Тисяча уроків українського Герцога

Варіант 2

1. З 22 листопаду до 10 грудня ми запрошуємо вас у приміщення кінотеатра «Супут-ник» для перегляду фільму «Остання пропозиція».

2. Запрошуємо усіх бажаючих прийняти участь в семінарі.

3. У зв’язку з ремонтом тепломережі по вул. Гончарова, 21, гаряча вода буде відключена з 23 лютого по 27 лютого ц.р.

4. 26 березня 2011 р. я не з’явився на заняття. У зв’язку з тим, що я був відсутній по сімейним обставинам.

5. Прохання всім батькам студентів групи бути присутніми.

6. Пасажирам не дозволяється провозити багажі, сума вимірів яких по довжині, ширині й висоті перебільшує 200 см.

17. І. Визначте:

1) який серед поданих текстів належить:

а) до офіційно-ділового стилю,

б) до наукового;

2) до яких типів мовлення належать тексти.

Текст 1

Сукупність творів, в яких використовується форма письмового звертання до іншої особи, утворюють так звану епістолярну літературу. Поряд із науковою та публіцистичною епістолярною літературою поширена й епістолярна художня література. Її основні жанри — віршове послання та роман у листах (З Великого Енциклопедичного словника).

Текст 2

Твої листи завжди пахнуть зів’ялими трояндами!.. Легкі, тонкі пахощі, мов спогад про якусь любу, минулу мрію. І ніщо так не вражає тепер мого серця, як сії пахощі, тонко, легко, але невідмінно, невідборонно нагадують вони мені про те, що моє серце віщує і чому я вірити не хочу, не можу. Мій друже, любий мій друже, створений для мене, як можна, щоб я жила сама, тепер, коли я знаю інше життя?.. Тільки з тобою я не сама, тільки з тобою я не па чужині. Тільки ти вмієш рятувати мене від самої себе... (Леся Українка).

Текст 3

ВИСОКОПОВАЖНИЙ ДОБРОДІЮ!

Посилаю коректу, як лише можу хутко, тим спішусь і пишу коротко.

Зробіть велику ласку, нагляньте особисто, щоб на 24 стор. було надруковано як слід (там з двох куплетів зроблено один і тим затерто навіть значення віршів, бо діалог збився). Я б навіть хотіла побачити сей листок раніш, ніж вийде книжка, боюсь я таких речей.

Сподіваюсь, можна признати рацію моєму бажанню корегувати самій, бо таки автор завжди має гостріше око, хоч би навіть він був такий короткозорий, як я. Зрештою, помилок мало, і я вдоволена друком. Не пам’ятаю, чи надісланий був листок із заголовком «Поеми». Чи се я згубила, чи його не було? Коли не було, то, будьте ласкаві, кажіть надрукувати.

Дуже спішуся одіслати, тому простіть за недбалість листа.

Сердечно дякую за клопіт коло моєї книжки!

Щиро поважаюча вас Леся Українка.

Текст 4

Перш ніж писати поему «Одне слово» Леся Українка за звичаєм звернулася до Агатангела Кримського з проханням проглянути чи є в якутській мові слово воля. Кримський через неуважність не/запримітив того листа і не/відповів. Незабаром з’явилась у друці поема «Одне слово» сіль якої була в тому що в якутській мові не/має слова «воля». Кримський прочитав цю поему і не/пам’ятаючи що поетеса до нього зверталася/таки за консультацією написав статтю «Ложка дьогтю в бочці меду» де вказав що в якутській мові є аж три синоніми до слова «воля». Леся Українка критику сприйняла спокійно але за свою помилку дуже шкодувала (В. Шевчук).

ІІ. Запишіть текст 4, розставивши розділові знаки. Визначте засоби між фразового зв’язку та види зв’язку між реченнями.

ІІІ. Складіть графічні схеми підкреслених речень.

БЛОК ДОМАШНІХ ЗАВДАНЬ

1.       Доберіть із газет, журналів, підручників, художніх тво­рів тощо зразки різних функ-ціональних стилів. Назвіть риси, які ха­рактеризують ці тексти.

2.    Напишіть невеликий репортаж про будь-яке свято, що відбулося у вашому технікумі або групі (День учителя, новорічні свята, День святого Валентина, 8 Березня тощо). Вико-ристовуйте всі види синонімів. Визначте, яку функцію вони відіграють у вашому тексті.

