрілочні прилади магнітоелектричної й електромагнітної систем. Сила струму в електричних колах вимірюється за допомогою приладів, які називаються амперметрами.

Для визначення сили струму на будь-якій ділянці кола потрібно, щоб увесь струм цієї ділянки проходив через вимірювальний механізм амперметра. Це значить, що прилад повинен бути ввімкнений в розсічення цієї ділянки кола, тобто послідовно з навантаженням

Рис. 6 Вимірювання струму амперметром у колі з навантаженням

Щоб вмикання амперметра не впливало помітно на загальний опір кола й не змінювало істотно струм у ньому, струмоведучі частини приладу повинні мати дуже малий опір. Для вимірювання постійного струму придатні амперметри магнітоелектричної, електромагнітної та електродинамічної систем, а змінного струму – електромагнітної, електродинамічної та індукційної систем.

З розглянутих вище приладів тільки амперметри електромагнітної системи можуть вимірювати струм до 300 А. У приладів інших систем струмоведучі частини розраховано на проходження дуже малих струмів. Особливо це стосується амперметрів магнітоелектричної системи, де допускається струм не більше 10 мА. Зрозуміло, що такі прилади великого практичного застосування мати не можуть.

Для збільшення меж вимірюваного постійного струму застосовуються шунти, змінного – вимірювальні трансформатори струму.

Шунт — це дуже малий опір, який вмикається в коло послідовно з навантаженням. Амперметр при­єднується до шунта паралельно. В точці А струм І розгалужується на струм шунта Іш і струм амперметра Іа.

Шунт розраховується на струм, який становить близько 99 % струму І. Через амперметр проходить тільки близько 1 % струну І. Оскільки при змінах струму в колі це співвідношення залишається незмінним, шкалу амперметра можна градуювати на весь струм кола. Градуювання провадиться за допомогою еталонного амперметра.

Шунти виготовляються з манганіну, який має цінну властивість сталості опору при змінах температури.

Шунти на малі струми монтуються всередині амперметра; при ве­ликих струмах використовуються виносні шунти. На змінному струмі через великі спотворення показів приладу шунти не застосовуються.

При вимірювання сили струму вимірюваною величиною є струм І. Цей струм чи деяка частина його направляється в котушку вимірювального механізму (струм Ік). Залежність кута повороту стрілки магнітоелектричного приладу від величини струму в котушці отримана раніше. При вимірі великих струмів у ланцюг вимірюваного струму включають шунт – резистор, що має малий, але постійний опір Rш, паралельно якому приєднана котушка вимірювального механізму.

Рис.7- Схема включення шунта

У цьому випадку рухома частина вимірювального механізму відхиляється у відповідності зі значенням струму в котушці Ік, але на шкалі приладу, проградуйованого на вимірюваний струм, стрілка показує величину вимірюваного струму, що пропорційний струму в котушці: І=Ік(1+Rк/Rш), де Rк – опір ланцюга котушки, Rш– опір шунта.

Виразимо звідси струм Ік і підставимо у формулу, одержимо рівняння, що безпосередньо визначає залежність кута повороту рухомої частини приладу від вимірюваного струму a=S1ТІ,          (1)

де  – чутливість приладу по струму (постійна величина).

Електровимірювальний прилад, шкала якого проградуйована по рівнянню (1), вимірює значення струму, тобто є амперметром.

Для електромагнітного вимірювального механізму залежність a=f(Ik) отримується аналогічно з рівності Моб=Мпр чи k2обI2к=k2прa:

a=k2обI2к/k2пр=SI2k.

Електромагнітні амперметри застосовують звичайно без шунтів, тобто великі струми (до 200А) пропускають безпосередньо по котушці вимірювального механізму. Таке рішення можливе тому, що котушка нерухома і може бути виготовлена з проводу різної, у тому числі великої, товщини в залежності від межі виміру струму і конструкції рухомої частини приладу. Наприклад, котушка на номінальний струм 100 А має всього один виток з товстої мідної шини. При рівності Ік=І залежність a=f(Ik) для електромагнітного амперметра має вид

a=SI2                                                (2)

Амперметр включається послідовно в ланцюг вимірюваного струму. Для того щоб амперметри можливо менше впливали на значення вимірюваного струму, їх виготовляють з малим власним опором (звичайно частки ома).

