Індивідуальний стиль діяльності викладача.

Проаналізувати наукове поняття та структуру особистості викладача.

Особистість викладача – це головний,системоутворюючий блок професійної компетенції педагога. Цей блок визначає характер цілей і завдань педагогічної діяльності. Це система його ціннісних орієнтацій, мотивів і стилю індивідуальної діяльності та спілкування. Вона визначає унікальність і неповторність людини. У структуру особистості викладача входять такі якості, як спрямованість та мотивація

Центральний рівень структурної моделі особистості вчителя складають такі професійно значущі якості, як педагогічне мислення (ПМ), педагогічна направленість (ПН), педагогічна рефлексія (ПР), педагогічний такт (ПТ). Відмітимо, що кожна з цих якостей представляє комбінацію з більш елементарних і приватних особових властивостей, які формуються в діяльності, спілкуванні і певною мірою залежать від спадкових завдатків. Найвищий рівень складають педагогічні здібності — проектувальні гностики для рефлексії, які розглядаються як особлива комбінація особових якостей і властивостей.

Список особових властивостей вчителя значний (в алфавітному порядку): вдумливість, ввічливість, вимогливість, уважність, вихованість, вразливість, витримка і самовладання, гнучкість поведінки, громадянськість, гуманність, діловитість, дисциплінованість, доброзичливість, добросовісність, доброта, ідейна переконаність, ініціативність, щирість, колективізм, критичність, логічність, любов до дітей, спостережливість, наполегливість, товариськість, організованість, відповідальність, чуйність, патріотизм, педагогічна ерудиція, політична свідомість, порядність, правдивість, передбачливість, принциповість, самокритичність, самостійність, скромність, сміливість, кмітливість, справедливість, прагнення до самовдосконалення, тактовність, відчуття нового, відчуття власної гідності, чуйність, емоційність.

Гармонія в структурі особистості вчителя досягається не на основі рівномірного і пропорційного розвитку всіх якостей, а перш за все за рахунок максимального розвитку тих здібностей, які створюють переважну спрямованість особистості, що додає сенс всього життя і діяльності педагога. Дослідники психологічної праці вчителя практично додержувались однієї думки в тому, що основною у формуванні структури особи вчителя є педагогічна спрямованість (ПС) його діяльності. Саме ПС як стійка система мотивів визначає поведінку вчителя, його відношення до професії, до своєї праці, але перш за все до дитини.

Типології викладачів.

Класифікація стилів педагогічного спілкуваня за М. Таленом.

Педагогічні здібності їх структура та рівні.

Педагогічні здібності — сукупність психічних рис особистості, необхідних для успішного оволодіння педагогічною діяльністю, її ефективного здійснення

Педагогічніздібностіреалізуються на перцептивно - рефлексивному і проективному рівнях.

Ф. М.Гоноболин, виконуючи своє дослідження під керівництвом Б. М. Теплова,виділив наступну структуру педагогічних здібностей вчителя.

До структури власне педагогічних здібностей він включав:

1) здатність робити навчальний матеріал доступним учням;

2) розуміння учителем учня;

3) творчість у роботі;

4) педагогічно вольове впливом геть дітей;

5) здатність організувати дитячий колектив;

6) інтерес про дітей;

7) змістовність і яскравість промови;

8) її образність і переконливість;

9) педагогічний такт;

10) здатність пов'язувати навчальний матеріал з життям;

11) спостережливість;

12) педагогічну вимогливість (психологічний аналіз педагогічних здібностей).

Індивідуальний стиль діяльності викладача.

Індивідуальний стиль діяльності (від грецьк. - палочка, стержень) - стійка індивідуально-специфічна система психологічних засобів, прийомів, методів виконання тієї або іншої діяльності (А.В. Петровський, М.Г. Ярошевський).

Індивідуальний стиль діяльності дозволяє людям з різними індивідуально-типологічними особливостями нервової системи, різною структурою здібностей, темпераменту, характеру досягати високої ефективності певної діяльності різними способами, компенсуючи при цьому ті індивідуальні особливості, які ускладнюють досягнення успіху (Є.О. Клімов, В.С. Мерлін).

Основними функціями індивідуального стилю діяльності є системоутворююча, смислоутворююча, інструментальна та компенсаторна функції (В.С. Мерлін).

Смислоутворююча функція індивідуального стиля професійної діяльності (ІСПД) проявляється у різного роду інтенціях педагога (від лат. - устремління, намір, спрямованість свідомості, волі, почуттів на що-небудь). Становлення стилю відбувається завдяки особливому, універсальному мотиву - завжди залишатися самим собою, розвивати свою індивідуальність.

Системоутворююча функція ІСПД виявляється у тому, що по мірі становлення стилю, по-перше, окремі властивості індивідуальності педагога інтегруються у гармонічне ціле, створюючи неповторне єднання елементів професійної компетентності; а по-друге, закріплюються індивідуально-неповторні способи виконання об'єктивних вимог до діяльності, покращуються її результати, підвищується вдоволеність професійним вибором.

Компенсаторна функція ІСПД передбачає те, що завдяки окремим індивідуальним властивостям, що створюють єдину систему - стиль, відбувається компенсація, заміщення тих індивідуальних особливостей особистості, які за своєю суттю протилежні вимогам конкретної професії, в результаті чого фахівець досягає успішності у професійній діяльності завдяки поєднанню певних індивідуально-стильових характеристик.

Інструментальна функція ІСПД полягає у тому, що стиль обумовлює систему операцій, завдяки яким фахівець реалізує власну діяльність, досягає поставлених цілей.

Отже, становлення ІСПД педагога вищої школи закономірно проходить три фази:

1) фазу адаптації, на якій особистість засвоює діючи у професійно-педагогічному середовищі норми та оволодіває відповідними формами та засобами діяльності;

2) фазу індивідуалізації, яка характеризується пошуком фахівця засобів для утвердження власної індивідуальності;

 3) фазу інтеграції, на якій власне і виникає стійка система особливих, специфічних форм та методів професійної діяльності особистості, яка забезпечує її ефективність.

Також,за думкою сучасних дослідників індивідуальний стиль професійної діяльності педагога вищої школи на сьогоднішній день повинен мати такі властивості як:

1) адаптивність - здатність адекватно пристосовуватися

до нової професійної ситуації;

2) гнучкість - використання того чи іншого способу реалізації діяльності і» залежності під наявних можливостей

педагога, студентів т;і чинників освітнього середовища;

3) соціальна орієнтованість  кожний викладач має певної міри соціальну відповідальність перед суспільством, наукою;

4) інноваційність — постійний пошук та оволодіння новими способами професійної діяльності;

5) прогностичність - передбачення та попередження негативного впливу на професійну діяльність та створення комфортних умов для успішної її реалізації;

6) презентативніеть - представленість індивідуального «Я», його самовизначеність;

7) гуманістична спрямованість.

Отже, якщо педагог вищої школи успішно реалізує всі функції своєї професійної діяльності, має задоволеність від результатів праці, ефективно організує освітній процес й позитивно характеризується студентами, які цінують та поважають його як викладача, наставника та науковця, його індивідуальний стиль професійної діяльності може вважатися оптимальними.