Студопедия КАТЕГОРИИ: АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Платники ПДВ, їх реєстрація, об’єкт оподаткування та ставка податкуСтр 1 из 4Следующая ⇒
Тема 4 – Податок на додану вартість ПДВ як форма універсального акцизу: сутність та фіскальна роль Платники ПДВ, їх реєстрація, об’єкт оподаткування та ставка податку Податкова накладна по ПДВ, її значення, порядок заповнення та обліку Порядок визначення суми ПДВ до сплати в бюджет Податкові періоди та звітність по ПДВ
ПДВ як форма універсального акцизу: сутність та фіскальна роль Непряме оподаткування процесів виробництва та споживання товарів, робіт та послуг базується на застосуванні податків, що отримали назву акцизів, Вони включаються до ціни продукції та базою визначення яких виступає вартість створеної продукції. Переваги у застосуванні податків на товари та послуги (споживання) є наступні: -мають більшу фіскальну ефективність, оскільки їх податкова база є менш чутливою, ніж база податків на доходи, оскільки залежить від обсягів споживання, які обумовлені фізіологічними та соціальними потребами; -психологічно є більш кращими для платників, оскільки останні можуть і не здогадуватись про їх сплату; -оподатковують доходи платників податків, які свідомо чи несвідомо були виведені з під оподаткування податками на доходи та прибутки; -простіший контроль за адмініструванням податку через меншу кількість платників порівняно із податком на доходи. Недоліки у справлянні податків на споживання – сприяють підвищенню цін на товари, роботи та послуги (інфляції) та тим самим обмежують споживання; не враховують платоспроможність платників і становлять більшу частку у доходах малозабезпечених громадян; не сприяють, на відміну від податків на доходи, формуванню правосвідомості громадян та їх зацікавленості у ефективності податкової політики Такі податки можна поділити на дві основні групи: 1. Специфічні акцизи – непрямі податки, які встановлюються на окремі види товарів та для яких характерним є неоднорідний підхід до оподаткування різних товарів. В Україні до специфічних акцизів можна віднести акцизний збір та мито. Зявилися у ХІІ ст., свого розквіту набули в ХVI – XVIII ст. 2. Універсальні акцизи – непрямі податки для яких характерною ознакою є однаковий загальний підхід до оподаткування процесів споживання. Їх особливостями є широка база оподаткування, застосування універсальної ставки податку, тощо. Вперше податок з обороту було запроваджено для фінансування витрат пов’язаних із веденням І Світової війни в Німеччині у 1916 році Фінансова наука знає три форми універсальних акцизів, які використовувалися на практиці: -Податок з обороту в однорівневій формі (податок з продажу) – нараховується та сплачується на одній із стадій виробництва та споживання товару одним із учасників цього процесу. Найчастіше це відбувається на стадії оптової торгівлі. Його перевагами є простота обчислення та контролю, перенесення податкового тягаря із сфери виробництва у сферу обігу. Недоліки – нерівномірність податкових надходжень, неоднакові умови для всіх учасників, ухилення від сплати цього податку ведуть до вагомих втрат надходжень до бюджету. Застосовується у окремих штатах США, Швеції (1969 р.), Великобританії (1973 р.), Португалії (1986 р.). -Податок з обороту в багаторівневій формі – оподатковується валовий оборот на усіх стадіях виробництва та споживання. Для нього характерний кумулятивний ефект, при якому під оподаткування попадають податки, нараховані на попередніх стадіях. Перевагами податку є значна фіскальна віддача, однакові умови щодо нарахування та сплати для усіх учасників, простота техніки адміністрування. Суттєві недоліки – наявність подвійного оподаткування та кумулятивного ефекту, нерівномірний розподіл податкового тягаря між суб’єктами господарювання, значний ріст кінцевої ціни товару, зменшення обігових коштів у платників, відсутній механізм відшкодування податку при експорті який впливатиме на конкурентноздатність національного експорту. -Податок на додану вартість – під оподаткування підпадає кожна із стадій виробництва та споживання товарів, а сума податку залежить від від величини доданої вартості у ціні товару кожного із учасників його виробництва. Позитив податку – ліквідований кумулятивний ефект та подвійне оподаткування, однакові умови стосовно нарахування та сплати податку; ритмічне надходження коштів до бюджету, наявність механізму взаємної перевірки платниками податкових зобов’язань. Недоліки – складний механізм нарахування та сплати, стимулювання інфляції при застосовуванні високих ставок, можливість ухилення від сплати в умовах недосконалого бухгалтерського обліку. В поєднанні з економічною нестабільністю та економічною кризою, відсутністю стабільного правового поля ПДВ характеризується низькою фіскальною ефективністю, наявністю кумулятивного ефекту, порушується стабільність його надходжень.
