| 1.
| Ферменти: роль, хімічна природа, загальні властивості, класифікація, номенклатура.
|
| 2.
| Механізми дії ферментів. Активний та алостеричні (регуляторні) центри.
|
| 3.
| Кофактори та коферменти. Будова та властивості коферментів, вітаміни як попередники в біосинтезі коферментів.
|
| 4.
| Ізоферменти, особливості будови та функціонування, значення в діагностиці захворювань.
|
| 5.
| Механізми регуляції активності ферментів.
|
| 6.
| Активатори та інгібітори ферментів: приклади та механізми дії.
|
| 7.
| Загальна характеристика вітамінів. Роль вітамінів в організмі людини. Класифікація за фізико-хімічними властивостями та клініко-фізіологічною дією. Провітаміни, формули відомих провітамінів.
|
| 8.
| Загальна характеристика гіпо- та авітамінозів, їх класифікація, причини виникнення.
|
| 9.
| Вітаміни групи А і β-каротин: структура, участь в обміні; джерела, добова потреба; гіпо- та гіпервітамінози.
|
| 10.
| Вітаміни групи Е: структура, участь в обміні речовин; джерела, добова потреба, симптоми недостатності.
|
| 11.
| Вітаміни групи К: структура, участь в системі згортання крові; джерела, добова потреба. Аналоги та антагоністи вітаміну К як лікарські препарати.
|
| 12.
| Вітаміни групи D: структура, механізм дії в обміні кальцію та фосфатів; джерела, добова потреба. Гіповітаміноз у дітей та дорослих. Симптоми гіпервітамінозу.
|
| 13.
| Вітамін F (комплекс поліненасичених вищих жирних кислот): структура компонентів комплексу, участь в обміні речовин; джерела, добова потреба, симптоми недостатності.
|
| 14.
| Вітамін В1 (тіамін): будова, біологічні властивості, механізм дії в обміні речовин, джерела, добова потреба, симптоми недостатності. Структура ТДФ.
|
| 15.
| Вітамін В2 (рибофлавін): будова, роль в обміні речовин, джерела, добова потреба, симптоми недостатності. Структура ФАД, ФМН.
|
| 16.
| Вітамін В3 (пантотенова кислота): будова, роль в обміні речовин, джерела, добова потреба, симптоми недостатності. Охарактеризувати структуру HS-KoA.
|
| 17.
| Вітамін РР (нікотинова кислота, нікотинамід): будова, роль в обміні речовин, джерела, добова потреба, симптоми недостатності. Структура НАД та НАДФ.
|
| 18.
| Вітамін В6 (піридоксин): будова, роль в обміні речовин, джерела, добова потреба, симптоми недостатності. Структура ПАЛФ.
|
| 19.
| Вітамін Н (біотин): будова, біологічні властивості, механізм дії в обміні речовин, джерела, добова потреба, симптоми недостатності.
|
| 20.
| Вітамін В9 (фолієва кислота): будова, роль в обміні, джерела, добова потреба, симптоми недостатності.
|
| 21.
| Вітамін В12 (кобаламін): будова, роль в обміні речовин, джерела, добова потреба, симптоми недостатності.
|
| 22.
| Вітамін С (аскорбінова кислота): будова, роль в обміні речовин, джерела, симптоми недостатності. Профілактична та лікувальна дози.
|
| 23.
| Вітамін Р (флавоноїди): будова, біологічні властивості, прояви недостатності, джерела, добова потреба.
|
| 24.
| Загальна характеристика вітаміноподібних речовин.
|
| 25.
| Антивітаміни. Особливості структури та дії; використання в медицині.
|
| 26.
| Загальні стадії внутрішньоклітинного катаболізму біомолекул: білків, вуглеводів, ліпідів.
|
| 27.
| ЦТК: локалізація, послідовність ферментативних реакцій, значення в обміні речовин. Енергетичний баланс.
|
| 28.
| Реакції біологічного окиснення; типи реакцій (дегідрогеназні, оксидазні, оксигеназні) та їх роль.
|
| 29.
| Ферменти біологічного окиснення в мітохондріях: піридин-, флавінзалежні дегідрогенази, цитохроми.
|
| 30.
| Будова та роль залізовмісних ферментних систем у тканинному диханні (біологічному окисленні).
|
| 31.
