ПОРІВНЯЛЬНА ЕГХ ПОЛЬЩІ І БІЛОРУСІ

Заняття 11.

ПОРІВНЯЛЬНА егх ПОЛЬЩІ І БІЛОРУСІ

1 Географічне положення Польщі і Білорусі.

2 Форма державного управління та система державного устрою.

3 Населення: середня густота, національний склад, тип відтворення, урбанізація.

4 Природо-ресурсний потенціал.

5 Провідні галузі промисловості і сільського господарства. Структура експорту та імпорту.

Приклад Росії переконливо продемонстрував нам, наскільки складні і тривалі процеси реформування економіки. Всі колишні соціалістичні країни Європи зараз в тій або іншій мірі охоплені процесами економічних реформ — від часткових, поступових до корінних перетворень у всіх сферах життя.

Якщо узагальнити практику реформування постсоціалістичних країн, ми отримаємо дві основні моделі реформ — «шокову тера­пію» (швидке радикальне реформування) і поступовий еволюцій­ний перехід. Ті країни, про які ми будемо говорити сьогодні на уроці, досить яскраво представляють ці моделі. Перша країна — Польща, де з 1 січня 1990 р. уряд приступив до реалізації програми Бальцеровича — комплексу заходів «шокової терапії» як найваж­ливішого елемента економічної політики. Друга країна — Білорусь, де уряд Олександра Лукашенка проводить політику часткового пе­реходу до ринкових методів регулювання економіки, визнаючи в де­якій мірі приватне підприємництво і зберігаючи адміністративно-командні способи управління.

ПОЛЬЩА

Географічне положення та основні відомості про країну.Польща знаходиться в Центральній Європі в басейні річок Вісли та Одри (Одеру). На півночі природним кордоном країни є Балтійське море, на півдні — гірські системи Карпат і Судетів. На півночі межує з Росією, на північному сході з Литвою. Польща має східні кордони з Білоруссю та південно-східні — з Україною. На півдні й південному заході Польща межує зі Словаччиною та Чехією, на заході — з Німеч­чиною. Географічне положення країни дуже вигідне. Вона має вихід до Балтійського моря і знаходиться на надзвичайно важливих тран­зитних шляхах, що ведуть з Росії та країн Балтії до Центральної та Західної Європи.

Територія — 312,7 тис. км². Столиця — Варшава (1,6 млн жи­телів, 1993 р.). Адміністративно-територіальний поділ: 49 воєводств. Офіційна мова — польська. Грошова одиниця — польський злотий (1 злотий = 100 грошам).

Польща — парламентська республіка. Глава держави — прези­дент, обираний на 5 років на загальних, рівних і прямих виборах за таємного голосування. Законодавча влада здійснюється двопалат­ним парламентом (національні збори), що складається з сейму та сенату. Депутати й сенатори вибираються на 4 роки на основі за­гального, рівного і прямого права виборців за таємного голосування. Сейм складається з 460 депутатів, а сенат — із 100 сенаторів.

Політичні партії: Демократична унія, Християнсько-національ­не об'єднання, Згода «Центр», Конфедерація незалежної Польщі, Лібе­рально-демократичний конгрес, Польська селянська партія, Соціал-демократія Республіки Польщі.

Профспілкові об'єднання: «Солідарність», Всепольська згода про­фесійних союзів.

Природні умови та ресурси.Рельєф Польщі переважно рівнинний (понад 90% території). Лише на півдні здіймаються Західні Карпати і Судети. Найвища точка країни — 2499 м. над рівнем моря — знаходиться в Карпатах. На півночі Польщі вздовж узбе­режжя Балтійського моря простерлися акумулятивні рівнини з ви­сотами нижче 200 м. На півдні, обабіч річки Вісли, знаходяться висо­чини. Найвища їх точка досягає висоти 611 м.

Клімат Польщі помірний, перехідний від морського до континен­тального. Континентальність клімату відчутно зростає з заходу на схід. Протягом року панує західний перенос вологого й теплого повітря з Атлантичного океану. Середня температура січня змінюється від -1 °С на заході та узбережжі Балтійського моря до -З °С в цент­ральних районах. На півночі середня температура липня +16, + 17 °С, в центрі країни +18, +19 °С. Річна кількість опадів на рівнинах — 500—600 мм, на височинах — 600—700 мм, у горах — до 1800 мм.

