Студопедия КАТЕГОРИИ: АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Завдання з дисципліни «Теорія електричних кіл та сигналів»
Завдання з дисципліни «Інформатика»
1. Скласти схему алгоритму та програму обчислення значення Y:
при c=2.86. Значення х ввести з клавіатури
2. Скласти схему алгоритму та програму обчислення значення суми Значення х ввести з клавіатури.
3. Скласти схему алгоритму та програму обчислення значення суми Значення х ввести з клавіатури
4. Скласти схему алгоритму та програму обчислення таблиці значень Т та сили струму І на ділянці ланцюга довжиною L, де T змінюється від 1 до 10 з кроком 0,5. Значення L ввести з клавіатури.
.
5. Скласти cхему алгоритму та програму обчислення напруги ланцюга R(t), яка змінюється з бігом часу ( t) за законом:
якщо t змінюється на проміжку [0, ] з кроком h= /20. Параметр n ввести з клавіатури.
6. Скласти схему алгоритма та програму введення масиву з 15 цілих чисел та виведення найменьшого елемента масиву
7. Обчислити кількість від'ємних чисел в даному одновимірному масиві Z, який складається з 14 елементів. Масив ввести з клавіатури.
8. Скласти схему алгоритму та програму, що вводить з клавіатури матрицю дійсних чисел розміром 5х5 та знаходить кількість від’ємних чисел
9. Обчислити елементи квадратної матриці D за формулою d i j = 21-j ( | i - 4 | + 2 | 3.5 – j - 1.2 | ) ( 6 - 4 j2 ), де i =1,...,n ; j =1,...,n ; n = 6. Із матриці d i j отримати вектор сум елементів рядків. Обчислення виконати з використанням підпрограм.
10. Обчислити, значення найбiльшої за тривалiстю вiдмови лiнii зв’язку, за даними спостережень, які наведено у таблиці. Спостереження велися 3 дні на протязі 5 годин кожного дня (протягом кожної години фiксувався час вiдмови у хвилинах). Таблиця−Тривалість відмов за годину (у хвилинах).
Завдання з дисципліни «Теорія електричних кіл та сигналів»
Завдання з дисципліни «Теорії електричного зв’язку».
1. Двійковий цифровий сигнал зі швидкістю R = 2400 біт/с передається каналом зв’язку зі смугою пропускання Fк = 3,5 кГц сигналом ФМ-4. Відношення середніх потужностей сигналу і шуму на вході демодулятора Ps/Pn = 8 дБ. Обчислити ймовірність помилки двійкового символу на виході демодулятора, вважаючи, що демодулятор оптимальний.
2. Двійковий цифровий сигнал зі швидкістю R = 2400 біт/с передається каналом зв’язку зі смугою пропускання Fк = 7 кГц сигналом ЧМ-2. Відношення середніх потужностей сигналу і шуму на вході демодулятора Ps/Pn = 7 дБ. В демодуляторі використовується некогерентний спосіб приймання. Обчислити ймовірність помилки двійкового символу на виході демодулятора, вважаючи, що демодулятор оптимальний.
3. Двійковий цифровий сигнал зі швидкістю R = 9600 біт/с передається каналом зв’язку зі смугою пропускання Fк = 14 кГц сигналом ФМ-2. Відношення середніх потужностей сигналу і шуму на вході демодулятора Ps/Pn = 6 дБ. Обчислити ймовірність помилки двійкового символу на виході демодулятора, вважаючи, що демодулятор оптимальний.
4. Двійковий цифровий сигнал зі швидкістю R = 7200 біт/с передається каналом зв’язку зі смугою пропускання Fк = 11 кГц сигналом ВФМ-2. Відношення середніх потужностей сигналу і шуму на вході демодулятора Ps/Pn = 6,7 дБ. В демодуляторі використовується когерентний спосіб приймання. Обчислити ймовірність помилки двійкового символу на виході демодулятора, вважаючи, що демодулятор оптимальний.