| Сучасна теорія біологічного окиснення. Послідовність компонентів дихального ланцюга мітохондрій. Молекулярні комплекси внутрішніх мембран мітохондрій.
|
| 32.
| Окислювальне та субстратне фосфорилування. Структура та роль АТФ.
|
| 33.
| Окисне фосфорилування: пункти спряження транспорту електронів та фосфорилування, коефіцієнт окисного фосфорилування.
|
| 34.
| Хеміосмотична теорія окисного фосфорилування, АТФ-синтетаза мітохондрій.
|
| 35.
| Інгібітори транспорту електронів та роз’єднувачі окисного фосфорилування.
|
| 36.
| Шляхи утворення кінцевих продуктів метаболізму – води та вуглекислоти.
|
| 37.
| Мікросомальне окиснення: цитохром Р-450; молекулярна організація ланцюга переносу електронів.
|
| 38.
| Перекисне окиснення ліпідів: біологічне значення та роль у виникненні патологічних станів.
|
| 39.
| Гормони: загальна характеристика, класифікація, роль.
|
| 40.
| Молекулярно-клітинні механізми дії стероїдних та тиреоїдних гормонів.
|
| 41.
| Механізми дії гормонів білково-пептидної природи та похідних амінокислот. Біохімічні системи внутрішньоклітинної передачі гормональних сигналів.
|
| 42.
| Гормони гіпоталамуса: структура, роль, механізм дії, зміна продукції.
|
| 43.
| Гормони передньої частки гіпофіза: соматотропін (СТГ), пролактин. Патологічні процеси, пов'язані з порушенням функції цих гормонів.
|
| 44.
| Вазопресин та окситоцин: місце синтезу, будова, біологічні функції, порушення синтезу та секреції.
|
| 45.
| Інсулін: будова, біосинтез та секреція; вплив на обмін вуглеводів, ліпідів, амінокислот та білків. Рістстимулюючі ефекти інсуліну. Порушення синтезу та секреції.
|
| 46.
| Глюкагон: структура, роль в обміні речовин, порушення секреції.
|
| 47.
| Тиреоїдні гормони: структура, біологічні ефекти, механізм дії. Гіпо- та гіпертиреоз.
|
| 48.
| Катехоламіни: будова, біосинтез, фізіологічні ефекти, біохімічні механізми дії.
|
| 49.
| Стероїдні гормони кори наднирників (С21-стероїди) – глюкокортикоїди та мінералокортикоїди; будова, властивості, механізм дії. Порушення функції залоз.
|
| 50.
| Жіночі статеві гормони: естрогени, прогестерон. Фізіологічні та біохімічні ефекти; зв' язок з фазами овуляційного циклу.
|
| 51.
| Чоловічі статеві гормони (С19-стероїди). Фізіологічні та біохімічні ефекти андрогенів; регуляція синтезу та секреції.
|
| 52.
| Загальна характеристика гормонів травного каналу.
|
| 53.
| Структура та роль мелатоніну, місце синтезу, механізм дії, порушення.
|
| 54.
| Ейкозаноїди: будова, біологічні та фармакологічні властивості. Аспірин та інші нестероїдні протизапальні засоби як інгібітори синтезу простагландинів.
|
| 55.
| Основні вуглеводи їжі. Добова потреба у вуглеводах. Їх структура, перетравлення й всмоктування у шлунково-кишковому тракті.
|
| 56.
| Анаеробне окиснення глюкози: локалізація, загальна схема реакцій, роль, регуляція. Реакція гліколітичної оксидоредукції, її роль.
|
| 57.
| Аеробне окиснення глюкози: локалізація, загальна схема реакцій, роль, регуляція. Човникові механізми окиснення гліколітичного НАДН.
|
| 58.
| Окисне декарбоксилування пірувату. Ферменти, коферменти та послідовність реакцій в мультиферментному комплексі.
|
| 59.
| Глікогенна функція печінки.
|
| 60.
| Фосфоролітичний шлях розщеплення глікогену в печінці та м'язах. Регуляція активності глікогенфосфорилази. Порушення процесу.
|
| 61.
| Біосинтез глікогену: ферментативні реакції, фізіологічне значення. Регуляція активності глікогенсинтази. Порушення процесу.
|
| 62.
| Роль адреналіну, глюкагону та інсуліну в гормональній регуляції обміну глікогену в м'язах та печінці.
|
| 63.
| Глюконеогенез: субстрати, локалізація, загальна схема реакцій, роль, регуляція.
