Класифікація фразеологізмів

Однозначність і багатозначність слова

Однозначні (моносемічні) слова - це слова, що співвідносяться з конкретними предметами, властивостями, діями.

Багатозначність (полісемія) слова - це властивість слова вживатися у різних значеннях.

В мові самостійні частини характеризуються багатозначністю. Значення слова можна встановити в реченні через зв'язок його з іншими словами.

Земля - невелика планета Сонячної системи. Земля ще була мокра після дощу. Багато людей блукають по землі в пошуках щастя. До однозначних слів належить: 1 .Більшість наукових термінів: -мовознавчі - суфікс, префікс, -медичні - бронхіт, астма; -математичні - бісектриса, радіус,

2. Деякі назви деталей машин і механізмів:
-втулка, шайба;

3. Назва окремих дерев, кущів, ягід, грибів, злаків:
-береза, ялина, бузок, жасмин, суниця;

4. Назви тканини:
-батист, бостон, шевйот;

5. Власні назви:
-Київ, Дніпро, Україна;

6. Абстрактні поняття.

У багатозначних словах одне решта - переносні або непрямі.

Пряме значення слова - це звичайна назва предмета, властивості, дії, стану.

Пряме значення слова найчастіше буває первинним, тобто тим, що вперше стало назвою.

Переносні значення слів завжди пов'язані з прямим значенням. На основі переносного значення слів виникає матефора - перенесення значення одних предметів на інші {'Вітер з гаєм, розмовляє, шепче з осокою"); метонімія - перейменування (грав Лисенка); синекдоха - вживання назви частини предмета у значенні цілого {"На подвір'ї зібралася вся школа (учні і вчителі)").

Омоніми

Омоніми - слова, які за своїм звуковим складом однакові., але мають різні значення.

Захід - одна з чотирьох сторін світу.

Захід - назва дії.

Захід - спуск небесного світила за обрій.

Захід - межа, кінець чого-небудь.                                              ,

Лексичні омоніми - це слова, тотожні за звуковим складом і написанням в усіх граматичних формах:

Коса - заплетені влосся.

Коса - с/г знаряддя.

Коса - вузька намивна смуга суходолу в морі, на річці.

Коса - (діалекти.) селезінка.

Граматичні омоніми (омоформи, омографи) - це слова, що збігаються в написанні і звучанні лише в окремих граматичних формах:

коса і коса (лінія)

три (3) - три (терти)

-збігаються у написанні, але розрізняються значенням і наголосом:

плачу - плачу

замок - замок

мука - мука

в'язка - в'язка

3. Синоніми

Синоніми - це слова, які відрізняються одне від одного звуковим складом, але означають назву одного поняття з різними відтінками в його значення або в різним стилістичним забарвленням.

Найуживаніше із стилістичного боку нейтральне слово називається домінантою.

Обов'язкова, термінова, необхідна, неминуча, безсумнівна.

1. Семантичні синоніми - відрізняються один від одного
відтінками значень.

Давній, старий, колишній, древній, стародавній (кожен з синонімів має свій смисловий відтінок). Вони найчастіше вживаються в художній літературі.

Дід човгав по кімнаті в старих капцях.

2. Стилістичні синоніми - це слова, однакові за значенням, але
різні за стилістичними відтінками.

Сміятися, реготати, шкірити зуби. Лице, обличчя, пика, морда.

3. Контекстуальні - вони характеризуються одним лексичним
значенням, а в певному тексті вживаються з іншим значенням.

Як почне що науково плести, то комедія чиста. (І. Франко).

4. Абсолютні синоніми - зовсім не відрізняються за значенням.
Мовознавство - лінгвістика

Діловодство - справочинство

У діловому мовленні при вживанні синонімів треба розрізняти їх значення.

Замісник. Заступник.

Замісник - посадова особа, яка тимчасово виконує чиїсь обов'язки, заміщає керівника.

Заступник - офіційна назва посади.

Квиток. Білет.

Квиток - театральний, залізничний, студентський.

Білет - кредитний, банківський, екзаменаційний.

Наступний. Подальший.

Наступний - вживається з конкретним поняттям (наступна зупинка, наступний тиждень)

Подальший - вживається на означення абстрактного поняття (подальший розвиток, подальше життя)

Положення. Становище. Стан.

Положення - горизонтальне, вертикальне.

Становище - міжнародне, офіційне, вихід з певного становища.

Стан - стан економіки, справи, хворого, фінансів.

Суспільний. Громадський.

Суспільний - лад, клас, система, суспільна праця, суспільне становище, виробництво.

Громадський - обов'язок, порядок, діяч, громадська робота, справа.

Антоніми

Антоніми - слова з прямо протилежним значенням.