5. В цифровій системі передавання застосовано коректувальний код (31, 26) з кодовою віддаллю dmin = 3. Декодер використовується в режимі виявлення помилок. Обчислити ймовірність невиявленої помилки, якщо ймовірність помилки двійкового символу на вході декодера р = 3×10–5 (канал зв’язку між кодером і декодером без пам’яті).
6. В цифровій системі передавання застосовано коректувальний код (30, 24) з кодовою віддаллю dmin = 4. Декодер використовується в режимі виявлення помилок. Обчислити ймовірність невиявленої помилки, якщо ймовірність помилки двійкового символу на вході декодера р = 2×10–4 (канал зв’язку між кодером і декодером без пам’яті).
7. В цифровій системі передавання застосовано коректувальний код (31, 21) з кодовою віддаллю dmin = 5. Декодер використовується в режимі виправлення помилок. Обчислити ймовірність помилкового декодування, якщо ймовірність помилки двійкового символу на вході декодера р = 3×10–5 (канал зв’язку між кодером і декодером без пам’яті).
8. В цифровій системі передавання застосовано коректувальний код (29, 24) з кодовою віддаллю dmin = 3. Декодер використовується в режимі виправлення помилок. Обчислити ймовірність помилкового декодування, якщо ймовірність помилки двійкового символу на вході декодера р = 10–4 (канал зв’язку між кодером і декодером без пам’яті).
9. Аналоговий сигнал з максимальною частотою спектра Fmax = 5 кГц і коефіцієнтом амплітуди KА = 5,5 передається методом ІКМ з рівномірним квантуванням. При аналого-цифровому перетворенні забезпечується допустиме відношення сигнал/шум квантування не менше за rкв.доп = 36 дБ. Визначити швидкість цифрового сигналу на виході АЦП.
10. Аналоговий сигнал з максимальною частотою спектра Fmax = 4 кГц і коефіцієнтом амплітуди KА = 5 передається методом ІКМ з рівномірним квантуванням. При аналого-цифровому перетворенні забезпечується допустиме відношення сигнал/шум квантування не менше за rкв.доп = 40 дБ. Визначити швидкість цифрового сигналу на виході АЦП.
Завдання з дисципліни «Обчислювальна техніка та мікропроцесори». 1. З яких підсистем складається мікропроцесорна система. Які функції виконує кожна з цих підсистем. 2. Які операції може виконувати арифметично-логічний пристрій. 3. Яка різниця поміж фоннейманівською та гарвардською архітектурою. 4. Які цифрові автомати називаються синхронними, а які асинхронними. 5. Які цифрові пристрої використовуються для перетворення паралельно поданих даних в послідовності. 6. Наведіть програмну модель МП I8086. 7. Наведіть програмну модель МП MC68000. 8. Перешліть в регістр AL дане з комірки пам’яті з сегмента даних, яка має адресу [BX+04H] . Наведіть фрагмент програми на мові Асемблер 86. 9. Перешліть в регістр AX дане з комірки пам’яті з адресою [DI+BX+2H] . Наведіть фрагмент програми на мові Асемблер 86. 10. Які фірми випускають сучасні мікропроцесори.
Завдання з дисципліни «Технічна електродинаміка»
1. Визначити амплітуду відображеної від навантаження хвилі, якщо амплітуда падаючої хвилі рівна 100 В, а коефіцієнт стоячої хвилі в лінії КСХ =5 . У якому режимі найчастіше працюють направляючі системи, які призначені для передачі енергії в навантаження?
2. До двопроводової лінії без втрат з хвильовим опором 300 Ом підключений генератор, що працює на частоті 50 МГц. Опір навантаження складає 450 Ом. Розрахувати довжину та хвильовий опір чвертьхвильового трансформатора. Як конструктивно виконується чвертьхвильовий трансформатор на основі двопроводової лінії.
3. Визначите межі частот для однохвильового режиму роботи прямокутного хвилеводу з розмірами поперечного перетину мм. Як для направляючої системи визначають основний тип хвилі та хвилі вищих типів.