|
| 64.
| Глюкозо-лактатний (цикл Корі) та глюкозо-аланіновий цикли.
|
| 65.
| Глюкоза крові (глюкоземія): нормоглікемія, гіпо- та гіперглікемії, глюкозурія. Цукровий діабет – патологія обміну глюкози. Гормональна регуляція концентрації та обміну глюкози крові.
|
| 66.
| Пентозофосфатний шлях окиснення глюкози: локалізація, схема процесу та біологічне значення.
|
| 67.
| Метаболічні шляхи перетворення фруктози та галактози; спадкові ензимопатії їх обміну.
|
| 68.
| Загальні уявлення про метаболізм глікозаміногліканів та його порушення.
|
| 69.
| Регуляція метаболізму вуглеводів та його порушення (цукровий діабет, зміни обміну вуглеводів при гіпоксичних станах, гіпоглікемія новонароджених, спадкові порушення обміну глікогену, фруктози та галактози, недостатність дисахаридаз, мукополісахаридози).
|
| 70.
| Основні ліпіди їжі. Добова потреба у ліпідах. Їх структура, перетравлення й всмоктування у шлунково-кишковому тракті.
|
| 71.
| Жовчні кислоти, їх роль у перетравленні й всмоктуванні ліпідів.
|
| 72.
| Ресинтез жиру в епітеліальних клітинах кишечнику; його значення; роль b-МАГ у цьому процесі.
|
| 73.
| Катаболізм триацилгліцеролів в адипоцитах жирової тканини: роль, послідовність реакцій. Нейрогуморальна регуляція ліполізу за участю адреналіну, норадреналіну, глюкагону та інсуліну.
|
| 74.
| Реакції окиснення жирних кислот (β-окиснення): локалізація, загальна схема реакцій, роль. Роль карнітину. Енергетична цінність β-окиснення жирних кислот в клітинах.
|
| 75.
| Обмін гліцеролу: локалізація, загальні схеми реакцій, роль.
|
| 76.
| Кетогенез: локалізація, загальна схема реакцій, регуляція.
|
| 77.
| Кето ліз: локалізація, загальна схема реакцій, регуляція.
|
| 78.
| Порушення обміну кетонових тіл за умов патології (цукровий діабет, голодування).
|
| 79.
| Біосинтез вищих жирних кислот: локалізація, загальна схема реакцій, регуляція.
|
| 80.
| Біосинтез триацилгліцеролів та фосфогліцеролів: локалізація, загальна схема реакцій, роль, регуляція.
|
| 81.
| Метаболізм сфінголіпідів. Генетичні аномалії обміну сфінголіпідів – сфінголіпідози.
|
| 82.
| Біосинтез холестеролу: локалізація, схема реакцій, регуляція. Транспортні форми холестеролу.
|
| 83.
| Шляхи біотрансформації холестеролу: етерифікація; утворення жовчних кислот, стероїдних гормонів, вітаміну D3.
|
| 84.
| Порушення обміну холестеролу.
|
| 85.
| Ліпопротеїни плазми крові: ліпідний та білковий (апопротеїни) склад. Гіперліпопротеїнемії.
|
| 86.
| Патології ліпідного обміну: атеросклероз, ожиріння, цукровий діабет, стеаторея.
|
| 87.
| Норми білка в харчуванні. Повноцінні та неповноцінні білки. Замінні, незамінні, умовно або частково замінні амінокислоти.
|
| 88.
| Нітрогеновий баланс, його види.
|
| 89.
| Основні етапи ентерального обміну білків. Ферменти, що беруть участь у перетравленні білків. Механізми їх активації.
|
| 90.
| Механізми всмоктування амінокислот у кишечнику.
|
| 91.
| Порушення травлення білків в шлунково-кишковому тракті. Парентеральне харчування.
|
| 92.
| Хімічний склад шлункового соку. Види кислотності шлункового соку, методи визначення. Роль HCl шлункового соку.
|
| 93.
| Гниття, механізми знешкодження продуктів гниття білків у кишечнику.
|
| 94.
| Аміни, що утворюються у кишечнику при гнитті з діаміномонокарбонових кислот, їх знешкодження.
|
| 95.
| Токсичні речовини, які утворюються у кишечнику при гнитті з тирозину, фенілаланіну, триптофану та їх знешкодження.
|
| 96.
