Приклади тестових завдань Лісова фітопатологія

1. Порушення нормального обміну речовин клітин, органів і цілої рослини, що виникає під впливом фітопатогенну чи несприятливих умов навколишнього середовища і призводить до зниження продуктивності рослин чи до повної їхньої загибелі називається:

- Хвороба

- Епіфітотія

- Імунітет

2. Зменшення тургору усієї рослини або її окремих органів характерне у разі

- В’янення

- Випирання

- Випрівання

3. Руйнування і розм’якшення окремих ділянок тканини різних органів однорічних і багаторічних рослин характерне для типу хвороби:

- Некроз

- Сажка

- Гниль

4. Утворення на листках, пагонах, плодах, що і являють собою скупчення міцелію і споро- ношення грибів різного розміру і забарвлення, характерні для:

- Муміфікації

- Нальоту

- Парші

5. Зміна пагонів або стебла до ременеподібної, приплюснутої форми характерна для:

- Розетковості

- Кучерявості листка

- Фасціації

6. Надмірна кущистість внаслідок утворення тонких укорочених пагонів з недороз-виненими листками на гілках чи стовбурах, що спричинене пробудженням сплячих і додаткових бруньок під впливом мікроорганізмів характерне за:

- Відьмині мітли

- Пухлини

- Галів

7. За етіологічним принципом залежно від факторів, які обумовлюють розвиток патологічного процесу усі хвороби, поділяються на:

- Типи хвороб

- Інфекційні та неінфекційні хвороби

- Хронічні і гострі

8. Пригнічений ріст, пагони стають тонкими, короткими, твердими з дрібними листками жовто-зеленого кольору, спостерігається у разі нестачі:

- Фосфору

- Калію

- Азоту

9. Негативно впливає на ріст, відмирання тканин і навіть загибель деревних рослин, при цьому з’являються ознаки побуріння, зів’янення листків і хвої, засихання квітів, недозрівання плодів спричинюють:

- Високі температури повітря

- Низькі температури повітря

- Висока вологість грунту

10.  Хвоя стає рудувато-бурою, буріє вона з кінців, на листках з’являються різного розміру плями червоно-бурого кольору, які охоплюють більше половини площі листової пластинки; кінцевим результатом є опадання хвої і листків, а також викривлення і відмирання молодих пагонів за дії високих концентрацій:

- Діоксиду сірки

- Нітрозних газів

- Оксиду сірки

11.  Гетеротрофні організми, які живляться за рахунок мертвих органічних речовин і добре розвиваються на штучному поживному середовищі, називаються:

- Некрофіти

- Паразити

- Сапротрофи

12. Початковою фазою, за якої збудник хвороби знаходиться у стійкому паразитичному кон-такті із рослиною-живителем, називається:

- Інкубація

- Інокуляція

- Захворювання

13. Масове захворювання деревної рослини, обумовлене агресивністю та вірулентністю патогену, яке спричиняє великі збитки, називається:

- Енфітотія

- Епіфітотія

- Панфітотія

14. Несприйнятливість живого організму дере-вної рослини до збудників хвороб та продуктів їх життєдіяльності, навіть за наявності умов для їх зараження називається

- Толерантність

- Стійкість

- Імунітет

15.  Здатність патогену долати стійкість рослини-живителя, заражати її, використовувати для свого живлення, а також утворювати на ній органи розмноження та розповсюдження називається:

- Патогенність

- Вірулентність

- Агресивність

16.  Звичайне шюте сосни проявляється у вигляді:

-  Уражені хвоїнки мають оливково-зелене забарвлення з коричневими плямами, покритими світлим міцелієм.

- Дрібних жовтуватих плям на місцях проникнення спор і пожовтіння кінчиків хвої.

- Забарвлення хвої змінюється на фіолетово-буре.

17.  Збудник борошнистої роси дуба зберігається:

- Зимують у тріщинах кори.

- Зимують на опалому листі та пагонах.

- Зимують на всохлих гілках.

18.  Чорна плямистість листків клена проя-вляється у вигляді:

- Смолисто-чорних плям діаметром 1-1,5 см, із жовтою облямівкою.

- Бурі плями, які поступово збільшуються, і через 10-15 днів на них починається плодоношення у вигляді концентрично розташованих чорних лож з великою кількістю конідій.