При написанні репортажу використовуйте словосполучення: місце подій, одностайне схвалення, яскраве видовище, отримали задоволення старанно готуватись, неабиякий талант, великий успіх, незважаючи на труднощі, організаційні проблеми, невдалий виступ, не втрачати надій.

Індивідуальне завдання (на вибір).

1. Розкрити письмово зміст тези: «Яка людина, така в неї мова».

2. Складіть перелік веб-сайтів, присвячених плеканню культури української мови.

3. Назвати теми, які, на вашу думку, варто обговорити на форумах цих сайтів.

БЛОК ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ

ВАРІАНТ № 1

Перший рівень

1.    Стилістика – це:

А   Розділ науки про мову, що вивчає будову словосполучень, речень, способи зв’язку слів у словосполученні.

      Б Сукупність усталених зворотів певної мови.

       В Розділ науки про мову, що вивчає стилі мовлення, їх розвиток, а також способи добору мовних засобів, залежно від умов і завдань спілкування.

Г Наука, що вивчає будову слів та способи їх творення.

2.    В українській мові виділяють основні стилі:

A Розмовний, публіцистичний. 

Б Науковий, розмовний.

В Офіційно-діловий, художній.

Г Розмовний, науковий, офіційно-діловий, художній, публіцистичний.

3.    Обмін інформацією, думками, враженнями, прохання, подання допомоги, виховний

вплив – це мета...

A Розмовного стилю.                                      В Офіційно-ділового стилю.

Б Наукового стилю.                                         Г Художнього стилю.

4.    В яких жанрах реалізується науковий стиль?

A Лекція, відгук, дисертація, підручник, стаття.

Б Закон, оголошення, протокол, акт, інструкція.

В Виступ, нарис, фейлетон.

Г Дисертація, заява, нарис.

5.    В яких жанрах реалізується публіцистичний стиль?

A Памфлет, дискусія, нарис.                           В Епіграма, роман, повість.

Б Монографія, дисертація.                              Г Реферат, поема, оповідання.

6.    В яких жанрах реалізується художній стиль?

A Виступ, нарис, дискусія.                                          В Поема, комедія, байка, трагедія.

Б Монографія, лекція, рецензія.                      Г Кодекс, повість, реферат.

7.    Стилістично нейтральні мовні засоби, стандартна канцелярська лексика, відсутність емоційно забарвлених слів – мовні особливості...

A Офіційно-ділового стилю.                          В Наукового стилю.

Б Публіцистичного стилю.                             Г Розмовного стилю.

8.    Які сфери спілкування розмовного стилю?

    A Освіта, наука, техніка.

    Б Побутові стосунки з родичами, друзями, знайомими.

    В Громадсько-політичне життя.

    Г Мистецтво слова, освіта, техніка.

9.    Які сфери спілкування художнього стилю?

A Художня література, мистецтво слова.     В Громадсько-політичне життя.

Б Освіта, наука, техніка.                                  Г Наука, техніка.

10. Які сфери спілкування публіцистичного стилю?

A Побутові стосунки.                                      В Громадсько-політичне життя.

Б Освіта, наука, техніка.                                  Г Техніка, офіційно-ділові стосунки.

11. Для наукового стилю характерні такі мовні особливості:

А Терміни, складні синтаксичні конструкції.

Б Нейтральні мовні засоби, канцеляризми.
В Риторичні запитання, вигуки, повтори.

  Г Точність викладу, слова в переносному значенні.

12. Для художнього стилю характерні такі мовні особливості:

A Суспільно-політична лексика.

Б Усі мовні засоби, особливо слова в переносному значенні.

В Логічність, точність, обґрунтованість викладу

Г Політична лексика, спеціальна фразеологія.

13. До якого стилю належить подане речення?

Комп’ютер – електронна програмована цифрова машина, електронний пристрій для вико-

нання складних обчислень і перетворення даних, керований спеціальними програмами.

A Наукового.                                                    В Офіційно-ділового.

Б Публіцистичного.                                         Г Художнього.

14. До якого стилю належать подані речення?

Той, хто не знає рідної материнської мови або цурається її, засуджує себе на злиденність душі.

  ...Любов до батьківщини неможлива без любові до рідного слова.

  A Художнього.                                       В Наукового.

  Б Публіцистичного.                                         Г Офіційно-ділового.

Другий рівень

Прочитайте текст і виконайте завдання 1—4 до нього.

Тисяча уроків українського Герцога

Цього тижня вшановували Анатолія Борисовича Солов’яненка. Вечір, присвячений творчості видатного співака, відбувся в Національній опері.