| Тканинний протеоліз. Дія, властивості та класифікація катепсинів.
|
| 97.
| Схема основних шляхів надходження та використання амінокислотного пулу тканин. Основні класи органічних сполук, що утворюються з амінокислот.
|
| 98.
| Декарбоксилування амінокислот: ферменти, фізіологічне значення. Біогенні аміни: реакції утворення, роль. Механізми знешкодження біогенних амінів.
|
| 99.
| Основні шляхи дезамінування амінокислот в тканинах людини. Пряме й непряме дезамінування L-амінокислот.
|
| 100.
| Трансамінування. Механізм дії амінотрансфераз, їх роль в обміні амінокислот, клінічне значення визначення у крові.
|
| 101.
| Шляхи утворення амоніаку в організмі, його дія.
|
| 102.
| Транспорт амоніаку із тканин у печінку та нирки. Реакції утворення глутаміну та аспарагіну, їх роль. Роль аланіну в транспорті амоніаку.
|
| 103.
| Механізми тимчасового та кінцевого знешкодження амоніаку.
|
| 104.
| Утворення амонійних солей у нирках, значення процесу.
|
| 105.
| Орнітиновий цикл утворення сечовини у печінці: ферментні реакції, роль. Генетичні дефекти ферментів циклу (ензимопатії).
|
| 106.
| Гіперамоніємія: її причини, прояви, наслідки.
|
| 107.
| Схема шляхів обміну безнітрогенових залишків амінокислот в організмі, зв'язок з циклом Кребса.
|
| 108.
| Глікогенні та кетогенні амінокислоти.
|
| 109.
| Обмін фенілаланіну та тирозину, порушення, шляхи корекції.
|
| 110.
| Обмін триптофану, порушення, шляхи корекції.
|
| 111.
| Обміну гліцину та серину. Глутатіон як продукт обміну амінокислот, його структура, роль.
|
| 112.
| Обмін аргініну. Оксид азоту як продукт обміну аргініну, роль.
|
| 113.
| Обмін сірковмісних амінокислот.
|
| 114.
| Обмін дикарбонових амінокислот.
|
| 115.
| Обмін валіну, лейцину, ізолейцину. Хвороба «кленового сиропу».
|
| 116.
| Обмін креатину, його роль, порушення. Креатинфосфокіназа: ізоформи, клініко-діагностичне значення їх визначення у сироватці крові.
|
| 117.
| Спадкові порушення обміну амінокислот та біохімічні методи їх визначення, можливість корекції.
|
| 118.
| Синтез піримідинових нуклеотидів. Регуляція. Порушення та шляхи корекції.
|
| 119.
| Розпад піримідинових нуклеотидів. Регуляція. Порушення.
|
| 120.
| Синтез пуринових нуклеотидів. Регуляція. Порушення.
|
| 121.
| Розпад пуринових нуклеотидів. Регуляція. Порушення та шляхи корекції.
|
| 122.
| Реплікація ДНК; біологічне значення; полуконсервативний механізм реплікації. Відкриття Дж. Уотсона і Фр. Кріка.
|
| 123.
| Реплікація ДНК; біологічне значення. Загальна схема біосинтезу ланцюгів ДНК. Схема реплікації ДНК.
|
| 124.
| Молекулярні механізми реплікації ДНК, значення антипаралельності ланцюгів ДНК, фрагменти Оказакі. Етапи синтезу дочірніх ланцюгів молекул ДНК.
|
| 125.
| Загальна схема транскрипції РНК. РНК-полімерази прокаріотів та еукаріотів.
|
| 126
| Етапи і ферменти синтезу РНК. Сигнали транскрипції: промоторні, ініціюючі, термінаторні ділянки геному.
|
| 127.
| Процесінг – посттранскрипційна модифікація РНК. Антибіотики – інгібітори транскрипції.
|
| 128.
| Рибосомальна білоксинтезуюча система, її компоненти. Структура рибосом еукаріотів.
|
| 129
| Транспортні РНК і активація амінокислот. Аміноацил-тРНК-синтетази.
|
| 130.
| Етапи і механізми трансляції. Ініціюючі та термінуючі кодони мРНК; роль білкових факторів рибосом у трансляції.
|
| 131.
| Посттрансляційна модифікація пептидних ланцюгів. Регуляція трансляції. Молекулярні механізми контролю трансляції на прикладі біосинтезу глобіну.