4. До плеча Е ідеально узгодженого подвійного хвилевідного трійника підключений генератор потужністю 10 Вт. Інші плечі трійника навантажені на узгоджені навантаження. Визначите потужність, яка виділяється в кожному з навантажень. Сформулюйте властивість ідеально узгодженого подвійного хвилевідного трійника, яку необхідно використовувати при рішенні задачі.
5. Визначити комплексний коефіцієнт віддзеркалення від навантаження довгої лінії, якщо на навантаженні комплексні амплітуди напруги падаючої і відображеної хвиль відповідно рівні: В, В. Обчислити КБХ і КСХ лінії передачі. Який фізичний сенс мають модуль і аргумент комплексного коефіцієнта віддзеркалення від навантаження?
6. Визначити амплітуду хвилі напруги, відображеної від навантаження, якщо амплітуда падаючої хвилі рівна 10 В і КБХ = 0,8. Який режим роботи лінії передачі називають режимом ідеального узгодження?
7. Чи можливе розповсюдження хвилі типу Н11 в прямокутному хвилеводі з розмірами мм, якщо частота електромагнітного коливання генератора складає 9,5 ГГц? Відповідь обґрунтувати.
8. Визначити фазову швидкість хвилі типу Н20 в прямокутному хвилеводі з розмірами мм, якщо частота електромагнітного коливання генератора складає 10 ГГц. Дайте визначення фронту хвилі та фазової швидкості хвилі.
9. Визначити групову швидкість хвилі типу Н11 в прямокутному хвилеводі з розмірами мм, якщо частота електромагнітного коливання генератора складає 27 ГГц. Дайте визначення групової швидкості хвилі.
10. Елементарний електричний вібратор, довжина якого 10 см, збуджується на частоті 300 МГц струмом з амплітудою 1 А. Розрахувати потужність, яка випромінюється вібратором у вільний простір ( ). Провести аналіз поля елементарного електричного вібратора залежно від величини електричної відстані kr.
Завдання з дисципліни «Основи охорони праці, екології та БЖД». 1. Основні положення Закону України «Про охорону праці».
2. Основні принципи державної політики України у галузі охорони праці.
3. Обов'язки працівників щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці.
4. Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом.
5. Основні поняття в екології.
6. Вчення Вернадського про біосферу.
7. Основні екологічні закони. Закон збереження речовини (маси) і Закон збереження енергії.
8. Безпека життєдіяльності. Основні терміни та визначення.
9. Ризик небезпеки.
10. Соціально-політичне середовище.
Завдання з дисципліни «Системи комутації та розподілу інформації». 1. Принципи побудови та види нумерації сільських, міських та міжміських телефонних мереж. Організація міжнародного зв’язку. 2. Функціональні підсистеми цифрових систем комутації (ЦСК) та їх призначення. Основні типи ЦСК, що використовуються та телекомунікаційний мережах України. 3. Просторова та часова комутація в синхронних ЦСК. Структура, параметри, принцип дії та види пам’яті блоків просторово-часової комутації. 4. Системи сигналізації телекомунікаційних мереж. Інформаційні, лінійні та керуючі сигнали сигналізації. Способи передавання та кодування сигналів по каналам систем передавання. 5. Системи сигналізації телекомунікаційних мереж. Обладнання сигналізації сучасних цифрових систем комутації. Особливості протоколів сигналізації в стиках V5,1 i V5,2, 6. Системи сигналізації телекомунікаційних мереж. Архітектура спільно канальної сигналізації СКС №7. 7. Синхронізація в телекомунікаційних системах. Загальні положення. Тактова, циклова й над циклова синхронізація. 8. Математична модель системи розподілу інформації. Види систем розподілу інформації та їх класифікація. 9. Навантаження та пропускна здатність комутаційних систем. Види навантаження та його інтенсивність і скупченість. 10. Комутаційне обладнання мереж наступного покоління NGN. Класифікація обладнання мережі NGN: комутаційне обладнання управління викликами (Softswitch), шлюзи доступу (AG), сигнальні шлюзи (SG) та шлюзи з’єднувальних ліній (TG).