- Бурі, буро-зелені плями неправильної форми.

19. Інтенсивному розвитку парші сприяє:

- Рання весна;

- Волога погода навесні і влітку;

- Температура повітря в межах 35 ⁰С

20. У результаті ураження сосни звичайної сосновим вертуном:

- На пагонах у місцях ураження грибниця руйнує клітини камбію, лубу; пагін згинається під вагою верхньої його частини.

- Грибниця розвивається у лубі і корі, призводить до їхнього відмирання.

- У початковій стадії ураження кори з’являються невеликі вм’ятини, які поступово окільцьовують гілку.

21.  Голландська хвороба в’язових порід проявляється у вигляді:

- Пожовтіння листя; поступове всихає вся крона.

- В’янення і скручування листків, причому якийсь час вони ще залишаються на дереві.

- Листки на уражених деревах червоніють, потім жовтіють, засихають і обпадають. Іноді засохлі листки залишаються висіти на дереві

22.  Грибниця збудника смоляного раку розвивається

- На хвої, утворюючи на ній жовті плями.

- В лубі навколо гілки або стовбура, зумовлюючи потовщення, ракові пухлини.

- На сухих гілках, а з них переходить на стовбур.

23.  Ураження конідіями і сумкоспорами збудником східчастого раку листяних порід відбувається:

- Тільки через ослаблені гілки і стовбур.

- Тільки через свіжі рани на гілках і стовбурах.

- Тільки через всохлі гілки і стовбур.

24.  Ендотієвий рак каштану

- Хвороба кори і камбію, в деревину не проникає, але утворює на ній ракові нарости.

- Хвороба кори і камбію, в деревину проникає.

- Хвороба тільки кори.

25.  За дії грибів руйнування лігніну і частково полісахаридного комплексу викликає:

- Деструктивну гнилизну.

- Корозійну гнилизну.

- Ядрово-заболонну гниль.

26.  Характерна ознака ураження насаджень кореневою губкою:

- Під корою стовбура і коренів виникають сніжно-білі віялоподібні плівки грибниці.

- Куртинне відмирання дерев.

- Утворюються блідо-жовті або блідо-бурі смуги.

27.  Опеньок осінній викликає

- Буру ядрову призматичну кореневу й окоренковану гнилизну сосни.

- Білу заболонну кореневу й окоренкову гниль багатьох хвойних і листяних порід.

- Білу ядрову окоренковану і кореневу гнилі деревини.

28.  Плодові тіла трутовика Швейниця це:

- Однорічні апотеції, виростають навколо уражених рослин на поверхні грунту.

- Багаторічні, шапинки плоскі, половинчасті, копитоподібні.

-  Однорічні, утворюються біля основи уражених дерев, на коренях, а іноді на землі, в червні-липні.

29.  Соснова губка викликає:

- Буру ядрову дрібно тріщинувату окоренкову гниль.

- Білу ядрову стовбурну гниль.

- Строкату ядрову стовбурну гниль сосни звичайної.

30.  Гниль за ураження справжнім трутовиком починається:

- Знизу і поширюється до верху.

- Починається зверху і поширюється вниз, а також від заболоні до центру стовбура.

- Від заболоні до центру стовбура.

31.  Гриб Piptoporus be-tulinus розповсю-джуний скрізь і уражує тільки:

- Стовбури клена.

- Стовбури берези.

- Стовбури дуба.

32.  Дубова губка викликає:

- Темно-буру ядрово-заболонну стовбурну гниль.

- Жовто-буру ядрову стовбурну гниль.

- Білу гниль нижньої частини стовбурів.

33.  Парша яблуні проявляється у вигляді:

- Хлоротичних плям, які пізніше стають темно-сірими, із бархатистим зеленувато-оливковим нальотом з верхнього боку листової пластинки.

- Некротичних плям, які пізніше вкриваються чорними крапками.

- Різко обмежених плям на плодах, які у вологу погоду покриваються бархатисто-оливковим нальотом.

- Дрібних червоно-коричневих зональних плям на листках, вкритих чорними крапками.

34.  Збудник плодової гнилі яблуні і груші зберігається у вигляді:

- Конідій на опалих листках.

- Конідій на опалих листках скелетних гілок.

