Студопедия КАТЕГОРИИ: АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Економічний розвиток східнослов'янських племен
Українські землі з періоду залізного століття заселялися різними за походженням ймовами племенами: Середнє Подніпров'я стало історичним центром східного слов'янства. Господарство: землеробство /разом з перелоговою використовувалася двопільна і трипільна система/, тваринництво, полювання і рибальство, ремесла /залізодобувні й залізо обробні/, розвиток обміну й торгівлі. Суспільний устрій: союзи племен /перші територіально-політичні об'єднання 6–8 ст./, як зародки держави. Віче – верховний орган племінного самоврядування слов'ян. Влада спочатку виборна, а пізніше за спадкова княжа. Місто Київ /засновано у кінці 5 ст./ був важливим політичним і культурним центром полян /5–6 ст./, який на рубежі 8–10 ст. перетворився на значний політичний міжплемінний центр, що поступово об'єднав величезні території між Балтійським і Чорним морями. "Русь", або "Київська Русь" – нова держава з центром в Києві /9 ст./. Соціальний устрій: середньовікова імперія, конфедерація. Економічні відносини: власниками землі були князі, бояри, церква. Умовне землеволодіння і васально-сеньоральні відносини – у межах великий князь - князі-намісники /9– середина 12 ст./, пануюча форма власності – вотчина /формально визнана на з'їзді князів в Любече, 1097 р./. Господарювання: сільське господарство, високорозвинені ремесла, торгівля, формування грошової системи. Занепад Київської Русі /кінець 11 ст./ був економічним і політичним. Причини: зростання крупного землеволодіння, особливо його вотчинної форми, що посилило феодальну роздробленість та Нашестя монголо-татарів /12–13 ст./. Наслідки: 1) зміна форми державного устрою /самостійні князі-намісники/; 2) перетворення Київської Русі на федерацію /союз/ феодальних земель – князівств /середина 12 ст./; 3) Волинське і Галицьке князівства об'єдналися в єдину Галицько-Волинську державу і в умовах розпаду Київської Русі стали наступниками державності; 4) князівства Південно-Східної Русі потрапили в залежність від монгольської держави на довгий час; 5) українські землі з середини 14 ст. потрапили під владу польських, литовських і угорських загарбників.
Економіка античності Загальна характеристика економіки Античності VIII ст. до н. е. -V ст. н. е. -поєднання, співіснування різних політичних і економічних моделей та укладів. -було випробувано демократію і деспотію, правління кращих — аристократія і багатих — олігархія, щоб поєднати республіканські та монархічні елементи правління, принципат, військові й адміністративно-бюрократичні системи правління. -Економіка ще мала переважно натуральний характер. -Основна маса населення, зайнята в сільському господарстві, причому в основному в землеробстві. -Вироблення тканин і одягу з них — основне заняття жінок і дівчат античності. -високого розвитку досягли ремесла, особливо гончарне, ковальське, будівельне -. Значних масштабів набирає дорожнє будівництво, кораблебудування; з -водять багатоповерхові будинки, прокладають водопроводи, каналізації. -розвивається і досягає надзвичайно високого рівня торгівля. -Створюються ринки: зерна, худоби, вина, олії, будівельних і оздоблювальних матеріалів, зброї, рабів. -Розвиваються товарно-грошові відносини. -Створюється єдина, конвертована система мір і ваги. -Проводяться широкомасштабні кредитні операції. -Основний соціальний конфлікт античності розгортається саме між великими та дрібними землевласниками, -На найнижчому щаблі соціальних сходів стоять раби. -Проміжне становище посідають ремісники. -. Торгівля вважалася заняттям ганебним, і нею займалися переважно іноземці - досягнуто високих показників розвитку виробництва й споживання матеріальних благ.