Вимірюваннянапруги

Основним приладом для вимірювання напруги є вольтметр. Вольтметер- це прилад для вимірювання ЕРС чи напруги в електричних колах. Для того щоб виміряти напругу вольтметр потрібно підключити паралельно досліджуваномуелементу.

Ввімкнення вольтметра неповино впливати на вимірювальну напругу, тому опір вольтметра повинен бути більшим за опір приймача, паралельно якому він приєднаний. При великому опорі вольтметра Rв сила струму Iв в ньому мала і споживана ним потужність Pв=Iв2Rв  теж невелика. Для вимірювання напруги, які перевищують верхню межу вимірювального приладу, застосовують при постійному струмі додаткові опори, а при змінному – вимірювальні трансформатори сили струму і напруги.

Рис.8Схема підключення вольтметра в електричне коло

У тих випадках, коли вольтметром потрібно виміряти напругу, яка перевищує межі шкали, то послідовно з вольтметром приєднують додатковий опір (резистор) опором Rд. Якщо в додатковому резисторі опір Rдбуде в 9 разів більший від опору обмотки вольтметра, то 0,9 загальної напруги припадатиме на додатковий резистор Rді лише 0,1- на опір обмотки вольтметра Rв. При цьому межі вимірювання приладу розширяться в 10 разів. Опір додаткового резистора розраховують за формулою Rд= Rв(n-1), де n- число, яке показує, у скільки разів розширюються межі вимірювання приладу. Після приєднання додаткового опору, потрібно виготовити нову шкалу або на тій шкалі, яку має прилад поставити відповідний множник.

Переносні вольтметри у більшості випадків виготовляють на декілька границь вимірювання напруги. У цих вольтметрів є декілька внутрішніх додаткових опорів, що послідовно з’єднані між собою, так і з обмоткою вимірювального механізму.

 Вольтметр перемикають для вимірювань при різних напругах шляхом приєднання одного провідника, що підводить напругу від місця вимірювання до відповідного затискача вольтметра.

Звичайно, для безпеки на час перемикання границь вимірів напруги контрольоване цим вольтметром електричне коло необхідно вимкнути з мережі. Щоб кожного разу цього не робити, у багатьох випадках вольтметри виконують з важільними чи кнопковими перемикачами границі вимірювання. Мілівольтметри виконують за найпростішими схемами і частіше за все з однією границею вимірювань напруги. Створюють їх на основі магнітоелектричних вимірювальних механізмів для вимірів на постійному струмі. Мілівольтметри змінного струму виконують як електронні прилади.

2.3 Вимірювання великих значень струмів і напруг

Діапазоном великих значень струмів вважається діапазон 50 А... 300 кА для постійного струму і 50... 70 к А — змінного.

Галуззю застосування великих струмів є електроенер­гетика, у тому числі виробництво електроенергії, її пере­творення, передача на відстань і споживання.

Щоб здійснювати контроль робочого режиму електроустаткування та облік спожитої електроенергії, необхідне вимірювання струмів.

Вимірювання великих струмів має певні особливості.

Перша особливість пов'язана з конструктивним виконанням сильнострумового обладнання, з його геомет­ричними та іншими технічними характеристиками. Струмопроводами у таких колах служать масивні стаціонарні шини або пакети шин, переріз яких становить від десятків квадратних сантиметрів до десятків квадратних деци­метрів. Роз'єднання такого струмопроводу — складна, трудомістка і тривала монтажна процедура, крім того, далеко не завжди може бути виконана в необхідному місці і в необхідний момент часу. Тому однією з важливих вимог під час конструювання перетворювачів є створення роз'ємної конструкції без розриву струмопроводу.

Друга особливість електричних кіл великих струмів полягає у неперервності режиму енергопостачання, тобто постійному перебуванні кола в режимі навантаження, тому вимикання та інші відхилення від режиму — небажані, а в багатьох випадках просто неможливі.

Вимірювання великих постійних струмів здійснюється з попереднім вимірювальним перетворенням. На практиці здебільшого застосовують вимірювальні перетворювачі постійних струмів: резистивні; магнітомодуляційні (трансформаторні перетворювачі і магнітні компаратори); гальваномагнітні; магнітооптичні.

Резистивні перетворювачі, які часто називають шунтами, призначені для вимірювального перетворення струму в напругу, яка у подальшому вимірюється вольтметром.