Завдання з дисципліни «Напрямні системи зв’язку ». 1. Напрямні системи зв’язку. Визначити перехідне загасання на ближньому кінці між колами симетричного кабелю на частоті 100 кГц, якщо коефіцієнт загасання = 1.39 дБ/км, будівельна довжина S= 0.6 км, довжина підсилюючої дільниці L=20 км, а електромагнітний зв`язок на ближньому кінці
2. Напрямні системи зв’язку. Визначити перехідне загасання на дальньому кінці між колами симетричного кабелю на частоті 100 кГц. Якщо коефіцієнт загасання = 1.35 дБ/км, будівельна довжина S= 0.8 км, довжина посилюючої дільниці L=20 км, на дальньому кінці .
3. Напрямні системи зв’язку. Розрахувати захищеність між коаксіальними колами зрозмірами провідників 2,6/9,4 мм на частоті 60 кГц , при довжині лінії L = 3 км, якщо: опір зв'язку з урахуванням екрана = l,12 Ом/км, індуктивність третього проміжного кола = 23,72 • 10-4 Гн/км, = 0,072 + j*1,39, хвильовий опір = 75 Ом.
4. Напрямні системи зв’язку. Визначте величину небезпечного впливу ЛЕП на кабель типу КСБ - 4 х 4 х1,2 і порівняйте з нормою. Довжина ділянки зближення L = 6 км, ширина зближення ЛЕП і кабелю а = 500м, струм короткого замикання ЛЕП Iкз = 4000 А, коефіцієнт магнітного зв'язку ЛЕП і ЛП M1a =200 мк Гн / км, коефіцієнт захисної дії кабельної оболонки SОб = 0,7, a Uвип = 1800 В, Uдж =460 В.
5. Напрямні системи зв’язку. Визначити імовірність числа пошкоджень кабелю типу МКСБ-7х4х1,2 від ударів блискавки , порівняйте з нормою. Загальний опір захисних покровів кабелю R=1.5 Ом/км, електрична міцність ізоляції кабелю Uпр=3800 В, тривалість грозового сезону Т=40 годин на рік, питомий опір грунта =70 Ом·.м, довжина кабелю 100км.
6. Напрямні системи зв’язку. Визначте коефіцієнт струму в оболонці кабелю при захисті кабелю від ударів блискавки одним тросом. Відстань між кабелем і захисним тросом rКТ = 800 мм, діаметр захисного троса dT = 5 мм, зовнішній діаметр оболонки кабелю dK = 19,5мм.
7. Напрямні системи зв’язку. Розрахуйте власні втрати в багатомодовому оптичному волокні, якщо: показник заломлення серцевини волокна n1 = 1.497, показник заломлення оболонки волокна n2 = 1.491, робоча довжина хвилі Р = 1.31мкм.
8. Напрямні системи зв’язку. Визначити хвилевідну дисперсію в ОВ якщо: ширина спектральної лінії джерела випромінювання Δλ= 2нм, довжина волокна L = 1км, питома хвилевідна дисперсія В(λ) - 12 пс /(нм∙км).
9. Напрямні системи зв’язку. Визначити хроматичну дисперсію ОВ, якщо: ширина спектральної лінії джерела випромінювання = 0,5 нм, довжина волокна L = 1 км, питома матеріальна та хвилевідна дисперсія M( ) = - 5 пс/ (нм км), В( ) = 15 пс /(нм км).
10. Напрямні системи зв’язку. Визначити довжину регенераційної дільниці по дисперсії в ОВ якщо дисперсія ОВ σ = 10пс, швидкість передачі ВОСП = 34 Мбіт/с, блочний код типу 2ВЗВ.
Завдання з дисципліни «Системи мобільного зв’язку».