5. Міжмовні омоніми

Міжмовні омоніми - слова, які в українській і російській мовах співпадають за звучанням, але мають різне значення. місто, місце - место город - город гарбуз - арбуз мешкати - мешкать вродливий - уродливий злодій - злодей орати - орать

Б. Пароніми

Пароніми - слова, близькі за звуковим складом, але різні за значенням.

Вони часто відрізняються суфіксом, префіксом, постфіксом -ся, закінченням.

Треба стежити за правильним вживанням паронімів у мовленні.

Наприклад:                                                                                        *

Адрес. Адреса.

Адрес - письмове привітання на честь ювілею.

Адреса - місце проживання або надпис на конверті.

Виборний. Виборчий.

Виборний - вживається, коли йдеться про виборну посаду.

Виборчий - пов'язане з виборами (округ, кампанія, право, бюлетень).

Виключно. Винятково.

Виключно - в значенні лиш, тільки (виключно для вчителів)

Винятково - дуже, особливо, надзвичайно (має виняткове значення).

Дипломат. Дипломант. Дипломник.

Дипломат - посадова особа, яка займається дипломатичною дальністю.

Дипломант - особа відзначена почесним дипломом.

Дипломник - автор дипломної роботи.

Додержцвати. Додержуватися.

Додержувати - виконувати щось точно, забезпечувати наявність чогось (додержувати слова, порядку).

Додержуватися - бути прихильником якихось думок, поглядів.

Особистий. Особовий.

8. Лексика з боку находження

Особистий - який належить певній особі (особистий підпис, особисте життя).

Особовий - стосується окремої людини (особова справа, особовий склад в/частини).

Покажчик. Показник.

Покажчик - напис, стрілка, довідник.

Показник - наочне вираження (у цифрах, графічно) -економічний показник, показник можливостей.

7.Лексика з боку стилістики

Загальновживані слова - це слова, нейтральні із стилістичного погляду і які вживаються у різних стилях мови:— До них належать:

1) назви людей за їх родинними стосунками: батько, мати,
сестра;

2) назви органів тіла: ніс, вухо, рука, голова;

3) назви явищ природи: земля, вода, вітер;

4) назви загальновідомих рослин: дуб, береза, мак;

5) назви домашніх і диких тварин: тигр, корова;

6) назви приміщень і їхніх частин: хата, комин;

7) назви одягу і взуття: хустка, спідниця, штани;

8) назви їжі і питва: каша, борщ, пиво, квас,

9) назви меблів: ліжко, скриня, лава;

10) назви знарядь і процесів праці: плуг, орати;

11) назви почуттів людини: радість, горе, сумнів;

12) назви ознак: добрий, білий, свіжий;

13) назви числових понять: один, три, тисяча, декілька;

14) назви абстрактних понять: щастя, характер, совість,
доля.

Професійна лексика - це слова, пов'язані з назвами різних знарядь, матеріалів, процесів виробництва. У кожній галузі діяльності створюється своя лексика.

Мовознавство - іменник, прикметник.

Педагогіка - урок, дидактика.

Хімія - метан, азот, пропан.

Ця лексика міститься у термінологічних словниках.

Термін - спеціальне слово, що вживається для найменування конкретного поняття з якоїсь галузі знання.

Агент - комерційний посередник.

Менеджер - керівник, що не є власником підприємства.

Діалектизми - слова, які вживаються лише на якійсь території України.

бусол - лелека

кукуля -. зозуля

няньо - батько

запалки - сірники

жарничка - сковорода

Власне українська лексика

Власне українські слова виражають специфіку української мови. Переважна більшість власне українських слів виникла на основі лексичного складу давноруськоі' і спільнослов'янських мов.

Власне українські слова мають різні значення - називають предмети, явища природи, життя і побут людей: гай, смуга, тато, жовтень, січень, багаття, мрія, щоденник, хурделиця, вихователь, хвіртка, долівка, горище, повітка.

Особливість власне української лексики зумовлюється:

1. Вживанням іменникових суфіксів:

1) -ин(а) (и): година, тканина, заручини, відвідини;

2) -анив(а), -янин(а):стрілянина, біганина;

3) -щин(а), -ччин(а):Одещина, Туреччина;

4) -ник,вид(я): візник, заступниця;

5)-івник(дя),               -альнвк(дя),                   -ильник(ця)

фрезерувальник, газівник;

6) -к(а): вчителька, вихователька;

7) -ій: водій, носій;

8) -ень:красень, велетень;

9) -ань:здоровань, горбань;

10) нщ|е|: горище, дідище, вовчице;

11) -от(а): голота, німота;

12) -авв(я), -енн(я):змагання, бачення, розуміння.

2. Ознакою власне української лексики є подовження
приголосних: Ілля, рілля, Поділля, безлюддя, ніччю.

