Регіональна економіка: Навчальний посібник. - К.: «МП Леся», 2008. -596 с.

Тема 10. Економіка України як єдність регіональних соціально-економічних систем.

На початку необхідно підкреслити що "національне господарство", "національно-господарський комплекс" являє собою господарську систему, що сформувалася історично в певних територіальних (національних) межах. У ширшому значенні національний господарський комплекс - це конституційне, економічно й організаційно єдина система взаємопов'язаних галузей і сфер діяльності людей, яким властива відповідна пропорційність, взаємозумовлене розміщення на території, обмеженій державними кордонами. Основою формування і розвитку національно-господарського комплексу країни є її конституція і закони, які регулюють відносини виробництва, розподілу і споживання. Чим глибше пізнані об'єктивні економічні закони, тим досконаліші закони держави, які регулюють економіку, оптимальніше сформовані пропорції продуктивних сил та раціональніше розміщені вони по території країни.

В економічній теорії національну економіку позначають різними ідентичними за змістом поняттями: "народне господарство", "національне господарство", "суспільне господарство", "національна економіка". А загалом - це господарська система, яка історично сформувалася в певних територіальних (національних) межах.

Національна економіка - інституційно, економічно й організаційно єдина система взаємопов'язаних галузей і сфер діяльності людей, які характеризуються відповідною пропорційністю, взаємозумовленим розміщенням на обмеженій державними кордонами території.

Міжнародний поділ праці зумовив створення міжнародних ринків, покупцями і продавцями на яких є не стільки окремі виробники, скільки країни. Своєю продукцією на таких ринках вони представляють усю національну економіку, її структуру і обсяги виробництва, продукцію, а разом з тим суспільство, народ, націю, які це створили. Тим, наскільки економічна система задовольняє потреби власного суспільства і наскільки її продукція потрібна у світі, визначається місце і роль суспільства, його господарства серед інших суспільств.

Для виникнення і розвитку національної економіки обов'язкові дві умови:

1) формування і поглиблення суспільного, зокрема територіального, поділу праці, який сприяє виникненню різноманітних видів діяльності, спеціалізації територій;

2) формування міцної централізованої держави.

За таких умов народне господарство з часом перетворюється на національний комплекс, тобто на таке територіальне утворення, в якому всі компоненти економічного життя - підприємства, заклади, галузі, окремі регіони - функціонують як єдиний організм, забезпечуючи матеріальні, духовні потреби суспільства.

Отже, єдність господарської системи не є визначальною для неї як для народного чи національного господарства. Щодо цього дуже важливим чинником є спільність духовного розвитку членів суспільства - культури, звичаїв, традицій, моралі тощо. Спільні господарські та духовні риси суспільства набувають значення загальнонародних (національних), відмінних від подібних суспільно-господарських утворень на інших територіях. Первинним осередком національного господарського комплексу є підприємство, а духовного - людина як носій національної ідеології, громадянин суспільства.

Усі народи земної кулі розвивалися як окремі роди, общини, народності, нації, об'єднані територією, засобами виробництва, виробничими відносинами. Така економіко-територіальна спільність і стала основою національних традицій господарювання, національної мови, культури. Самобутність мови, побуту, культури сформували самобутність господарювання.

Національну економічну систему характеризують:

а) ознаки національного суверенітету;

б) ресурсо-виробничі ознаки;

в) господарсько-організаційні ознаки;
      г)товарообмінні ознаки.

Ознаки національного суверенітету утверджуються конституцією і законами країни, спрямованими на регулювання економічних, соціальних, політичних і міжнародних відносин.

Ресурсовиробничі ознаки виявляються через фізично-якісні та економічні критерії оцінки продуктивних сил.

Господарсько-організаційні ознаки втілюються в національній системі обороту елементів продуктивних сил, національному економічному управлінні та регулюванні.

