ФУТБОЛ. ФІНАЛ. РОЗЧАРУВАННЯ...

Все, остання гра, останні 90 хвилин і кінець. Саме з такими словами я підходив до цієї гри. Дивлячись на суперника, я відчував чи то страх, чи то розгубленість. Мабуть, скоріше, впевненість. Напевно через те, що 4-та школа грала неповним складом (10 гравців). Гра почалась. З гордістю скажу, що наша команда з перших хвилин взяла під контроль як м`яч, так і всю гру загалом. В першому таймі ми вигадували різні атаки, але ,,поконати” ворота противника ніяк не вдавалось. Все ж, чергова атака, ,,Шима” проходить в штрафний майданчик, перекидає м`яч через воротаря й віддає пас на Луценка, Луценко б`є, але марно, м`яч відбиває воротар. Після цього, м`яча приймає ,,Бублік”, ,,прибирає” захисника й б`є в протилежний від воротаря кут. ГОООООООООЛ!!! 1-0 і ми відкриваємо рахунок. На перерву ми пішли із слизьким рахунком. В перерві ми знову ж-таки отримали настанови від Михайла Степановича та зробили ще деякі зміни. Другий тайм. Ще 45 хвилин і все. Знову ж-таки, контроль гри за нами, м`яч в наших ногах, все йде за планом. Деякі непорозуміння на фланзі, а так все нормально, противник без м`яча… Ніщо не передвіщало гол. Але не так сталося, як гадалося, атака противника, пас за «шиворот» захисникам. Нападник приймає м`яча і знову ж закидає його за «шиворот» ,,Гатальському”. ГОЛ!!! 1-1. Таке я десь вже бачив (сам брав участь). Звичайно, з гімназією, з 9-тою школою і ось тепер 4-та, закономірність якась… Коли я дивився на інших, то бачив розгубленість в очах, в одних навіть бачив сльози (не буду писати в чиїх). Дивуватись будемо потім, а зараз потрібно грати, ми так і зробили, знову понеслись вперед. Погано було те, що час грав проти нас. Свисток, все, знову сумнозвісна серія пенальті… Пенальті доручили бити мені (Хаїнському Олександру), Кості, ,,Бубліку”, Владу Якимчуку та ,,Гатальському”. Скажу відразу - не забив, ,,Гатальський” також. Інші реалізували одинадцятиметровий. Все ж і це не допомогло виграти, тому 1-1 (4-3 по пен.) програли. Незважаючи на це ВІТАЮ нас з заслуженим 4-тим місцем.
Належне потрібно віддати тим, хто підтримував нас на протязі всього чемпіонату. Було приємно бачити, як за тебе вболівають та переживають. З цієї гри я зробив для себе висновок: підтримка друзів - це найкраще, що може бути в житті. Цінуйте тих, хто є поруч…

Хаїнський Олександр

ВИПУСКНИКИ ЗНОВУ З НАМИ...

 Як кажуть, нікуди дітися від рідної школи! Тому я вирішив завітати в свій улюблений колегіум, щоб побачити друзів, вчителів, згадати минулі роки. Прийом видався чудовим, багато позитивних емоцій. Виявилося, що не один я із випускників вирішив завітати до рідної школи....Також до ,,неньки” завітали минулорічні випускники: Бакало Христина, Лісневська Юлія, Влад Філіповській, Воробієвська Альона, Лопушанська Аня. Едуард Ільгамович пригостив всіх кавою. Сидячи за столом в теплій компанії ми почали згадувати шкільні роки… З вуст випускників лунали смішні історії з їхнього вже студентського життя. Влад та Альона розповідали про своє навчання в Польщі… Пізніше до нашої компанії приєднався улюбленець публіки Дмитро Попов разом із Кирилом Старіковим. Після чаювання ми завітали до музею школи. Лісневська Юля попробувала на собі життя секретаря, а Влад намагався знайти тарганів в комірчині. Далі ми всією компанією пішли фотографуватись в наш улюблений колегіумний блок. Знову Влад відмітився неординарною поведінкою. Про це знають тільки випускники і килим… Тому я не пожалкував, що прийшов на зустріч. Побачив друзів і згадав ті роки.