|
| 132.
| Вплив фізіологічно активних речовин на процеси трансляції. Антибіотики – інгібітори трансляції у прокаріотів та еукаріотів, їх використання в медицині.
|
| 133.
| Біологічне значення і механізми репарації ДНК. Репарація УФ-індукованих генних мутацій; пігментна ксеродерма.
|
| 134.
| Мутації: геномні, хромосомні, генні. Роль у виникненні ензимопатій та спадкових хвороб людини.
|
| 135.
| Біологічне значення води, її вміст, стан в організмі, добова потреба. Вода екзогенна та ендогенна.
|
| 136.
| Властивості та біохімічні функції води. Розподіл та стан води в організмі.
|
| 137.
| Обмін води в організмі людини. Вікові особливості обміну води. Регуляція.
|
| 138.
| Водний баланс організму та його види.
|
| 139.
| Нейрогуморальна регуляція водно-сольового обміну. Роль вазопресину, альдостерону та ренін-ангіотензинової системи.
|
| 140.
| Функції мінеральних солей в організмі. Електролітний склад рідин організму, його регуляція.
|
| 141.
| Біогенні елементи: роль, класифікація, патологічні стани, пов'язані з порушенням їх обміну.
|
| 142.
| Фосфатно-кальцієвий обмін. Мінеральні та органічні фосфати. Фосфати сечі. Регуляція фосфатно-кальцієвого обміну. Гормональна регуляція гомеостазу кальцію в організмі: паратгормон, кальцитонін, кальцитріол.
|
| 143.
| Залізо: роль, обмін в організмі, добова потреба.
|
| 144.
| Функції крові в життєдіяльності організму.
|
| 145.
| Фізико-хімічні властивості крові, сироватки, лімфи: рН, осмотичний та онкотичний тиск, відносна щільність, в’язкість.
|
| 146.
| Кислотно-лужний стан крові, його регуляція, порушення. Буферні системи крові. Їх роль у підтримці кислотно-лужного стану в організмі. Порушення – ацидоз, алкалоз. Причини.
|
| 147.
| Основні фракції білків плазми крові. Методи дослідження. Зміни вмісту при патологічних станах.
|
| 148.
| Білки крові: вміст, властивості, роль. Гіпер-, гіпо-, дис- та парапротеїнемія, причини виникнення.
|
| 149.
| Білки гострої фази. Клініко-діагностичне значення їх визначення.
|
| 150.
| Ферменти крові, їх походження, клініко-діагностичне значення визначення.
|
| 151.
| Небілкові нітрогенвмісні речовини. Загальний та залишковий нітроген крові. Клінічне значення визначення. Азотемія: види, причини, методи визначення.
|
| 152.
| Небілкові безнітрогенові компоненти крові. Клінічне значення визначення.
|
| 153.
| Неорганічні компоненти крові: вміст, роль.
|
| 154.
| Структура, роль та властивості гемоглобіну. Типи гемоглобіну. Гем, його структура та роль у функції гемоглобіну. Механізм участі гемоглобіну в транспорті О2 та СО2. Патологічні форми гемоглобіну.
|
| 155.
| Загальна схема синтезу гемоглобіну. Регуляція процесу. Порфірії: причини виникнення, види.
|
| 156.
| Гемоглобінози: гемоглобінопатії та таласемії. Причини виникнення.
|
| 157.
| Загальна схема розпаду гемоглобіну. Жовчні пігменти, їх перетворення, значення дослідження. Патобіохімія жовтяниць. Ферментативні, спадкові жовтяниці. Жовтяниці новонароджених.
|
| 158.
| Функції нирок та особливості обміну речовин в них.
|
| 159.
| Роль нирок у регуляції кислотно-лужного стану та водно-сольового обміну організму.
|
| 160.
| Загальні властивості та хімічний склад нормальної сечі. Значення дослідження в клініці.
|
| 161.
| Фізико-хімічні показники сечі: діурез, відносна густина, рН, запах, колір, прозорість. Значення їх дослідження. Можливі відхилення від норми. Клініко-діагностичне значення кількісного та якісного аналізу сечі.
|
| 162.
| Білок як патологічний компонент сечі. Можливі причини його появлення. Методи визначення.
|
| 163.
| Глюкоза як патологічний компонент сечі. Причини глюкозурії. Методи визначення.
|
| 164.
