Розвиток транспортно-експедиційного обслуговування на Україні

ЗМІСТ

Лекція №1. “Стан і розвиток транспортно-експедиційного обслуговування підприємств і організацій”                                                              6

1. Вступ.                                                                                                                 6

2. Розвиток транспортно-експедиційного обслуговування на Україні           8

3. Організація транспортно-експедиційного обслуговування за рубежем    12

4. Класифікація транспортно-експедиційного обслуговування                     19

Запитання для самоперевірки                                                                       20

Лекція №2. “Форми і види транспортно-експедиційного обслуговування”  20

1. Аналіз різних форм транспортно-експедиційного обслуговування          20

2. Основні поняття транспортно-експедиційної діяльності                            29

Запитання для самоперевірки                                                                        30

Лекція №3. “Підприємства транспортно експедиційного обслуговування    30

1. Тенденції розвитку транспортно-експедиційних підприємств (ТЕП)       30

2. Принципи побудови транспортно-експедиційних підприємств                32

3. Структура і функції транспортно-експедиційного підприємства і його відділень                                                                                                           34

4. Структура транспортно-експедиційних підприємств різних форм транспортно-експедиційного обслуговування транспортних вузлів         36

Запитання для самоперевірки                                                                        41

Лекція №4. “Технологічний процес транспортно-експедиційного обслуговування                                                                                 42

1. Технологічний процес комплексного еталонного транспортно-експедиційного обслуговування                                                                    42

2. Методика вибору раціональної форми організації транспортно-експедиційного обслуговування підприємств і організацій                       47

3. Методика визначення доцільності використання залізничного й автомобільного транспорту у вантажних первезеннях                               51

4. Методичні основи проектування систем якості на транспортно-експедиційних підприємствах                                                                        55

Запитання для самоперевірки                                                                        67

Лекція №5. “Транспортно-експедиційне обслуговування підприємств та організацій в умовах ринку”                                                         67

1. Особливості функціонування служб транспортного сервісу в ринкових умовах                                                                                                               67

2. Економіко-математична модель вибору оптимального рівня концентрації транспортно-експедиційного обслуговування                                             69

3. Економіко-математична модель вибору ефективної стратегії обслуговування споживачів транспортних послуг                                                                  71

Запитання для самоперевірки                                                                       74

Лекція №6. “Досвід роботи транспортно-експедиційних фірм за кордоном та їхня роль в організації логістичних систем”                                 74

1. Розвиток і удосконалення транспортно-експедиційного обслуговування 75

2. Технологія роботи логістичних систем транспортно-експедиційних фірм 80

3. Інформаційне забезпечення функціонування транспортно-експедиційних фірм                                                                                                                   86

Запитання для самоперевірки                                                                        91

Лекція №7. “Транспортно-експедиційне обслуговування населення”           91

1. Структура мережі транспортно-експедиційного обслуговування

населення                                                                                                         91

2. Класифікація і характеристика транспортно-експедиційних послуг

населення                                                                                                         94

3. Технологія виконання основних послуг міських і приміських перевезень вантажів населенню                                                                                        98

Запитання для самоперевірки                                                                       99

Лекція №8. “Підприємства транспортно-експедиційного обслуговування населення”                                                                                       100

1. Планування, облік і аналіз роботи підприємств транспортно-експедиційного обслуговування населення                                                                            100

2. Методика оперативного планування поточних замовлень населення транспортно-експедиційного обслуговування                                           101

3. Визначення потреб населення у транспортно-експедиційне

обслуговуванні                                                                                              107

Запитання для самоперевірки                                                                    110

Список літератури                                                                                        111

Лекція №1. “Стан і розвиток транспортно-експедиційного обслуговування підприємств і організацій”

План лекції:

1. Вступ.

2. Розвиток транспортно-експедиційного обслуговування на Україні

3. Організація транспортно-експедиційного обслуговування за рубежем

4. Класифікація транспортно-експедиційного обслуговування

Запитання для самоперевірки

Вступ

В наступний час здійснилась диверсіфікація експедиційного обслуговування і особливо в країнах з колишньою плановою економікою. В результаті, по даним ФІАТА, ІАТА, в наступний час 75 ― 80 % відправок генеральних та контейнероздатних вантажів здійснюються за участю експедиторів.

Сучасний експедитор перевезень ― фахівець високої кваліфікації. Він повинен уміти розробляти оптимальну логістичну схему доставки вантажу від виробника до споживача, товару від продавця до покупця за участю різних видів транспорту, з використанням спеціальних експедиторських документів, оформляти договір на перевезення.

Запропонований навчальний посібник для вузів представляє собою синтетичний комплекс знань, які відносяться до транспортної та експедиційної діяльності.

Методика викладеного матеріалу базується на попередньому вивченню дисциплін, в яких викладені можливості транспортних шляхів та засобів, термінальних систем, маркетингу, логістики.

Одним із напрямків удосконалення автомобільних перевезень вантажів для підприємств і організацій народного господарства, підвищення якості їхнього виконання є розвиток транспортно-експедиційного обслуговування (ТЕО).

