Індивідуальні форми роботи з учнями

Хід заняття

І. Основні принципи кооперації в екологічному вихованні.

1. Позитивна взаємозалежність.

2. Врахування кожної індивідуальності.

3. Рівна участь всіх членів групи.

4. Синхронна взаємодія.

ІІ. Шість ключових концепцій.

1. Команда. Найкраща команда з чотирьох. Вона достатньо невелика для активної участі всіх членів команди і легко поділяється для рівної участі для роботи в парах. Існує три види команд: гетерогенні, гомогенні та мішані. Доцільно використовувати різні підходи при поділі учнів на групи, оскільки це дозволяє варіювати, викликає інтерес, а також сприяє виникненню творчих і оригінальних рішень поставленої задачі.

2. Бажання до співпраці.Для успішного навчання в даному режимі необхідне бажання учнів до кооперації. Наявність оберненого зв’язку між вчителем і учнем, відкритість мають в цьому допомогти.

3. Керування процесом. Існують певні інструменти для керування процесом групової роботи учнів: спокійний сигнал (жест, звук, сигнальна картка), визначення ролей, командні запитання та використання моделювання.

4. Майстерність.Для учнів, щоб працювати разом ефективно, необхідно володіти вміннями слухати, розв’язувати конфлікти. Для вчителя: зміна ролей та місць; стратегії кооперативного навчання; моделювання, підсилення та практика; відображення та планування.

Базові принципи.

6. Стратегії кооперації.Вони вказують, яким чином можуть кооперуватися та взаємодіяти між собою члени групи на протязі всієї роботи.

ІІІ. Практична частина.

Поділ на групи.

“Знайди собі пару”, “Впізнай мене…”, “Розрахуватися…”, “Броунівський рух”

Приклади екологічних вправ для організації кооперативної роботи учнів.

       Вправа “Наш загальний вибір” (за матеріалами Маури О’Коннор [2])

Мета: учні виявлятимуть залежності збільшення числа місць проживання людей та дефіциту природних ресурсів, описуватимуть результати неоптимальної стратегії використання відтворювальних ресурсів, шукати оптимальну стратегію спільного використання природних ресурсів.

Матеріали: пів кілограма арахісу, гороха, квасолі або соняшникового насіння, одна чашка на 4-ох учнів, секундомір.

Хід роботи

Чашка являє собою загальне море, а горіхи, горох або насіння – природні ресурси – рибу.

Почати саме заняття можна з обговорення використання ресурсів, додаючи поступово інформацію для включення учнів у роботу. Проблема вибору та обговорення різних стратегій повинні стати результатом цього обговорення.

Поділіть дітей на групи по 4 чоловіки і дайте кожній групі чашку з 16 “рибами”.

Основні правила.

1. Мета вправи – спіймати як можна більше риби.

2. Максимальна ємність моря – 16 риб.

3. За кожні 4 риби учень отримує 1 очко.

4. Даються чотири 20-ти секундні спроби, під час яких можна ловити рибу. Час початку та закінчення спроби оголошується ведучим і вимагає безперечного виконання.

5. Якщо риба після спроби в морі залишається – до неї додається така ж кількість, яка залишалась (до 1 додається 1, до 4 – 4 і т.д.).

Можна повторити цю вправу з учнями по 8 у групах, демонструючи ріст населення.

Питання для дискусії:

1. Яка була найбільша кількість очок, набраних кожним членом групи, всією групою?

2. Чому риба додавалась тільки в тому випадку, коли щось залишалось у чашці?

3. Що відбувається, коли члени групи не діють разом?

4. Яка оптимальна стратегія ловлі риби? (8 риб після кожної спроби)

5. Які ще ресурси вимагають оптимальної стратегії використання?

6. Як збільшення населення впливає на спільну експлуатацію ресурсів?

Вправа “Колообіг ресурсів”

Мета: продемонструвати і проаналізувати різноманітність та взаємозалежність природних ресурсів для продукування товарів широкого попиту.

Матеріали:олівці, папір.

Хід роботи.

Величезна кількість продукції, яку ми використовуємо в повсякденному житті виготовлюється з природних ресурсів. Пропонуємо подумати, які з ресурсів були використані для виготовлення запропонованого продукту. Завдання постає також в тому, щоб замкнути коло використання ресурсів. Робота відбувається в командах по 4-5 учнів.