Економічний розвиток Стародавньої Греції - економічному розвитку сприяло вигідне географічне положення ,удосконалення продуктивних сил -Основою сільського господарства стало землеробство періоди економічного розвитку: крито-мікенський (XXX—XII ст. до н. е.), гомерівський (XI—IX), архаїчний (VIII—VI), класичний (V—IV ст. до н. е.) Перший період -основою господарського життя було палацове господарство, -Землі були палацові, приватні й общинні. -Населення, яке займалося землеробством, обкладали натуральними і трудовими повинностями на користь палацу. -Усі надходження худоби, олії, зерна, вина фіксували -Палац був водночас адміністративним і релігійним центром, -збудовано величні критські палаци, створено шедеври художнього мистецтва і ремесел, по всьому острову прокладено дороги, введено єдину систему мір. -наявність надлишкового продукту призвели до майнового розшарування, до збагачення знаті. - Земля поділялася на державну (землі палацу) й общинну (окремих територіальних общин). – -Державна земля розподілялася на правах умовного держання. - здавати оренду невеликими ділянками. -Землі були і в руках окремих держателів — тілестів. - Характерною рисою була державна монополія та контроль за всіма видами сировини, передусім за металом. -Основну масу населення становили вільні селяни й ремісники -У джерелах значне місце відведено відомостям про рабів, в основному про жінок Другий період— гомерівський — характеризувався відсталим натуральним господарством. – -Худоба вважалася мірилом багатства, -впроваджували залізо, -перший план висувалося автономне господарство малої патріархальної сім'ї. -Спостерігалося майнове розшарування, -. Рабство не набуло значного поширення. -використовували працю найманих поденників — фетів. -Центрами політичного й економічного життя ставали поселення, так звані поліси. -основна маса населення — не ремісники й торгівці, а селяни — землероби і скотарі. -торгівлею греки майже не займалися, Третій період-характерний значними змінами в господарському житті, що привели до створення нової економічної системи. -Удосконалення сільськогосподарського виробництва -. Головними осередками сільського господарства було дрібне селянське господарство -Землі здавали в оренду -Набули значного розвитку також ремесла, -Гончарне виробництво набуло масового серійного характеру. -Провідною галуззю стала зовнішня торгівля - утверджуватися товарно-грошовий обмін. -функціонували дві грошові системи — егінська і евбейська -почали карбувати золоті монети. -Угоди купівлі-продажу поширювалися на всі види матеріальних цінностей. -Зародилося лихварство, а разом з ним і боргове рабство - відбувалася Велика грецька колонізація, -Формування полісів. 1) аграрний, з абсолютним переважанням сільського господарства, слабким розвитком торгівлі і ремесел, товарно-грошових відносин, з великою часткою праці залежних робітників, як правило, з олігархічним ладом 2) торгово-ремісничий, з великою часткою ремесел і торгівлі, товарно-грошових відносин, запровадження рабської праці у виробництво, з демократичним ладом -закони Лікурга .-Закони Драконта оформили право приватної власності. -Основним виробничим осередком стала велика земельна ділянка -реформи Солона. Найбільш важлива з них так звана сейсахтейя (страхування тягара), Четвертий період Основною рисою соціально-економічного розвитку класичного періоду (V—IV ст. до н. е.) стало панування полісів і поширення в торгово-ремісничих полісах рабства класичного типу -Розвиток класичного рабства. -Джерела постачання рабів такі: 1) продаж військовополонених і приватних осіб, захоплених під час військових дій; 2) боргове рабство для осіб, які не мали громадянства; 3) внутрішнє відтворення рабів; 4) піратство; 5) самопродаж, продаж у рабство своїх дітей, злодіїв та інших злочинців. -Підвищення товарності сільського господарства, -найбільш вигідного експорту були маслини, олія та вино. -розвитку ремесел. Успішно розвивалися металургія, металообробка, кораблебудування, керамічне і гончарне виробництво. -розвинута зовнішня торгівля, особливо морська. -почали зароджуватися банківські операції. -, надання грошових позик. спеціалізації ремесел. Усе це зумовило зростання товарності і збільшення торгового обігу. -Значного розвитку набули наука та техніка: знаменитий Архімед відкрив гідравлічний закон, закон важеля, винайшов болт, гвинтову водочерпальну машину і багато іншого.
|
||
Последнее изменение этой страницы: 2018-06-01; просмотров: 227. stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда... |