3. Вживання прикметникових суфіксів:                                           <

1) -уват(ив):білуватий;

2) -юват(вй):синюватий;

3) -овит(вй):грошовитий;

4) -есеньк(ий): тонесенький;

5) -юсіньк(ий):білюсінький.

4. Слова, утворенні за допомогою префіксів:

1) су-: сузір'я;

2) перед-:передмова;

3) між-:міжгір'я:

4) межи-:межиріччя;

5) по-: подвір'я;

6) прі-:прізвище, прізвисько, прірва.

5. Слова, утворені при допомозі часток аби-, де-, бозва-,
хтозва-, будь-, небудь-, ні-, -сь:абихто, абищо, бозна-що, хтозна-
що, будь-коли, коли-небудь, ніякий, чогось.

6. До власне українських належать:

1) прийменники: біля, від, з, серед, посеред, між, поміж,
під, попід, коло, навколо, з-під, з-над, з-поза;

2) сполучники: та, але, бо, чи, аби, щоб, проте, зате,
якби, ніби, щойно, ледь, тільки, дарма що;

10

11

3) частки: хай, нехай, невже, хіба, ось, це, майже, ані;

4) модальні слова: можливо, звичайно, зрозуміло,
безумовно, здається, ймовірно, мабуть;

5) вигуки: добридень, цить, геть, овва, лишенько, цур.

Застарілі слова

Застарілі слова бувають 2 типів: історизми і архаїзми.

Історизми - назви предметів і понять, що вийшли з ужитку: жупан, намітка, очінок, соха, ступа, рубель, пістоль, копа, дворянин, урядник, підпасич, хорунжий, земський.

Вони не виконують стилістичних функцій, а є нейтральними словами, тобто назвами речей, явищ, процесів, які вживали у певний час.

Архаїзми - це ті слова, що позначають існуючі й нині поняття, предмети, явища, процеси, але перестали активно вживатися:

перст - палець                                     зріти - бачити

уста - губи                                           глаголити - говорити

Неологізми - це нові слова. Вони поповнюють словниковий склад і є неологізмами до того часу, доки не входять до загальновживаної лексики.

ФРАЗЕОЛОГІЯ

Фразеологія - (виразний зворот) -

1. розділ мовознавства, що вивчає фразеологізми (стійкі
словосполучення);

2. сукупність всіх фразеологізмів у мові.

3. За рахунок виробничо-побутових висловлень.

Сім раз одміряй, один раз відріж.

4. Античні вислови.

Подвиги Геракла.          Самозакоханий Нарцис.

Альфа і омега.               Сади Семіраміди.

5. Біблійні вирази.

Вавілонське стовпотворіння. Пити гірку чашу.

6. Переклади іншомовних ідіом.

Дивитися крізь пальці, (нім.) Бути не в своїй тарілці, (франц.)

Класифікація фразеологізмів

1. Ідіоми - це стійкі звороти мови, лексичне значення яких
сприймається як одне ціле, не залежить від лексичного значення
слів, що входять до них.

Собаку з'їв - досвідчений. Нагріти руки - наживитись.

2. Фразеологічні одиниці - це такі стійкі сполучення слів, які
характеризуються смисловою закінченістю, але складові частини
яких легко виділяються.

Сюди відносяться прислів'я, приказки, крилаті вирази.

3. Фразеологічні сполучення - це такі словосполучення, в яких
хоч і зберігається самостійне значення слів, але зв'язок їх не вільний:
одне із слів основне і не змінюється, а інші залежні від нього і
змінюються.

Здобути перемогу - (отримати) Приступити до роботи - (почати)

У письмову діловому мовленні, зокрема в офіційних документах, вживання фразеологізмів (ідіом, одиниць) не допускається. Допускається вживання фразеологічних сполучень типу:

приступити до роботи, звернути увагу

Джерела фразеологізмів

1. З народної мови - прислів'я, приказки, жартівливі вислови -
пов'язані з народними звичаями та обрядами.

Замовляти зуби.                           У лиху годину

Язик до Києва доведе.              взнаєш вірну людину.

2. За рахунок влучних висловів видатних осіб.

Нехай не забувають люди,

що дурень всюди дурнем буде. - Глібов

Бути чи не бути. - Шекспір.

А віз і досі там. - Глібов

Краще вмерти стоячи, чим жити, на колінах. — Ібаруррі

ФОНЕТИКА і ГРАФІКА

Фонетика - розділ мовознавства , який вивчає звуковий склад мови, творення звуків і їхні властивості.

Звук - найменша одиниця мовного потоку.

Фонеми - звукові одиниці мови, що використовуються для розрізнення слів і граматичних форм.

В українській мови 38 фонем: 32 - приголосні, 6 - голосних.

12

13