Майже всі річки належать до басейну Балтійського моря. Найбільші з них — Вісла та Одра перетинають країну з півдня на північ. Живлення цих рік та їхніх приток переважно снігово-дощо­ве. У країні понад 900 озер. Більшість із них знаходиться на півночі.

На більшій частині території Польщі переважають дерново-підзо­листі ґрунти. На сході та північному сході поширені дерново-бо­лотні та болотні, в передгір'ях — бурі лісові ґрунти. У долинах річок основними типами ґрунтів є алювіальні.

У минулому майже вся нинішня територія Польщі була вкрита густими лісами. Нині під ними — близько 27% площі країни. Пере­важають хвойні породи: сосна, ялина, в горах — ялиця. На заході й півдні переважають мішані ліси. Тут, окрім хвойних порід, ростуть дуб і бук. На півночі та сході Польщі збереглися значні масиви не­займаних лісів, що їх називають пущами — Біловезька, Августовська та ін.

Тваринний світ Польщі представлений лісовою фауною. Водять­ся олені, козулі, лосі, кабани, зубри. Знову з'явилися винищені ко­лись бобри. Серед хижаків — вовк, лисиця, рись. Найтиповіші про­мислові птахи — глухарі, тетеруки, куріпки. В Балтійському морі — тріска й салака. На території Польщі — понад десять національних парків.

Клімат і рельєф Польщі сприятливі для ведення господарства. Країна має значні рекреаційні ресурси: численні джерела мінераль­них вод у передгір'ях, велику кількість пам'яток культури і архітек­тури. Є також багаті й різноманітні корисні копалини. З-поміж них особливо вирізняються кам'яне та буре вугілля, запаси сірки, мідної та цинкової руд, кухонної солі тощо. Через переважну рівнинність території гідроенергоресурси незначні.

Населення.У Польщі проживає 38,79 млн осіб (1996 р.). В етнічному відношенні населення майже однорідне — поляки (біло­руси — близько 300 тис., українці — 150 тис., литовці — 30 тис.).

У містах проживає більш як 60% населення. Крім Варшави, найбільші міста: Лодзь (839 тис.), Краків (750 тис.), Вроцлав (640 тис.), Познань (578 тис.), Гданськ (468 тис.), Щецин (395 тис.).

Господарство.Значна частина економічного потенціалу Польщі базується на переробці запасів мінеральної сировини: країна посідає одне з провідних місць у Європі за видобуванням кам'яного вугілля, сірки, срібла, виплавкою сталі. У 1990 р. в Польщі було започаткова­но радикальні зміни, що одержали назву «програма Бальцеровича», за іменем тодішнього віце-прем'єра і міністра фінансів. Основною метою програми стало формування основ ринкової економіки, близь­кої до систем, апробованих у високорозвинених країнах. Дуже швидко в законодавчому порядку було закріплено свободу підприємництва і рівноправність різних форм власності; прийнято закон про прива­тизацію державних підприємств, який, зокрема, виявився юридич­ним підмурком для формування системи малого й середнього бізне­су в Польщі. Обсяг ВНП 1992 р. склав 78 млрд доларів. Одним із головних чинників виходу з економічної кризи став розвиток при­ватного сектора. Його частка у створенні ВНП — понад 45% (1992 р.). На приватні фірми випадає також 75% транспортних по­слуг, більш як 90% внутрішньої торгівлі. У країні — понад 7 тис. підприємств з іноземним капіталом, на яких зайнято 370 тис. праців­ників. За даними ЮНЕСКО, Польща вийшла на 1-е місце серед країн Східної Європи за динамікою росту іноземних інвестицій.

Промисловість.Польща вирізняється розвитком машинобуду­вання (в тому числі транспортного), хімічної, фармацевтичної, легкої промисловості, виробництвом міді, цинку, кам'яного вугілля, сірки, її частка в світовому промисловому виробництві — 3,7%.