Резистивні перетворювачі виготовляються у вигляді набору пластин або стержнів з манганіну, впаяних у масивні струмопровідні колодки з м'якої міді. Вони, як правило, мають дві пари затискачів: струмові і потенціальні. Через струмові затискачі резистивний перетворювач з'єднується з масивною струмопровідною шиною, а через потенціальні затискачі з вимірювальною апаратурою. Слід зазначити, що резистивні перетворювачі великих струмів — це досить масивні вироби, маса яких сягає десятків і навіть сотень кілограмів.

Принцип дії резистивних перетворювачів ґрунтується на законі Ома: напруга на резистивному перетворювачі, з відомим із заданою точністю опором, прямо пропорційна вимірюваному струмові, що проходить через резистивний перетворювач.

Основні метрологічні характеристики резистивних перетворювачів такі: номінальний коефіцієнт перетворення (номінальна чутливість); похибка перетворення і відповідний клас точності; діапазон перетворюваних струмів; номінальна вихідна напруга; потужність, що споживається перетворювачем.

Коефіцієнт перетворення Kr (або чутливість Sr) peзистивного перетворювача як відношення вихідної величини (напруги) до вхідної величини (струму) дорівнює опорові резистивного перетворювача:

Kr=Sr=Uвих/Iвх=R

Промисловістю серійно випускаються резистивні перетворювачі великих струмів (шунти) таких класів точності: 0,05; 0,1; 0,2; 0,5. Верхня границя діапазону вимірювання становить 10 кА. Точність резистивних перетворювачів обмежується такими чинниками: перерозподілом струму і пов'язаною з цим нерівномірною густиною струму, зумовлених якістю монтажу струмових затискачів. Для зменшення похибки, зумовленої цим чинником, необхідно старанно, щільно і рівномірно затягувати струмові затискачі; залежністю опору перетворювача від навантаження, тобто від вимірюваного струму внаслідок зміни температурного режиму. Основним способом зменшення перегрівання перетворювача є поліпшення теплообміну. Для цього застосовують примусове масляне, водне або повітряне охолодження. Другим способом регулювання теплообміну є розгалуження струмопроводу на кілька паралельних віток, внаслідок чого збільшується площа охолодження. Такий резистивний перетворювач, у якому паралельно увімкнені однотипні перетворювачі становлять одне ціле, називається комбінованим резистивним перетворювачем; термоерс, що виникають у контактних парах; зміною параметрів перетворювача з плином часу, так зване старіння матеріалу перетворювача.

Принцип дії магнітомодуляційних вимірювальних перетворювачів полягає у дії магнітного поля вимірюваного струму на магнітні характеристики магнітопроводу. Магнітомодуляційні перетворювачі мають дві різновидності: трансформаторні перетворювачі і магнітні компаратори.

Магнітний компаратор складається із замкненого феромагнітного магнітопроводу, через центральний отвір якого проходить шина з вимірюваним струмом. Вторинна обмотка намотана тонким проводом і рівномірно розміщена на всьому магнітопроводі. У первинній обмотці пропускають вимірюваний струм, а у вторинній — компенсаційний струм, значення якого відомо із заданою точністю. Струми у первинній і вторинній обмотках мають такі напрямки, що магніторушійні сили обмоток спрямовані назустріч одна одній.

Принцип дії магнітного компаратора полягає у компенсації магніторушійної сили первинної обмотки магніторушійною силою вторинної обмотки. За відомим значен­ням вторинного струму і співвідношенням витків визначається значення вимірюваного струму.

Точність магнітних компараторів обмежена дією на магнітопровід сторонніх магнітних полів і наявністю залишкового намагнічування магнітопроводу.

Дія гальваномагнітних перетворювачів ґрунтується на ефектах Холла, Гаусса тощо.

Вимірювальне перетворення на основі гальваномагнітних ефектів складається з двох етапів: вимірювального перетворення струму в параметр магнітного поля і магнітної величини у вихідну напругу.

У процесі конструювання вимірювальних перетворювачів струму в магнітну величину слід враховувати, що чутливий елемент має невеликі розміри і реагує тільки на магнітне поле в локальній області. Магнітне поле в цій локальній області залежить не тільки від вимірюваного струму, а й від таких чинників, як наявність феромагнітних тіл, розміщених поблизу чутливого елемента, інших провідників зі струмом, потужних електричних машин і агрегатів. Магнітне поле, що пронизує чутливий елемент, залежить також і від відстані до провідника з вимірюваним струмом.