1. Розрахувати потужність сигналу на вході приймача мобільної станції (МС), якщо потужність передавача базової станції (БС) 10 Вт, коефіцієнт підсилення антени БС 13 дБ, коефіцієнт підсилення антени МС 0 дБ, згасання в середовищі розповсюдження 130 дБ. Як залежить згасання в середовищі розповсюдження від відстані між БС та МС?
2. Розрахувати згасання при розповсюдженні радіохвиль, якщо потужність передавача 13 дБм, потужність сигналу на вході приймача -70 дБм, коефіцієнт підсилення антени передавача 10 дБ, коефіцієнт підсилення антени приймача 5 дБ. Від яких факторів залежить згасання при розповсюдженні радіохвиль поблизу поверхні Землі?
3. Розрахувати величину згасання при розповсюдженні радіохвиль у вільному просторі, якщо частота несівної сигнала, що передається, дорівнює 1 ГГц, а відстань між приймальною та передавальною антенами становить 5 км. Чому при розповсюдженні радіохвиль у вільному просторі зі збільшенням відстані збільшується згасання сигналу?
4. У деякій системі мобільного зв’язку згасання сигналу становить 130 дБ, а робоча частота дорівнює 3 ГГц. Необхідно знайти максимальну дальність зв’язку між БС та МС, вважаючи, що розповсюдження відбувається у вільному просторі. Як можна збільшити дальність зв’язку?
5. Є лінія радіозв’язку з наступними параметрами: потужність передавача 40 дБм, чутливість приймача -110 дБм, коефіцієнти підсилення приймальної та передавальної антен однакові та дорівнюють 20 дБ, згасання в радіолінії 180 дБ. Визначте запас на завмирання. Дайте визначення медіанного рівня сигналу, що приймається, та глибини завмирань.
6. Розрахувати поверхневу щільність телефонного навантаження у стільниковій мережі стандарту GSM, якщо площа території, що обслуговується, дорівнює 400 км2, число абонентів 50 000, навантаження, що створює один абонент – 0,02 Ерл. Дайте визначення кластеру.
7. Визначте радіус комірки мережі стільникового зв’язку, якщо максимальне телефонне навантаження на цю комірку складає 20 Ерл, а поверхнева щільність навантаження в мережі 1,5 Ерл/км2. Поясніть, що таке внутрішньосистемні завади.
8. Визначте кількість каналів трафіку у комірці мережі стандарту GSM, якщо для організації всієї мережі оператору виділено 24 несівні, й використовується кластер розмірністю 4. Назвіть відомі вам методи зменшення взаємних завад на співпадаючих частотах.
9. Визначте припустиму кількість абонентів у мережі стільникового зв’язку стандарту GSM, якщо у цій мережі 15 комірок, кожна з яких здатна обробляти телефонне навантаження не більше ніж 20 Ерл. При розрахунках прийняти, що середнє навантаження, що створюється одним абонентом, складає 0,02 Ерл. Як можна збільшити кількість абонентів, що обслуговуються однією коміркою?
10. Розрахуйте захисну відстань у мережі стільникового зв’язку з розмірністю кластера 7 та комірками радіусом 30 км2. Як впливає захисна відстань на величину внутрішньосистемних завад, та чому?
Завдання з дисципліни «Телекомунікаційні та інформаційні мережі». 1. Встановіть відповідність між типом протокола, його назвою, описом та номером порта, наприклад: 1- А, С, D.
2. Встановіть відповідність між назвою команди в OC Windows, її призначенням та типом протокола, що її транспортує, наприклад: 1- А, В.
3. Встановіть відповідність між типом протокола, його назвою, описом та номером порта, наприклад: 1- А, С, D.
А. 172.30.10.1 B. 10.205.14.5 C. 127.15.252.21 D. 170.253.10.54 E. 192.168.255.8 F. 7.126.8.1
5. У мережі з адресою 215.216.30.0 необхідно організувати три підмережі, у кожній з яких 50 хостів. Яка необхідна маска мережі? Вкажіть максимальну кількість підмереж та максимальну кількість хостів, що можна реалізувати за допомогою визначеної маски.