- Конідій на уражених коренях рослин.

- Грибниці в ураженій корі штамбу та пагонах.

35.  Клястеспоріоз на кісточкових плодових культурах проявляється у вигляді:

- Округлих червоно-бурих плям на листках, тканина яких пізніше випадає, листки стають дірчастими.

- Раптового в’янення й засихання квіток, на яких з’являються сірі подушечки.

- Гнилі плодів, поверхня яких вкрита сірими подушечками.

- Дрібних червоно-фіолетових плям із тріщинами на гілочках, пагонах, з яких виділяється камедь.

36.  Збудник кучерявості листків персика зберігається:

- Грибницею на опалих уражених листках.

- Грибницею на уражених пагонах дерева.

- Сумкоспорами на гілках і пагонах між лусочками бруньок.

- Грибницею в грунті.

37. Зміна забарвлення в сторону темних кольорів, при мікроскопічному розгляді видно що гіфи проникають всередину клітин через пори, при цьому технічні якості деревини не змінюються, ці явища відбувається в процесі гниття деревини:

- у першій стадії руйнування деревини

- у другій стадії руйнування деревини

- у третій стадії руйнування деревини

- у четвертій стадії руйнування деревини

38. З’являються ділянки злегка зруйнованої деревини, виникають світлі місця і звивисті темні смужки, технічні якості значно знижуються, при мікроскопічному розгляді видно, що оболонка клітин тонка, утворюються неправильної форми отвори ці явища відбувається в процесі гниття деревини:

- у першій стадії руйнування деревини

- у другій стадії руйнування деревини

- у третій стадії руйнування деревини

- у четвертій стадії руйнування деревини

39. Деревина стає пухлою, легкою, світліша або темніша за здорову, в ній утворюються вицвіти целюлози і скупчення грибниці у вигляді плівок, технічні якості значно знижуються ці явища відбувається в процесі гниття деревини:

- у першій стадії руйнування деревини

- у другій стадії руйнування деревини

- у третій стадії руйнування деревини

- у четвертій стадії руйнування деревини

40. Характерною ознакою сніжного шютте сосни звичайної є

- Хвоя уражується в літку

- Збудник здатний рости і розвиватися під снігом

- Восени на нижній поверхні хвоїнок утворюються апотеції

41. Навесні після танення снігу, уражені хвоїнки і гілки, які були під снігом, покриваються чорно-бурою грибницею у результаті розвитку хвороби:

- Сніжного шюте

- Бурої сніжної плісняви хвої

- Низинного шюте

42. Під впливом збудника Melampsorella cerastii раку на ялиці утворюються

- Відьмині мітли та ракові пухлини

- Смолотечі

- Розривання кори

43. Процес гниття має деякі розходження в залежності від виду гриба-збудника і його ферментів, і виділенні типи:

- Кореневе і стовбурне гниття

- Корозійне і деструктивне гниття

- Ядрове та заболонне гниття

44. Північний трутовик, облямований трутовик, трутовик сірчано-жовтий, трутовик Швейниця, модринова губка, трутовик променистий викликають

- Гнилизну корозійного типу

- Гнилизну деструктивного типу

45. Проміжним живителем збудника Cronartium ribicola пухирчастої іржі сосни веймутової є

- Тополя

- Смородина чорна, альпійська, золотиста, червона

- Груша, горобина

46. Збудник Dasyscypha willkommii викликає рак головним чином модрини європейської у віці

- 30-50 років

- 1-5 років

- 3-20 років

47. При дії грибів руйнування лігніну і частково полісахаридний комплексу викликає

- Деструктивну гнилизну

- Корозійну гнилизну

- Ядрово-заболонну гниль

48. За розташуванням гнилі на поперечному розрізі коренів, стовбурів і гілок виділяють

- Кореневу, окоренкову гнилі

- Стовбурні і вершинні гнилі

- Ядрову, заболонну та ядрово-заболонну гнилі

49. Коренева гниль найнебезпечніша для соснових насаджень

- 40 – 50-літніх

- 25 – 35-літніх

- 5 – 10-літніх

50. Розвиваючись збудник кореневої губки уражує гниллю ядрову частину стовбура при цьому

- Не порушуючи заболонної частини

- Порушуючи заболонну частину

51. Збудник Fomitopsis pinicola викликає жовтувато-буру ядрово-заболонну призматичну стовбурну гниль

- Тільки на хвойних

- Тільки на листяних

- Скрізь на листяних і хвойних.