Пропонується змалювати життєвий цикл таких речей, як: олівець, книга, чоловіча сорочка, одноразовий посуд.

По завершенні роботи пропонується обмін думками та демонстрація результатів.

Один із блоків заняття з екологічної географії на тему “Атмосферні забруднення”

Мета:виявити основні забруднювачі атмосфери та шляхи їх уникнення.

Матеріали: політична карта світу, глобус.

Хід роботи

Учні діляться на три команди (можливо більша кількість команд більша кількість завдань відповідно) по 4-5 учнів в кожній. Пропонується завдання кожній команді на картках:

Завдання для групи №1.

Вихідний пункт: Чорнобиль (26 квітня – день перший).

Завдання: відмітити весь напрямок руху повітряних мас після Чорнобильської катастрофи на карті, позначаючи місця поширення радіоактивного забруднення та наслідки його позначками (кольорові кнопки чи прапори).

День другий – 27 квітня.

1. Вітер несе радіоактивну хмару на північний захід до Гданська (Польща).

День третій – 28 квітня.

2. Радіоактивна хмара досягає Стокгольму (Швеція).

3. Радіоактивна хмара досягає Хельсінкі (Фінляндія).

4. Радіоактивна хмара досягає Осло (Норвегія).

День четвертий – 29 квітня.

5. Радіація продовжує рухатися на північ через Скандинавію і досягає Трондхейма (Норвегія).

6. Радіація фіксується в Копенгагені (Данія).

7. Вітер несе радіоактивну хмару в Прагу (Чехословаччина).

День п’ятий– 30 квітня.

8. Хмари проходять над західною Німеччиною. Ці землі зустрічають важкі радіоактивні опади під час дощу.

9. Велика кількість радіоактивних частинок вимивається під час дощів на територію Вени (Австрія).

10. Радіоактивна хмара досягає Женеви (Швейцарія).

День шостий – 1 травня.

11. Хмари продовжують свій шлях на Рим (Італія).

12. Радіоактивна хмара досягає Будапешту (Угорщина).

13. Вітри несуть радіоактивні хмари до Загребу (Югославія).

14. Радіація фіксується в Парижі (Франція).

15. Радіоактивна хмара досягає Тромсо (Норвегія).

День сьомий– 2 травня.

16. Невелика кількість радіації фіксується в Рейк’явіку (Ісландія).

17. Радіація досягає Бухаресту (Румунія).

18. Вітри несуть радіоактивні частинки в Брюссель (Бельгія).

19. Радіоактивна хмара рухається над Лондоном (Англія). Велика кількість радіації вимивається в ґрунт під час опадів на півночі Англії.

20. Радіоактивні хмари зафіксовані в Софії (Болгарія).

День восьмий– 3 травня.

21. Радіоактивна хмара досягає Глазго (Шотландія).

22. Вітри несуть радіоактивну хмару Афіни (Греція).

23. Радіоактивні частинки фіксуються в Анкарі (Турція).

День дев’ятий– 4 травня.

24. Радіація досягає Бейрута (Ліван).

День десятий– 5 травня.

25. Радіація фіксується в Дамаску (Сирія).

День одинадцятий– 5 травня.

26. Радіоактивні частинки фіксуються в Кювейті (столиця Кювейту).

27. Радіоактивна хмара рухається над Ксіаном (Китай)

День дванадцятий– 6 травня.

28. Радіоактивні частинки досягають Токіо (Японія).

День вісімнадцятий– сліди радіації зафіксовані в Річленді (штат Вашингтон, США).

Запропонуйте можливі шляхи вирішення проблеми атомної енергетики.

Завдання для групи №2.

Вихідний пункт: північ Англії.

На протязі останнього століття дими заводів висять над містами у вигляді туманів, що називаються смогами. В 1952 році особливо жорстокий смог загубив в Лондоні 4000 мешканців, в основному хворих на легені.