| Креатин як патологічний компонент сечі. Можливі причини його появлення. Методи визначення.
|
| 165.
| Кетонові тіла як патологічні компоненти сечі. Можливі причини кетонурії. Методи визначення.
|
| 166.
| Кров’яні пігменти (гемоглобін, метгемоглобін) як патологічні компоненти сечі. Можливі причини їх появлення. Методи визначення.
|
| 167.
| Жовчні пігменти (білівердин, білірубін, уробіліноген, уробілін) як патологічні компоненти сечі. Можливі причини їх появлення. Методи визначення.
|
| 168.
| Індикан як патологічний компонент сечі. Можливі причини його появлення. Методи визначення.
|
| 169.
| Біохімічні функції печінки в організмі. Роль печінки в обміні вуглеводів, ліпідів, білків та пігментів.
|
| 170.
| Жовчеутворююча функція печінки. Хімічний склад жовчі.
|
| 171.
| Детоксикаційна функція печінки. Типи реакцій біотрансформації ксенобіотиків та ендогенних токсинів. Системи кон’югації у печінці для знешкодження токсичних речовин.
|
| 172.
| Основні класи речовин нервової тканини, їх співвідношення у різних відділах нервової системи.
|
| 173.
| Ліпіди нервової тканини: класи, представники, роль. Захворювання, пов’язані з порушенням ліпідного обміну у нервовій тканині.
|
| 174.
| Білки нервової тканини: класифікація, склад, властивості. Специфічні білки нервової тканини.
|
| 175.
| Мієлін: хімічний склад, властивості, роль.
|
| 176.
| Макроергічні сполуки нервової тканини. Особливості енергетичного обміну.
|
| 177.
| Хімічний склад м’язової тканини. Особливості хімічного складу та обміну речовин в серцевій та гладких м’язах.
|
| 178.
| Характеристика білків м’язів, основних небілкових азотовмісних сполук.
|
| 179.
| Біоенергетика м’язової тканини; джерела АТФ; роль креатинфосфату у забезпеченні енергією м’язового скорочення.
|
| 180.
| Зміни в м’язах при м’язовій дистрофії, гіподинамії, авітамінозі Е.
|
| 181.
| Особливості структури сполучної тканини. Зміни сполучної тканини при старінні. Захворювання сполучної тканини.
|
| 182.
| Особливості структури та роль фібронектину. Еластин: особливості складу та фізико-хімічних властивостей. Колаген: структура, роль, біосинтез.
|
| 183.
| Основні класи протео- та глікозаміногліканів,їх структура та функції.
|
| 184.
| Внесок О.М.Бутлерова в розробку основних положень ізомерії.
|
| 185.
| Валентні стани атома вуглецю, що відповідає sp3,sp2 та sp-гібридизаціям.
|
| 186.
| Взаємний вплив атомів в молекулах біоорганічних сполук. Електронні ефекти замісників.
|
| 187.
| Характеристика нуклеофілів та електрофілів.
|
| 188.
| Електрофільне заміщення в ароматичних сполуках.
|
| 189.
| Нуклеофільне заміщення біля насиченого атома вуглецю (SN).
|
| 190.
| Радикальне заміщення біля насиченого атома вуглецю (SR).
|
| 191.
| Електрофільне приєднання до насичених сполук (АЕ).
|
| 192.
| Класифікація хімічних реакцій.
|
| 193.
| Окиснення спиртів, кислотні властивості спиртів та фенолів.
|
| 194.
| Реакційна здатність алканів, алкенів, аренів.
|
| 195.
| Будова карбонільної групи. Нуклеофільне приєднання до карбонілу (АN).
|
| 196.
| Реакції альдольної конденсації та утворення напівацеталей, їх біологічне значення.
|
| 197.
| Окиснення та відновлення альдегідів та кетонів.
|
| 198.
| Класифікація карбонових кислот, окремі представники монокарбонових кислот.
|
| 199.
| Реакції нуклеофільного заміщення (SN) біля sp2-гібридизованого атома вуглецю оксогрупи.
|
| 200.
| Будова та властивості дикарбонових кислот.
|
| 201.
| Структура, класифікація, властивості та біологічне значення амінів.
|
| 202.
| Будова, класифікація та ізомерія гідроксикислот.
|
| 203.
| Хімічні властивості і біологічне значення гідроксикислот.
|
| 204.