Основою паливно-енергетичного комплексу є кам'яне вугілля Верхньосілезького басейну. Видобуток нафти — незначний. У Передкарпатті видобувається природний газ. Майже всю електроенергію виробляють теплові електростанції, що працюють на кам'яному та бурому вугіллі. ТЕС розміщені переважно у Верхній Сілезії та в центральній частині країни. Великі електростанції є в Помор'ї. Основний центр чорної металургії — Сілезько-Домбровська агломерація (Краків і Ченстохова). Сталь високої якості виплавляється у Варша­ві, Заверці та ін. Кольорова металургія представлена в основному трьома галузями — свинцево-цинковою, мідеплавильною та алюмінієвою. Цинкову промисловість розміщено у Верхній Сілезії, де є родови­ща свинцево-цинкових руд. Там же сконцентровано мідеплавильну та алюмінієву промисловість, а також важке машинобудування. У центральній частині та на сході країни вирізняються такі машинобу­дівні центри, як Варшава, Лодзь, Бидгощ, Люблін, Стараховіце. Варшав­ські заводи виробляють електротехнічну продукцію, верстати, прилади, електронні машини. Автомобільні заводи побудовано в Любліні, Стараховіце, Вроцлаві та Бельсько-Бяла. Лодзь вирізняється виробництвом машин та обладнання для текстильної промисловості. Розвивається сільськогосподарське машинобудування. На півночі країни машинобудування спеціалізується на виробництві морських суден, а та­кож машин та обладнання для них. Хімічна промисловість пред­ставлена всіма найважливішими галузями основної та органічної хімії. На південному сході країни, в Пулавах і Тарнуві, розміщено хімкомбінати, що виробляють природний газ і випускають азотні добрива. На крайньому північному заході виробляють добрива й сір­чану кислоту (Поліце). У центрі країни (Варшава, Лодзь, Бидгощ, Іновроцлав) розвивається виробництво різних продуктів органічної та неорганічної хімії. У Плоцьку діє нафтопереробний завод. У структурі промисловості висока питома вага легкої та харчової га­лузей. Текстильну промисловість сконцентровано в Лодзі та містах поблизу неї. Вона розвинена і в Нижній Сілезії, на півдні країни, а також на сході, де значним центром цього виробництва є Білосток. Харчова промисловість країни представлена виробництвом плодо­овочевих і м'ясних консервів, яловичини, бекону, переробкою кар­топлі, борошномельною та цукровою промисловістю і т. ін. Більшу частину цукрових заводів зосереджено на південному сході та в цен­тральній частині країни.

Сільське господарство.Під сільськогосподарськими вгіддями — 61% площі країни. У структурі рослинництва зерновим і зернобо­бовим культурам відведено приблизно 55% всієї посівної площі, картоплі — 17, кормовим культурам — 18, технічним, овочам та ін. — 10% . З-поміж зернових вирізняється жито (поширене повсюдно) і пшениця (в південних районах). Картоплю вирощують скрізь. Із технічних культур важливе значення має цукровий буряк, вирощу­вання якого зосереджено на півдні країни. На північному сході ви­рощують льон. Провідні галузі тваринництва — велика рогата худоба і свинарство. Поширена переважно молочно-м'ясна рогата худоба, а на півдні та в гірській місцевості розводять і м'ясо-молочну. Сви­нарство розвинене в середній частині країни. На північному сході та в Карпатах розводять овець м'ясо-вовняних порід.

Транспорт.Довжина залізниць — близько 30 тис. км, автомо­більних шляхів — понад 150 тис. км. Найгустіша мережа залізниць — на південному заході та заході. Найважливіші річкові шляхи — Одра і Вісла, а також система каналів, що зв'язують басейни цих рік. Основні морські порти — Гданськ, Гдиня і Щецин.

Зовнішньоекономічні зв'язки.У 1993 р. польський експорт та імпорт склали відповідно близько 13,5 млрд і 15,6 млрд доларів. Основні статті експорту: мідь, кам'яне вугілля, продукція машинобу­дування, автомобілі, взуття. Вивозять також машини, промислове устаткування, судна, продукцію хімічної промисловості, товари широ­кого вжитку, вугілля, кокс, мідь, сірку, цинк. Імпортують нафту, газ, зерно.

Туризм.Зростає число туристів, які приїжджають до Польщі, особ­ливо в гірські райони (Татри, Судети), на побережжя Балтійського моря. Прибутки від іноземного туризму 1992 р. склали 183 млн доларів.