       Для боротьби із смогами намагаються очищати повітря. Заводські труби стали робити вищими, щоб викидати дим в більш високі шари атмосфери, а нові електростанції будують подалі від міст. Таким чином, забруднення стали розсіюватися далі. Визначте будь-ласка, які країни і яким чином могли б постраждати від подібних забруднень з півночі Англії (по можливості написати хімічні атмосферні реакції).

       Запропонуйте шляхи вирішення проблеми.

Завдання для групи №3.

Вихідний пункт: обирається самостійно.

       Кінцевий пункт: Антарктида.

       Основний атмосферний забруднювач: фреони (хлорфторкарбони) – використовуються в аерозольних балончиках, спінених пластмасах, холодильниках та системах кондиціювання повітря. Коли вироби викидаються, фреони поступово спливають в атмосфері і в умовах арктичної зими вступають в складні хімічні реакції, які руйнують озон.

           Спрогнозуйте можливі наслідки цього забруднення, вкажіть на місце його розташування, які країни можуть бути захопленими озоновою дірою.

       Запропонуйте шляхи вирішення проблеми.

Індивідуальні форми роботи з учнями

1. Використання засобів творчої „терапії” в індивідуальній роботі з учнями.

       Поетична стежка [3].

· Попросіть учнів написати діамант (вірш, за формою схожий на діамант), добираючи приклади та явища природи та демонструючи, що слова тісно співвідносяться між собою зверху донизу між двох протилежних явищ:

Народження

Яскрава зелень

Сяючий квітучий ріст

Гарячий рух сонячної їжі

Спокійна повільна втома

Старіюча земля

Смерть

Приклади протилежностей: використання – збереження; врожай – сівба; гармонія – дисгармонія; початок – кінець; ціле – частина.

· Попросіть написати поетичні характеристики до того природного об’єкта, який пропонується, таким чином, щоб вони починалися з кожної наступної літери слова:

· Запропонуйте учням скласти японський вірш (хайку) за таким правилом:

1-ий рядок: 5 складів; 2-ий рядок: 7 складів;

3-ий рядок: 5 складів.

Приклади:

2. Використання імітаційного моделювання при вивченні екологічних понять та явищ в кооперативній та індивідуальних формах роботи з учнями.

· Підтримуюча здатність території.

Етап уроку: сприймання і усвідомлення учнями навчального матеріалу. Завданню з імітаційного моделювання передує лекція-бесіда з питання параметрів популяції та виду: а) характеристики: чисельність; щільність; народжуваність; смертність; приріст; б) вікова структура популяції; в) етологічна структура популяції; г) управління чисельністю популяцій (імітаційне моделювання, в ході якого формується поняття «підтримуюча здатність території»).

Обладнання: 4 секундоміри, або годинника із секундною стрілкою.

       Хід роботи: До дошки запрошується чотири учні. На дошці в довільному порядку розташовуються 12 рисок (максимальний розмір стада оленів). Кожному учневі дається конкретне завдання: один учень символізуватиме народження особин в популяції оленів (на дошці кожні 3 секунди проводиться одна риска); другий учень імітує роль хижаків (стирає одну риску кожні 5 секунд); третій регулює смерть оленів від хвороб (стирається одна риса кожних 10 секунд); завдання четвертого учня - вказувати смерть від нещасного випадку (стирається одна риска кожних 30 секунд). Тривалість роботи – 60 секунд.

       При правильному виконанні дій учасниками в кінцевому результаті на дошці залишається 12±3 особини. При наявності часу пропонується ситуація, коли хижаки відсутні. З учнями обговорюється вплив інших факторів на чисельність особин в популяції (за матеріалами екологічного практикуму Маури О’Коннор [2]).

Урок можна завершити бесідою про ріст чисельності популяції людини на Землі, або запропонувати цю тему як домашнє завдання.

· Забруднення підземних вод [2, частина 3, с.47].

Етап уроку: сприймання і усвідомлення учнями навчального матеріалу.          

Обладнання: акваріум з піском, губки, гумова груша, дві колби, лійка з водою, харчові барвники синього та червоного кольору.

Хід роботи:

Підземні води – частина водного циклу. Дощова вода просочується крізь ґрунт і збирається в акваферах. Аквафер – (водоносний шар) це підземне утворення з галечника, піску та вапняку, яке утримує і пропускає воду. Під час посухи підземні води просочуються з акваферів у річки та озера та допомагають підтримувати рівень води.