52. При зимовому рубанні дерев життєдіяльність мікроорганізмів починається при середньодобовій температурі понад +5 ⁰С:

- влітку

- весною

- восени

53. Поверхневе забарвлення зрубаної деревини викликають плісняві гриби, при цьому лимонно-жовте забарвлення деревини утворюється при розвитку

- Aspergillus glaucus

- Verticillium glaucum

- Penicillium roseum

- синяви

54. Поверхневе забарвлення зрубаної деревини викликають плісняві гриби, при цьому світло-зелене забарвлення деревини утворюється при розвитку

- Aspergillus glaucus

- Verticillium glaucum

- Penicillium roseum

- синяви

55. Поверхневе забарвлення зрубаної деревини викликають плісняві гриби, при цьому червоного забарвлення деревини утворюється при розвитку

- Aspergillus glaucus

- Verticillium glaucum

- Penicillium roseum

- синяви

56. Розвитку пліснявих грибів на зрубаній деревині на складах, в холодних будівлях і спорудах сприяє:

- підвищена вологість повітря 60-100% і температура +20-30⁰С

- зволоження 25-30% поверхні кілець деревини і температура +20-30⁰С

- підвищене зволоження 60-100% поверхні кілець деревини і температура +20-30⁰С

57. Розвиток пліснявих грибів на зрубаній деревині на складах, в холодних будівлях і спорудах припиняється:

- при вологості поверхневих кілець деревини вище 30%

- при вологості поверхневих кілець деревини нижче 30%

- при вологості поверхневих кілець деревини у межах 30%

58. Тривале, глибоке забарвлення в сіро-синій, сірий і навіть чорний колір хвойних і деяких листяних порід на зрубаній деревині на складах, в холодних будівлях і спорудах при розвитку:

- Aspergillus glaucus

- Verticillium glaucum

- Penicillium roseum

- синяви

59. Життєздатність та інтенсивність розвитку складських дереворуйнівних грибів залежить від

- вологості повітря та температури повітря

- вологості деревини та температури повітря

- надходження кисню та вологості деревини

- тільки температури повітря

60. Пеніофора гігантська, стереум кроваво-червоний, шизофіл звичайний, панус рудий це хвороби викликані:

- складськими дереворуйнівними грибами деструкторами

 - складськими дереворуйнівними грибами субдеструкторами

61. На хвойній нескореній деревині на складах, в сильно зволожених конструкціях розвивається хвороба:

- пеніофора гігантська

- стереум кроваво-червоний

- шизофіл звичайний

- панус рудий

62. При розвитку пеніофори гігантської гниль розвивається в заболоні при цьому уражена деревина

- набуває коричнево-бурого забарвлення

- набуває світло-буре забарвлення і згодом мілкоямчасту волокнисту структуру

- набуває білого забарвлення

63. Стовповий гриб сосновий, стовповий гриб ялицевий, шпальний гриб це хвороби викликані:

- складськими дереворуйнівними грибами деструкторами

 - складськими дереворуйнівними грибами субдеструкторами

64. Гниль бура , потім темно-бура, ядрово-заболонна, деструктивного типу, в кінцевій стадії гниття деревина розтріскується вздовж волокон, щілини наповнюються білою грибницею при ураженні та розвитку:

- стовпового гриба соснового

- стовпового гриба ялицевого

- шпального гриба

65. Розвитку шпального гриба сприяє використання в спорудах:

- вологої деревини

- необробленої антисептиками деревини

- сухої деревини

66. Буру крупнопризматичну деструктивну гниль деревини в житлових будівлях викликає:

- білий домовий гриб

- справжній домовий гриб

- плівчастий домовий гриб

- шахтний домовий гриб

67. Деревина поступово буріє, з’являється багато подовжніх і поперечних тріщин, а при підсиханні розпадається на чотиригранні призми, які легко розтираються пальцями в порошок при ураженні:

- білим домовим грибом

- справжнім домовим грибом

- плівчастим домовим грибом

- шахтним домовим грибом

68. Оптимальними для розвитку справжнього домового гриба є

- температура повітря +10-20 ⁰С, вологість деревини 35-50%

- температура повітря +18-22 ⁰С, вологість деревини 25-35%

- температура повітря +5-24 ⁰С, вологість деревини 40-65%

69. Оптимальними для розвитку білого домового гриба є

- температура повітря +10-20 ⁰С, вологість деревини 35-50%

- температура повітря +18-22 ⁰С, вологість деревини 25-35%

- температура повітря +5-24 ⁰С, вологість деревини 40-65%

70. При уражені та розвитку білого домового гриба грибниця на ураженій деревині:

- пишна, ватоподібна,біла грибниця з жовтими і рожевими плямами, які поступово перетворюються в плоскі сірі плівки

- біла, ватоподібна, іноді формуються віялоподібні плівки

- ніжна, тонка, павутини ста спочатку жовта, потім коричнева майже чорна

71. Оптимальними для розвитку плівчастого домового гриба є

- температура повітря +10-20 ⁰С, вологість деревини 35-50%

- температура повітря +18-22 ⁰С, вологість деревини 25-35%

- температура повітря +5-24 ⁰С, вологість деревини 40-65%

72. Шахтний домовий гриб на деревині в житлових будівлях викликає:

- темно-буру, дрібно призматичну, деструктивну гниль

- буру деструктивну гниль

- буру крупнопризматичну деструктивну гниль

73. Шахтний домовий гриб уражує деревину:

- у спорудах і будівлях, і лісі на пеньках, валежну деревину хвойних та листяних порід, лісоматеріал на складах

- яка контактує із землею, та яка знаходиться в умовах підвищеної вологості

- у житлових будинках, підвалах і насіннєсховищах

74. Домові гриби розмножуються за допомогою базидіоспор, які стійкі і зберігають здатність до проростання декілька років і поширюються

- при контакті деревини

- повітряним потоком

- шматочками деревини

75. Заходи, за допомогою яких створюються несприятливі умови для розвитку збудників хвороб, називаються:

- Винищувальні

- Профілактичні

- Біологічні

76. Вища форма прояву стійкості, яка не визначається якою-небудь однією з його властивостей, а комплексом морфологічних, фізіологічних, біохімічних та генетичних особливостей, називається:

- Толерантність

- Імунітет

- Вірулентність

77. Попередження проникнення нових небезпечних збудників хвороб у нашу країну з-за кордону або з районів, де знаходяться діючі вогнища хвороб, в райони країни, де вони відсутні називається:

- Хімічний метод

- Карантин рослин

- Комплекс заходів

78. Позитивну роль у поліпшенні росту деревних рослин і підвищенні їхньої стійкості відіграє:

 - Якість посадкового матеріалу

- Своєчасне внесення відповідних добрив в грунт

- Температура повітря

79. Процес, за якого уражені шкідниками, збудниками хвороб, неповноцінні коли жолуді спливають на поверхню води називається:

- Флотацією

- Термічною обробкою

- Очищенням насіння

80. Метод боротьби, що включає застосування антагоністичних мікроорганізмів або продуктів їхньої життєдіяльності для зниження або пригнічення розвитку інфекційних патогенних організмів та створення сприятливих умов для діяльності корисних видів у лісових біоценозах називається:

- Фізико-механічний

- Хімічний

- Біологічний.

81. Застосування фунгіцидів у газоподібному стані, який утворюється після спалювання або випаровування препарату, називається:

- Протруювання

- Фумігація

- Хемотерапія

82. Розрізняють карантин:

- Міський та закордонний

- Зовнішній та внутрішній

- Державний та приватний

83. Кількість діючої речовини або препарату в робочому розчині, що спричинює загибель шкідливого організму називається:

- Норма витрати

- Концентрація

84. Ураженість сосни збудником шюте знижується за:

- Систематичного підживлення

- За систематичного освітлення, коли сосна протягом 3-5 років росте незатінена

- За систематичного застосування хімічних препаратів.