Національну систему обороту елементів продуктивних сил утворюють такі системи:

- грошова - національна грошова одиниця, система грошового обігу;

- фінансова - фінанси держави, підприємств, населення;

- кредитна - кредитні установи, кредитні ресурси, правові та
економічні умови кредитування.

Товарообмінні ознаки виявляються у:

- соціальній значущості продукту;

- здатності задовольняти потреби людини;

- якості товарів і послуг;

- ціні одиниці товарів і послуг;

- конкурентоспроможності товарів і послуг на їх сегментах ринку;

- співвідношенні попиту і пропозиції на тих чи інших сегментах
ринків.

Перелічені ознаки національної економічної системи, їх показники визначають стан економічної системи країни:

- відтворювальні - між виробництвом засобів виробництва і предметів
споживання, між споживанням і нагромадженням при розподілі створеного
продукту;

- галузеві - співвідношення між різними галузями національної економіки;

- територіальні - розміщення виробництва в окремих економічних районах;

- зовнішньоекономічні - вивезення продукції з різних регіонів і вивезення продукції різних галузей і районів у зарубіжні країни.

Кількісні показники зазначених пропорцій визначають структуру економічної системи загалом і виробництва зокрема. Вони є основою формування економічної політики країни, пошуку ресурсів для вдосконалення виробничих процесів.

Національна економічна система України має галузеву систему організації виробництва та управління.

Галузь економіки - сукупність підприємств і організацій, об'єднаних спільністю функцій, які вони виконують у системі територіального поділу праці.

Галузева структура економіки відображає процес суспільного поділу праці, вказуючи на функціональні відмінності між окремими галузями. Це дає змогу аналізувати міжгалузеві пропорції і зв'язки, ефективність і динаміку виробництва.

Аналіз галузевої структури економіки дає змогу оптимізувати та збалансувати пропорції всієї економіки.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Поняття і сутність соціально-економічної системи.

2. Етапи соціально-економічного розвитку.

3. Соціально-економічні проблеми регіонів України.

4. Чим зумовлюється використання різних підходів до характеристики структури господар-ства?

5. Які особливості має компонентна, функціональна та територіальна структури господарства України?

6. Які особливості структури народного господарства України пов'язані з історією його формування?

7. Назвіть основні тенденції в змінах галузевої структури господарства розвинутих країн світу.

8. Що мається на увазі під структурною кризою в господарстві України?

ТЕСТИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Урбанізація - це:

А – світовий історичний процес підвищення ролі міст у житті суспільства, поступове перетворення його в міське за характером праці, способом життя, культури, що пов'язані з розвитком цивілізації, ходом НТП;

Б – зростання і підвищення частки сільського населення в країні, регіоні, світі;

В – ріст чисельності населення в країні чи регіоні:

Г – зростання і підвищення частки міського населення в країні .

регіоні, світі;

Д – процес вирівнювання рівнів економічного розвитку.

2. Основним показником рівня урбанізації є:

А – наявність міських агломерацій;

Б – кількість великих міст і міст - мільйонерів;

В – співвідношення міського і сільського населення;

Г – співвідношення працездатного і непрацездатною населення в

країні;

Д – співвідношення зайнятих у виробничій і невиробничій сфері.

Семенов В.Ф.

Регіональна економіка: Навчальний посібник. - К.: «МП Леся», 2008. -596 с.

Тема 12. Економіка України як єдність регіональ­них соціально-економічних систем   367

12.1. Загальні особливості розвитку економічних

районів України на сучасному етапі............................................. 367

12.2. Регіональна економічна ситуація......................................... 372

12.3. Регіональна етнокультурна ситуація................................. 379

12.4. Регіональна соціальна ситуація............................................ 381

12.5. Регіональна екологічна ситуація........................................... 394

12.6. Регіональна фінансова ситуація........................................... 396

12. 7. 8ШОТ-аналіз та перспективи

розвитку економічних районів...................................................... 404