Сьогодні дедалі частіше звертаються до так званих альтернативних історій: мовляв, якби Україна не мала Анатолія Солов’яненка? Проте важливіше усвідомити, чому вона не вберегла свого золотого солов’я. Не подарувала йому, хоч як це дивно звучить, можливості працювати і в та­кий спосіб не подовжила його віку?

Анатолій Солов’яненко дебютував на сцені Донецької опери — у ролі Герцога в опе-рі Джузеппе Верді «Ріголетто». Коли артисти показали ви­ставу на гастролях в Іспанії, в одному з видань, з’явився матеріал «Шахтар­ський герцог». Цей сценічний образ став візитівкою співака в усьому світі.

Сім’я Солов’яненків була співочою. Унікальним тембром голосу виріз­нявся батько (шахтар із дідів-прадідів) — у нього був драматичний тенор. Після одного зі студентських концертів 18-річний юнак отримав запрошен­ня навчатися професійного співу в провідного соліста Донецького театру опери та балету Олександра Коробейченка. «Із тебе може щось вийти, але це  коштуватиме величезної праці», — сказав майстер, почувши спів Анатолія.

Як кажуть на Сході, «важко знайти хорошого вчителя. А хорошого учня — ще важче». Тандем Коробейченко — Солов’яненко (учитель — учень) був унікальним одразу в кількох сенсах. Учні взагалі обожнювали Олександра Миколайовича: він, крім того, що був винятковим оперним співаком, сам шив собі костюми для вистав, ремонтував взуття, робив біжутерію для всієї театральної трупи. Практично на всіх сценах світу, крім Метрополітен-опера в Нью-Йорку, Анатолій Солов’яненко виконував партію Герцога в костюмах, які власноруч пошив його вчитель...

В Анатолія Борисовича все життя зберігався зошит із назвою «Що потрібно знати для хорошого співу», в який він вносив нотатки після кожного уроку в майстра. За десять років —  з 1952-го по 1962-й — у цього славетного педагога Анатолій Солов’яненко отримав одну тисячу уроків.

Закінчивши Донецький політехнічний, 1954 року він став аспірантом і викладачем кафедри нарисної геометрії. На одному з оглядів самодіальності Донбасу, що проходив у Києві, Анатолія Солов’яненка почув директор Київського оперного театру Віктор Гонтар. Анатолій Борисович виконував арію Радомесса з «Аїди». Гонтар не приховував свого захоплення і наступного дня запропонував молодому виконавцеві спробувати заспівати в опері разом із симфонічним оркестром. Увечері того ж дня Солов’яненко став стажером Київського оперного театру. А за кілька днів його викликали до Москви — узяти участь у концерті. Тоді ж проходив відбірковий тур молодих вокалістів для поїздки в Італію. У комісії помі­тили українського тено-ра. Анатолій Солов’яненко поїхав на стажування.

За законами альтернативного жанру варто поставити запитання: «Якби Солов’яненко залишився за кордоном?..» Світлана Дмитрівна, йо­го дружина, розповідає: «Ми жили кілька років в Італії, США, і щоразу я бачила, що Анатолій сумує за рідною домівкою».

Нині, на тлі аудіовізуального «розмаїття», диски Анатолія Со­лов’яненка не так просто знайти. Почути його голос у партіях Ленського («Євгеній Онєгін» П. Чайковського), Андрія («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Надіра («Шукачі перлів» Ж. Бізе), Фауста (в однойменній опері Ш. Гуно) — справжнє свято.

Пригадуються слова славетного співака: «По-справжньому господарюва­ти ми ніколи не вміли, а коли, на додачу до цього, втратимо ще й духовність, опинимося взагалі на мілині»

(За Л. Бондарчук, газета «Дзеркало тижня»).

1. Східний афоризм Важко знайти хорошого вчителя. А хорошого учня —ще важче слу-гує в тексті

А  тезою, яку автор доводить;                          Г контраргументом;

Б   тезою, яку автор спростовує;                       Ґ   висновком.

В   аргументом;     

2.    За типом мовлення текст є                                        

А  описом з елементами розповіді;                  Г роздумом з елементами опису;

Б  розповіддю з елементами опису                  Ґ описом з елементами роздуму.

В  розповіддю з елементами роздуму

3.    Стиль тексту —

А науковий;                                                       Г розмовний;

Б художній;                                                       Ґ публіцистичний.

В офіційно-діловий;     

4. Жанр тексту —

  А оповідання;                                                     Г репортаж;

Б стаття;                                                              Ґ фейлетон.