Соціальний розвиток і соціальна інфраструктура.Безробіття на­прикінці 1994 р. становило 16%.

Країна має розвинену мережу навчальних закладів для загально­освітньої підготовки молоді. Освіта обов'язкова до 15-річного віку. Навчання на всіх рівнях освіти безплатне. Розширяється мережа приватних шкіл. Вищу освіту можна одержати в 92 навчальних закла­дах, у тому числі Варшавському, Познанському університетах, а також в одному з найстаріших у світі — Ягеллонському університеті в Кракові, заснованому 1364 р. Особи з вищою освітою становлять май­же 10% зайнятих в економіці Польщі, з них більше половини — жінки.

Серед основних періодичних видань — щоденні газети «Жеч посполита», «Газета виборча», «Жиче Варшави» і «Трибуна». Діє 8 телецентрів, більш як 20 радіостанцій. Основні національні інфор­маційні агентства: Польське агентство преси (ПАП), Польське інфор­маційне агентство (ПІА), агентство Інтерпрес.

БІЛОРУСЬ

Географічне положення та основні відомості про країну.Біло­русь — країна Східної Європи. Основна адміністративно-територі­альна одиниця — область (їх 6). Виходу до морів та океанів не має, але знаходиться на перехресті важливих шляхів, що з'єднують Цен­тральну Європу зі Східною, Скандинавію та Прибалтику з Півден­ною Європою. На півночі межує з Латвією, на північному заході — з Литвою. Західним сусідом Білорусі є Польща. Всі південні кордони — з Україною, а північно-східні та східні — з Росією. Загалом гео­графічне положення країни сприятливе для розвитку економіки.

Територія — 207,6 тис. км². Столиця — Мінськ (1,7 млн жителів, 1995 р.). Грошова одиниця — рубль. Державна мова — біло­руська.

Білорусь — республіка. Глава республіки — президент.

Політичні партії: Об'єднана демократична партія Білорусі, Біло­руська селянська партія, Білоруська соціал-демократична громада, Партія комуністів Білорусі, Національно-демократична партія Біло­русі, Християнсько-демократичний союз Білорусі, Об'єднана аграр­но-демократична партія Білорусі, Партія Білоруського науково-тех­нічного прогресу, Партія народної згоди та ін.

Природні умови та ресурси.Рельєф Білорусі рівнинний. Гірських систем немає. В центральній, західній та північно-східній її частинах трапляються окремі височини. Найвища точка Білорусі — 345 м над рівнем моря. Вона знаходиться поблизу Мінська.

Клімат Білорусі помірно континентальний. На його формування значний вплив справляють часті циклони з Атлантичного океану, що приносять вологе повітря. Воно пом'якшує спеку влітку і морози взимку. Меншою мірою на територію країни проникає континен­тальне та арктичне повітря. Середні температури січня від -4,4 °С на південному заході до -8 °С на північному сході. На півночі серед­ня температура найтеплішого місяця — липня +17 °С, на півдні +18 °С. Середньорічна кількість опадів коливається від 550 мм на півдні до 700 мм на височинах центру країни.

Білорусь має густу річкову мережу. Річки належать до басейнів Чорного та Балтійського морів. Найбільшими річками є Дніпро з притоками Прип'ять, Сож, Березина, а також Західна Двіна і Німан. У країні — понад 10 700 озер. Особливо багато їх у її північній частині. Вони мають льодовикове походження.

У Білорусі переважають дерново-підзолисті ґрунти. Вони скла­дають близько 60% всіх земельних угідь. У низовинній частині Полісся на півдні країни поширені дерново-болотні та болотні ґрун­ти і піщані дерново-підзолисті. Більше 1/3 площі Білорусі — болота й перезволожені землі. Проводяться значні роботи з їх осушування.

Рослинність країни не дуже різноманітна. Мішані ліси вкрива­ють понад 1/3 її території. Близько 20% припадає на луки й пасовища. Майже 2/3 всіх деревних порід країни — хвойні породи. Серед них (близько 60 %) переважає сосна. На півночі ростуть широколистяно-ялинові та ялинові ліси, в середній частині переважають бори. Тут же ростуть грабово-дубово-ялинові ліси. На Поліссі основними ви­дами лісів є широколистяно-соснові.

