Термічні властивості боліт та їх впливи на мікроклімат.

Термічний режим торф’яних боліт визначається не тільки кліматичними факторами, але залежить і від водно-теплових властивостей торфу та мінеральних ґрунтів. Особливо велику роль відіграє теплоємність і теплопровідність торфу, які, у свою чергу, залежать від об’ємного співвідношення органічної речовини, води і повітря в торф’яному відкладі. Чим більший уміст води у торфі, тим більша його теплоємність і тим повільніше він нагрівається й охолоджується.

З глибиною коливання температури торф’яного відкладу зменшуються. В умовах помірного клімату добовий хід температури в діяльному шарі торфового болота помітний лише до глибини 15–25 см, а сезонні коливання температури – до глибини 3,0–3,5 м. На глибинах, що перевищують 35–40 см і 4–5 м, відповідно добові та сезонні зміни температури зазвичай відсутні.

Величини добових і сезонних коливань температури в торф’яному болоті менші, ніж у мінеральному ґрунті, і зменшуються зі збільшенням вологості ґрунту. Безпосередньо на поверхні болота добові коливання температури значні внаслідок малої передачі тепла на глибину, що сприяє підвищенню випаровування в денні години і раннім осіннім заморозкам у нічні години.

Замерзання боліт в умовах холодного та помірного клімату настає через 15–17 днів після переходу температури повітря через нуль, тобто пізніше невеликих озер і річок. Болота перехідного типу починають замерзати одночасно із замерзанням мінеральних ґрунтів, а сфагнові болота – пізніше. Глибина промерзання торфоболотної маси – 19–42 см. Максимальна глибина промерзання торф’яників – до 60–65 см.

Відтавання боліт залежить від кліматичних умов, товщини мерзлого ґрунту, товщини снігового покриву, і тому його строки різні в різних болотних мікроландшафтах.

Вплив боліт на режим річок. Практичне значення боліт і їх вивчення

Вплив боліт на стік річок неоднозначний. У зоні достатнього та надмірного зволоження болота практично не впливають на норму річного стоку і знижують максимальний стік річок. У районах недостатнього зволоження річковий стік за наявністю болотних масивів зменшується порівняно з незаболоченими водозборами. Болотні масиви, де значні площі, зайняті озерами та мікроозерами, сприяють регулюванню стоку річок.

Вивчення боліт з метою їх освоєння проводять багато науково-дослідних інститутів, болотних станцій та інших установ. Однак болота вивчені ще недостатньо. При вивченні боліт застосовують стаціонарні та експедиційні методи дослідження з використанням аерофотозйомки.

Осушення боліт полягає в штучному зниженні рівня ґрунтових вод на болотах, що приводить до зміни співвідношення елементів водного балансу та перерозподілу стоку. Усього в Україні споруджено близько 60 осушувальних систем, які охоплюють площу в 3,2 млн га.

Крім того, болота містять великий запас теплової енергії у вигляді торфової маси (електростанції Шатурська, Каширська та ін. – Росія). Торф також широко застосовується в хімічній промисловості (із нього виробляють бітум, аміак тощо), сільському господарстві (як добриво), будівництві.