| Асиметричний атом вуглецю, хіральність, оптична активність. Енантіомери. Діастеріоізомери.
|
| 205.
| Біологічне значення кетокислот та їх похідних.
|
| 206.
| Кето-енольна таутомерія кетокислот та їх похідних.
|
| 207.
| Фенолокислоти та їх похідні. Будова, властивості, біологічне значення.
|
| 208.
| Класифікація вуглеводів. Ізомерія. Таутомерні форми моносахаридів. Мутаротація.
|
| 209.
| Хімічні реакції моносахаридів за участю карбонільної групи: окисно-відновні реакції.
|
| 210.
| Моносахариди. Реакції нуклеофільного приєднання (АN) до оксосполук. Альдольна конденсація і її значення.
|
| 211.
| Моносахариди. Окиснення альдегідів та кетонів. Якісні реакції на виявлення альдегідної групи (Толленса, Фелінга).
|
| 212.
| Моносахариди. Утворення глікозидів,їх роль у побудові оліго- та полісахаридів.
|
| 213.
| Аскорбінова кислота як похідне гексоз, біологічна роль вітаміну С.
|
| 214.
| Дисахариди. Класифікація за здатністю до окисно-відновних реакцій. Два типи зв’язків між залишками моносахаридів, вплив на реакційну здатність дисахаридів.
|
| 215.
| Структура лактози і сахарози, їх властивості. Інверсія сахарози внаслідок гідролізу.
|
| 216.
| Будова, біологічна роль та застосування крохмалю, його складові. Гідроліз крохмалю та якісна реакція його виявлення.
|
| 217.
| Схема будови амілози та амілопектину. Конформаційна будова – вторинна структура – амілози.
|
| 218.
| Гомополісахариди як поліглікозиди.
|
| 219.
| Гетерополісахариди. Роль глюкуронової кислоти, глюкозаміну та галактоза міну в утворенні гетерополісахаридів; гіалуронова кислота, хондроітинсульфат, гепарин.
|
| 220.
| Вищі жирні кислоти як складові нейтральних ліпідів.
|
| 221.
| Будова, властивості нейтральних ліпідів, їх консистенція, гідроліз. Мила.
|
| 222.
| Структура фосфоліпідів, їх біологічне значення.
|
| 223.
| Будова та біологічна роль глікозидів та стероїдів.
|
| 224.
| Амінокислоти. Класифікація за будовою вуглецевого ланцюга, за кількістю аміно- та карбоксильних груп, за здатністю до синтезу та за полярністю радикалу.
|
| 225.
| Загальні властивості амінокислот. Ізомерія. Амфотерність.
|
| 226.
| Хімічні властивості амінокислот: реакції по аміногрупі.
|
| 227.
| Хімічні реакції амінокислот по карбоксильній групі.
|
| 228.
| Якісні реакції на α-амінокислоти, пептиди, білки.
|
| 229.
| Реакції кількісного визначення α-амінокислот (Ван-Слайка та Серенсена).
|
| 230.
| Амінокислоти. Реакції декарбоксилювання, переамінування (трансамінування), дезамінування.
|
| 231.
| Амінокислоти. Реакції поліконденсації з утворенням пептидів. Хімічний синтез пептидів і білків.
|
| 232.
| Білки як біополімери. Глобулярні та фібрилярні білки. Зв’язки, що формують первинну, вторинну, третинну та четвертинну структури.
|
| 233.
| Денатурація білків, її ознаки. Фактори, що її спричинюють. Ренатурація.
|
| 234.
| П’ятичленні гетероцикли з одним та двома гетероатомамиі їх похідні.
|
| 235.
| Шестичленні гетероцикли з одним та двома гетеро атомами – основа біологічно важливих сполук та азотистих основ.
|
| 236.
| Нуклеозиди та нуклеотиди. Структура АМФ, ГМФ,УМФ, ЦМФ, д-ТМФ.
|
| 237.
| Нуклеїнові кислоти – полінуклеотиди, біополімери, що зберігають, передають спадкову інформацію та приймають участь у біосинтезі білка.
|
| 238.
| Фосфорильовані похідні нуклеотидів, значення АДФ та АТФ. Кофермент НАД+. Нуклеїнові кислоти.
|
| 239.
| Типи РНК: і-РНК, р-РНК, т-РНК, їх структурна організація та біологічна роль. Будова та біохімічні функції РНК та ДНК.
|