6. У мережі з адресою 194.90.11.0 необхідно організувати підмережі по 15 хостів у кожній. Яка необхідна маска мережі? Вкажіть максимальну кількість підмереж, що можна реалізувати за допомогою визначеної маски.
7. Визначте адресу мережі, адресу підмережі та номер хоста, що відповідають IP-адресі 190.24.11.2 з маскою 255.255.254.0.
8. По IP-адресі вузла 198.87.137.221 з маскою 255.255.128.0 визначити адресу мережі та широкомовну адресу.
9. Побудувати дерево найкоротших шляхів від заданого вузла комутації (ВК) до решти вузлів телекомунікаційної мережі. Початкові дані - початкова вершина (П.В.), кінцева вершина (К.В): 1) номер ВК=1; 2) топологія мережі та відстані (в км) по кабелю між пунктами:
10. Побудувати мінімальне дерево покриття вузлів мережі. Забезпечити вибір місця розташування опорного вузла комутації на цьому дереві покриття за критерієм мінімізації загальної довжини абонентських ліній. Початкові дані - початкова вершина (П.В.), кінцева вершина (К.В). Топологія мережі та відстані (в км) по кабелю між пунктами:
Завдання з дисципліни «Системи передачі даних». 1. Блочні коди. Загальні характеристики блочних кодів, матричні способи завдання, надлишковість і коректуюча здатність.
2. Циклічні коди, методи формування, властивості, схеми кодерів і декодерів.
3. Згорткові коди, схеми кодерів та способи опису кодів.
4. Турбо-коди. Методи формування та властивості турбо-кодів.
5. Система с ВЗЗ-ОЧ, функціональна схема, алгоритм роботи.
6. Система с ВЗЗ-БПбл, функціональна схема, алгоритм роботи.
7. Помилки типу «зсув» в системах ПДІ. Визначення ймовірності «зсуву» и методи боротьби з такими помилками.
8. Система с ВЗЗ-АП, функціональна схема, алгоритм роботи .
9. Кількісні параметри системи ВЗЗ-АП.
10. Протокол X.25. Структура керуючого поля I, S, U – кадрів. Описати назви и керуючі поля для кадрів усіх типів.
Завдання з дисципліни «Телекомунікаційні системи передачі»
1. Структура і основні елементи первинної мережі.
2. Плезиохронная ієрархія цифрових систем передачі (PDH). Принцип формування групових сигналів PDH.
3. Назвіть і поясните призначення основних вузлів структурної схеми станції цифрової системи передачі плезиохронной ієрархії (ЦСП - PDH).
4. Для чого в МСП-ЧРК (часове розділення каналів) здійснюється дискретизація вхідних аналогових сигналів за часом, і з яких міркувань вибирається частота дискретизації цих сигналів. Визначити частоту дискретизації сигналу, спектр якого займає смугу частот 1 - 10 кГц.
5. Визначити швидкість передачі групового сигналу ЦСП на 18 каналів ТЧ, якщо відомо, що в циклі передачі тривалістю 125 мкс, окрім інформаційних канальних інтервалів (КІ), розміщені два службових КІ.
6. Ієрархія синхронної цифрової ієрархії СЦІ (SDH - Synchronous Digital Hierarchy). Відмінності від PDH достоїнств SDH.
7. Види модулів SDH. Функції синхронного мультиплексора SM і крос - коннектора DxC.
8. Визначити рівень STM термінального мультиплексора, якщо відомо, що кількість трибутарних первинних цифрових потоків дорівнює 550. Привести лінійну швидкість визначеного рівня STM.
9. Визначити тривалість лінійного сигналу в коді RZ нетиповий ЦСП, лінійна швидкість якої дорівнює 1 Мбіт/с.
10. Визначити рівень STM термінального мультиплексора, якщо відомо, що кількість трибурарних первинних цифрових потоків дорівнює 180. Привести лінійну швидкість визначеного рівня STM.
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2018-05-31; просмотров: 535. stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда... |