Для того, щоб учні краще уявили собі аквафер та виявили проблеми, які виникають внаслідок вилуговування забруднюючих речовин у підземні води, зробіть разом модель аквафера:

- наповніть акваріум піском на 2/3. Покладіть зверху шар губок, який являтиме собою верхній шар ґрунту (справжній ґрунт краще не використовувати). Підніміть край акваріума, щоб створити уклін;

- шар піску являє собою аквафер, а дно акваріума – шар твердих порід. За допомогою лійки вилийте трохи води на макет, зображаючи дощ. Розгляньте, як „верхній шар” насичується водою, і як потім вона просочується в аквафер. Продовжуйте „дощ” до тих пір, поки макет не буде насичений водою;

- за допомогою груши імітуйте на нижньому кінці макета добування води, викачайте трохи води і злийте її в колбу;

- вищий край акваріума умовно позначимо як „міське звалище відходів”. Змішайте в окремих двох ємностях по 10 крапель червоного і синього харчового барвника з ¼ стакана води. Ці розчини являтимуть собою забруднюючі речовини. За допомогою груши крапніть декілька крапель барвника на „міське звалище відходів”;

- імітуйте дощ на звалищі, прослідкуйте вимивання барвника в місце забору води і знову імітуйте добування води. Зверніть увагу на її забрудненість.

· Популяція, як структурна організація живого.

Етап уроку: сприймання і усвідомлення учнями навчального матеріалу, закріплення навчального матеріалу.

Обладнання: одноразові стаканчики різного кольору.

Хід роботи: Клас ділиться на три групи. Кожна з них отримує завдання продемонструвати (після підготовки протягом 3-5 хв.): а) вид та його поділ на популяції, а також міграції особин із популяції в популяцію конкретного виду тварин; б) розповсюдження малорухливих особин в популяції (рослини, малорухливі тварини); в) характер розповсюдження особин виду (суцільний, переривчастий, острівний).

У підсумку робиться висновок: зв’язки між популяціями підтримують вид як єдине ціле (бесіда).

· Алопатричні форми виду (ареал виду, популяція, суперпопуляція, екологічна раса), алопатричний (географічний) або екологічний спосіб видоутворення.

Етап уроку: закріплення навчального матеріалу.

Обладнання: пластикові одноразові стаканчики різного кольору.

Хід роботи: в групах (4-5 учнів) пропонується змоделювати структуру виду на конкретному прикладі і показати можливий шлях утворення нового виду (екологічний або географічний).

Завдання на картці для групи:

1. Ареал виду.

2. Алопатричні форми виду (які існують на різних територіях):

· Популяція – початкова ланка.

· Екотип (екологічна раса) – популяція, або група популяцій, які характеризуються спадково закріпленими адаптаціями до чітко виражених екологічних умов.

· Географічна раса (підвид) – сукупність популяцій або одна суперпопуляція, що існує на території з більш або менш однорідними умовами середовища. Вона стоїть на порозі переходу в новий вид.

Показати можливі способи утворення нових видів.

· Структура екосистем.

Етап уроку: узагальнення і систематизація знань.

Обладнання: одноразові стаканчики різного кольору.

Хід роботи: для закріплення розуміння поняття пропонується кожному учневі (краще в парах) змоделювати його на стаканчиках різного кольору. Наприклад, екосистема – основна одиниця біосфери, що включає в себе живий елемент - біогеоценоз (стаканчик одного кольору), тобто всі організми, і неживий елемент – абіотичне середовище (надівається стаканчик іншого кольору) і т.д.. Один учень потім доповідає – інші погоджуються, або ні (імітаційне моделювання).

Література

1. Сила сопричастности: Методическое пособие / Под ред. Ю.Трофименко, И.Подгорного. – Чернигов: Центр гуманистических технологий АХАЛАР,1997. – 74 с.

2. Маура О’Коннор. Свет жизни. – Пущино, 1993.

3. Пустовіт Н.О., Плечова З.Н. Екологічні задачі, ігри та вікторини / Навч. посібник. – К.: Наук. думка, 1995. – 70 с.