Повноваження організацій роботодавців та їх об'єднань за Законом України «Про організації

Роботодавців».

Стаття 18. Право організацій роботодавців, їх об'єднань представляти і захищати права та законні інтереси своїх членів

1. Організації роботодавців, їх об'єднання мають право в порядку, передбаченому законодавством та їх статутами, представляти і захищати свої права та законні інтереси, права та інтереси своїх членів у відносинах з органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування, професійними спілками, їх об'єднаннями та утвореними ними органами, іншими громадськими об'єднаннями, підприємствами, установами, організаціями.

Стаття 19. Участь організацій роботодавців, їх об'єднань у веденні переговорів з укладення колективних договорів і угод

1.Організації роботодавців, їх об'єднання відповідно до законодавства беруть участь у веденні переговорів з укладення колективних договорів і угод та у межах своїх повноважень укладають колективні договори і угоди, здійснюють контроль та забезпечують їх виконання

Стаття 28. Організації роботодавців, їх об'єднання і професійні спілки та їх об'єднання

1.Організації роботодавців, їх об'єднання визнають профспілки, їх організації, об'єднання повноважними представниками працівників і захисниками їх трудових, соціально-економічних прав і інтересів, сприяють їх діяльності.

2.Організації роботодавців, їх об'єднання взаємодіють з профспілками, їх об'єднаннями на принципах соціального діалогу.

3.Спори, які виникають між ними, вирішуються в порядку, передбаченому законом.

4.Організаціям роботодавців, їх об'єднанням забороняється втручатися у діяльність професійних спілок, їх об'єднань, перешкоджати у будь-якій формі та будь-якими засобами працівникам об'єднуватися у професійні спілки, їх об'єднання.

Поняття і сторони колективного договору, сфера його укладання.

Колекти́вний до́гові́р— угода, яка укладається між власником або уповноваженим органом і одним або кількома профспілковими чи іншими уповноваженими на представництво трудовим колективом органами, а у разі відсутності таких органів — представниками трудящих, обраними та уповноваженими трудовим колективом. Колективний договір є результатом соціального партнерства та діалогу на локальному рівні. Сторонами колективного договору є працівники організації і роботодавець в особі уповноважених представників. Процедура укладення колективного договору охоплює кілька етапів: підготовка до колективних переговорів;ведення колективних переговорів та розробка проекту колективного договору;укладення колективного договору, його підписання та реєстрація;внесення змін і доповнень до колективного договору;здійснення контролю за виконанням колективного договору.

Зміст і структура колективного договору.

Зміст і структура колективного договору визначається сторонами колективних переговорів. У колективний договір можуть включатися взаємні зобов'язання сторін з наступних питань: форми, системи та розміри оплати праці, грошові винагороди, допомоги, компенсація, доплати; механізм регулювання оплати праці виходячи з росту цін, рівня інфляції, виконання показників, визначених колективним договором; занятість, перенавчання, умови вивільнення працівників; тривалість робочого часу і часу відпочинку, відпусток; поліпшення умов і охорони праці молоді, жінок та інших працівників; добровільне й обов'язкове медичне страхування; дотримання інтересів працівників при приватизації підприємства, відомчого житла; екологічна безпека та охорона здоров'я працівників на виробництві; пільги для працівників, які поєднують роботу з навчанням; контроль за виконанням колективного договору; відповідальність сторін, соціальне партнерство, забезпечення умов функціонування профспілок, інших уповноважених працівниками виконавчих органів; відмова від страйків за умовами, включених у даний колективний договір, при своєчасній і повній їх виконанні.

Порядок укладення, зміни колективного договору, строк його дії.

Процедура укладення колективного договору охоплює кілька етапів:підготовка до колективних переговорів;ведення колективних переговорів та розробка проекту колективного договору;укладення колективного договору, його підписання та реєстрація;внесення змін і доповнень до колективного договору;здійснення контролю за виконанням колективного договору. Строк дії колективного договору законодавством не обмежується і обумовлюється за згодою сторін у самому договорі. На практиці колективний договір укладається на 1–2 роки.

Поняття і роль колективних угод у регулюванні трудових відносин, сторони угод.

Колективна угода є багатоплановим актом, оскільки вона регулює всі відносини на підприємствах, на які поширюється дія угоди. її особливістю є наявність в її змісті нормативних і зобов'язальних положень. Нормативні положення угоди являють собою сукупність локальних норм з основних питань праці, її оплати, умов і охорони праці, соціально-побутових питань. Зобов'язальні положення на відміну від нормативних не мають загального характеру і полягають у виконанні конкретних разових дій, якими вичерпуються. Порівняно з колективними договорами доля зобов'язальних положень в угодах значно менша. Сторонами угоди на галузевому рівні є власники, об'єднання власників чи уповноважені ними органи і профспілки або об'єднання профспілок або інших представницьких організацій трудящих, які мають відповідні повноваження, достатні для ведення переговорів, укладення угоди і реалізації її норм на більшості підприємств, що входять до сфери їх дії. На практиці сторонами угод на галузевому рівні виступають міністерства, відомства, державні комітети, а при їх відсутності - інші об'єднання власників за галузевим принципом (асоціації, корпорації, консорціуми, концерни), і галузеві профспілки або об'єднання профспілок чи інших представницьких організацій трудящих, котрі мають відповідні повноваження.