Платники ПДВ, їх реєстрація, об’єкт оподаткування та ставка податку Для цілей оподаткування платником податку є: -будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку; -будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку; -будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України. -особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи; -особа - управитель майна, яка веде окремий податковий облік з податку на додану вартість щодо господарських операцій, пов’язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном. -особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави, незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством; -особа, що уповноважена вносити податок з об’єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності, що перебувають у підпорядкуванні платника податку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. У разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) крім особи, яка є платником єдиного податку. Якщо особи, не зареєстровані як платники податку, ввозять товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню згідно із законом, такі особи сплачують податок під час митного оформлення товарів без реєстрації як платники такого податку. Якщо особа, яка провадить оподатковувані операції і не є платником податку у зв'язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою. Будь-яка особа, що підлягає обов’язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника податку, подає до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву. У разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій (300 тис. грн). У разі добровільної реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних. У разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ, особа має подати реєстраційну заяву не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів Будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і не подала до органу державної податкової служби реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування. Реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо: а) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми у 300 тис грн., за умови сплати суми податкових зобов’язань у випадках, визначених цим розділом; б) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний або передавальний баланс щодо своєї діяльності відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов’язань із податку у випадках, визначених цим розділом; в) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати податку на додану вартість; г) особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов’язання чи податкового кредиту; ґ) установчі документи будь-якої особи, зареєстрованої як платник податку, визнані рішенням суду недійсними; д) господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута; е) платник податку ліквідується за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб’єкта господарювання) або особу звільнено від сплати податку чи її податкову реєстрацію анульовано (скасовано, визнано недійсною) за рішенням суду; є) фізична особа, зареєстрована як платник податку, померла, її оголошено померлою, визнано недієздатною або безвісно відсутньою, обмежено її цивільну дієздатність; ж) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу; з) закінчився строк дії свідоцтва про реєстрацію особи як платника податку на додану вартість; и) обсяг постачання товарів/послуг платниками податку, зареєстрованими добровільно, іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становить менше 50 відсотків загального обсягу постачання. Об’єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, у тому числі операції з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України; в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту; г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту; ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони; д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, для їх подальшого вільного обігу на території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. Місцем постачання товарів є: а) фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах "б" і "в"); б) місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою; в) місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені. Не є об’єктом оподаткування операції з: – випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб’єктами підприємницької діяльності, Національним банком України, Міністерством фінансів України, органами місцевого самоврядування відповідно до закону; – передачі майна у схов (відповідальне зберігання), а також у лізинг (оренду), крім передачі у фінансовий лізинг;; – надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності, а також пов’язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів; надання послуг із загальнообов’язкового державного соціального страхування (у тому числі пенсійного страхування), недержавного пенсійного забезпечення, залучення та обслуговування пенсійних вкладів та рахунків учасників фондів банківського управління, адміністрування недержавних пенсійних фондів; – обігу валютних цінностей (у тому числі національної та іноземної валюти), банківських металів, банкнот та монет Національного банку України, за винятком тих, що використовуються для нумізматичних цілей, базою оподаткування яких є продажна вартість; випуску, обігу та погашення лотерейних білетів державних грошових лотерей, інших документів, що засвідчують право участі в державних грошових лотереях; виплати грошових виграшів (призів) і грошових винагород; – надання послуг з інкасації, розрахунково-касового обслуговування, залучення, розміщення та повернення коштів за договорами позики, депозиту, вкладу (у тому числі пенсійного), управління коштами та цінними паперами (корпоративними правами та деривативами), доручення, надання, управління і переуступки фінансових кредитів, кредитних гарантій і банківських поручительств особою, що надала такі кредити, гарантії або поручительства; торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов’язаннями, за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій; – виплат у грошовій формі заробітної плати (інших прирівняних до неї виплат), а також пенсій, стипендій, субсидій, дотацій за рахунок бюджетів або Пенсійного фонду України чи інших фондів загальнообов’язкового соціального страхування (крім тих, що надаються у майновій формі); виплат дивідендів, роялті у грошовій формі або у вигляді цінних паперів, які здійснюються емітентом; – реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб; – постачання позашкільним навчальним закладом вихованцям, учням і слухачам платних послуг у сфері позашкільної освіти; – надання банками (фінансовими установами) послуг у межах управління фондами банківського управління, фондами операцій з нерухомістю, фондами фінансування будівництва; – оплати третейського збору та відшкодування інших витрат, пов’язаних з вирішенням спору третейським судом відповідно до закону; – надання