Які Вам потрібні для цього дані?

Як ці дані пов’язати між собою?

Що це будуть 2-3 показники, за допомогою яких Ви будете контролювати весь процес управління залишками на складах?

Щоб ефективно управляти товарними запасами потрібно володіти даними про наявний стан товарних запасів та їх місцерозташування. Таку інформацію може дати електронний вигляд «портрету складу готової продукції (СГП)».

Узагальнення принципів та методів управління товарними залишками досить важка задача. Кожен товар має свої характеристики та умови реалізації товару, взаємовідносини в ланцюгу постачань часто змінюються, в різних точках ланцюга постачань і на різних рівнях управління по-різному ведеться облік товарних залишків.

Багато підприємств зберігають сотні та тисячі SKU товару і для них важко встановити відносну важливість кожного товару. Для встановлення важливості товару на практиці застосовують правило Парето: «80 / 20». Для організації більш ефективного управління залишками товару часто застосвують так званий АВС-аналіз, використання якого дозволяє ефективно розташувати товар на складі. Група А – товари ходові, що швидко продаються, група В – товари, які повільніше продаються, група С – неходові товари, котрі довго можуть знаходитись на складі.

АВС-аналіз – метод, при допомозі якого визначають ступінь розподілу конкретної характеристики між окремими елементами якої-небудь множини. У його основу покладено припущення, що відносно невелика кількість видів товарів, які повинні неодноразово закуповуватись, складає велику частину загальної вантаості товарів, що закуповуються. В основі методу АВС-аналізу лежить так зване правило Паретто. Найбільш розповсюдженою є наступна класифікація груп АВС-аналізу:

· Група А: найбільш дорогі та коштовні товари, на частку яких припадає приблизно 75-80% загальної вартості запасів, але вони складають лише 10-20% загальної кількості товарів, які знаходяться на зберіганні (коефіцієнт V > 3.0).

· Група В: середні за вартістю товари, частка яких в загальній сумі запасів складає приблизно 10-15%, але у кількісному відношенні ці запаси складають 30-40%: товару, що зберігається (коефіцієнт 0.7 <= V <= 3.0).

· Група С: найдешевші за вартістю товари, частка яких складає лише 5-10% від загальної ванртості товарів, які зберігаються, але вони становлять 40-50% від загального обсягу зберігання (коефіцієнт V < 0.7).

Принцип диференціації асортименту в процесі XYZ-аналізу полягає в тому, що асортимент товару поділяють на 3 (три) групи залежно від рівномірності попиту та точності прогнозування:

· Група X: товари, попит на який рівномірний, або може незначно коливатися. Обсяг реалізації товарів цієї групи добре передбачається (оцінка 9-10 балів за 10-ти бальною системою).

· Група Y: товари, які споживаються в обсягах, що суттєво коливається (наприклад, товари з яскраво вираженим сезонним коливанням). Можливості прогнозування попиту на товари цієї групи – середні (оцінка 4-8 балів за 10-ти бальною системою).

· Група Z: товари, попит на які виникає лише епізодично, будь-які тенденції відсутні. Прогнозувати обсяг реалізації цих товарів досить складно (оцінка 1-3 бали за 10-ти бальною системою).

Тема 5: Характеристика та особливості логістики закупівлі

Сутність логістики закупівлі

Закупівля – це відповідальна організаційна функція закупівлі упаковок, матеріалів або товарів для: виробництва інших товарів, перепродажу чи повернення на переробку (рециклінг).

Логістика закупівлі – комплексне планування, управління та фізичне опрацювання потоку матеріалів, сировини, покупних частин та відповідного інформаційного потоку в процесі їх переміщення від постачальників у сферу початкового виробничого складування з метою оптимізації витратних і часових характеристик процесів.

Логістика закупівлі охоплює функціональну галузь товарного постачання підприємства і включає в себе зовнушнє транспортування товарів, їх складування на підприємстві та відповідне переміщення до місця виробничого складування в процесі виготовлення.

Запитання до аудиторії: Пригадайте основну ціль логістики закупівлі та функціональні завдання, котрі стоять перед нею.

Пригадаємо, що рух матеріалів може бути вхідним, внутрішнім та вихідним. Всі вхідні потоки з точки зору логістики закупівлі поділяємо на:

1. Вхідні товари, котрі використовуються для виробництва іншого товару;

2. Вхідні товари, придбані для перепродажу;

Вхідні товари, що повертаються на переробку (тобто приймають участь в процесі рециклінгу).

Закупівля – це відповідальна організаційна функція підприємств щодо придбання товарів для перепродажу. Слід зазанчити, що біля 25 років назад закупівельна логістика стала привертати до себе увагу підприємств з наступних причин:

· По-перше, підвищення цін на паливо заставило постачальників більш жорстко контроювати затрати на транспортування. Наслідком цього стало більш ефективне використанні транспорту. Зокрема, підприємства розпочали застосовувати оптимальні способи збаласованої достаки вхідних та вихідних вантажів.

· По-друге, після зняття обмежень на транспортування багато підприємств отримали можливість використати свій незавантажений на зворотному шляху транспортний засіб для інших перевезень.

· По-третє, розробка нових наукових методів управління привела до посилення впливу вхідних потоків на прибутковість і підприємства почали більше уваги приділяти управлінню залишками товарів, призначених в першу чергу для збирального виробництва на конвеєрі.

· По-четверте, все це підігрівалось дуже високими процентними ставками, завдяки чому зросла вартість перевезень тощо.

Майже у всіх ситуаціях, що пов’язані із закупівлею, придбані товари необхідно фізично перемістити туди, де в них є потреба. Якщо є потреба досягти більш ефективної роботи в сфері логістики, що пов’язана з вхідними потоками підприємства, варто виконати наступні кроки, що узгоджуються із завданнями закупівлі:

Поаналізувати вартість транспортування вхідних вантажів. Для цього достатньо переглянути оплачені рахунки за перевезення. По товарам, котрі закупляються з доставкою, необхідно порахувати, скільки вартувала б боставка, якщо б за неї платили окремо.

Спонукати співробітників, хто причасний до закупівлі, оперувати категоріями логістики. Перш, за все вони повинні оцінити вартість зберігання запасу товару та вигоди своєчасної доставки. Крім того, закупівельники повинні добиватися того, щоб постачальники відокремлювали затрати на транспортування від інших затрат.

Визначити найбільш сприятливі терміни закупівлі, прийнявши до уваги можливі ризики і те, що «час - це гроші». Більшість великих підприємств страхуються від всіх можливих ризиків, і тому можна брати на себе ризик відповідальності за вхідні потоки.

Вияснити, які знижки на вантаж пропонують постачальники.

Встановити правила проходження вхідних потоків та штрафування постачальників, котрі їх не виконують.

Об’єднати свої зусилля з постачальниками на основі взаємної вигоди (наприклад, застосовувати штрих-коди для товарів).

Визначити, чи вигідно використати одне транспортне агенство, що відповідає за всі вхідні потоки підприємства або надати перевагу кільком перевізникам.