Дімка Туровець

УЧАСТЬ У СВЯТКУВАННІ ДНЯ ШКОЛИ №10

Отже, почнімо з найкращого, тобто той момент, як ми стояли на зупинці і чекали автобус! Знаєте, я розумію Едуарда Ільгамовича! Ви запитаєте чому? Адже перед поїздкою Едуард Ільгамович сказав, що автобусами він не їздить, адже там псується настрій! Після поїздки я зрозумів його слова! Класно себе відчувати кількою в консервній банці! Отже, 9 година ми на останній зупинці! Слава БОГУ! Ми, якщо можна так сказати, вивалюємося із автобуса! Перед нами стоїть школа №10! На вході нас гостинно зустрічає заступник директора! Ми переодягаємося і вивчаємо програму, запропоновану нам директором школи №10. Отже, перший урок! Засідання Європейського клубу! Хоча, якщо чесно, до цієї пори я не зрозумів засідання клубу, адже урок присвячений Європі перетворився на урок Зіннурова Едуарда Ільгамовича! Цікаво було слухати його життєві історії, моменти навчання в школі та моменти вчительської праці!!! 45 хвилин промайнули, як один момент! Другий урок! Урок феліксології! Ніхто не розумів, що це за урок! Про що йдеться там мова?! Початок уроку... Компанія колегіантів (Верхогляд, Хаїнський, Верхоланцев, Гривнак і Леонтьєв ) заходить до аудиторії! Чесно кажучи, я не очікував такого класу! 17 ЧОЛОВІК!!! В класі 17 чоловік! І це максимальна кількість!!! Це половина нашого 10 класу!!! На початку уроку Галина Борисівна (вчитель феліксології) пояснила нам, що ж таке ця феліксологія!!! Це був урок щастя!! Вчитель пояснював нам "формули щастя", як його досягти!! Мабуть, це був найкращий урок, адже я ніколи не чув стільки пояснень до одного слова "щастя"! Наприкінці уроку нас пригостили смачними цукерками! Третій урок! Всім хочеться їсти!! Тому ми побігли до їдальні, але, на жаль, а може на щастя, запізнилися на урок! Ми весело провели час, сидячи в шкільній їдальні! З наших вуст лунали жарти, приколи! Після цього ми пішли фотографуватися і зустріли "человека - грязного кеда"! Пролунав дзвінок! Велика перерва... 30 хвилин!!!! Це щось! 4-й урок! Інтелектуальна гра "Ерудит" ! З нашої школи брали участь Верхоланцев Дмитро і Леонтьєв Костя!!! Скажу чесно, Костя "відпалював" по повній!!!.... Кінець гри, команда на чолі з Верхоланцевим Дмитром перемогла своїх суперників!!! Тому капітан команди отримав "цінні" призи, такі як шоколадку та гру "Кубики". Після всього хотілось залишитися на спортивні змагання, але час нас піджимав, адже ми запізнювались на автобус! (хоча йшли ми пішки). Тому я можу сказати, що 10-та ШКОЛА ЗАЛИШИЛА В МОЇЙ ПАМ’ЯТІ НАЙКРАЩІ ВРАЖЕННЯ!

Верхогляд Андрій

«АСТРУМ КОЛЕГІІ», ХІІІ ФІНАЛ

Отже, в минулу п’ятницю, а саме 19 листопада, відбувся фінал інтелектуальної гри " Зірка колегіуму"!! В конкурсі брала участь п’ятірка найкращих "умів планети", а саме: Салівон Саша, Кравець Таня, Левицька Маша, Осмачко Саша та Щеколдін Макс!!! Кожний із них мав свої спеціальні теми, нагадаю їх: Салівон - "Битва за Севастополь 1854 - 1855 рр.", Кравець - "Письменник Пауло Коельйо", Щеколдін - "Корисні копалини", Осмачко - "Історія гурту "Металліка"" та Левицька - " Життя і творчість П. Чайковського". На цей раз конкурс проводився в кабінеті біології, адже там встановлена мультимедійна дошка!! Учасники мали всього 7 запитань зі своєї теми та 20 запитань із категорії загальних знань! Якщо добре порахувати, то всього вийде 55 запитань!!! Учасникам була надана 1 хвилина, щоб запам’ятати номер своєї скриньки із запитанням!! Спочатку було важко встановити, хто буде лідером!!! Для цього перед грою влаштували так званий "тоталізатор". За даними "тоталізатора", Салівон повинен був виграти, адже учні давали за нього більше голосів!!! Отже, кульмінація гри, у Чачі (Осмачко Саня) - 16 балів, але у Тані Кравець стільки ж! Хто виграє, хто стане переможцем "Зірки колегіуму"??? Додаткові питання... Всі в напруженні...і ...Таня Кравець перемагає "Чачу", маючи всього на один бал більше!!! Кінець гри!!!! Таня Кравець - переможниця ХІІІ фіналу гри "Зірка колегіуму"!!! ВІТАЄМО))))) Далі буде.....

Хаїнський Олександр

ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ НАШОГО "ПАПЫ"

Всі знаходилися в очікуванні 25 числа, адже в цей день відзначав свій День народження наш "колегіумний тато". Як всі здогадалися, мова йде про Едуарда Ільгамовича!!! Всі ламали голову, адже потрібно щось подарувати таке, щоб всі зрозуміли, що Едуард Ільгамович нам як рідний батько!!!! У кожного були свої думки, свої пропозиції щодо подарунків. ...Кінець 1 уроку!!! 9.15!! До, як лагідно прозвали її колегіанти, двістіп’ятки (кабінет № 205) заходить 11 клас, вітаючи оплесками, дарують "татові" смачний (мабуть) торт, плакат та кораблика!!!! Після колегіантів 11 класу, заходить, мабуть, найкращий, 10 клас!!!.... Під веселу мелодію "Happy Birthday" у виконанні самих колегіантів, 10 клас дарує бронзового лева, як символ могутності та сили.... Ще був торт! На великій перерві, "татусь" пригощав нас солодощами із смачною кавою!!!! ТОМУ, ЕДУАРДЕ ІЛЬГАМОВИЧУ, РЕДКОЛЕГІЯ ОНЛАЙН НОВИН ВІТАЄ ВАС З ЦИМ СВЯТОМ!!!! БАЖАЄМО ТВОРЧИХ ЗЛЕТІВ ТА НАТХНЕННЯ У СВОЇЙ ПРАЦІ!!!

P.S: Вибачайте нас за наші, інколи необдумані вчинки, і прийміть нас таких, які ми є!!!

Верхогляд Андрій

ПОЛЬСЬКИЙ ФЕСТИВАЛЬ

27 листопада я відвідав Перший фестиваль польської культури у Новограді -Волинському. Чесно кажучи, я був дуже вражений. Це було настільки чудово, що важко передати словами. Я навіть ніколи не міг подумати, що польська мова і культура настільки подібна до нашої, до української... Було приємно, що свято відвідав польський консул (ну нічого собі!). Особливо мені сподобалась маленька дівчинка, що розповідала вірші... Було також приємно, що учні нашої школи також взяли в цьому участь і розповідали вірші на польській мові... Одним словом, мені дуже сподобалось!!!!!

Руся Мосійчук

ГРУДЕНЬ-2010