послуг з агентування і фрахтування морського торговельного флоту судновими агентами на користь нерезидентів, які надають послуги з міжнародних перевезень пасажирів, їхнього багажу, вантажів чи міжнародних відправлень; – вивезення товарів за межі митного кордону України у митному режимі тимчасового вивезення або у митному режимі переробки, у тому числі об’єктів оперативного лізингу або транспортних засобів з метою їх ремонту; – постачання товарів (супутніх послуг) на митну територію України у митному режимі відмови на користь держави. Звільняються від оподаткування операції з: - постачання продуктів дитячого харчування та товарів дитячого асортименту для немовлят за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України; - постачання послуг із здобуття вищої, середньої, професійно-технічної та дошкільної освіти навчальними закладами; - постачання послуг із доставки пенсій, страхових виплат та грошової допомоги населенню (незалежно від способу доставки) на всіх етапах доставки до кінцевого споживача; - постачання послуг з охорони здоров’я закладами охорони здоров’я, що мають ліцензію на постачання таких послуг, а також постачання послуг реабілітаційними установами для інвалідів та дітей-інвалідів, що мають ліцензію на постачання таких послуг; - постачання реабілітаційних послуг інвалідам, дітям-інвалідам, а також постачання путівок на санаторно-курортне лікування, оздоровлення та відпочинок на території України фізичних осіб віком до 18 років, інвалідів, дітей-інвалідів; - постачання послуг з перевезення пасажирів міським пасажирським транспортом (крім таксі), тарифи на які регулюються в установленому законом порядку. Ця норма не поширюється на операції з надання пасажирського транспорту в оренду (прокат); - постачання релігійними організаціями культових послуг та предметів культового призначення за переліком; - постачання послуг з поховання та постачання ритуальних товарів державними та комунальними службами, а саме: - безоплатної приватизації житлового фонду, включаючи місця загального користування у багатоквартирних будинках та прибудинкових територій, присадибних земельних ділянок; - постачання житла (об’єктів житлового фонду), крім їх першого постачання; - надання благодійної допомоги; - постачання державних платних послуг фізичним або юридичним особам органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, а також іншими особами, уповноваженими такими органами або законодавством надавати зазначені послуги, обов’язковість отримання (надання) яких установлюється законодавством, включаючи плату за реєстрацію, видачу ліцензії, сертифікатів у вигляді зборів, державного мита тощо; - надання послуг з реєстрації актів громадянського стану державними органами, уповноваженими здійснювати таку реєстрацію згідно із законодавством; - постачання (продажу, передачі) земельних ділянок, земельних часток (паїв), крім тих, що розміщені під об’єктами нерухомого майна та включаються до їх вартості відповідно до законодавства; орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у власності держави або територіальної громади, якщо така орендна плата повністю зараховується до відповідних бюджетів; - оплати вартості фундаментальних досліджень, науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт особою, яка безпосередньо отримує такі кошти з рахунка Державного казначейства України; - безкоштовної передачі приладів, обладнання, матеріалів, крім підакцизних, науковим установам та науковим організаціям, вищим навчальним закладам III - IV рівнів акредитації, внесеним до Державного реєстру наукових організацій, яким надається підтримка держави; - постачання в сільській місцевості сільськогосподарськими товаровиробниками послуг з ремонту шкіл, дошкільних закладів, інтернатів, закладів охорони здоров’я та надання матеріальної допомоги (в межах одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на місяць на одну особу) продуктами харчування власного виробництва та послуг з обробки землі багатодітним сім’ям, ветеранам праці і війни, реабілітованим громадянам, інвалідам, одиноким особам похилого віку, особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та школам, дошкільним закладам, інтернатам, закладам охорони здоров’я; - постачання (передплати) періодичних видань друкованих засобів масової інформації та книжок, учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників вітчизняного виробництва, словників українсько-іноземної або іноземно-української мови, доставки таких періодичних видань друкованих засобів масової інформації на митній території України. - передачі конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави; - постачання лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів (у тому числі аптечними закладами), а також виробів медичного призначення за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України; Ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах: а) 17 відсотків; б) 0 відсотків. Проте, відповідно до перехідних положень Податкового кодексу, за податковими зобов’язаннями з податку на додану вартість, що виникли: з 1 січня 2011 року до 31 грудня 2013 року включно ставка податку становить 20 відсотків; з 1 січня 2014 року - 17 відсотків. За нульовою ставкою оподатковуються операції з: - експорту товарів (супутніх послуг), якщо їх експорт підтверджений митною декларацією, оформленою відповідно до вимог митного законодавства; - постачання товарів: а) для заправки або забезпечення морських суден, що: використовуються для навігаційної діяльності, перевезення пасажирів або вантажів за плату, промислової, риболовецької або іншої господарської діяльності, що провадиться за межами територіальних вод України; використовуються для рятування або подання допомоги в нейтральних або територіальних водах інших країн; входять до складу Військово-Морських Сил України та відправляються за межі територіальних вод України, у тому числі на якірні стоянки; б) для заправки або забезпечення повітряних суден, що: виконують міжнародні рейси для навігаційної діяльності чи перевезення пасажирів або вантажів за плату; входять до складу Повітряних Сил України та відправляються за межі повітряного кордону України, у тому числі у місця тимчасового базування; в) для заправки (дозаправки) та забезпечення космічних кораблів, космічних ракетних носіїв або супутників Землі; г) для заправки (дозаправки) або забезпечення наземного військового транспорту чи іншого спеціального контингенту Збройних Сил України, що бере участь у миротворчих акціях за кордоном України, або в інших випадках, передбачених законодавством; ґ) постачання товарів/послуг підприємствами роздрібної торгівлі, які розташовані на території України в зонах митного контролю (магазинах безмитної торгівлі (безмитних магазинах)), відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України. - інші згідно законодавства |
||
Последнее изменение этой страницы: 2018-05-31; просмотров: 206. stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда... |