ТЕО включає комплекс транспортно-експедиційних послуг і операцій (приймання вантажів на складах відправників, завезення їх на станції, порти відправлення, вивіз вантажів з цих пунктів і доставка на склади одержувачів, упакування вантажів, оформлення транспортних документів), виконуваних спеціалізованими транспортними підприємствами з доручення відправників і одержувачів, тобто ТЕО ― це комплекс виконаних транспортно-експедиційними підприємствами (ТЕП) операцій по прийманню вантажу до перевезення, експедируванню і видачі його вантажоодержувачу. При цьому відправники й одержувачі звільняються від виконання робіт, пов'язаних з відправленням і одержанням вантажів.

При ТЕО досягається:

· підвищення рівня механізації вантажно-розвантажувальних робіт, ступеня використання вантажопідйомності автомобіля;

· зменшення часу простою транспортних засобів.

ТЕО дозволяє забезпечити:

· комплексність постачань вантажів;

· можливість маршрутизації перевезень і розвитку контейнерних і пакетних перевезень різними партіями.

Усе це в комплексі сприяє підвищенню ефективності використання рухомого складу і якості вантажних перевезень.

Транспортно-експедиційні операції являються частиною перевізного процесу і виконуються спеціалізованим ТЕП з доручення і за рахунок вантажовласників. При цьому забезпечується централізоване завезення (вивіз) вантажів на залізничні станції, у морські, річкові порти (пристані) і аеропорти. Це є основою комплексної експлуатації різних видів транспорту при їхній взаємодії в транспортних вузлах, створюються умови для забезпечення безперервності транспортного процесу і впровадження більш прогресивної форми роботи морського, річкового, залізничного, повітряного й автомобільного транспорту по взаємозалежних безперервних планах-графіках на основі єдиного технологічного процесу.

Ґрунтуючись на погодженій спільній роботі, ТЕП широко використовують передові методи і форми організації переробки і централізованого завезення (вивозу) вантажів із упровадженням прямого варіанта, єдиних змін, спільного планування й аналізу роботи по кожному відділенню, дільниці, складу, площадці і відправки, єдиного диспетчерського керівництва і управління виробничо-технологічними операціями, взаємної оперативної інформації.

Створення спеціалізованих ТЕП дозволило до кінця 80-років визволити в УРСР більш 30 тис. експедиторів, вантажників і ін. працівників, що займали децентралізованим завезенням (вивозом) вантажів на залізничні станції і порти [5].

Концентрація ТЕО в спеціалізованих ТЕП дозволила розвивати прогресивні форми і методи організації централізованого завезення (вивозу) вантажів, завантаження рухомого складу в нічний час, використання обмінних напівпричепів.

При впровадженні нової технології централізованого завезення (вивозу) вантажів найбільший ефект досягається тим підприємством чи організацією, що користаються транспортно-експедиційними послугами.

Укрупнення дрібних партій вантажів і групування їх по напрямках ТЕП забезпечує більш раціональне використання рухомого складу за рахунок збільшення завантаження, скорочення сортувальних операцій у шляху проходження вантажу і, у кінцевому рахунку, скорочення термінів доставки вантажів.

Особливого значення набуває ТЕО підприємств і організацій сільськогосподарських районів, розташованих удалині від залізничних і водяних шляхів.

Розвиток транспортно-експедиційного обслуговування на Україні

До кінця 80-х років у системах Мінтрансу різних республік колишнього Радянського Союзу були створені спеціалізовані об'єднання і ТЕП, що забезпечували комплексне ТЕО промислових підприємств різних галузей народного господарства. Обсяги транспортно-експедиційних послуг до 1991 р. по регіонах колишнього Союзу постійно росли.

Транспортна експедиція виконує функції організатора транспортного процесу з метою:

· забезпечення своєчасної і збереженої доставки вантажів;

· зменшення витрат на їхню переробку і транспортування;

· повного вивільнення відправників вантажу й одержувачів від виконання невластивих їм за основним виробництвом видів діяльності.

Цим транспортна експедиція безпосередньо впливає на підвищення ефективності роботи підприємств, що обслуговуються, а також різних видів транспорту в транспортних вузлах.

Незважаючи на значний розвиток ТЕО в той час (до 1991 р.), комплекс транспортно-експедиційних послуг усе ще був незначний і задовольняв потреби усього на 15-20%. Це зв'язано з рядом причин, які можна об'єднати в три групи:

· недосконалість системи управління;

· низький рівень оснащення виробничої бази ТЕП;

· недоліки ТЕО, обумовлені зовнішніми факторами.

Перші ТЕП з'явилися до революції в царській Росії. Найбільш великі — акціонерні товариства «Ространс», «Надія». Акціонери — власники великих промислових підприємств. ТЕП виконували посередницькі функції між вантажовласниками і перевізником і діяли переважно в інтересах вантажовласників (це перший етап до 17-го року) (табл.1).

Тоді ж пароплавні компанії і залізниці здійснювали транспортно-експедиційні операції. Пароплавні товариства «Кавказ і Меркурій», «Східне товариство» і ін. організували в районах зони дії цих пароплавств транспортні контори, що залучали вантажі для перевезень. Рухомий склад належав цим пароплавним компаніям.

