Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

ТЕМА 4. ВИТРАТИ ВИРОБНИЦТВА ТА ВИТРАТИ ОПЕРАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ




4.1. Перелік теоретичних питань необхідних для засвоєння теми:

1. Облік і контроль витрат за статями калькуляції.

2. Особливості обліку і розподілу витрат на утримання і експлуатацію
устаткування та загальновиробничих витрат.

3. Облік і розподіл витрат від браку, інших виробничих витрат та супутньої
продукції.

4.Облік і розподіл витрат допоміжних (підсобних) виробництв.

5. Облік, оцінка та контроль витрат за економічними елементами.

 

4.4. Тестові завдання:

1. Елемент витрат – це:

а) певний вид витрат, що характеризує їхнє цільове призначення;

б) сукупність економічно однорідних витрат;

в) сукупність витрат згрупованих відповідно до внутрішніх нормативних документів підприємства.

 

2. Стаття калькуляції – це:

а) певний вид витрат, що характеризує їхнє цільове призначення;

б) сукупність економічно однорідних витрат;

в) сукупність витрат, згрупованих відповідно до вимог П(С)БО.

 

3.Витрати періоду складаються із:

а) витрат на збут та загальногосподарських витрат;

б) виробничих витрат, інформація про які згрупована на рахунках бухгалтерського обліку за один звітний період;

в) загальновиробничих витрат;

г) надзвичайних витрат.

 

4. Основна заробітна плата – це:

а) сукупність виплат, спрямованих на стимулювання планомірного і найдоцільнішого використання праці робітників з метою досягнення її високої продуктивності;

б) певний вид витрат, що характеризує їх цільове призначення;

в) винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених умов праці (норм часу, виробітку, обслуговування, посадових обов’язків).

 

4. Додаткова заробітна плата – це:

а) певний вид виплат, що характеризує їх цільове призначення;

б) сукупність виплат, спрямованих на стимулювання планомірного і найдоцільнішого використання праці працівників з метою досягнення її високої продуктивності;

в) винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених умов праці (норм часу, виробітку, обслуговування, посадових обов’язків).

 

5. Калькуляція – це:

а) розрахунок в грошовому виразі витрат на виготовлення певного об’єкта калькулювання;

б) вимір витрат на виробництво продукції за звітний період;

в) процес визначення собівартості певного об’єкту витрат.

 

6. Незавершене виробництво – це:

а) вимір витрат на продукцію, оброблену за звітний період;

б) незакінчена продукція на різних стадіях технологічного процесу і запаси напівфабрикатів власного виробництва, на які списують витрати;

в) собівартість напівфабрикатів власного виробництва.

 

7. Облік витрат – це:

а) додавання витрат за центрами відповідальності і розподіл цих витрат на калькуляційні одиниці;

б) сукупність свідомих дій, спрямованих на відображення витрат підприємства протягом певного періоду;

в) система обліку, яка забезпечує контроль собівартості об’єктів витрат.

 

8. Об’єкт обліку витрат – це:

а) витрати, на виробництво продукції;

б) окремий носій витрат в розрізі якого ведеться аналітичний облік витрат;

в) витрати, поточної діяльності підприємства.

 

9. Система виробничого обліку – це:

а) система обліку, яка забезпечує калькулювання і контроль собівартості об’єктів витрат;

б) додавання витрат за центрами відповідальності і розподіл цих витрат на калькуляційні одиниці;

в) сукупність свідомих дій, спрямованих на відображення витрат підприємства протягом певного періоду.

 

10. Сутність способу нагромадження (підсумовування) витрат в процесі калькулювання полягає у:

а) додаванні витрат пропорційно до обґрунтовано-вибраного показника;

б) додаванні витрат за видами продукції, процесами, переділами;

в) визначенні сукупності витрат виробництва загалом чи за окремими статтями.

 

11. Спосіб розподілу витрат в процесі калькулювання – це:

а) спосіб калькулювання який застосовують при розмежуванні витрат і визначенні собівартості супутньої продукції, отримуваної в одному виробничому процесі;

б) спосіб калькулювання, згідно якого сукупні витрати виробництва загалом чи за окремими статтями ділять на кількість одиниць виготовленої продукції;

в) спосіб калькулювання витрат, який використовують на підприємствах, які виробляють декілька видів продукції.

 

12. Сутність способу прямого розрахунку витрат у процесі калькулювання полягає у тому, що:

а) сукупні витрати виробництва загалом чи за окремими статтями ділять на кількість одиниць виготовленої продукції;

б) собівартість об’єкта калькулювання визначають прямим додаванням витрат за видами продукції, процесами, переділами;

в) витрати розподіляють пропорційно до певного показника.

 

13. Спосіб вилучення витрат – це:

а) спосіб калькулювання який використовують на підприємствах, що виробляють декілька видів продукції;

б) спосіб калькулювання, який застосовують при розмежуванні витрат і визначенні собівартості супутньої продукції, отримуваної в одному виробничому процесі;

в) спосіб, який використовують при визначенні собівартості реалізованої продукції.

 

14. При застосуванні системи директ-кост до собівартості продукції включають:

а) змінні виробничі витрати;

б) змінні витрати на збут;

в) постійні виробничі накладні витрати.

 

15. Маржинальний дохід це:

а) різниця між постійними витратами та прибутком;

б) сума постійних витрат та прибутку;

в) сума змінних витрат та прибутку.

 

16. Суму зворотніх відходів

а) додають до собівартості продукції повністю;

б) додають до собівартості продукції частково;

в) віднімають від собівартості продукції;

г) віднімають від собівартості продукції з коефіцієнтом 0,5.

17. Для контролю за матеріальними витратами використовують такий метод:

а) аналітичних розрахунків;

б) маршрутних листів;

в) обліку розкрою за партіями матеріалів;

г) середньозваженої собівартості.

 

18. До собівартості продукції включають:

а) усі втрати підприємства від браку;

б) витрати на виправлення браку та вартість остаточно забракованої продукції;

в) вартість остаточно забракованої продукції та витрати на виправлення технічно-неминучого браку;

г) вартість остаточно забракованої з технічних причин продукції зменшену на її справедливу вартість та витрати на виправлення технічно-неминучого браку.

 

19. Витрати допоміжних (підсобних) виробництв розподіляють на основні підрозділи, використовуючи метод:

а) взаємних послуг;

б) цільового розподілу;

в) кошторисних ставок;

г) нормативного розподілу.

 

20. Дати правильну відповідь.

Таблиця 4.1

№ з/п Зміст твердження Так Ні
1 За економічним змістом витрати поділяють на елементи та статті калькуляції:    
2 Всі адміністративні витрати включаються у виробничу собівартість продукції:    
3 Статті витрат можуть складатися з декількох елементів витрат:    
4 Зворотні відходи оцінюють за чистою вартістю реалізації:    
5 Витрати на відрядження начальника цеху включаються у виробничу собівартість продукції    
6 Витрати на обслуговування робочих місць робітників включаються у склад прямих виробничих витрат    

 



Практичні завдання

Задача 1.

 Підприємство виготовляє два види продукції (пряники, вівсяне печиво), фрагментарна інформація про його діяльність наведена в табл. 4.2.

Таблиця 2










Последнее изменение этой страницы: 2018-05-31; просмотров: 206.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...