В інтерв’ю; 

БЛОК ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ

ВАРІАНТ № 2

Перший рівень

1.    Стиль мови – це...

A Характерна манера поводитися, говорити, одягатися.

Б Це сукупність системи мовних засобів.

В Система літочислення.

Г Сукупність ознак, які характеризують мистецтво певного народу.

2.    Терміни, спеціальна фразеологія, складні синтаксичні конструкції, повні речення, логіч-ність, точність – мовні засоби, характерні для...

A Публіцистичного стилю.                            В Наукового стилю.

Б Офіційно-ділового стилю.                           Г Розмовного стилю.

3.    Виступ, нарис, стаття, памфлет, фейлетон, дискусія – жанри, в яких реалізується...

А Розмовний стиль.                                         В Публіцистичний стиль.

Б Науковий стиль.                                           Г Художній стиль.

4.    В яких жанрах реалізується розмовний стиль?

A Виступ, дискусія, нарис.                            В Діалог, промова, диспут.

Б Спілкування, усна діалогічна форма.         Г Анотація, рецензія, стаття.

5.    В яких жанрах реалізується офіційно-діловий стиль?

A Монографія, лекція, рецензія.                     В Драма, комедія, трагедія.

Б Доручення, розписка, наказ.                        Г Закон, кодекс, роман.

6.    Закон, кодекс, статут, наказ, оголошення, доручення, розписка, протокол, акт – жанри, в яких реалізується...

A Публіцистичний стиль.                               В Художній стиль.

Б Науковий стиль.                                           Г Офіційно-діловий стиль.

7.    Трагедія, комедія, драма, водевіль, роман, повість, оповідання, поема, вірш, байка, епі-грама – жанри, в яких реалізується...

A Публіцистичний стиль.                               В Офіційно-діловий стиль.

Б Художній стиль.                                           Г Розмовний стиль.

8.    Які сфери спілкування наукового стилю?

A Мистецтво слова.                                         В Освіта, наука, техніка.

Б Офіційно-ділові стосунки.                           Г Техніка, побутові стосунки.

9.    Які сфери спілкування офіційно-ділового стилю?

A Громадсько-політичне життя.                     В Мистецтво слова.

Б Офіційно-ділові стосунки.                           Г Наука, громадське життя.

10. Для публіцистичного стилю характерні такі мовні особливості:

A Побутова лексика, фразеологізми.

Б Суспільно-політична лексика, емоційно забарвлені слова.

В Слова в переносному значенні.

Г Термінологічна лексика, точність.

11. Для розмовного стилю характерні такі мовні особливості:

A Складні синтаксичні конструкції, повні речення.

Б Стилістично нейтральні мовні засоби.

В Емоційно забарвлені слова, мова просторіччя, неповні речення.

Г Вигуки, точність висловлювання.

12. Для офіційно-ділового стилю характерні такі мовні особливості:

А Стилістично нейтральні мовні засоби, канцеляризми.

Б Суспільно-політична лексика.

В Побутова лексика, емоційно забарвлені слова,

Г Виклад граматично точний, побутова лексика.

13. До якого стилю належать подані речення?

             - Олексо, сьогодні у Віті в школі батьківські збори. Піди.

             - Чому я?

             - А в мене прання. І потім – ти ж батько.        

A Художнього.                                                 В Публіцистичного.

Б Розмовно-побутового.                                  Г Наукового.

14.  До якого стилю належать подані речення?

             Добрий день тобі, сонечко яснеє!

             Ти святе, ти ясне, ти прекраснеє,

             Ти чисте, величне й поважне.         

A Публіцистичний.                                                      В Розмовно-побутовий.

  Б Художній.                                                                  Г Науковий.

Другий рівень

Прочитайте текст і виконайте завдання 1—4 до нього.

Гер переможений

Полонені німці зводили цей квартал з любов’ю і розпачем. Спочатку вони тільки боялися, брутальна лайка зависала на вустах, коли охоронець чіплявся поглядом і байдуже погиркував: «Шнель, бидлота, шнель!» Вони не любили цей народ, не любили будинки, які мали тут поставити, але тільки-но звівся фундамент, як щось трапилося з кожною цеглиною: цеглини лагідно лягали в руки, не обривали м’язи і не дряпали шкіру, немовби розмовляли з полонени­ми про те, що цей будинок міг би бути їхнім, стояти на околиці Лейпциґа.

