Управління операційною діяльністю

Управління прибутковістю

Управління прибутковістюпідприємствабазується на основних положеннях управлінського обліку:

§ облік витрат і калькуляція собівартості продукції;

§ планування, аналіз і контроль витрат по їх цільовому призначенню;

§ цільове планування прибутку;

§ бюджетне планування.

Управлінський облік – сукупність методів і процедур,що використовуються для контролю за поточною діяльністю, а також для прийняття рішень з раціоналізації використання ресурсів, оцінки ефективності виробництва продукції(послуг)

Об’єктами обліку є:

§ витрати підприємства

§ фінансові результати.

Управління прибутковістю вирішує цілий комплекс завдань:

§ в якій кількості виробляти або продавати продукцію;

§ випуск якої продукції продовжити, чи, навпаки, припинити;

§ виробляти чи купувати комплектуючі;

§ чи змінювати технологію і організацію виробництва;

§ закривати або перепрофілювати структурні підрозділи;

§ яку встановити ціну на продукцію.

Управління витратами

Основне завдання – пошук шляхів найбільш ефективного використання наявних обмежених ресурсів з допомогою планування, калькулювання, контролю витрат і бюджетування своєї внутрішньовиробничої діяльності.

Найважливішою передумовою планування, обліку, калькулювання, прийняття раціональних управлінських рішень є розуміння різної природи витрат і уміння їх правильно класифікувати.

Класифікація витрат

В залежності від цілей, для яких використовується інформація про витрати, вони можуть класифікуватися по трьох класах або напрямках (табл. 13.1).

Таблиця 13.1

Напрямки класифікації витрат

Класифікація витрат для визначення собівартості й фінансових результатів. Витрати відповідно поділяються на прямі й непрямі, витрати на продукцію і витрати періоду, за елементами і статтями витрат тощо (табл. 13.2).

Таблиця 13.2

Класифікація витрат для визначення собівартості й фінансових результатів.

При цьому слід мати на увазі, що

§ прямі витрати – це витрати, які безпосередньо пов’язані з виробництвом окремих видів продукції і можуть бути прямо віднесені на їх собівартість;

§ непрямі (побічні) витрати – витрати, які одночасно пов’язані з виробництвом декількох видів продукції або виробництва в цілому і не можуть бути віднесені на конкретний вид продукції

§ витрати на продукцію – витрати, що пов’язані з виробництвом або придбанням товарів для реалізації, вони включаються у виробничу собівартість продукції;

§ витрати періоду напряму не пов’язані з виробництвом конкретного товару, а відносяться до того періоду, в якому вони були здійснені, вони не включаються у собівартість реалізованої продукції;

§ елементи витрат зазвичай показують, що витрачено і скільки, хоча й не показують на які цілі;

§ статті витрат відображають цільове спрямування витрачених ресурсів.

Класифікація витрат для прийняття управлінських рішень. Розподіленнявитрат на постійні і перемінні здійснюється за ознакою їхньої залежності від зміни обсягу виробництва або продажу.

Постійні – витрати, загальна сума яких не змінюється при зміні обсягу виробництва (амортизація, орендна плата, опалення, освітлення, адміністративні тощо).

Якщо виробництво простоює, то сума збитків дорівнює загальним постійним витратам (табл. 13.3).

Таблиця 13.3