Залізниці мали свої міські станції і комерційні агентства, що виконували широкий перелік транспортно-експедиційних робіт, із залученням вантажів на свої дороги.

Пароплавні компанії і міські станції залізниць діяли в інтересах транспортних підприємств.

Таким чином, у дореволюційній Росії існувало два типи ТЕП:

1. Підприємства, що діяли в інтересах вантажовласників;

2. Підприємства, що діяли в інтересах транспортних компаній.

Другий етап. У 1922 р. створене акціонерне товариство «Транспорт» — перше державне спеціалізоване ТЕП. Надалі з’явились й інші подібні підприємства (найбільш великі: «Совторгфлот», «Покотранс», «Вукоптранс» і ін.), організовані на залізничних станціях. Усі вони представляли інтереси відомчих організацій, при яких були організовані. Задачі — експедиційні операції, пов'язані з транспортуванням вантажів. Управління — децентралізоване, тобто мала місце рівнобіжна діяльність мережі контор і філій різних відомчих АТП. Це приводило до розпилення засобів; до випадкового розподілу сил між ними; до неможливості при цьому організувати раціональний транспортний процес і забезпечити ефективне використання рухомого складу і технічних засобів. Кожне ТЕП працювало відокремлено і задовольняло тільки свої вузьковідомчі інтереси. Виникла необхідність об'єднання ТЕП у єдину систему, організації єдиного управління і створення на цій основі могутньої матеріально-технічної бази для розвитку і поліпшення транспортно-експедиційної роботи (ТЕР).

Третій етап. У 1930 р. було організовано Всесоюзне об'єднання складської і транспортно-експедиційної справи «Союзтранс». «Союзтранс» вирішував задачі по забезпеченню експедиційного обслуговування відправників і одержувачів; створенню могутніх автомобільних і складських господарств; збільшенню обсягу перевезень вантажів на автомобільних магістралях і передачі з залізничного транспорту частини перевезень вантажів на короткі відстані у випадку дублювання перевезень залізничним і автомобільним транспортом. «Союзтранс» представляв інтереси автомобільного транспорту, він зосередив під єдиним керівництвом роботу автомобільного і гужового транспорту, транспортно-експедиційну справу, велику кількість складів. Це дозволило більш раціонально використовувати транспортні засоби і складські приміщення, підвищити культуру обслуговування численних відправників і одержувачів, майже цілком звільнити їх від робіт по відправці та отриманню вантажів; раціонально розподілити потоки вантажів між різними видами транспорту.

Однак централізована система управління перевезеннями «Союзтрансом» на думку ряду фахівців суперечила принципам раціонального управління виробництвом і споживанням.

Четвертий етап (1936 — 1956 рр.). У 1936 р. після ліквідації «Союзтранса» ТЕР була передана організованим в областях і краях автогужовим трестам. Одночасно з цим на залізничному транспорті було сформоване об'єднання транспортно-експедиційних контор (ТЕК), що у 1950 р. було перетворено в Управління контейнерних перевезень і транспортно-експедиційних операцій (дорожні контори). ТЕК представляли інтереси автомобільного транспорту і залізниць. Управління децентралізоване.

П'ятий етап (1956 — 1980 рр.). У 1956 р. були скасовані контори контейнерних перевезень і транспортно-експедиційних операцій, а їхні функції передані вантажним службам Головного вантажного управління МШС СРСР. З метою значного збільшення обсягів централізованого завезення-вивозу вантажів із транспортних вузлів і поліпшення ТЕО прийняте рішення про передачу централізованих перевезень вантажів автомобільному транспорту загального користування (АТЗК).

У системі АТЗК транспортно-експедиційні операції виконувалися як спеціалізованими ТЕК («Автотек»), що знаходяться у веденні обласних автомобільних трестів, так і безпосередньо автотранспортними організаціями. На ТЕК «Автотек» була покладена задача по завантаженню побіжними вантажами автомобілів незалежно від їхньої відомчої приналежності. ТЕК зосередили всю увагу тільки на виконання цієї задачі.

З ростом централізованих перевезень АТЗК почали самостійно здійснювати транспортно-експедиційні операції (приймання вантажу на складі відправника, його супровід у шляху, здача одержувачу й оформлення транспортних документів). Широкий розвиток одержала ТЕР у змішаному сполученні при участі різних видів транспорту.

Таким чином, при централізованих перевезеннях роль АТП у здійсненні і виконанні зв'язаних з перевезеннями експедиційних операцій докорінно змінилася. АТП виступало не тільки як перевізник, але і як організатор транспортного процесу.

Шостий етап (1980 ― 1990 рр.).

Створена на Україні «Укртрансекспедиція» у системі Мінавтотранса УРСР, що представляла інтереси народного господарства й АТЗК із задачею організації комплексного ТЕО підприємств і організацій народного господарства. Управління було централізоване.

Таблиця 1

Етапи розвитку ТЕО на Україні