Коли протала земля, Фрідріх скопав маленьку грядочку, обгородив її ка­мінням і посіяв нагідки. Де він узяв те насіння, невідомо, але ми, діти, добре пам’ятаємо, як він клав між грудочками зернини, як потім притоптував їх і, по­вернувшись до нас, усміхався:  «Гут... кіндер... гут». А коли німців повели в ба­рак, ми розвоювали ту землицю, розкидали каміння, зробили з паличок хрест, зв’язали його травою і поставили на грядці. Уранці, коли їх вивели на роботу, ми ще спали, але навіть крізь сон я чула, як скреготіли в розчині лопати, як сту­кали дужками відра, як надсадно бухикав Фрідріх і гиркав охоронець.

Місто давно не сердилося на німців, вдови жаліли їх і роздивлялися картки їхніх дружин та дітей, часом приносили щось із одягу — старий піджак або картуз, та ще варену картоплю, на що ті всміхалися, дякували, називаючи вдів «фрау».

У Фрідріха теж була фотокартка двох дівчаток у білих сукенках і бі­лих черевичках, він не раз нам тикав ту дивовижу, чи забувши, що ми вже бачили, а чи хотів похизуватися, які в нього чепурні діти. І ми у відповідь цілу весну і ціле літо топтали і розкидали його грядку, його маленьку державку в нашому злиденному місті. Він до того бридко кашляв, до того був худий, гнилозубий і брудний, що ми не могли його не дражнити. Ми любили ціляти в нього грудками, любили, коли він саджав нас на коліна та співав своїх дурних німецьких пісеньок.

Під осінь німець уже не садив грядку, ходив, хитаючись, і харкав кров’ю. Охоронець замість «шнеляти» простягав йому цигарку і дозволяв лежати під стіною.

Фрідріх робив тільки прикраси зі шматочків цегли — сонця і квіти, він чіпляв їх понад вікнами другого поверху, так що самотні жінки подовгу стояли, роздивлялися і навіть сплакували.

Одного ранку його знайшли під стіною барака, де він стояв спиною до людей, по-нуривши голову.

— Бидлота, тобі що — немає нужника? — гиркнув охоронець і тут же осікся: від шиї до коробки сіріла мотузка.

Коли зняли його і взяли на руки, то здивувалися, що немає в ньому тіла. Його поховали за містом, укинувши в яму і навіть не насипавши горба.

Осінь видалася теплою, у кінці листопада ми перейшли в новий дім. Якось посеред грудня я сиділа на вікні і раптом побачила квітку. Пролі­тав перший сніжок, а вона цвіла собі під вікном. Була велика і кошлата, не квітка, а півсоняха. Я одяглася, вискочила на подвір’я, простягла руку, шоб зірвати, і відсіпнула. Поруч із нагідкою стояв зроблений із паличок і зв’язаний нами хрест...

Минуло півстоліття. За цей час у будинку не тріснула жодна стіна, не струхла і не всохла підлога. Якось син вирішив повісити на стіні полич­ку. Стіна не піддавалася дрилю, а потім дриль шурхнув у якийсь отвір. Коли вибили цеглину, вийняли з отвору рукавицю. У рукавиці лежала фотокартка двох дівчаток у білих сукенках. Дриль пошкодив їм черевич­ки, але дівчатка дивилися на нас, мов живі, і запитували:

— Ви не знаєте, де наш тато?..  

(Л. Пономаренко).

1.    Стиль тексту —

А  науковий;                                                       Г розмовний;

Б   художній;                                                       Ґ  публіцистичний.

В   офіційно-діловий;

2.    Іншомовні слова гер, шнель, фрау використано в тексті для

А відтворення мовлення героя твору;

Б створення почуття відрази до ворога;

В створення комічного ефекту;  

Г протиставлення німців українцям;

Ґ романтизації зображуваної дійсності.

3.    Дієслово любили в реченні Ми любили ціляти в нього грудками, любили, коли він са-джав нас на коліна та співав своїх дурних німецьких пісеньокужито двічі з метою

А посилення уваги до почуттів дітей;

Б протиставлення дитячої любові й жорстокості;

В вияву співчуття до полоненого німця;

Г висловлення авторського ставлення до Фрідріха;

Ґ яскравішого зображення життя дітей.

4.    Судячи з тексту, автор

А ненавидить полонених, бо вони є загарбниками;

Б засуджує жорстокість переможців до німецьких солдатів;

В обстоює прощення й повагу до людської гідності;

Г прагне встановити причини страшної війни;

Ґ   доводить, що на війні не чинні закони милосердя.