85. Введення домішок явора, в’яза, бука, берези сприяє стійкості: 

- Ялинових насаджень

- Ялицевих насаджень

- Соснових насаджень

86. З метою запобігання появи стовбурних гнилей, в молодняках для формування здорових, біологічно стійких насаджень оптимальної повноти і складу проводять:

- Санітарні рубки

- Рубки догляду

- Рубки освітлення

87. Особливо важливими заходами при створенні стійких до гнилей лісонасаджень:

- Мішані насіннєві хвойно-листяні насадження з правильним підбором і розміщенням деревних порід

- Однорідні насадження

- Мішані хвойно-листяні насадження з довільним підбором і розміщенням деревних порід

88. Лікування ран дерев проводять шляхом очищення їх ножем, стерилізації 5%-м розчином мідного купоросу і покриття садовим варом:

- Влітку

- Весною

- Восени

- Взимку

89. Пломбування дупел проводять в суху погоду

- Влітку

- Весною

- Восени

- Взимку

90. Існують способи збереження деревини від руйнування деревозабарвлюючими та дереворуйнівними грибами:

- Сухий і вологий

- Хімічний

- Фізичний

91. При сухому способі збереження деревини вологість зовнішніх річних кілець заболоні повинна становити:

- 35%

- 25%

- 50%

92. При вологому способі збереження деревини підтримують таку вологість:

яка є у приміщенні

- якою вона була в живому дереві

- нижчу ніж вона була в живому дереві

93. Нанесення антисептика високої концентрації на поверхню деревини шляхом обмазування, обприскування або занурення у ванну називається:

- Спосіб капілярного просочення

- Спосіб дифузного просочення

- Спосіб просочення під тиском

94. Спосіб проникнення в суху деревину рідкого антисептика під дією капілярних сил шляхом нанесення на поверхню обприскуванням, малярними щітками, зануренням або намочуванням у ваннах називають:

- Спосіб капілярного просочення

- Спосіб дифузного просочення

- Спосіб просочення під тиском

95.Для складання плану захисних заходів на найближчий ревізійний період використовують дані отримані під час:

- поточних оперативних обстежень

- інвентаризаційних лісопатологічних обстежень

- експедиційних лісопатологічних обстежень

96. В особливо складних випадках, коли потрібно в короткий термін виявити причини захворювання лісових насаджень і рекомендувати заходи щодо їх оздоровлення, проводять:

- поточні оперативні обстеження

- інвентаризаційні лісопатологічні обстеження

- експедиційні лісопатологічні обстеження

- лісопатологічні експертизи

97. Поточні оперативні обстеження на зараженість патогенами природних і штучних лісових насаджень, а також перевірка на місцях листків-сигналізацій про появу збудників хвороб, у результаті яких складається план санітарних рубок та інших заходів на наступний рік проводять:

- влітку

- восени

- весною

- взимку

98. Кожен вид лісопатологічних обстежень включає три етапи, ознайомлення з матеріалами лісовпорядкування, документами, що характеризують санітарний стан лісів і ефективність застосування боротьби з патогенами проводять при:

- польових роботах

- підготовчих роботах

- камеральній роботі

99. У лісопатологічних обстеженнях застосовують рекогносцирувальний і детальний методи при:

- польових роботах

- підготовчих роботах

- камеральній роботі

100. За інтенсивністю ураження і характеру та динаміці вогнища хвороб бувають:

- первинні, вторинні

- виникаючі, активно діючі, загасаючі, ліквідовані

- новоутворенні, старіючі, знищенні

101. При рекогносцирувальних обстеженнях для кожного таксаційного виділу встановлюють окомірно відсоток уражених дерев під час огляду ураження насаджень що проводять:

- по головній лінії (дороги, квартальні межі)

- по ходових лініях (дороги, просіки, візири)

- по допоміжних стежках та дорогах

102. Видовий склад збудників хвороб, причини і фактори сприятливі ураженню і поширенню хвороби, конкретний план боротьби з патогенами і заходи по оздоровленню насаджень розробляють при:

- польових роботах

- підготовчих роботах

- камеральній роботі

103. Спочатку проводять рекогносцирувальні обстеження, під час якого оглядають всю площу, вивчають загальний його стан і видовий склад збудників хвороб на окремих деревних породах, встановлюють характер ураження і на плані відзначають місця уражень і площі вогнищ при обстеженні:

- молодняків

- розсадників

- середньовікових і стиглих лісостанів

104. Спочатку проводять рекогносцирувальні обстеження  надземної частини рослин, а при необхідності – і кореневу систему, після цього уражені ділянки наносять на план, а в лісопатологічному журналі фіксують видовий склад збудників хвороб, інтенсивність ураження і площу уражених ділянок при обстеженні:

- молодняків

- розсадників

- середньовікових і стиглих лісостанів

105. Для визначення інтенсивності та поширення ураженні хвої – шютте, іржою, листків – борошнистою росою, іржою, плямистостями використовують шкалу:

- слабке ураження, коли уражено 40% поверхні хвої чи листка, середнє –-50%, сильне – більше 80%

- слабке ураження, коли уражено 5-10% поверхні хвої чи листка, середнє – 20-30%, сильне – більше 30%

- слабке ураження, коли уражено 20-30% поверхні хвої чи листка, середнє – 30-50%, сильне – більше 50%

106. Рекогносцирувальне обстеження насаджень здійснюється по ходових лініях із використанням квартальних просік, протипожежних розривів, доріг, стежок при обстеженні:

- молодняків

- розсадників

- середньовікових і стиглих лісостанів

107. При обстеженні середньовікових і стиглих лісостанів уражені дерева визначають за наявності:

 - плодових тіл, дупел, суховершинності, ракових наростів

- зміні кольору кори та хвої (листя)

- за смолотечією, соковиділенням, камедіотечією

109. При обстеженні середньовікових і стиглих лісостанів дерева ураженні кореневими гнилями визначають за наявності:

- пожовтіння хвої (листя), смолотечі, приріст висоти

- плодових тіл, дупел, суховершинності, ракових наростів

- зміні кольору кори та хвої (листя)

- за смолотечією, соковиділенням, камедіотечією

110. При обстеженні середньовікових і стиглих лісостанівзагальну оцінку ураження виводять за відсотком хворих дерев в насадженнях при цьому використовують шкалу оцінки:

- слабке ураження, коли хворих дерев менше 5%, середнє – 5-15%, сильне – вище 15%

- слабке ураження, коли хворих дерев менше 10%, середнє – 10-25%, сильне – вище 25%

- слабке ураження, коли хворих дерев менше 20%, середнє – 20-45%, сильне – вище 60%

111. При дослідженні судинних або некрозних хвороб уражені дерева оцінюють за шкалою:

- 1 категорія – з початковими ознаками хвороби; 2 – більше ½ крони; 3 – мертві

- 1 категорія – з початковими ознаками хвороби; 2 – відмирання до ½ крони; 3 – відмирання більше ½ крони; 4 – мертві

- 1 категорія – відмирання до ½ крони; 2 – відмирання більше ½ крони; 3 – мертві

112. Оглядають торці і бічні поверхні всіх верхніх і бічних колод при лісопатологічному обстеженні:

- дров

- зрубаної деревини, складеної в штабелі, що зберігається в лісі, на складах

- деревини в будівлях

113. Основною метою лісопатологічного обстеження дров є:

- встановити наявність збудників та плодових тіл

- визначити їх теплотворну здатність

- встановити наявність дереворуйнівних грибів

114. Для встановлення теплотворної здатності дров використовують результати обстеження і встановлення типу і стадії розвитку гнилі та шкалу оцінки:

 - в першій стадія гнилі – теплотворність дрів втрачає на 5-10%; в другій стадії гнилі втрачає на 15-20%; в третій стадії – до 60%

- в першій стадія гнилі – теплотворність дрів втрачає на 1-3%; в другій стадії гнилі втрачає на 20-30%; в третій стадії – до 80%

- в першій стадія гнилі – теплотворність дрів не втрачається; в другій стадії гнилі втрачає на 1-3%; в третій стадії – до 50%

115. Теплотворну здатність дрів знижують:

- бурі і білі гнилі

- жовті і бурі гнилі

- темні гнилі

116. Втрати від домових грибів залежить від своєчасного:

- ремонту будівлі

- виявлення і ліквідації умов, які сприяють їх розвитку

- якості та кошторису ремонтних робіт

117. При обстеженні будівель на наявність домових грибів потрібно оглядати:

- тільки дерев’яні споруди, елементи будівлі

- фундамент, стіни, водовідведення, каналізацію і стан дренажу біля будівлі

- стіни, кутки всередині будівлі