Студопедия КАТЕГОРИИ: АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Навчальна і виробнича практика у ВНЗ.
Практика – це одна з форм виробничого навчання студентів. Їй належить найважливіша роль в зближенні теоретичної підготовки з практичною діяльністю, в становленні фахівців, що мають не тільки знання, але й професійне уміння, початковий досвід. Звичайно прак-тика проводиться після того, як студенти прослухають курс лекцій, освоять теоретичну частину. За цього випадку вони більш усвідом-лено і плідно виконують завдання, краще закріплюють і набувають нових навичок. Міжнародні відносини: основні поняття. Підміжнародними відносинами розуміють системну сукупність політичних, економічних, науково-технічних, соціальних, дипломатичних, правових, воєнних, гуманітарних зв'язків і відносин між основними суб'єктами світового співтовариства, до яких відносяться держава, народ, суспільні та громадські рухи, організації. У системі міжнародних відносин діє величезна кількість взаємозумовлених чинників, які мають враховуватися усіма учасниками міжнародного життя. Серед них можна виділити географічний, демографічний, економічний, воєнний, культурний, національний, науково-технічний, фактор громадської думки, міжнародного права та ін. Міжнародні відносини охоплюють усі різновиди громадських і приватних відносин, які передбачають перетин державного кордону людьми, товарами, ідеями. Види міжнародних відносин: • за сферами суспільного життя – економічні, політичні, воєнно-стратегічні, культурні, ідеологічні; • на основі взаємодіючих суб'єктів – міждержавні, міжпартійні, відносини між різними неурядовими асоціаціями, приватні та ін. Головною особливістю міжнародних відносин є відсутність у них єдиного центрального ядра влади й управління. Вони будуються на принципі поліцентризму й поліієрархії. Тому в міжнародних відносинах значну роль відіграють стихійні процеси й суб’єктивні фактори. Система міжнародних відносин. · Міжнародні відносини є особливим виглядом суспільних стосунків і сьогодні розглядаються як система міждержавних і недержавних взаємодій в глобальному, регіональному масштабі або на рівні двосторонніх стосунків. Метою таких взаємодій і відповідно метою міжнародних відносин є створення сприятливих умов для функціонування і розвитку суб'єктів взаємодії (суб'єктів міжнародних відносин). · Як суб'єктів міжнародних відносин розглядають: · -національні держави · -міжнародні урядові і неурядові (недержавні) організації; · -транснаціональні корпорації; · -релігійні об'єднання; · -суспільно-політичні рухи. "система міжнародних відносин" означає самодостатню та спроможну до саморегуляції систему (комплекс) взаємодії суб’єктів міжнародних відносин на рівні держав, міжнародних організацій та факторів недержавного рівня Міжнародне право у міжнародних відносинах. Міжнародне право — це система юридичних принципів і норм договірного і звичаєвого характеру, що виникають у результаті угод між державами й іншими суб'єктами міжнародного спілкування і регулюючих відносини між ними з метою мирного співіснування Геополітика та геополітичні інтереси. Геополітика (від грец.γη — земля + πολιτική — мистецтво управління державою); політологічна концепція, що вбачає у політиці засадничу, визначальну роль географічних факторів: просторове розташування країни, розмір території, наявність чи відсутність, обмеженість природних ресурсів,клімат, кількість населення. Існує класична геополітика та критична (постмодерна). Суб’єкти та об’єкти міжнародних відносин. Країна як суб’єкт і об’єкт міжнародних відносин. Роль і місце країнознавства у міжнародній діяльності. Країнознавство як складова частина науки про міжнародні відносини. Загальний об’єкт країнознавства. Об'єктом вивчення країнознавства є країни як основні одиниці сучасної соціально-політичної організації світу, а також їх великі частини (райони, штати, області, провінції тощо) і різні міждержавні регіональні та глобальні угрупування. Предметом країнознавства є країни і регіони світу як єдині системи, що складаються з різнорідних, але взаємопов’язаних елементів, які діють як одне ціле на світовій політичній арені. Предмет країнознавчих досліджень. Предметом країнознавства є країни і регіони світу як єдині системи, що складаються з різнорідних, але взаємопов'язаних елементів, які діють як одне ціле на світовій політичній арені. Комплексний (системний) характер країнознавства. Системною універсальністю предмету країнознавства є наступні твердження: — всі сфери функціонування суспільства будь-якої країни тісно взаємопов’язаними між собою; — неможливо отримати цілісної картини тієї чи іншої держави або регіону при вилученні того чи іншого її елементу (сфери, регіону); — велике значення має взаєморозміщення країн і регіонів стосовно одне одного у географічному (геополітичному) просторі; — країни і міждержавні утворення існують у часту, який разом з простором визначають буття людей, народів і суспільств; — будь-яка система (країна) складається з підсистем нижчого ієрархічного рівня, до яких переважно належать територіально-управлінські системи (штати, губернії, області, провінції тощо);Країнознавство: теорія і практика — функціонування територіальних утворень (країн і регіонів)відбувається постійною зміною їх станів унаслідок як внутрішньої, так і зовнішньої взаємодії елементів [Мас-ляк, 2008]. Конкретними об’єктами дослідження країнознавства є галузеві(територіальні) чи просторово-територіальні форми організації країн загалом, чи окремих їх частин Значення географічних характеристик країни у країнознавстві. Природні і державні кордони у країнознавстві. Державний кордон - це політична й економічна межа, лімітована державним ладом, національними особливостями, митним контролем, правилами зовнішньої торгівлі та іншими критеріями. Вона визначає межі держави і відділяє територію однієї держави від іншої або від відкритих морів. Кордони між державами або формувалися історично, і це був дуже тривалий процес порубіжної взаємодії двох або більше кордонів, а іноді й навіть цивілізацій, або ж установлювалися дуже швидко через війну чи внаслідок завершення переговорів і укладання угод. У дослідженні кордонів держав найбільше значення має їхня класифікація і визначення функцій. Вивчаючи характер державних кордонів, слід користуватися класифікаційним підходом, згідно з яким розрізняють такі принципи класифікації: - морфологічний; - природно-географічний; - генетичний; - функціональний. |
||
Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 197. stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда... |