Дію цих чинників можна звести в ідеальному випадку до нуля через застосування чутливого елемента, який би реагував на магнітне поле вздовж замкненого контуру, що охоплює провідник з вимірюваним струмом, відповідно до закону повного струму. В реальному випадку дію цих чинників можна істотно зменшити, якщо чутливі елементи розмістити з деяким інтервалом уздовж замкненого контуру, який охоплює провідник з вимірюваним струмом, а вихідні сигнали чутливих елементів додати.

Ще одним способом зменшення дії зазначених чинників є застосування замкнутих феромагнітних магнітопроводів (магнітних концентраторів), які охоплюють провідник зі струмом і в зазорах яких розміщено вимірювальні перетворювачі (чутливі елементи) магнітних величин.

Для збільшення чутливості перетворювача необхідно вибирати напівпровідниковий матеріал з великою рухливістю носіїв і з великою шириною забороненої зони. Перспективним щодо цього є застосування антимоніду індію (InSb), арсеніду індію, арсеніду галію. До того ж концентрація і рухливість носіїв заряду значно залежить від температури. Тому чутливість перетворювача Холла також залежить від температури, що зумовлює істотну температурну похибку.

Іншими причинами похибок є часова нестабільність параметрів, розкид параметрів однотипних перетворювачів, наведення ЕРС сторонніми змінними магнітними полями. Остання похибка особливо виявляється при вимірюванні змінного струму на високих частотах.

2.4 Вимірювання струмів і напруг цифровими приладами

Цифрові вольтметри та амперметри мають велику швидкодію (до десятків і навіть сотень мільйонів вимірю­вань за секунду); високу точність; можливість легко авто­матизувати процес вимірювання.

Цифрові вольтметри і амперметри мають такі самі скла­дові частини, як і аналогові електронні вольтметри і ам­перметри, але на відміну від аналогових до складу цифро­вого приладу обов'язково має входити аналого-цифровий перетворювач. Крім того, для індикації результату вимірювання та іншої вимірювальної інформації до складу цифрових приладів має входити дисплей

Рис.9- Структура цифрових приладів

У зв'язку з бурхливим розвитком мікроелектроніки і мікропроцесорної техніки різко зростає точність, чутливість приладів, значно зменшуються габарити і спожива­на потужність, розширюються функціональні можливості цифрових вимірювальних приладів. Крім суто вимірюваль­них операцій, у цифрових приладах реалізуються і такі, як автоматичний вибір діапазону вимірювання, обробка ре­зультатів вимірювання з метою зменшення похибки вимірювання, вибір моделі об'єкта вимірювання, подання результатів вимірювання у зручній для оператора формі (графіки, діаграми), визначення та індикація похибки вимірювання тощо.

Рис.10-Цифровий амперметр

Напруга з виходу стабілізаційного джерела електрорушійних сил, яке є мірою електрорушійної сили, подається на багатоступеневий подільник напруги. Число ступенів подільника напруги дорівнює числу квантів діапазону вимірювання. На виході подільника напруги відтворюється N квантованих рівнів напруги:

, , , . . . , ,

Ці рівні напруги подаються на перші входи N компараторів, а на другі входи — подається вимірювальна напруга UN. Вихідний сигнал кожного (n-го) компаратора дорівнює 1, якщо ; і дорівнює 0, якщо . Виходи всіх N компараторів подаються на пристрій кодування, який формує число Nx у певній (як правило, двійковій) системі числення. Число Nx – це число компараторів, вихідний сигнал яких дорівнює 1, тобто ця кількість квантів , які не перевищують вимірюваної напруги UX:  

Аналого-цифрові перетворювачі, які реалізують метод зіставлення, випускаються серійно на число квантів 256 і 512 і здійснюють до половини мільярда вимірювань за секунду.

Недоліком цифрових приладів є велика тривалість циклу, що збільшується з підвищенням точності, тобто зі збільшенням числа квантів, на які квантується інтервал вимірювальної величини. У цифрових вимірювальних приладах часто необхідне зворотне перетворення коду в аналоговий сигнал. Таке перетворення здійснюється вимірювальним перетворювачем, який називається цифроаналоговим перетворювачем (ЦАП). Цифроаналоговий перетворювач.




⇐ Предыдущая1234Следующая ⇒






Последнее изменение этой страницы: 2018-06-01; просмотров: 196.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...