Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Із сучасної української літературної мови




(синтаксис простого і простого ускладненого речення)

1. Предмет синтаксису. Зв’язок синтаксису з іншими науками.

2. Типи синтаксичних одиниць: мінімальна синтаксична одиниця, словосполучення, речення, надфразна єдність.

3. Синтаксичні зв’язки: предикативний, сурядний, підрядний.

4. Форми підрядного синтаксичного зв’язку: узгодження, кореляція, керування, прилягання.

5. Словосполучення як непредикативна одиниця. Словосполучення і речення. Словосполучення і слово.

6. Принципи класифікації словосполучень: за морфологічним вираженням головного слова; за кількістю компонентів; за ступенем семантичного злиття компонентів; за граматичною семантикою.

7. Елементарні (прості), складні, нерозкладні словосполучення.

8. Підрядні і сурядні словосполучення.

9. Семантико-синтаксичні відношення у словосполученні.

10. Форми підрядного зв’язку  у словосполученні: узгодження, керування, прилягання.

11.  Поняття про речення. Проблема тлумачення поняття “речення” у мовознавстві. Головні ознаки речення.

12. Сучасне розуміння речення: формально-синтаксичний, семантико-синтаксичний і комунікативний аспекти.

13.  Актуальне членування речення. Речення та судження.

14. Структурно-семантичні типи речень. Принципи розмежування простих і складних речень.

15. Особливості поділу речень за модальністю (метою висловлювання): розповідні, питальні, спонукальні, умовні, бажальні, переповідні, гіпотетичні.

16. Класифікація речень за наявністю головних членів речення: односкладні і двоскладні. Нечленовані речення.

17. Типи речень за наявністю чи відсутністю другорядних членів речення: поширені і непоширені. 

18. Класифікація речень за наявністю необхідних членів речення: повні і неповні. Типи неповних речень: контекстуальні, ситуативні, еліптичні, видільні, обірвані.

19. Різновиди речень за емоційно-експресивним забарвленням: окличні і неокличні.

20. Типи речень за характером вираженого ставлення до дійсності: стверджувальні і заперечні.

21.  Підмет і присудок – предикативний центр простого двоскладного речення.

22. Підмет. Структурно-семантичні характеристики підмета. Різновиди підметів: простий і складений. Форми вираження підметів.

23.  Різновиди присудків:

– дієслівні (простий дієслівний, складений дієслівний, у формі сталого дієслівного словосполучення, дієслівний фразеологічний, парний дієслівний, нульовий буттєвий);

– іменні (іменниковий, прикметниковий, займенниковий, числівниковий, дієприкметниковий складені присудки);;

– присудок у формі категорії стану;

– складний присудок (подвійний), форми його вираження.

24. Координація форм підмета і присудка.

25. Активний і пасивний звороти двоскладного речення.

26.  Поняття про односкладні речення. Їх типи за формою і граматичним значенням.

27.  Поняття про другорядні члени речення. Різні погляди на другорядні члени речення в синтаксичній науці.

28.  Означення. Різновиди означень.

29.  Прикладка як різновид означення. Поширені і непоширені прикладки.

30.  Додаток як другорядний член речення. Різновиди додатків.

31.  Обставина як другорядний член речення. Різновиди обставин.

32.  Граматичні форми ускладнення простого речення. Поняття про однорідні члени речення.

33.  Однорідні і неоднорідні означення.

34.  Однорідність присудків, підметів. Однорідність додатків, обставин.  Узагальнюючі слова при однорідних членах речення.

35.  Поняття про відокремлення. Основні умови відокремлення другорядних членів речення.

36.  Напівпредикативні відношення при відокремленні другорядних членів речення.

37.  Відокремлення означень: узгоджені відокремлені означення; дієприкметникові і прикметникові звороти як типи поширеного відокремленого означення; неузгоджені відокремлені означення; і відокремлення прикладок.

38.  Умови відокремлення обставин, виражених одиничними дієприслівниками. Засоби вираження непоширених і поширених відокремлених обставин.

39.  Умови відокремлення додатків. Відокремлені уточнюючі члени речення; їх семантико-синтаксична роль.

40.  Вставні конструкції (слова, словосполучення і речення). Їх різновиди за складом і значенням. Вставлені конструкції.

41.  Поняття про звертання. Способи вираження звертання. Вокативні речення.

42.  Порівняння в простому реченні: метафоричне, заперечно-протиставне, сполучниковий порівняльний зворот, сполучникове порівняння при однорідних членах речення. Пунктуація в реченнях із порівнянням.

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ

1. Узгодження і кореляція: спільне і відмінне.

2. Текст як лінгвістична категорія.

3. Надфразна єдність як елемент тексту.

4. Семантичне узгодження між компонентами словосполучення в українській мові.

5. Основні питання теорії сурядного словосполучення.

6. Семантична структура речення.

7. Еліптичні речення: типи і структура.

8. Принципи розмежування односкладних і неповних речень.

9. Фразеологізми у функції головних членів речення.

10. Узгодження підмета з присудком.

11. Структурні типи інфінітивних речень.

12. Односкладні речення як синонімічні паралелі двоскладних.

13. Безособові речення: типи і семантична специфіка.

14. Вокативні речення в сучасній українській літературній мові.

15. Структурні типи неузгоджених означень.

16. Складні випадки розмежування додатка і обставини.

17. Структурні типи неузгодженого означення.

18. Граматичні форми ускладнення структури простого речення.

19. Однорідні і неоднорідні прикладки.

20. Напівпредикативні відношення при відокремленні другорядних членів.

 

Лабораторна робота

Тема: ГОЛОВНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ.

Різновиди підметів. Форми вираження підметів

Завдання №1. Перепишіть речення. Визначте підмет. Якою частиною мови він виражений.

1. А втім, і самі ми, кожен з нас, – дитина своїх батьків, свого народу й хліба
(В. Яворівський).

2. Тільки “так” чи “ні”, “за” чи “проти” мало сьогодні сенс (П. Загребельний).

3. Деякі тихо перешіптувалися (О. Довженко).

4. Твоє журливе “ку-ку” спливало, як сльози на плакучій березі, і змивало мою втому (М. Коцюбинський).

5. Першою думкою в Остапа було тікати (М. Коцюбинський).

6. Його постійні “Ой” виводили старого з рівноваги (І. Цюпа).

7. “ І “Ніч яка, Гсподи, місячна, зоряна”, і “Ой видно село”, і “Їхав стрілець на війноньку” мають своїх відомих на ім’я – не всім, звичайно, – авторів
(М. Рильський).

8. Слова – це полова, Але огонь в одежі слова – Безсмертна, чудотворна фея правди, Правдива іскра Прометея (І. Франко).

9. Полум’ям вічним на жах всім нащадкам Данатове пекло палає (Л. Українка).

10. Оце і все, як на духу розказав. А злі язики ще всяке несусвітнє додають
(М. Стельмах).

11. Завжди рани дістає колишнє, як нове бере свої права (М. Рильський).

12. Бути визволителем – це благородно (О. Гончар).

 

Завдання 2. Поясніть розділові знаки у поданих реченнях.

1. Для неї кожен крок – тяжка робота.

2. Єдина мить – під небом на землі отак побути наодинці з вами.

3. А я бідний, безталаний, степ широкий – то мій сват, шабля й люлька – вся родина, сивий коник – то ж мій брат.

4. І кожен день життя – то неповторна мить на неповторному шляху свободи.

5. Тисяча тисяч – це мільйон.

 

Завдання 3. Скласти речення, використавши подані нижче підмети-словосполученя:










Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 246.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...