Тваринний світ поєднує в собі мешканців широколистяних лісів, тайги й лісостепу. Це козуля, білка, крапчастий ховрах, степовий жайворонок. У численних водоймах трапляються бобри, видри, нор­ки. Багато риби. В Білорусі акліматизовано нові види тварин: єно­топодібного собаку, американського єнота, ондатру тощо.

У країні для охорони природи створено декілька заповідників. Світову славу має Біловезька пуща, де зберігся знаменитий зубр.

Природно-ресурсний потенціал Білорусі значний, але йому величезної шкоди завдала чорнобильська катастрофа. Значними є водні ресурси. Річки використовуються як транспортні шляхи, на дні ба­гатьох озер є запаси сапропелю. Деякі озера багаті на рибу. Мають вони і рекреаційні ресурси. В лісах водяться заєць, лисиця, лось, ка­бан тощо. В надрах Білорусі є родовища різноманітних корисних копалин. Серед них вирізняються поклади калійної та кухонної солей і нафти. Є родовища торфу, бурого й кам'яного вугілля, різноманіт­них будівельних матеріалів, мінеральні води.

Населення.У Білорусі проживає 10,43 млн осіб (1995 р.); білору­си (80%), росіяни (13,2%), поляки (4,1%), українці (2,9%). 70% віру­ючих — православні християни. Близько 20% — прихильники римсь­ко-католицької церкви, решта — греко-католики, іудаїсти.

Густота населення — 48 осіб на 1 км². У розміщенні населення немає різких контрастів. Щільніше заселена центральна частина — околиці Мінська, Барановичів, Слуцька і західна — околиці Вовковиська, Пінська, Бреста, а також басейн Дніпра. Менш щільно заселе­на північ республіки та південні рівнини Полісся. Частка міського населення складає 65%. Найбільші міста: вже згадуваний Мінськ, Брест, Вітебськ, Гомель, Гродно, Могилів.

Господарство.Білорусь має розвинений комплекс обробних галузей промисловості (хімічна, автомобільне і тракторне машинобудування, військове виробництво та ін.), продуктивне сільське господарство. Економічна політика країни орієнтована на створення ринкової еко­номіки, структурну перебудову господарства, розвиток наукомістких галузей, конверсію оборонної промисловості, модернізацію обробних галузей та аграрного сектора. У республіці функціонує понад 600 спільних підприємств (головно з ФРН, Польщею, США), в основному, малих.

Промисловість.В індустрії Білорусі провідна роль належить машинобудуванню, легкій, харчовій, хімічній та деревообробній проми­словості. У машинобудуванні зайнято майже 45% чисельності про­мислово-виробничого персоналу, на його частку припадає більш як 1/3 загального обсягу промислового виробництва. Провідні галузі

машинобудування: автомобілебудування, тракторне й сільськогоспо­дарське машинобудування, верстатобудування, електро- і радіотехніч­на промисловість, приладобудування, виробництво електронно-обчис­лювальної техніки. Випускаються дизельні вантажні автомобілі в Мінську, Могильові та Жодіно. Тракторне машинобудування представ­лене Мінським тракторним заводом, Вітебським заводом тракторних запасних частин, Бобруйським заводом тракторних деталей і агрега­тів. У країні створено групу заводів, які випускають різну сільськогос­подарську техніку: самохідні та причепні кормозбиральні комбайни (Гомель), картоплезбиральні машини (Ліда), сінажні башти та облад­нання для сільськогосподарських ферм (Барановичі). Основні центри верстатобудування: Мінськ, Вітебськ, Молодечно, Гомель, Пінськ, Бара­новичі, Орша.. Електротехнічна, електронна приладобудівна проми­словість випускає електродвигуни, трансформатори, низьковольтну апаратуру, різні прилади, телевізори, ЕОМ тощо. Основні центри розмі­щення цих галузей — Мінськ, Гомель, Вітебськ, Могилів, Брест, Мозир. Хімічна промисловість представлена виробництвом калійних добрив у районі Солігорська, азотних добрив у Гродно, фосфорних — у Гоме­лі. Новополоцький і Мозирський нафтопереробні заводи виробляють паливо, а також сировину для розвитку хімічних виробництв органіч­ного синтезу. Хімічні штучні волокна виробляються в Могильові (лавсан), пластмаси — у Борисові й Полоцьку, капролактам — у Гродно, лаки й фарби — в Ліді, штучна шкіра — в Пінську. Найбільші центри лісохімічного комплексу розміщено в Бобруйську, Гомелі, Мозирі, Гродно, Борисові (деревообробка), Речиці, Мостах, Пінську (виготовлення фанери, сірників), Шклові (папір), Слонімі (картон), Вітебську (меблі).

