Операції, звільнені від оподаткування

Податок на додану вартість

Сутність і платники податку.

Податок на додану вартість (ПДВ) є непрямим податком. По суті, це встановлена в законодавчому порядку надбавка до відпускної ціни продукції, що споживається покупцями. За чинним законодавством сплачують цю надбавку до бюджету не самі споживачі, а виробники продукції (товарів, робіт, послуг). Вони зобов’язані стягувати зі споживачів повну ціну продукції з урахуванням установленої надбавки і вносити ПДВ до бюджету строго в установлений термін. Таким чином, складається враження, що тягар цього податку несуть виробники продукції, а не споживачі.

У наш час ПДВ придбав характер універсального акцизу, тому що переважна більшість товарів, робіт, послуг обкладається цим податком.

Згідно із ст. 180.1 ПКУ платниками податку є будь - яка особа, яка:

1) провадитьгосподарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 ПКУ;

2) зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;

Зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) особа, у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), крім особи, яка є платником єдиного податку.

Якщо особи, не зареєстровані як платники податку, ввозять товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню згідно із законом, такі особи сплачують податок під час митного оформлення товарів без реєстрації як платники такого податку.

3) що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також:

– особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів;

– особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено.

Це не застосовуються до операцій з ввезення на митну територію України фізичними особами (громадянами) чи суб'єктами підприємницької діяльності, які не є платниками податку, а також культурних цінностей, виготовлених 50 і більше років тому, які звільняються від оподаткування при ввезенні на митну територію України.

4) веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи;

5) особа - управитель майна, яка веде окремий податковий облік з податку на додану вартість щодо господарських операцій, пов'язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном.

Для цілей оподаткування господарські відносини між управителем майна з власної господарської діяльності та його діяльності з управління майном прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів;

6) що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що законних підставах переходить у власність держави незалежно від того, чи досягає вона загальної граничної суми операцій із постачання товарів/послуг, визначеної пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством;

7) що уповноважена вносити податок з об'єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності, що перебувають у підпорядкуванні платника податку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

8) У разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території Українивідповідальним за нарахування та сплату податку до бюджету є отримувач послуг.

Він має права, виконує обов'язки та несе відповідальність, передбачену законом, як платник податку.

Будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника податку, подає до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.

У разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто граничного обсягу оподатковуваних операцій.

У разі добровільної реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до ОДПС не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних.

Об'єкт оподаткування

Об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, у т.ч.:

 - операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору);

- операції з передачі права власності на товари, що передаються на умовах товарного кредиту.

Товарний кредит - товари (роботи, послуги), що передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичних чи фізичних осіб на умовах договору, що передбачає відстрочення остаточних розрахунків на визначений строк та під процент.

Товарний кредит передбачає передачу права власності на товари (роботи, послуги) покупцеві у момент підписання договору або в момент фізичного отримання товарів (робіт, послуг) покупцем, незалежно від часу погашення заборгованості;

- операції з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/ орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

д) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування, а також постачання товарів за рішенням суду.

Постачанням товарів також вважаються:

а) фактична передача матеріальних активів іншій особі на підставі договору про фінансовий лізинг ;

б) передача права власності на матеріальні активи за рішенням органу державної влади або органу місцевого самоврядування;

в) будь-яка із зазначених дій щодо матеріальних активів, якщо платник податку мав право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі придбання зазначеного майна чи його частини:

- безоплатна передача майна іншій особі;

- передача майна у межах балансу платника податку, для подальшого використання з метою, не пов'язаною із його господарською діяльністю;

- передача у межах балансу платника податку майна,що планувалося для використання в оподатковуваних операціях,для подальшого використання в операціях, що звільняються від оподаткування або не підлягають оподаткуванню;

г) передача (внесення) товарів (у тому числі необоротних активів) як вклад у спільну діяльність без утворення юридичної особи, а також їх повернення;

д) ліквідація платником податку за власним бажанням необоротних активів, які перебувають у такого платника;

е) передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю.

Постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція:

а) з передачі права

- на об'єкти права інтелектуальної власності;

- на інші нематеріальні активи;

б)надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Місцем постачання товарів є:

а) фактичне місцезнаходженнятоварів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах "б" і "в";

б) місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою;

в) місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені.

Місцем постачання послуг є:

1. Місце фактичного постачання послуг, пов'язаних з рухомим майном, а саме:

а) послуг, що є допоміжними у транспортній діяльності: навантаження, розвантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види послуг;

б) послуг із проведення експертизи та оцінки рухомого майна;

в) послуг, пов'язаних із перевезенням пасажирів та вантажів, у тому числі з постачанням продовольчих продуктів і напоїв, призначених для споживання;

г) послуг із виконання ремонтних робіт і послуг із переробки сировини, а також інших робіт і послуг, що пов'язані з рухомим майном;

2. Фактичне місцезнаходження нерухомого майна, у тому числі що будується, для тих послуг, які пов'язані з нерухомим майном:

а) послуг агентств нерухомості;

б) послуг з підготовки та проведення будівельних робіт;

в) інших послуг за місцезнаходженням нерухомого майна, у тому числі що будується;

3. Місце фактичного надання послуг у сфері культури, мистецтва, освіти, науки, спорту, розваг, включаючи послуги, що надаються для влаштування платних виставок, конференцій, навчальних семінарів та ін.

4. Для ряду послуг місцем постачання вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.

Наприклад, консультаційні, інжинірингові, юридичні, бухгалтерські, аудиторські, актуарні послуги, надання консультацій з питань інформатизації та ін.

Не об'єктом оподаткування операції з (ст. 196 ПКУ ):

- випуску (емісії), розміщенняу будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, обміну зазначених цінних паперів та корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, на інші цінні папери;

– передачі майна у відповідальне зберігання;

– передачі майна у лізинг (оренду), крім передачі у фінансовий лізинг;

– повернення майна із відповідального зберігання його власнику, а також майна, попередньо переданого в лізинг (оренду) лізингодавцю (орендодавцю), крім переданого у фінансовий лізинг;

– нарахування та сплати процентів у складі орендного (лізингового) платежу у межах договору фінансовоголізингу;

– передачі майна в заставу позикодавцю (кредитору), повернення такого майна із застави його власнику після закінчення дії договору, якщо місце такої передачі знаходиться на митній території України;

 – виплат у грошовій формі заробітної плати (інших прирівняних до неї виплат), а також пенсій, стипендій, субсидій

Операції, звільнені від оподаткування

(ст. 197 ПКУ ) :

- постачання (передплати) періодичних видань друкованих засобів масової інформації та книжок, крім видань еротичного характеру, учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників вітчизняного виробництва, словників українсько-іноземної або іноземно-української мови, доставки таких періодичних видань друкованих засобів масової інформації на митній території України;

- постачання житла (об'єктів житлового фонду), крімїх першого постачання.

Перше постачання об'єкта житлового фонду:

а) перша передача готового новозбудованого житла у власність покупця або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) із спорудження такого житла за рахунок замовника;

б) перший продаж реконструйованого або капітально відремонтованого житла покупцю, який є особою, іншою, ніж власник такого об'єкта на момент виведення його з експлуатації у зв'язку з реконструкцією або капітальним ремонтом, або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) на реконструкцію чи капітальний ремонт за рахунок замовника;

в) перший продаж дачних або садових будинків, а також будь-яких інших об'єктів власності, зареєстрованих згідно із законодавством як житло;