ПОСТХОЛЕЦИСТЕКТОМІЧНИЙ СИНДРОМ

1.Вкажіть найбільш частий термін розвитку ПХЕС:

 – одразу після операції

 – до 1 року

+ через 1-2 роки

 – через 2-5 років

 – більше 5 років

2.Визначте патофізіологічні зміни при ПХЕС:

 – порушення кровопостачання печінки

 – порушення інервації печінки

+ порушеня відтоку жовчі по позапечінковим жовчним протокам

- порушення моторної і секреторної функції шлунку та дванадцятипалої кишки

 – порушення функції товстої кишки

3.Вкажіть нормальний діаметр холедоху:

 – до 3 мм

 – 3-5 мм

+ 5-7 мм

 – 8-10 мм

 – більше 10 мм

4.Вкажіть нормальний діаметр вустя фатерова пиптика:

 – до 3 мм

 – 3-5 мм

+ 5-7 мм

 – 7-10 мм

 – більше 10 мм

5.Встановіть найбільш часту причину ПХЕС:

 – захворювання печінки (цироз, гепатит)

 – захворювання холедоху (кіста)

+ захворювання термінального відділу холедоха (стеноз)

 – захворювання шлунку (гастрит, виразкова хвороба)

 – захворювання дванадцятипалої кишки (дуоденіт, дивертикуліт, виразка)

6.Назвіть найбільш інформативні рентгенологічні методи дослідження ПХЕС:

 – обзорна рентгенографія черевної порожнини

 – холецистографія

+ внутрішньовенна холеграфія

- ЕРХПГ

 – чрезшкірна чрезпечінкова холеграфія

7.При яких причинах ПХЕС показано оперативне лікування:

+ рубцова стриктура холедоху

- стеноз фатерова пиптика

 – дискінезія сфінктера Одді

- хронічний панкреатит

 – цирроз печінки

8.Вкажіть дві найбільш характерні ознаки при ПХЕС:

+ тупі болі в правому підребер’ї з іррадіацією в поперек

 – нудота

 – блювота шлунковим вмістом

- відрижка гіркотою

 – висока температура тіла

9.Вкажіть найбільш розповсюджене оперативне втручання при ПХЕС:

 – зовнішній дренаж холедоху

+ біліодигестивний анастомоз

 – резекція шлунку по Більрот-І

 – резекція шлунку по Більрот-ІІ

 – дуоденоентероанастомоз

10.Вкажіть характерні ознаки при холедохолітіазі як причини виникнення ПХЕС:

+ блювота жовчю після їжі

- болі у правому підребір’ї

- жовтяниця

 – проноси

 – закреп

11.Перерахуйте основні клінічні ознаки хронічного панкреатиту при ПХЕС:

 – сильні болі в правому підребір’ї

+ болі в епігастрії і лівому підребір’ї

 – лихоманка, проливний піт

- діарея

 – висока температура тіла

12.Вкажіть найбільш інформативний метод дослідження при хронічному панкреатиті як причини виникнення ПХЕС:

 – рентгеноскопія шлунку

+ ЕРХПГ

 – дуоденографія

 – дослідження моторики шлунку і дванадцятипалої кишки

 – целіакографія

13.Назвіть операції, які виконуються при хронічному панкреатиті як причини розвитку ПХЕС:

 – резекція шлунку по Більрот-І

 – резекція шлунку по Більрот-ІІ

 – дуоденоентероанастомоз

 – холедоходуоденоанастомоз

+ резекція підшлункової залози

14.При яких захворюваннях холецистектомія може призвести до погіршення стану пацієнта:

 – при хронічній холециститі, не обумовленому жовчокам’яною хворобою

+ при папіллостенозі

 – при хронічному панкреатиті

 – при гіпертонічній дискінезії позапечінкових жовчних проток

- при атонії сфінктера Одді

15.Вкажіть найбільш часту причину утворення рецидивних конкрементів холедоху:

 – порушення обміну холестерину

 – порушення обміну жовчних кислот

 – гелеолітична хвороба

+ порушення прохідності дистального відділу холедоха

 – лігатура стінки холедоха

16.Назвіть найбільш суттєві заходи профілактики ПХЕС:

 – своєчасна консервативна терапія захворювань жовчовивідних протоків

 – раннє виявлення та оперативне лікування хвороб жовчовивідних протоків

 – повний обсяг передопераційного обстеження хворих з хронічними захворюваннями жовчовивідних протоків

+ обов’язкове інтраопераційне дослідження стану жовчовивідних протоків, підшлункової залози, дванадцятипалої кишки, шлунка

 – диспансерний нагляд і адекватне лікування в післяопераційному періоді

ХРОНІЧНИЙ ПАНКРЕАТИТ

1.Назвіть найбільш часті причини хронічного панкреатиту:

 – захворювання печінки

+ зловживання алкоголю

 – захворювання селезінки

 – хронічні захворювання кишечника

- захворювання шлунку та дванадцятипалої кишки

2.Відмітьте найбільш характерні ознаки хронічного рецидивуючого панкреатиту:

+ різкі опорізуючі болі

 – позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга

 – позитивний симптом Курвуазьє

- схуднення

- зниження апетиту

3.Вкажіть найбільш характерні рентгенологічні ознаки хронічного панкреатиту при дослідженні шлунку:

+ змін з боку шлунку та дванадцятипалої кишки немає

 – порушена моторно-евакуаторна функція шлунку

- розгін підкови дванадцятипалої кишки

- звуження просвіту дванадцятипалої кишки

- порушення пасажу по дванадцятипалій кишці

4.Перерахуйте найбільш характерні ознаки хронічного панкреатиту при ЕРХПГ:

 – змін не виявлено

 – розширення жовчних протоків

+ деформація Вірсунгова протока, симптом “озер”

- звуження Вірсунгова протока

- наявність конкрементів у Вірсунговому протоці

5.Вкажіть найбільш характерні ознаки кісти підшлункової залози:

+ асіметрія живота

 – втягнутий живіт

 – різка болючість в правому підребер’ї

- пальпується пухлинне утворення у верхньому поверсі черевної порожнини

 – пальпується пухлинне утворення у правій здухвинній ділянці

6.Вкажіть покази до планової операції при хронічному панкреатиті:

 – жовтяниця

 – інфільтрат в проекції підшлункової залози

 – нагноєння кісти підшлункової залози

 – кровотеча з гострих виразок шлунку

+ кіста підшлункової залози

7.Назвіть ознаки кісти підшлункової залози при гастродуоденоскопії:

 – гіпертрофія слизової оболонки шлунку

+ вибухання задньої стінки шлунку

 – зіяння (відкритий) воротаря

- гіперемія передньої стінки шлунку

 – звуження просвіту дванадцятипалої кишки

8.Вкажіть найбільш інформативні методи дослідження при кисті підшлункової залози:

 – дослідження секреції шлунку

 – контрастне дослідження позапечінкових жовчних проток

 – рентгенологічне дослідження шлунку

+ УЗД

- КТ

9.Визначте правомірність або помилковість приведених висловлювань:

A – якщо у хворого асцитична форма хронічного панкреатиту, то оперативне лікування не показане

B – ЕРХПГ не обов’язково, якщо іншими методами встановлений діагноз хронічного панкреатиту

C – при нагноєнні псевдокісти підшлункової залози показана невідкладна цистоєюностомія

[A, B,C - помилкові]

ПОРТАЛЬНА ГІПЕРТЕНЗІЯ

1.Основними групами портокавальних анастомозів є:

+ гастроезофагеальні

- параумбілікально-портальні

- селезінково-ниркові

 – прямокишкові

 – брижже-ниркові

2.Найбільш характерними ознаками позапечінкової портальної гіпертензії є:

 – гепатомегалія

+ гіперспленізм

- варикозне розширення вен стравоходу

 – асцит

 – судинні “пауки” і “зірочки” на шкірі

3.Найбільш частими причинами позапечінкової блокади портального кровообігу є:

 – цирроз печінки

 – тромбоз нижньої полої вени

+ облітерація або стеноз селезінкової вени

- облітерація або стеноз воротної вени

 – тромбоз печінкових вен

4.Надпечінкова блокада портального кровообігу відмічається:

+ при циррозі Піка

 – при тромбозі воротної вени

- при хворобі Кіарі

 – при циррозі печінки

 – при пухлинах печінки

5.При кровотечах з варикозно розширених вен стравоходу та шлунку виконуються операції:

 – резекція шлунку по Гофмейстер-Фінстереру

+ операція Таннера

- гастротомія з прошиванням варикозних вен

 – гастроектомія

- склерозування варикозних вен

6.Які причини, перераховані в списку “Б”, характерні для розвитку форм портальної гіпертензії, відмічені в списку “А”?

[1-в,г; 2-а,б; 3-д,е,ж]

7.Які з приведених ознак найбільш характерні для гіперспленізма?

 – лейкоцитоз

 – лімфопенія

+ лейкопенія

- анемія

- тромбоцитопенія

8.З метою оцінки ефективності передопераційної підготовки у хворих з внутрішньопечінковою портальною гіпертензією необхідне дослідження в динаміці:

+ показників згортувальної системи крові

- загальний білок і його фракції

- електроліти крові

- функціональні проби печінки

- клінічні показники крові

9.До числа операцій, спрямованих на створення нових шляхів відтоку крові з портальної системи, відносяться:

 – резекція печінки

+ оментопексія

- операція Таннера

 – порто-кавальні анастомози

– анастомоз з підшкірною веною стегна

10.При компенсованому циррозі печінки з варикозно розширеними венами стравоходу та рецидивами кровотечі з них, при зниженні загального об’єму крові, що протікає через печінку, показана:

 – спленектомія

 – дренування черевної порожнини

 – оментопексія

+ накладання артеріовенозного анастомозу

- накладання портокавального анастомозу

11.Необхідними ланками консервативного лікуваня кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу є:

+ використання зонду обтуратора

 – гіпотермія шлунку

 – використання склерозуючих розчинів

- використання пітуітрина

- використання інгібіторів фібриноліза

12.Вкажіть три основні групи портокавальних анастомозів.

13.Назвіть типи портальної гіпертензії.

14.Вкажіть три нозологічні форми, які є причиною надпечінкового блоку портального кровообігу:

+ цирроз Піка серцевого походження

- хвороба Кіарі

- синдром Бадда-Кіарі

 – фіброз печінки

 – склерозуючий холангіт

15.Визначте нозологічні форми внутрішньопечінкового блоку портального кровообігу:

+ циррози печінки

- пухлини печінки

- фіброз печінки

 – хвороба Кіарі

 – синдром Бада-Кіарі

16.Перерахуйте нозологічні форми позапечінкового блоку портального кровообігу:

 – гепатит

 – паразитарні ураження печінки

+ флебосклероз, облітерація, тромбоз воротної вени або її гілок

- вроджений стеноз або атрезія воротної вени, або її гілок

- стиснення воротної вени, або її гілок, рубцами, пухлинами, інфільтратами

17.Вкажіть нозологічні форми змішаного блоку портальної гіпертензії:

+ цирроз печінки в сполученні з тромбозом воротної вени (тромбоз як ускладнення циррозу печінки)

- тромбоз воротної вени з циррозом печінки

 – метастатичні пухлини печінки

 – амебіаз печінки

 – склерозуючий холангіт

18.Перерахуйте три операції при портальній гіпертензії, спрямовані на створення нових шляхів відтоку крові з портальної системи:

+ оментопексія

 – проксимальна резекція шлунку

 – резекція печінки

- органопексія

- порто-кавальні анастомози

 ХІРУРГІЧНА КОЛОПРОКТОЛОГІЯ.