У структурі паливного балансу основні види палива — нафта, газ, торф. Масштаби власного видобування нафти й газу незначні, тому вони надходять в основному з Росії. Електроенергетика представле­на переважно тепловими електростанціями. ГЕС великого значення не мають.

Сільське господарство.Білорусь спеціалізується на молочно-м'яс­ному скотарстві, свинарстві, виробництві льону й картоплі. Сільсько­господарські вгіддя складають 9,5 млн га; з них на ріллю випадає 6,2 млн, на сінокоси — 1,4 млн, на пасовища — 1,8 млн га. У струк­турі посівних площ переважають зернові культури (майже 50%): жито, пшениця, яровий ячмінь. Під картоплею — понад 700 тис. га, і розміщено цю культуру повсюдно. Провідна технічна культура — льон-довгунець; більшість його посівів зосереджено у Вітебській області, а також у північних районах Могильовської, Мінській, Грод­ненській областях. Посіви цукрових буряків зосереджено у Брест­ській, Мінській та Гродненській областях.

Тваринництво молочно-м'ясної спеціалізації розвинене повсюд­но. Частка свинарства у виробництві м'яса — близько 40%. Побли­зу великих міст побудовано птахофабрики.

Транспорт.Білорусь має добре розвинену транспортну мережу, представлену залізничним, автомобільним, річковим, авіаційним і трубопроводним транспортом. Загальна протяжність залізниць — 5,5 тис. км. Автомобільний транспорт перевозить вантажів удвічі більше, ніж решта видів транспорту. Загальна довжина автошляхів з твердим покриттям перевищує 40 тис. км. Річковий транспорт розвинений слабо. Найбільше вантажів, головно будівельних і лісо­вих, перевозиться річками Дніпровського басейну.

Зовнішньоекономічні зв'язки.Білорусь відчуває велику потребу в паливно-енергетичних ресурсах, прокаті, трубах, яка задовольняється за рахунок імпорту з інших країн, в основному з Росії (більше 60%). Приблизно стільки ж продукції Білорусь вивозить до Росії. Із Росії до Білорусі надходять нафта, природний газ, кам'яне вугілля, прокат чорних металів, кольорові метали, ділова деревина й пиломатеріали, цемент, машини та обладнання, риба й рибопродукти, овочі, товари народного попиту. Своєю чергою, Білорусь вивозить до Росії ван­тажні автомобілі, трактори, металорізальні верстати, обчислювальну техніку, хімічну продукцію, шини, льоноволокно, картоплю, м'ясо-молочну продукцію, товари народного вжитку.

Основні статті експорту — продукція машинобудування, транс­портне обладнання, нафтопродукти, хімікати, харчові продукти.

Соціальний розвиток і соціальна інфраструктура.З трансформа­цією економіки та переходом її на ринкові відносини життєвий рівень населення знизився і значно відстає від розвинених країн.

У Білорусі 33 вищі навчальні заклади. В Мінську — державний університет, політехнічний інститут, сільськогосподарська академія; у Вітебську — педагогічний інститут, технологічний інститут легкої промисловості; в Гомелі — університет; у Гродно — педагогічний і медичний інститути та ін,

Виходить 628 періодичних видань. Найбільші з них — газети «Советская Белоруссия», «Звязда», «Республика», «Народная газе­та». Телебачення представлене одним державним телеканалом. Працюють дві програми радіомовлення. Інформаційні агентства Білінформ і Белапан.

Таблиця

ПОРІВНЯЛЬНА ЕГХ ПОЛЬЩІ І БІЛОРУСІ